Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 301/2178/13-к
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
13.09.2016 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Іршавського районного суду від 11 травня 2016 року, якою відмовлено ОСОБА_6 у відстроченні виконання вироку Іршавського районного суду від 30.01.2014 року в частині сплати штрафу
В С Т А Н О В И В :
вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 30 січня 2014 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 365 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки та зі сплатою штрафу в сумі 500,0 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час постановления вироку становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. та за ч. 1 ст. 371 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_6 призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки та зі сплатою штрафу в сумі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час постановления вироку становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Ухвалою Апеляційного суду від 01.03.2016 року вирок Іршавського районного суду від 30.01.2014 року залишено без змін.
22.04.2016 року ОСОБА_6 звернувся до Іршавського районного суду Закарпатської області з заявою, в якій просив про відстрочку виконання вироку Іршавського районного суду Закарпатської області від 30.01.2014 року у зв`язку з касаційним оскарженням останнього.
Ухвалою Іршавського районного суду від 11.05.2016 року у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про відстрочку виконання вироку було відмовлено. Обґрунтовуючи ухвалу, суд вказав, що ст.536 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для відстрочки виконання вироку. Відстрочка виконання вироку про засудження особи до штрафу зазначеною статтею не передбачена. Факт звернення засудженого до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду не може бути підставою для відстрочки виконання вироку суду.
На вказану ухвалу ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 11.05.2016 року та задовольнити його заяву про відстрочення виконання вироку. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 536 КПК України відстрочка виконання вироку може бути застосована, якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім`ї через особливі обставини. Такими особливими обставинами на думу апелянта є втрата ним роботи у зв`язку з постановленням щодо нього вироку, внаслідок чого він не має постійного джерела прибутку і негайна сплата штрафу за вироком суду фактично позбавить його сім`ю всіх засобів існування.
ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, але неприбуття в судове засідання засудженого не перешкоджає проведенню судового розгляду, скільки останній та його захисник адвокат ОСОБА_7 були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги (т.7 а.м.п.30-31); про поважність причини неприбуття суду не повідомили.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 засуджено вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 30.01.2014 року за ч. 2 ст. 365 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки та зі сплатою штрафу в сумі 500,0 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час постановления вироку становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. та за ч. 1 ст. 371 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_6 призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 3 (три) роки з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки та зі сплатою штрафу в сумі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час постановления вироку становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік. Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 01.03.2016 року вказаний вирок щодо ОСОБА_6 залишений без змін, відповідно до ч.2 ст.532 КПК України набрав законної сили та був направлений для виконання до Іршавського районного відділу КВІ в Закарпатської області.
Відповідно до вимогст. 536 КПК Українивиконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено у разі: тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, до його видужання; вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за злочин, що не є особливо тяжким; якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім`ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім`ї тощо) на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.
Посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що він оскаржує вирок суду до касаційної інстанції та те, що виконання вироку позбавить його сім`ю всіх засобів існування, не входить до переліку підстав, за якими йому може бути відстрочено виконання вироку, відповідно до ст.536 КПК України.
Також, відповідно до вимог ст. 430 КПК, під час підготовки касаційного розгляду суддею доповідачем може бути вирішено питання, у тому числі, і щодо зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для відстрочки виконання вироку. За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, а ухвалу Іршавського районного суду від 11 травня 2016 року без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Іршавського районного суду від 11 травня 2016 року, якою відмовлено ОСОБА_6 у відстрочці виконання вироку Іршавського районного суду Закарпатської області від 30.01.2014 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.
Судді:
