ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.12.2016 року Справа № 904/11135/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Кузнецова В.О., Науменка І.М.,
при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.
За участю представників сторін:
від ТОВ "Чорнобиль-захист" ОСОБА_1, довіреність №б/н від 12.03.2016 р., представник;
інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
Розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 року у справі №904/11135/15
за заявою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Чернобиль-Захист", м. Дніпропетровськ
про визнання грошових вимог на суму 483053,94 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 року у даній справі (суддя Полєв Д.М.) грошові вимоги ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНОБИЛЬ-ЗАХИСТ", м. Дніпро, Кіровський район, пр. Кірова, 107 Г, офіс 308, код ЄДРПОУ 20263598 визнано частково у розмірі 2756грн. (1 черга), 289440,50 грн. (6 черга). В решті вимог відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що грошові зобов'язання, щодо сплати земельного податку (плати за землю) вважаються узгодженими у відповідності до вимог п. 54 ст. 54 ПКУ з моменту подання декларації, а саме: за період з січня по грудень 2011 р. - 31.01.2011 р., за період з січня по грудень 2012 р. - 09.02.2012 р., за період з січня по квітень 2013 р. - 21.01.2013 р.
Відповідно до п.102.4. ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Згідно до п.101.1. ст. 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Право вимоги зі сплати земельного податку за квітень 2013 р. виникло у кредитора 31.05.2013 р. У зв'язку з тим, що з 31.05.2013 р. по 01.06.2016 р. минуло 1097 днів у кредитора сплив строк щодо пред'явлення вимог відносно сплати земельного податку за період з січня 2011 р. по квітень 2013 р.
Суд першої інстанції визнав грошові вимоги ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області в розмірі 2756 грн. судового збору із включенням до першої черги задоволення, та 289440,50 грн. із включенням до шостої черги задоволення оскільки вимоги заявлено з порушенням строку, встановленого ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційної інстанції звернулась Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення.
В обґрунтування своєї правової позиції Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області посилається на наступне.
ТОВ «Чернобиль-Захист» знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська.
Податковий борг у сумі 478 844,32 грн. виник по земельному податку з юридичних осіб на підставі поданих підприємством податкових декларацій, а саме: № 11002835 (річна) від 31.01.2011 р. на суму 43 469, 49 грн.; № 12001654 (річна) від 14.02.2012 р. на суму 124491,71 грн.; № 13000308 (річна) від 22.01.2013 року на суму 124491,71 грн.; № НОМЕР_1 (річна) від 13.02.2014 року на суму 124491,71 грн.; № НОМЕР_2 (уточнюючий розрахунок) від 09.07.2015 на суму 77744,70 грн.
Податковий борг у сумі 4209, 62 грн. виник по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі поданої підприємством податкової декларацій № НОМЕР_3 від 09.07.2015 р. на суму 4209,62 грн.
Загальна сума грошових вимог до ТОВ «Чернобиль-Захист» становить 485 953,94 грн.
Ухвалою господарського суду у Дніпропетровській області від 06.12.2010 р. у справі Б38/320-10 було порушено провадження про банкрутство підприємства ТОВ «Чернобиль-Захист».
З метою погашення податкового боргу ТОВ «Чернобиль-Захист» ДПІ під час процедури банкрутства було заявлено та включено до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги на суму 390 725,32 грн. Ухвалою господарського суду у Дніпропетровській області від 05.06.2015 р. у справі Б38/320-10 про банкрутство ТОВ «Чернобиль-Захист» було затверджено мирову угоду, процедуру банкрутства припинено.
В зв'язку з чим до підприємства були застосовані заходи стягнення передбачені вимогами Податкового Кодексу України, а саме було подано позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2015 р. про стягнення податкового боргу у сумі 483053,94 грн. з рахунків ТОВ «Чернобиль-Захист» відкритих в банківських установах та отримання дозволу до суду на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику.
Поряд з цим, за заявою підприємства господарським судом Дніпропетровської області було порушено нове провадження у справі про банкрутство за № 904/11135/15 від 05.01.2016 р.
В зв'язку із непогашенням податкового боргу ДПІ було заявлено кредиторські вимоги у сумі 483053,94 грн.
Незважаючи на це, в ухвалі господарського суду у Дніпропетровській області від 13.10.2016 р. по справі №904/11135/15 зазначено, що податковий борг з січня по грудень 2011 р. у сумі 43 469 грн., з січня по грудень 2012 р. у сумі 124491,71 та з січня по квітень 2013 р. у сумі 41497,24 грн. на загальну суму 209 457,95 грн. не визнані, у зв'язку із закінченням терміну позовної давності. На момент виникнення вищезазначеного податкового боргу підприємства знаходилось у процедурі банкрутства, грошові вимоги на суму 209 457,95 грн. були заявлені та включені до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), визначено, що Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Враховуючи викладене, сума заборгованості у розмірі 209 457,95 грн. не підлягає списанню відповідно до вимог п 87.10 ст. 87 ПКУ, в зв'язку з тим що порядок погашення боргу визначаться відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» без застосування норм ПКУ.
Відповідно до ч.4 ст.23 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» «...особи вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановлено для їх подання, або незаявлені взагалі не є конкурсними, та їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі...»
Відповідно до ст.41.1 ст.41 ПКУ, органи державної податкової служби є контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
14.12.2016 року прийнято вступну та резолютивну частини постанови.
В судовому засіданні представник ТОВ "Чорнобиль-захист" надала пояснення по справі та навела обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.
Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання не з’явилися. Суд вважає, що вжив усі заходи для їх повідомлення належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (п.3.9.2 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).
Вислухавши представників учасників апеляційного процесу, дослідивши докази у справі, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю /крім фізичних осіб/ самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця /п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України/.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Спірні податкові декларації подані Боржником:
- за період з січня по грудень 2011 року - 31.01.2011 року,
- за період з січня по грудень 2012 року - 09.02.2012 року,
- за період з січня по квітень 2013 року - 22.01.2013 року та з моменту подачі цих декларацій до податкового органу вважаються узгодженими.
Отже, строк оплати за вказаними деклараціями є таким, що настав:
- за податковою декларацією № 11002835 (річна) від 31.01.2011 року на суму 43469,49 грн. - щомісяця протягом 2011 року, з остаточною сплатою 31.01.2012 року,
- за податковою декларацією № 12001654 (річна) від 14.02.2012 року на суму 124491,71 грн. - щомісяця протягом 2012 року, з остаточною сплатою 31.01.2013 року,
- за податковою декларацією № 13000308 (річна) від 22.01.2013 року на суму 124491,71 грн. - щомісяця впродовж січня 2013 року до квітня 2013 року, з остаточною сплатою 31.05.2013 року.
Таким чином, граничний строк позовної давності за вищевказаними податковими деклараціями сплив:
- за податковою декларацією № 11002835 (річна) від 31.01.2011 року на суму 43469,49 грн. зі строком оплати з 01.02.2011 року - 31.01.2015 року;
- за податковою декларацією № 12001654 (річна) від 14.02.2012 року на суму 124491,71 грн. зі строком оплати з 14.03.2012 року - 31.01.2016 року,
- за податковою декларацією № 13000308 (річна) від 22.01.2013 року на суму 124491,71 грн. зі строком оплати з 22.02.2013 року - 31.05.2016 року.
З матеріалів справи № 904/11135/15 вбачається, що Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з вимогами кредитора до боржника лише 01.06.2016 року, тобто з пропущенням встановленого Податковим кодексом України строку позовної давності відносно вимог щодо сплати податку за землю.
Стосовно тверджень податкового органу про переривання строку позовної давності шляхом подання позову:
По-перше, Податковим кодексом України чітко визначено наступне: якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відтак, Податковим кодексом України не передбачено можливості визнати причини пропуску позовної давності поважними або поновити такі строку.
За змістом ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому колегія суддів звертає увагу суду на те, що апелянт - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, посилаючись на факт подання адміністративних позовів про стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Чернобиль-Захист» податкового боргу за спірними податковими деклараціями, - не надає жодні докази на підтвердження цього факту.
Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Відповідно до підпункту 101.2.3 пункту 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України під терміном "безнадійний" розуміється податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
До того ж, вимоги кредитора у заяві від 31.05.2016 року за № 18069/9/10-006 про визнання грошових вимог у справі № 904/11135/15 обґрунтовані саме несплатою спірних податкових декларацій № 11002835, № 12001654, № 13000308, а не рішенням /постановою/ Дніпропетровського окружного адміністративного суду /дана категорія справ підвідомча й підсудна саме цьому суду/.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень Дніпропетровським окружним адміністративному судом розглядались наступні справи за участю податкового органу та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Чернобиль-Захист»:
- постанова від 18.12.2014 року у справі № 804/18623/14 за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області;
- постанова від 13.08.2015 року у справі № 804/9421/15 за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
- постанова від 11.02.2016 року у справі № 804/12203/15 за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області /додаються до пояснень/.
Інші рішення адміністративних судів відносно стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Чернобиль-Захист» у Єдиному державному реєстрі судових рішень - відсутні.
Відтак, доводи податкового органу про переривання позовної давності не знайшли свого підтвердження ні нормами матеріального права, ні фактичними доказами.
Стосовно включення вимог податкового органу до шостої черги задоволення:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2016 року у справі № 904/11135/15 визнано банкрутом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Чернобиль-Захист»; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 14.07.2016 року; ліквідатором призначено ОСОБА_3; встановлено строк для заявлення вимог кредиторів у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.
Повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було здійснено 15.01.2016 року на сайті ВГСУ за номером 27270.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкротство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Аналогічні приписи містяться у ч. 3 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Враховуючи, що Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась з грошовими вимогами до боржника 01.06.2016 року, тобто з порушенням встановленого вищевказаним Законом про банкрутство місячного терміну для їх заявлення, - такі вимоги /за виключенням судового збору/ підлягають включення до шостої черги задоволення вимог кредиторів.
Стосовно визнання вимог кредитора зі сплати судового збору в розмірі 2900,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом підпункту 10 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, сплачується судовий збір у розмірі двох розмірів мінімальної заробітної плати.
Приписами ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати в сумі 1378,00 гривень.
Таким чином, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підлягав сплаті до державного бюджету судовий збір у розмірі 2756,00 грн., а не 2900,00 грн., які сплачені апелянтом при подачі відповідної заяви.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала прийнята у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 року у справі №904/11135/15 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2016 року у справі №904/11135/15 залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст складений 15.12.2016 року.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя В.О. Кузнецов
Суддя І.М. Науменко
