Справа №345/2844/16-ц
Провадження № 2/345/48/2017
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
З А О Ч Н Е
21.02.2017 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Онушканича В.В.
з участю секретаря судового засідання Бабійчук Л.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Калуської міської ради, про визначення місця проживання дитини,
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує наступним. З липня 2007р. по липень 2015р. вона проживала спільно та вела спільне господарство з громадянином ОСОБА_5 ОСОБА_4 на території Республіки ОСОБА_5. За час спільного проживання з відповідачем народилася дочка ОСОБА_4 ОСОБА_6 Анжелівна – ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому ОСОБА_4 ОСОБА_6 є громадянкою України.
В липні 2015р. у зв’язку із постійними конфліктами та аморальною поведінкою із сторони відповідача, позивач була змушена переїхати разом із дочкою на територію України. На сьогодні вони з дочкою проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивач є власником вищевказаної квартири, в ній створені всі умови для належного проживання, виховання та утримання дитини. Дочка навчається у Калуській ЗОШ І ступеня №11.
Позивач в повному обсязі створила всі необхідні умови для належного проживання та гармонійного розвитку своєї дитини, становлення її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Натомість відповідач жодної участі у вихованні та утриманні дитини не бере. Тому позивач просить визначити місце проживання її неповнолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із нею.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали. Позивач додатково суду пояснила, що вони з відповідачем не перебували у зареєстрованому шлюбі, проте проживали однією сім’єю в Республіці ОСОБА_5. Спочатку в них були хороші стосунки, але згодом життя з відповідачем стало нестерпним. Батько не дбав про дитину. Відповідач принижував її, ображав нецензурними словами, наносив тілесні ушкодження. І це все бачила їхня дочка ОСОБА_6.
Позивач зазначила, що в 2015 році відповідач не заперечував, щоб вона з дитиною поїхали в Україну. Оскільки через постійний тиск та приниження подальше спільне життя з відповідачем було неможливим, позивач вирішила не повертатися в ОСОБА_5. Наголосила, що і вона, і дочка ОСОБА_6 не почували себе комфортно у чужій країні, вони відчували негативне ставлення до себе зі сторони громадян ОСОБА_5.
На даний час позивач має постійне місце роботи в м.Калуші, дочка відвідує школу №11. Крім того, дочка відвідує різні гуртки. Дочка дуже щаслива, вона забезпечена всім необхідним для гармонійного розвитку. Тому позивач просить визначити місце проживання дочки ОСОБА_6 разом із нею.
Позивач та її представник не заперечили щодо заочного розгляду справи.
Відповідач та його представник в судове засідання повторно не з’явились з невідомих для суду причин та не повідомили суд про причини неявки, хоча представник відповідача про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином (а.с. 133, 140-141, 149). Відповідно до ч. 5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі. Окрім того, суд враховує, що відповідачу як громадянину іноземної держави було вручено (а.с. 29-40) копію позовної заяви, перекладеної на італійську мову (а.с. 18-20).
Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування від 14.01.2016р. про доцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6 разом із матір’ю ОСОБА_1 Проживання дочки разом з матір’ю якнайкраще відповідатиме інтереси неповнолітньої ОСОБА_6.
Суд, за згодою позивача та, враховуючи вимоги ст.ст. 224-226 ЦПК України, вважає, що справу слід розглянути заочно, у відсутності відповідача, на підставі наявних в справі доказів, яких достатньо для вирішення позову по суті.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з витягом з реєстру актів про народження батьком ОСОБА_4 ОСОБА_6 Анжелівни, ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_4, а матір’ю – ОСОБА_1 (а.с.5-6). ОСОБА_4 ОСОБА_6 народилась у м. Новара (ОСОБА_5), проте, зареєстрована громадянкою України (а.с. 7).
Відповідно до ст. 66 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов'язки батьків і дітей визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв'язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини.
Згідно зі статті 160 СК Українимісце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
За частинами першою, другоюстатті 161 цього Кодексуякщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає разом із матір’ю ОСОБА_1 за адресою: м. Калуш, пр.Л.Українки, 16а/24 (а.с. 10). Дана квартира належить позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності (а.с. 11). З актів обстеження матеріально-побутових умов від 19.05.2016 року (а.с. 201) та від 29.02.2016року (а.с. 202) вбачається, що в квартирі створено належні умови для навчання та виховання дитини; дівчина забезпечена всіма необхідними речами: одягом та взуття відповідно до сезону; мама дбає про всебічний розвиток дитини.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 має постійне місце роботи, а саме працює вчителем фізики в Калуській загальноосвітній школі І-ІІ ст. № 8, отримує стабільний дохід (а.с. 167-168, 165-166).
Колозімо ОСОБА_6 навчається в 2-Б класі Калуської загальноосвітньої школи І ступеня №11 (а.с. 153). Відповідно до характеристики Калуської ЗОШ №11 (а.с. 154) ОСОБА_4 ОСОБА_6 в учнівському колективі адаптувалась швидко і безболісно; на уроках працює активно, творчо; дитина комунікативна, відкрита до спілкування з однолітками та дорослими; стосунки з однокласниками, учнями школи дружелюбні та доброзичливі.
Згідно характеристики, наданої практичним психологом Калуської ЗОШ №11 (а.с. 155), в учениці ОСОБА_4 ОСОБА_6 високий рівень шкільної адаптації та мотивації навчання; має багато друзів серед однокласників, у класному колективі почуває себе комфортно; вихованням дитини займається мама, яка приділяє їй належну увагу.
Відповідно до довідки дитячої музичної школи від 19.10.2016р. №113 (а.с. 156) ОСОБА_4 ОСОБА_6 навчається в Калуській дитячій музичній школі на відділі народних струнних інструментів. Також ОСОБА_4 ОСОБА_6 навчається в гуртку образотворчого мистецтва та вокально-естрадній студії «Орфей» центру художньої творчості дітей, юнацтва та молоді Калуської міської ради (а.с. 157, 158).
Згідно з інформацією, наданою Калуським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Калуської міської ради від 08.12.2016 року, за результатами роботи з ОСОБА_6 було з’ясовано, що дівчинка від народження емоційно прив’язана до мами; на даний час вона проживає і навчається у м.Калуші, де почуває себе комфортно і забезпечена усім необхідним для повноцінного життя та розвитку (а.с. 159).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування від 14.01.2016 р. №0119/01/03 з метою захисту законних прав та інтересів дитини служба у справах дітей Калуської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 ОСОБА_6 Анжелівни, ІНФОРМАЦІЯ_3 при матері ОСОБА_1 (а.с.169).
З акту, складеного комісією у складі головних спеціалістів служби у справах дітей Калуської міської ради ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 13.06.2016 року про встановлення факту побачення малолітньої ОСОБА_4 ОСОБА_6 з батьком громадянином ОСОБА_5 ОСОБА_4 вбачається, що малолітня ОСОБА_6 охоче спілкувалася з батьком, але пояснила йому, що жити в ОСОБА_5 вона не хоче, оскільки їй подобається жити з мамою в Україні (а.с. 203). Згідно з актом, складеним головним спеціалістом служби у справах дітей Калуської міської ради ОСОБА_7 від 03.10.2016 року про встановлення факту побачення ОСОБА_4 з донькою ОСОБА_4 ОСОБА_6 (а.с.204) під час спілкування встановлено, що малолітня не охоче спілкувалася з батьком, оскільки його боялася.
Відповідно до змісту інформації щодо звернення позивачки до Сімейної консультації Комолі м. Новара, Республіка Італія від 24.02.2016 року ОСОБА_1 зверталася до за наданням правової та психологічної допомоги з підстав порушення ОСОБА_4 прав позивачки, а саме з приводу її постійного приниження, фінансової залежності та супротиву з боку його родини (а.с. 175).
Згідно із інформацією Центру сімейної консультації від 09.03.2016 року ОСОБА_1 зверталася за наданням правової та психологічної допомоги у зв’язку із приниженнями з боку відповідача, невиконання ним обов’язку щодо утримання та забезпечення інтересів як позивачки, так і її дочки (а.с. 177).
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Суд враховує, що мати ОСОБА_1 має постійне місце проживання, постійне місце роботи, отримує стабільний дохід, нею створені всі умови для проживання, навчання, виховання та розвитку дочки ОСОБА_4 ОСОБА_6. При цьомусудом не встановлено виняткових обставин у розумінні положеньст. 161 СК Українита принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання дочки разом з матір'ю.
Тобто, виходячи зі встановлених судом обставин, враховуючи встановлений національним та міжнародним законодавством пріоритет проживання малолітньої дитини з матір'ю, вік дитини та її особливі потреби, зумовлені даною обставиною, суд приходить до висновку, що слід визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 ОСОБА_6 Анжелівни, ІНФОРМАЦІЯ_3, з матір’ю ОСОБА_1.
Це не буде порушувати прав батька, який не позбавлений можливості піклуватися та виховувати дитину і якнайкраще буде відповідати інтересам саме неповнолітньої ОСОБА_4 ОСОБА_6 Анжелівни.
За таких обставин, оцінюючі в сукупності зібрані по справі докази, суд доходить висновку, що позов слід задоволити.
На підставі викладеного, керуючисьст. 66 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 160,161 СК України та керуючись ст.ст. 209, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України,
в и р і ш и в:
Позов задоволити.
Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4 ОСОБА_6 Анжелівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Інші особи, які брали участь у справі, можуть оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення або у цей же строк з дня отримання копії рішення, у випадку якщо особа, яка оскаржує рішення, не була присутня у судовому засіданні під час його проголошення.
Головуючий:
