Номер провадження: 22-ц/785/1146/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Погорєлова С. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
10.05.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Калараш А.А., Заїкіна А.П.
при секретарі: Гарбуз В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про часткову відмову від апеляційної скарги на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна, -
встановила:
ОСОБА _2 звернувся до суду із позовом до відповідачів, який в процесі розгляду справи уточнив, та просив встановити факт проживання однією сім’єю з ОСОБА_3, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з вересня 2008 року по 01 квітня 2014 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, скасувавши державну реєстрацію права власності; крім того просив визнати спільним сумісним майном та визнати за ним та відповідачкою право власності в рівних частках на квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2; стягнути з ОСОБА_3 на його користь 300 000,00 гривень, тобто половину доходу отриманого ОСОБА_3 від заняття підприємницькою діяльністю за період з червня 2014 року по вересень 2015 року (т. 1 а. с. 3-6, 106-118).
В обґрунтування свого позову посилався на те, що з вересня 2008 року по 01.04.2014 року позивач та відповідачка ОСОБА_3 проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу в належній йому на праві власності квартирі № 191, по вулиці Марсельська, 25, в м. Одесі. 02.04.2014 року вони зареєстрували шлюб. За період спільного проживання без реєстрації шлюбу ними за спільні грошові кошти були придбані квартири, які оформлені на ім’я ОСОБА_3, а саме: квартира № 12АДРЕСА_3, по вулиці Дніпропетровська дорога, 72 в м. Одесі, а також меблі та побутова техніка. На даний час між ними стали виникати суперечки, щодо володіння та користування спільним майном. При розгляді даної справи ОСОБА_2 стало відомо що ОСОБА_3 без його згоди продала квартиру № 12, по вулиці Комітетська, 3-а в м. Одесі. Крім того, ОСОБА_3 у червні 2014 року зареєструвалася як суб’єкт підприємницької діяльності та по вересень 2015 року отримувала дохід в розмірі 600 000,00 гривень, який використала в своїх інтересах. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою суду від 08.09.2015 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 37).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2016 року позов ОСОБА_2 – задоволено частково. Встановлено факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, як чоловіка та жінки, які не перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з вересня 2008 року по 01 квітня 2014 року. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, 27 .12.2013 року, реєстровий номер 4455, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Визнано, що квартира АДРЕСА_1, квартира АДРЕСА_5, є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Поділено спільне сумісне майно, визнавши за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в рівних частках, по 1/2 частині за кожним, право власності на квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_5. Припинено право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_5. В решті заявлених позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 6 090,00 гривень (т. 4 а. с. 92-96).
Додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2016 року скасовано рішення про державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, проведену за номером 4101575 від 27.12.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 11 665,00 гривень (т. 4 а. с. 115-116).
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду в частині задоволення позову скасувати, ухвалити нове, яким в цій частині відмовити у задоволенні позову, в іншій частині залишити рішення без зміни, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 4 а. с. 120-128, 155-163).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати, ухвалити нове, яким в цій частині задовольнити позов у повному обсязі, в іншій частині залишити рішення без зміни, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 4 а. с. 165-175).
29.03.2017 року ОСОБА_2 подав заяву про відмову від апеляційної скарги в частині:
- визнання копії розписки, написаної від імені ОСОБА_3 про отримання в борг від ОСОБА_6 грошової суми в розмірі 55 000 доларів США, датованої 05.03.2013 року, неналежним та недопустимим доказом;
- визнання копії розписки, написаної від імені ОСОБА_6 про отримання від ОСОБА_3 55 000 доларів США, датованої 08.04.2016 року, неналежним та недопустимим доказом;
- визнання недійсним рішення приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_5 щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень від 27.12.2013 року щодо реєстрації права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_6;
- стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені втрати на правову допомогу у розмірі 11 665,00 гривень.
Згідно з ч. 4 ст. 300 ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково.
Оскільки часткова відмова від апеляційної скарги не суперечить закону, не порушує права будь-яких осіб, вона може бути прийнята судовою колегію із закриттям апеляційного провадження в цій частині.
ОСОБА_2 роз’яснено, що повторне оскарження судового рішення з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ч. 4 ст. 300 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Прийняти відмову ОСОБА_2 від апеляційної скарги на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна в частині: визнання копії розписки, написаної від імені ОСОБА_3 про отримання в борг від ОСОБА_6 грошової суми в розмірі 55 000 доларів США, датованої 05.03.2013 року, неналежним та недопустимим доказом; визнання копії розписки, написаної від імені ОСОБА_6 про отримання від ОСОБА_3 55 000 доларів США, датованої 08.04.2016 року, неналежним та недопустимим доказом; визнання недійсним рішення приватного нотаріуса ОМНО ОСОБА_5 щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень від 27.12.2013 року щодо реєстрації права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_6; стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені втрати на правову допомогу у розмірі 11 665,00 гривень.
Апеляційне провадження в цій частині апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2016 року – закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Погорєлова С.О.
Судді: Заїкін А.П.
ОСОБА_7
