ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 квітня 2017 року м. Київ № К/800/12534/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання призначити пенсію,
встановив:
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2016 року позов задоволено: визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.09.2016 р. № 9765/03 в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Одночасно заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з тих мотивів, що копію оскаржуваного рішення отримано лише 04 квітня 2017 року.
Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
В силу частини п'ятої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду прийнято у відкритому судовому засіданні за участю позивача і представника відповідача 01 березня 2017 року. Повний текст судового рішення виготовлено 03 березня 2017 року. Строк на оскарження постанови апеляційного суду закінчився 23 березня 2017 року, а касаційна скарга відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті направлена до Вищого адміністративного суду України 13 квітня 2017 року.
Згідно з частиною другою статті 167 КАС України позивач мав право отримати копію судового рішення після його виготовлення у повному обсязі, тобто з 03 березня 2017 року. В такій ситуації копія судового рішення стороні, яка була присутня в судовому засіданні, не надсилається, а може бути видана особі за її заявою (частина п'ята статті 167 КАС України).
В обґрунтування клопотання про поновлення строку позивач зазначив, що вперше ним подано заяву про отримання копії судового рішення безпосередньо до суду ще 01.03.2017 р. одразу після проголошення вступної і резолютивної частини постанови суду. Однак доказів зазначеного позивачем не надано.
24.03.2017 р. позивачем повторно подана заява про видачу копії рішення на ім'я голови Вінницького апеляційного адміністративного суду рекомендованим листом з повідомленням. Отримав ОСОБА_1 копію постанови апеляційного суду 04 квітня 2017 року.
Повторна подача заяви про отримання копії постанови після закінчення строку на касаційне оскарження та наступне звернення з касаційною скаргою не свідчать про поважність причин пропуску цього строку, оскільки позивач мав право отримати зазначений документ в суді починаючи з дня його виготовлення у повному обсязі, тобто з 03 березня 2017 року, а подача ним заяви 01 березня 2017 року нічим не підтверджена.
У зв'язку з цим зазначена позивачем причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже, заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в 20-денний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з частиною четвертою статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, терміну для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання призначити пенсію - залишити без руху.
2. Надати позивачу тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для зазначення іншої підстави для поновлення строку з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку, підтвердивши відповідними доказами.
3. Роз'яснити, що визнання підстав для поновлення строку касаційного оскарження неповажними є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
4. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак
