Єдиний державний реєстр судових рішень
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2017 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_5 , виправданого ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_5 на вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20.12.2016 року в кримінальному провадженні №12016260140000293,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , гр. України, з середньо-технічною освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого Сокирянським районним судом Чернівецької області:
- 27.10.1982 року за ст.206 ч.2 КК України до покарання на 3 роки позбавлення волі;
- 03.08.1989 року за ст.117 ч.4 КК України до покарання на 10 років позбавлення волі;
- 23.07.2002 року за ст.309 ч.1 КК України до покарання на 1 рік 6 місяців позбавлення волі;
- 18.11.2005 року за ст.286 ч.2 КК України до покарання на 3 роки позбавлення волі;
- 26.02.2013 року за ст.185 ч.1 КК України до покарання у виді 3 місяці арешту, -
визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.121 КК України і виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у виді тримання під вартою скасовано та звільнено останнього з-під варти в залі суду.
Вирішено долю речових доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що 24 липня 2016 року біля 11год. він, перебуваючи дома, по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 , куди прийшов ОСОБА_8 , з яким в нього під час розпивання спиртних напоїв виникла суперечка, яка переросла в бійку, взявши зі столу ніж, наніс ним Люльчаку два удари в живіт та тулуб, спричинивши останньому тілесні ушкодження у виді проникаючої колото різаної рани 7-го міжребір`я по лівій передньо-пахвинній лінії з пошкодженням діафрагми, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за
провадження №11кп/794/72/17 р. головуючий у 1 інстанції ОСОБА_9
ознакою «Небезпечні для життя» в момент їх спричинення та непроникаючої колото-різаної рани 8-го міжребір`я по правій передньо-пахвинній лінії.
На цей вирок заступник керівника Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок і визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі.
При цьому апелянт посилався на загальні висновки Верховного Суду України, що викладені в Постановах Пленумів від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про необхідну оборону», від 07.02.2003 року «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров`я особи», а також на окремі правові його висновки, що викладені ухвалах за 2016 рік.
Також прокурор вказував, що суд не зовсім вірно відтворив показання потерпілого ОСОБА_7 , які той давав в судовому засіданні. Зокрема, той говорив, що коли побачив ніж в руках ОСОБА_6 , то не думав що той буде ним наносити удари і хотів забрати у нього ніж. Тоді ОСОБА_6 кричав на нього, розмахував ножем і виганяв з будинку. При цьому вони то наближались один до одного, то відходили. Ще потерпілий вказував, що після нанесення ОСОБА_10 йому удару ножем минуло біля 2-х хвилин і після цього ОСОБА_10 вдруге наніс йому удар. Поведінка ОСОБА_6 , на його думку, не свідчила про те, що останній оборонявся.
Ще апелянт вказував, що суд не встановив скільки кроків потерпілий і ОСОБА_6 зробили, зближаючись та відходячи один від одного.
Зазначав також, що суд відмовив прокурору в клопотанні зробити перерву в судовому засіданні до витверезіння потерпілого, який в судове засідання з`явився в нетверезому стані, оскільки у нього було клопотання пізніше здійснити одночасний допит двох раніше допитаних осіб.
На думку апелянта, ОСОБА_6 не перебував в стані необхідної оборони і зроблені судом висновки про це є неправильні. Вирок суду вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній та просив визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України і призначити покарання за цим Законом, потерпілого ОСОБА_7 , який просив суворо не карати ОСОБА_6 , а також заслухавши обвинуваченого ОСОБА_6 , який просив його не карати, допитавши в апеляційній інстанції обвинуваченого та потерпілого, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційних вимог прокурора необхідно відмовити.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 24.07.2016 року, приблизно о 12 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області зайшов в будинок ОСОБА_6 для з`ясування з останнім стосунків з приводу, нібито, поширення останнім неправдивої інформації про вчинення ним дрібних крадіжок, де вчинив з ним словесну суперечку, під час якої нецензурно лаявся та наніс останньому удар головою в обличчя. Коли ОСОБА_6 наніс удар ОСОБА_8 у відповідь, останній вийшов на вулицю і під час вживання спиртних напоїв в дворі ОСОБА_6 з сином, дружиною останнього та іншою особою, запропонував останнім викликати на вулицю ОСОБА_6 , щоб помиритись з ним. І коли той вийшов на вулицю, ОСОБА_7 знову став наносити удари ОСОБА_6 по різних частинах тіла руками та ногами, поваливши того на землю. Побиття ОСОБА_6 тоді припинила дружина останнього, яку той покликав про допомогу і яка відтягнула ОСОБА_7 від свого чоловіка. Коли ОСОБА_10 , будучи побитий ОСОБА_7 , зайшов в будинок та ліг на диван, ОСОБА_7 знову зайшов в будинок ОСОБА_6 та продовжив наносити тому удари по різних частинах тіла, погрожуючи останньому вбивством. При цьому ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у виді перелому 8-го ребра та множинні синці і крововиливи в різних частинах тіла, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Після цього ОСОБА_6 взяв зі стола ніж і став виганяти ОСОБА_8 з будинку, але останній, не бажаючи виходити з будинку, став наближатись до ОСОБА_6 . Тоді ОСОБА_10 , будучи неспроможним себе самостійно захистити через фізичну перевагу ОСОБА_8 над ним, а також враховуючи тривале застосування насильства щодо себе зі сторони ОСОБА_7 і сприймаючи реально погрози останнього про вбивство, наніс ОСОБА_7 два удари ножем, спричинивши тому проникаючу колото-різану рану 7-го міжребір`я зліва та непроникаючу колото- різану рану 8-го міжребір`я справа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Вказані обставини встановлені судом на підставі показань обвинуваченого ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які були очевидцями вказаних подій, а також на підставі висновків судово-медичних експертиз.
Так, обвинувачений ОСОБА_6 в суді дав показання, що в один із днів липня 2016 року, ввечері до нього зайшов ОСОБА_7 та запитав кому можна продати цибулю. Наступного дня він зустрів свою сусідку, яка сказала, що до неї також приходив ОСОБА_7 і пропонував купити у нього цибулю. Перед цим до нього приходили працівники поліції і опитували його з приводу вчинення в селі крадіжок цибулі. А 24.07.2016 року вдень до нього на подвір`я зайшов ОСОБА_7 і покликав його на вулицю. Коли він вийшов до нього, ОСОБА_7 , який був агресивний та в стані алкогольного сп`яніння, запропонував йому вжити спиртне, на що він відмовився і зайшов в будинок. ОСОБА_7 тоді зайшов слідом за ним і став його нецензурно ображати. Тоді ж ОСОБА_7 висловив йому претензії з приводу того, що він розповсюджує чутки про те, що той вчиняє крадіжки цибулі і при цьому наніс першим йому удар кулаком в обличчя, розбивши верхню губу. Коли він вдарив ОСОБА_7 у відповідь, останній знову наніс йому удар головою в обличчя. Після цього він став кричати на ОСОБА_7 , вимагаючи припинити бійку, після чого останній вийшов з будинку. Через деякий час в будинок до нього зайшов односельчанин ОСОБА_13 і сказав, що ОСОБА_7 кличе його на вулицю щоб помиритись та випити разом. Коли він вийшов у двір, до нього підійшов ОСОБА_7 , висловив претензії з приводу того, що він поранив йому губу. А коли він сказав останньому, що той також спричинив йому тілесні ушкодження, останній штовхнув його, поваливши на землю, і після цього сів на нього та почав наносити йому удари по різних частинах тіла, в тому числі і колінами по тулубу. Сам він тоді став кричати на дружину, просячи її допомогти йому. Коли його дружина ОСОБА_11 відборонила його від ОСОБА_7 , він зайшов в будинок, і оскільки на обличчі були синці і з вуха текла кров, він ліг на диван, прикривши обличчя мокрим рушником. Після цього в будинок зайшов ОСОБА_7 і знявши у нього рушник з обличчя, та присівши біля нього, однією рукою обійняв його, а другою став наносити йому удари по різних частинах тіла. При цьому ОСОБА_7 висловлював на його адресу погрози вбивством. Сам він тоді знову кликав на допомогу дружину, але та була на вулиці і не чула його. Впавши на підлогу та відштовхнувши від себе ОСОБА_7 , він піднявся і усвідомлюючи, що не може себе захистити самостійно, нетверезий стан ОСОБА_7 , тривале побиття його ОСОБА_14 та реально сприймаючи погрози останнього його вбити, він взяв на столі ніж і став вимагати, щоб ОСОБА_7 вийшов з будинку. А коли останній став наближатись до нього, він наніс тому один удар ножем. Люльчак після цього продовжував іти на нього і тоді він наніс ще один удар. Після цього останній вибіг на вулицю з будинку.
Аналогічні показання ОСОБА_6 дав в суді апеляційної інстанції.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні повністю підтвердив встановлені судом обставини, зазначивши лише, що він не погрожував вбивством ОСОБА_6 , а хотів забрати ніж з рук ОСОБА_6 і тому наблизився до нього. Також підтвердив, що бійку в будинку ОСОБА_6 розпочав він, пізніше на вулиці повалив його на землю, де руками та ногами наносив тому удари по тілу, а коли ОСОБА_10 втік в будинок, він знову зайшов в будинок і там наносив удари ОСОБА_6 по різних частинах тіла. З будинку ОСОБА_6 він вийшов лише після того, як той наніс йому два удари ножем. Вказав, що вказані події сталися з його вини і в той день він вживав спиртні напої.
В суді апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_7 дав аналогічні показання.
Свідок ОСОБА_11 в суді дала показання, що в один із днів липня 2016 року біля 12-ї години до них на подвір`я зайшов ОСОБА_7 , який був в стані алкогольного сп`яніння. Дізнавшись, що її чоловік ОСОБА_6 в будинку, він зайшов туди. Що відбувалось в будинку між її чоловіком і ОСОБА_8 , вона не бачила, а лише чула розмову про якусь цибулю. Через деякий час ОСОБА_7 вийшов з будинку і вона разом з ним, своїм сином і ОСОБА_13 вживала спиртні напої. Потім ОСОБА_7 попросив покликати її чоловіка. І коли той вийшов на вулицю, ОСОБА_7 кинув ОСОБА_6 на землю, сів на нього зверху і став наносити тому удари по голові. Коли ОСОБА_6 покликав її про допомогу, вона відборонила його від ОСОБА_7 . Ініціатором бійки тоді був ОСОБА_7 . Коли ОСОБА_7 вдруге заходив в будинок, вона не бачила. Зайшовши пізніше в будинок, вона побачила, що обличчя в її чоловіка було побите і останній їй скаржився, що ОСОБА_7 поломив йому ребра.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав показання, що 24.07.2016 року він лежав на ліжку в сінажнику і чув, що в їхньому дворі відбувається суперечка між його батьком ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Він бачив як ОСОБА_7 двічі кидав ОСОБА_10 на землю. Сівши зверху на ОСОБА_6 , ОСОБА_7 наносив останньому удари руками та головою по різних частинах тіла. Через 10-15 хв. після цього ОСОБА_15 вдруге повалив ОСОБА_6 на землю і став наносити тому удари кулаками. Після цього його мама ОСОБА_16 припинила бійку. Сам він в той час хворів і не мав фізичної можливості припинити бійку, а також не хотів бачити цей конфлікт і тому пішов з господарства.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дав показання, що 24.07.2016 року в господарстві ОСОБА_6 він з сином та дружиною останнього вживав спиртні напої, які сам приніс. Приблизно в 11 год. 30 хв. того дня в господарство ОСОБА_10 зайшов ОСОБА_7 , який був в стані алкогольного сп`яніння. Тоді він чув суперечку між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з приводу цибулі. Коли ОСОБА_6 зайшов в будинок, ОСОБА_7 пішов за ним. Коли той вийшов з будинку, він не бучив. Бачив після цього, що з будинку вийшов ОСОБА_6 і ОСОБА_7 штовхнув того і останній впав на землю. Після цього ОСОБА_7 наніс ОСОБА_10 кілька ударів в обличчя. ОСОБА_6 , будучи сильно побитий, втік в будинок, а ОСОБА_7 зайшов за ним. Після цього він пішов в магазин, а коли повернувся, ОСОБА_10 сказав йому, що ОСОБА_7 хотів його вбити, а він не витримав і два рази вдарив того ножем. При ньому ОСОБА_6 намагався уникнути конфлікту з ОСОБА_14 та тікав від того в будинок.
З висновку судово-медичної експертизи №124 від 25.07.2016 року вбачається, що в ОСОБА_7 були виявлені тілесні ушкодження: проникаюча колото-різана рана 7-го міжребір`я по лівій передньо-пахвинній лінії з пошкодженням діафрагми та непроникаюча колото-різана рана 8-го міжребір`я по правій передньо-пахвинній лінії. Кожні з виявлених тілесних ушкоджень виникли від окремих одноразових дій якогось колючого або колюче-ріжучого предмета з гостро застроченим краєм по типу «ножа», по часу виникнення можуть відповідати на 24.07.2016 року і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці «небезпечні для життя» в момент їх спричинення та до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я (а.с.77-78).
З висновків судово-медичних експертиз №123 та №183 вбачається, що у ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження: закритий перелом 8-го ребра справа по задньо-пахвинній лінії зі зміщенням, синці чола зліва, лівого надбрів`я, верхнього та нижнього повіка правого ока, верхнього та нижнього повіка лівого ока, правої щоки (біля вушної ділянки), лівої щоки (біля вушної ділянки), правої надключичної ділянки, в проекції 8-го ребра по лівій середньо-ключичній ділянці, в проекції правої лопатки, зовнішньої поверхні правого кульшового суглобу, субконьюктивальний крововилив зовнішнього кута лівого очного яблука, крововилив з осадженням слизової оболонки верхньої губи, в слизову оболонку нижньої губи. Дані тілесні ушкодження виникли щонайменше від 11-ти разової дії тупих твердих предметів або ударі об такі, цілком можливо внаслідок травмуючої дії кулаків рук та ніг, взутих в тверде взуття. По часу свого виникнення можуть відповідати на 24.07.2016року та відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня важкості, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я (а.с.150-153).
Згідно ч.3 ст.27 Конституції України, кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.
Відповідно до ч.1 ст.36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Оскільки ОСОБА_6 зазнав нападу та насильства зі сторони ОСОБА_7 в своєму будинку, протиправні дії останнього були тривалими та супроводжувались погрозами вбивством і при цьому ОСОБА_10 були заподіяні середнього ступеня важкості тілесні ушкодження, а також те, що ОСОБА_6 намагався уникнути побиття шляхом втечі від нападника в будинок, але це не зупинило ОСОБА_7 і той продовжив наносити удари по тілу ОСОБА_10 , зайшовши знову в будинок, останній вправі був захищати своє життя та здоров`я. Враховуючи також те, що, окрім двох колото-різаних ран, на тілі ОСОБА_7 інших тілесних ушкоджень не виявлено, а також тяжкість та кількість тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_6 , їх локалізацію, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 , на вимоги якого покинути будинок і припинити його побиття, ОСОБА_7 не реагував та не припиняв свої протиправні дії, будучи фізично слабшим від нападника внаслідок великої різниці в віці та свого незадовільного стану здоров`я, не маючи іншої можливості захистити своє життя та здоров`я, мав право застосувати насильство щодо ОСОБА_7 , в тому числі і шляхом нанесення тому поранень ножем.
А тому колегії суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_6 , обороняючись від протиправного насильства, перебував в стані необхідної оборони і застосоване ним насильство до ОСОБА_7 і спричинення останньому двох колото-різаних ран, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечні для життя в момент їх спричинення, не було перевищенням меж такої оборони.
Дії ОСОБА_6 по захисту свого життя та здоров`я в обстановці, що відбувалась в його будинку та дворі, були співмірними насильству, яке здійснювалось щодо нього, а тому його дії є правомірними і не є злочином.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на неточність викладених у вироку показань потерпілого щодо проміжку часу між нанесенням двох ударів ножем, в даному випадку будь яким чином не впливає на загальну обстановку подій та правильність висновків суду першої інстанції щодо невинуватості ОСОБА_6 .
Не заслуговують на увагу також посилання апелянта на те, що суд не задовольнив його клопотання про необхідність перерви в судовому розгляді з підстав, що потерпілий в одне із судових засідань з`явився в нетверезому стані і прокурор був позбавлений можливості здійснити одночасний допит двох осіб, які раніше були допитані, а також те, що суд не встановив кількість кроків, що здійснили ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зближаючись та віддаляючись один від одного.
Заперечення ж потерпілим в судовому засіданні його погроз вбивством на адресу ОСОБА_6 суд першої інстанції правильно не взяв до уваги, оскільки на наявність таких погроз вказав сам ОСОБА_6 і тривале протиправне насильство ОСОБА_7 щодо ОСОБА_6 є підтвердженням правдивості його показань.
Вирок суду першої інстанції є законний та обґрунтований належними та допустимими доказами і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419, КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області,-
У Х В А Л И Л А :
В задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Кельменецької місцевої прокуратури ОСОБА_5 відмовити, а вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 20 грудня 2016 року в кримінальному провадженні №12016260140000293 щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку касаційного провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_17
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія вірна: суддя
