Справа № 747/1151/16-а
2-а/746/1/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2017 року
Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Цигури Н.А.
при секретарі - Нещерету І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Срібне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бахмацького об»єднаного управління пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач у позовній заяві зазначає , що з 04 липня 2002 року був обраний на посаду судді Талалаївського районного суду Чернігівської області. Працював на посаді судді по 11 серпня 2015 року. Наказом в.о. голови Талалаївського районного суду Чернігівської області за №27 від 11 серпня 2015 року, прийнятому на виконання постанови Верховної Ради України №636-VIII від 16 липня 2015 року, звільнений з посади судді Талалаївського районного суду Чернігівської області. На день звільнення, 11.08.2015 року стаж його роботи становив 45 років 05 місяців 10 днів. В період перебування на посаді, наказом ТУ ДСА України в Чернігівській області від 07.05.2005 року за №70-о, позивачу було призначене щомісячне грошове утримання у розмірі 90 % заробітної плати, яке він одержував, починаючи з травня 2007 року. 12 серпня 2015 року він звернувся до УПФ України в Талалаївському районі із заявою про поновлення права на виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати відповідно до ч.3 ст.138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Листом за №3/Б-2 від 04.09.2015 року, якого він отримав 15.09.2015 року, йому повідомлено про відмову в призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді, з посиланням на те, що з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про судоустрій України і статус суддів» не призначаються. Вказані дії УПФ позивачем були оскаржені до суду. За рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22.12.2015 року УПФ України в Бахмацькому районі зобов»язано провести нарахування позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % грошового утримання відповідно до ч.3 ст.138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» з 16 серпня 2014 року. Рішення суду було виконане в примусовому порядку, проте при нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання не враховано підвищення заробітної плати з 01.09.2015 року та 01.05.2016 року, з загальної суми 21924 грн. Для підтримання своїх доводів позивач надав до УПФ довідки за № 03-36/987 та № 03-36/988 від 04.07.2016 року про розмір суддівської винагороди. Проте Бахмацьке об»єднанне управління Пенсійного фонду України перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді без обмеження граничного розміру провело з 08.06.2016 року.
В перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% без обмеження граничного розміру, з 01.09.2015 року по 08.06.2016 року відповідач відмовив, мотивуючи відсутністю на це законних підстав. При цьому послався на п.5 Прикінцевих Положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VIII. Про відмову позивача повідомлено листом від 28.10.2016 року за №8, який отримано позивачем 01.11.2016 року.
Вказану відмову відповідача позивач вважає протиправною.
Просить визнати незаконними дії Бахмацького об»єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.09.2015 року по 08.06.2016 року та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок ТУ ДСА України в Чернігівській області за № 03-36/987 від 04.07.2016 року з 01.09.2015 року по 01.05.2016 року та № 03-36/988 від 04.07.2016 року з 01.05.2016 року по 08.06.2016 року з урахуванням раніше виплачених сум - в розмірі 90% суддівської винагороди без обмеження граничного розміру. Також встановити судовий контроль за виконанням даного рішення, поклавши на Бахмацьке об»єднане управління Пенсійного фонду України обов»язок подати суду звіт про його виконання у місячний строк з дня набрання ним законної сили.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, пославшись на обставини та підстави задоволення позову, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у суді позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, пояснивши, що Бахмацьке об»єднане управління пенсійного фонду України при розгляді заяви ОСОБА_1 щодо збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв»язку з підвищенням заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, діяло в межах і спосіб, передбачених законодавчими нормами. Вважає позов необгрунтованим, так як відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213, з 01.06.2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія, щомісячне довічне грошове утримання призначалися відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.
Заслухавши сторони, всебічно і повно з»ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішеня спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.
30 травня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Верховної ради України та до Вищої ради юстиції із заявою про відставку в зв»язку з досягненням граничного віку перебування на посаді судді, а саме 65 річного віку.
Постановою Верховної Ради України №636-III від 16.07.2015 року ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Талалаївського районного суду Чернігівської області.
Наказом в.о. голови Талалаївського районного суду Чернігівської області від 11.08.2015 року №27 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Талалаївського районного суду Чернігівської області.
Станом на 11 серпня 2015 року стаж роботи позивача становив 45 років, 05 місяців 14 днів, з них стаж, що давав право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді становив 41 рік 05 місяців 10 днів.
12 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного Фонду в Талалаївському районі із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», на що отримав відмову та звернувся до суду з позовом про визнання вказаних дій протиправними та зобов»язання провести нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді відповідно до ч.3 ст. 138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 22.12.2015 року УПФ України в Бахмацькому районі зобов»язано провести нарахування позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % грошового утримання відповідно до ч.3 ст.138 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» з 16 серпня 2014 року.
21.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв»язку з підвищенням заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з 01.09.2015 року та 01.05.2016 року, про що подав довідки , видані ТУ ДСА України в Чернігівській області за № 03-36/987 та № 03-36/988 від 04.07.2016 року про розмір суддівської винагороди.
Згідно вказаної заяви ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв»язку з підвищенням заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді відмовлено, про що повідомлено листом за №8 від 28.10.2016 року.
Порядок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді до 28.03.2015 року регулювався ч.3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.
Частина третя ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до внесення до неї змін Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI передбачала: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».
Законом України від 8 липня 2011 року N 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частину третю і п'яту статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина третя статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина п'ята статті 138 Закону).
Рішенням Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року N 3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону N 2453-VI у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".
Абзацом третім пункту 8 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року N 3-рп/2013 встановлено, що частина третя статті 138 Закону N 2453-VI у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI викладено в новій редакції.
Виплату щомісячного довічного грошового утримання судді та його перерахунок врегульовано ч.3 ст.141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII.
Так, частиною 3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 № 192-VIII передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Законом № 213-VIII від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» частини третю - п'яту статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII) викладено в такій редакції:
"3. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
4. Умови та порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України визначаються Кабінетом Міністрів України.
5. Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року:
особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до цієї статті або право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законами України"Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до цієї статті, не виплачується;
у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на інших посадах/роботах щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
З 1 січня 2016 року виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після звільнення з роботи щомісячне довічне грошове утримання виплачується у повному розмірі.
Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України".
З наведеного вбачається, що до визначеного у Законі № 2453 порядку нарахування щомісячного довічного грошового утримання внесено зміни Законом № 213, якими зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів та виключено положення про можливість здійснення його перерахунку.
Конституційний Суд України в рішенні №4-рп/2016 від 08.06.2016 року дійшов висновку, що при зменшенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді з 80 до 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а також при виключенні положення, згідно з яким за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання судді збільшується на два відсотки від розміру його заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, відбулося зниження рівня матеріального забезпечення судді у відставці і як наслідок - гарантій незалежності такого судді, що може впливати на здійснення справедливого правосуддя та реалізацію права кожного на захист судом. Виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів. Таку ж правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013 (пункти 5, 7 мотивувальної частини) при розгляді питання щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень Закону № 2453.
Таким чином, положення частини третьої статті 141 Закону № 2453 у редакції Закону № 213 звужує зміст та обсяг гарантій незалежності судді, а тому суперечить частині першій статті 55, частині першій статті 126 Основного Закону України.
Конституційний Суд України вже визнавав неконституційними положення законів України щодо зниження розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позбавлення суддів можливості подальшого перерахунку розміру такого утримання; припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання на період роботи суддів у відставці на певних посадах, а також встановлення максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 резолютивної частини Рішення від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013). Незважаючи на це, Верховна Рада України прийняла Закон № 213, Закон № 911, окремими положеннями яких звужено обсяг гарантій незалежності суддів.
Конституційний Суд України зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №4-рп/2016 від 08.06.2016 року «Положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII та положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення».
Також Конституційний Суд України вказав порядок виконання цього рішення : «частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".
Виходячи з аналізу наведених правових норм, вбачається, що за період з 01.09.2015 року по 08.06.2016 року, фактично скасовано норми законодавства, які визначали право судді на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Тому у відповідача були відсутні підстави для здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання позивачу ОСОБА_1 в зв»язку зі зміною грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Таким чином, відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в зв»язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Бахмацького об»єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій щодо відмови в здійсненні перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.09.2015 року по 08.06.2016 року та зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок ТУ ДСА України в Чернігівській області за № 03-36/987 від 04.07.2016 року з 01.09.2015 року по 01.05.2016 року та № 03-36/988 від 04.07.2016 року з 01.05.2016 року по 08.06.2016 року з урахуванням раніше виплачених сум - в розмірі 90% суддівської винагороди без обмеження граничного розміру відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Срібнянський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя
