ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
14.04.2016 Справа № 904/11135/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016р. у справі № 904/11135/15
за заявою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернобиль-Захист", м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 107Г, офіс 308, код ЄДРПОУ 20263598
про визнання грошових вимог
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016р. у справі № 904/11135/15 (суддя Полєв Д.М.) заяву Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернобиль-Захист", м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 107Г, офіс 308, код ЄДРПОУ 20263598 про визнання грошових вимог у розмірі 676 315,02 грн. повернуто заявнику.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016р. у справі № 904/11135/15.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011р. (зі змінами та доповненнями).
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно підпункту 10 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, становить 2 розміри мінімальної заробітної плати.
Відповідно підпункту 4 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційних скарг у справі про банкрутство встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не додано до скарги доказів сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.
Разом з тим, скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016р. у справі № 904/11135/15, в обгрунтування чого посилається на відсутність забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як однієї із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Колегія суддів відхиляє посилання податкового органу на відсутність фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, оскільки наведене не може бути підставою для звільнення скаржника від обов'язку оплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, а звільнення від сплати судового збору суперечить меті Закону України "Про судовий збір" та засадам рівності сторін.
Отже, відповідне клопотання Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області не підлягає задоволенню.
У відповідності з п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області підлягає поверненню заявникові без розгляду.
Після усунення обставин, зазначених у пункті 3 частини першої статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга може бути подана повторно, з урахуванням вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016р. у справі № 904/11135/15.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016р. у справі № 904/11135/15 повернути заявникові без розгляду.
Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих. № 5220/10/04-65-10-026 від 01.04.2016р. та додані до неї документи на 5 арк., конверт.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
