open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/20189/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Демінська А.А.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

01 березня 2017 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Лебедюка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області про призначення пенсії ,визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 18 серпня 2015 року наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області № 212 о/с звільнено підполковника міліції ОСОБА_2, оперуповноваженого відділу боротьби з корупцією управління по боротьбі з організованою злочинністю управління Міністерства внутрішніх справ.

Згідно з вищевказаним наказом вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні становить 18 років 00 місяців 03 дні, а з урахуванням пільгової служби - 25 років 00 місяців 12 днів, для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - 18 років 00 місяців 03 дні.

07 вересня 2016 року управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області звернулось до відповідача з поданням про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

09 вересня 2016 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом №9765/03 відмовило позивачу в призначенні пенсії за вислугою років, оскільки на день звільнення ОСОБА_2 не мав вислуги більше 22 і більше календарних роки, що є необхідною умовою для призначення зазначеного виду пенсії.

Не погоджуючись з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Пунктом "б" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Згідно з довідкою управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 03 серпня 2016 року ОСОБА_2 з 15 серпня 1997 року навчався в Національній академії внутрішніх справ, з 30 липня 2001 року по 18 серпня 2015 року проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області № 212 о/с позивача звільнено зі служби в запас Збройних сил України 18 серпня 2015 року.

Згідно з вищевказаним наказом та довідкою управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 03 серпня 2016 року календарна вислуга років позивача становить 18 років 00 місяців 12 днів.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що вислуга років позивача станом на день його звільнення у календарному обчисленні становить 18 років 00 місяців 12 днів, що не є достатнім для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Стосовно висновків суду першої інстанції, що до спірних правовідносин для призначення позивачу пенсії за вислугу років підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393, якою позивачу, на його думку, для призначення пенсії за вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 25 років 00 місяців 12 днів є безпідставними, оскільки згідно з частиною 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відтак, приписи пункту 3 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 суперечать пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому застосуванню підлягає саме Закон України, оскільки у відповідності до частини 4 статті 9 КАС України останній має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно з статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 березня 2017 року.

Головуючий

Загороднюк А.Г.

Судді

Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.

Джерело: ЄДРСР 65133478
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку