Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 301/2178/13-к
Провадження 1-кп/301/3/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" січня 2014 р. м. Іршава
Іршавський районний суд, Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Іршава кримінальне провадження №42013070100000001 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, з освітою вищою, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні 2 дітей, не працюючого, не судимого
за ст. 365 ч. 2, ст. 371 ч. 1 КК України
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, з освітою вищою, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , одруженого, на утриманні 1 дитина, не судимого, помічник дільничного інспектора міліції, з виконанням обов`язків міліціонера водія СРЗ Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області
за ст. 371 ч. 1, ст. 366 ч. 1 КК України
В С Т А Н О В И В :
Обвинувачений ОСОБА_7 , працюючи на посаді оперуповноваженого сектору кримінального розшуку Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області та помічник дільничого інспектора міліції, він же міліціонер - водій СРЗ Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській обл.. ОСОБА_8 , які були в складі слідчо-оперативної групи, 21 січня 2013 року в період часу з 06 год. 45 хв. по 06 год. 56 хв. на службовому автомобілі «УАЗ Патріот» реєстраційний номер НОМЕР_1 прибули на автостанцію м. Іршава, вул. Гагаріна, 42 по повідомленню заступника начальника автостанції ОСОБА_9 про пошкодження скла в касі автостанції гр. ОСОБА_6 . При перевірці обставин подій, з`ясувавши причетність ОСОБА_6 до розбиття скла вартістю 200,0 грн. у приміщенні автостанції, що не заперечував останній, отримавши від слідчого Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській обл. ОСОБА_10 усну вказівку опитати ОСОБА_6 про скоєне ним, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи службовими особами, представниками влади, уповноваженими службовими особами органу досудового розслідування, зловживаючи службовим становищем, проігнорувавши усну вказівку слідчого СВ Іршавського РВ УМВС України ОСОБА_10 опитати ОСОБА_6 , незважаючи, що діяння ОСОБА_6 на час їх вчинення не могли розцінюватись або не визнавались законом як кримінальне правопорушення,
- 2 -
передбачене ч. 1 ст. 194 КК України, всупереч вимогам ст. 29 Конституції України, ст. 4, 5, 10, 11 Закону України «Про міліцію», ст. 208 КПК України, усвідомлюючи незаконність затримання , о 6 год. 57 хв. із застосуванням фізичної сили взявши ОСОБА_6 , по-під руки - ОСОБА_7 з правої сторони, а ОСОБА_8 з лівої сторони, утримуючи силою провели його з приміщення автостанції м. Іршава до службового автомобіля та помістили сидіти на заднє сидіння. ОСОБА_8 як водій керував даним автомобілем і під час здійснення доставлення ОСОБА_6 від автостанції м. Іршава до будівлі Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області в салоні даного автомобіля ОСОБА_7 знаходячись на задньому сидінні з правої сторони від ОСОБА_6 перевищив свої службові повноваження, тобто умисно вчинив дії, що явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, а саме із застосуванням насильства, правою рукою звернутою в кулак, умисно наніс один удар в область правого ока ОСОБА_6 , після чого схопив його за комір куртки і силою здавлював нею шию ОСОБА_6 , спричинивши останньому синець шкірних покровів вилично-підочної ділянки справа та синець шкірних покровів передньо-бічної поверхні шиї справа, які за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. По приїзду до приміщення Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області, що розташована в м.Іршава, вул. Шевченка, 17, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжуючи обмежувати ОСОБА_6 в свободі пересування та вільному виборі місця перебування без законних на те підстав, завели його в коридор приміщення райвідділу міліції де утримували ОСОБА_6 поки до них не вийшов начальник СДІМ Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_11 та звільнив ОСОБА_6 від незаконного тримання.
Обвинувачений ОСОБА_7 в суді вину не визнав, суду показав, що дійсно 21.01.2013 року він в складі оперативно-слідчої групи разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 близько 6 год 45 хв. прибули на автостанцію м. Іршава для вияснення обставин подій за участю ОСОБА_6 , а саме розбиття ним скла на приміщенні каси автостанції, ОСОБА_6 поводився зухвало, висловлювався нецензурно, чи давав вказівку слідчий ОСОБА_10 відносно ОСОБА_6 не пам`ятає, було запропоновано ОСОБА_6 вийти з приміщення автостанції, ОСОБА_6 виявив бажання проїхати в райвідділ міліції та написати скаргу на працівників автостанції, так як не виїхав своєчасно до м. Ужгорода, тому ОСОБА_6 , сів в службовий автомобіль і разом з ними прибув до райвідділу міліції, ніяких тілесних ушкоджень в автомашині по дорозі до райвідділу міліції він не наносив ОСОБА_6 . В приміщенні райвідділу міліції до них підійшов ОСОБА_11 , як відбувались події в подальшому він не знає. 04.02.2013 року в передобідню пору біля перехрестя вулиць Шевченка та Поштова в м. Іршава побачив, як ОСОБА_6 проводить відеозйомку його з мобільного телефону, в автомашині знаходився оперативний працівник тому він прийняв міри до припинення такої зйомки, телефон впав на землю, так як ОСОБА_6 залишив місце події він дійсно видалив дану відеозапис, доповів керівництву про даний випадок та відніс даний телефон в прокуратуру Іршавського району.
Обвинувачений ОСОБА_8 в суді вину не визнав, суду показав, що 21.01.2013 року він в складі оперативно-слідчої групи разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 близько 6 год. 45 хв. прибули на автостанцію м. Іршава для вияснення обставин подій за участю ОСОБА_6 , а саме розбиття ним скла на приміщенні каси автостанції, ОСОБА_6 поводився зухвало, висловлювався нецензурно, чи давав вказівку слідчий ОСОБА_10 відносно ОСОБА_6 не пам`ятає, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 вийти з приміщення автостанції, підійшли до автомашини, ОСОБА_6 , йшов сам, він як водій
- 3 -
відкрив автомашину службову, по дорозі до райвідділу міліції щоб ОСОБА_7 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_6 не бачив, в приміщенні райвідділу міліції він записав дані про ОСОБА_6 , в журнал обліку відвідувачів, так як ОСОБА_6 казав, що буде писати скаргу на працівників автостанції, до них підійшов ОСОБА_11 який з ОСОБА_6 зайшов в кабінет, як відбувались події в подальшому він не знає.
Хоча обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вину не визнали винність їх стверджується показами потерпілого ОСОБА_6 , показами свідків та іншими доказами по справі.
Так, потерпілий ОСОБА_6 , в суді показав, що 21.01.2013 року він придбав на автостанції м. Іршава білет для проїзду до м. Ужгород на 6 год. 30 хв., але йому було відмолено в цьому з мотиву відсутності вільних місць даного рейсу. Так як він спізнювався в судове засідання до Ужгородського міськрайонного суду де представляв інтереси дружини, звернувся до касира автостанції з проханням видати довідку про те , що з поважної причини він не виїхав до м. Ужгорода даним рейсом в чому йому було відмовлено касир закрила вікно каси і відвернулась, коли він стукав у вікно каси випадково розбив скло, викликали міліцію. Приїхали четверо працівників міліції один з них був в цивільній одежі. Намагався пояснити ситуацію, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали закручувати йому руки, вивели на подвір`я і силою заштовхали в службовий автомобіль. Він сидів на крайньому зліва місці заднього сидіння автомобіля. ОСОБА_8 був за кермом автомобіля, в салоні на задньому сидінні був ще один працівник міліції. Під час руху автомобіля ОСОБА_7 наніс йому удар кулаком в обличчя, коміром куртки перетиснув шию. По прибуттю до райвідділу міліції силою вивели з автомобіля і в коридорі райвідділу міліції звалили на підлогу де ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наносили йому тілесні ушкодження і тільки коли вийшов до них ОСОБА_11 вияснив причину його затримання і його відпустили, він звернувся з відповідними заявами до прокуратури району. Із пам`ятки, що отримав від слідчого зрозумів, що може збирати докази і коли 4.02.2013 року побачив ОСОБА_7 став знімати його на мобільний телефон, щоб вказати слідчому. ОСОБА_7 вибив від нього і забрав телефон, за одяг намагався утримати його і доставити в райвідділ міліції, він вирвася від ОСОБА_7 і звернувся до прокуратури з заявою на дії ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_13 в суді показала, що 21.01.2013 року близько 6 год. 30 хв. від неї як касира автостанції м. Іршава ОСОБА_6 вимагав довідку, що не зміг маючи квиток виїхати до м. Ужгорода із-за відсутності місць в автобусі, вона не могла видати таку довідку, повернула ОСОБА_6 , гроші які він кинув до каси розбив скло на вікні каси, викликали міліцію. Працівники міліції запропонували ОСОБА_6 , вийти з приміщення автостанції, і вивели ОСОБА_14 на подвір`я по-під руки.
Свідок ОСОБА_9 в суді показав, що 21.01.2013 року як заступник начальника автостанції м. Іршава знаходився на робочому місці, близько 6 год. 50 хв. ОСОБА_6 , вимагав довідку, що із-за відсутності місць в автобусі не зміг виїхати до м. Ужгород, вів себе агресивно, ображав касира, гроші що йому були повернуті за білет кинув до каси, розбив скло на вікні каси, на виклик приїхали працівники міліції, ОСОБА_6 , визнав, що він розбив скло, йому працівники міліції запропонували вийти з приміщення автостанції, при цьому ОСОБА_6 , сам вийшов на подвір`я, один з працівників міліції тримав його за лікоть. Приблизно через 2 години ОСОБА_6 оплатив шкоду і вибачився.
- 4 -
Свідок ОСОБА_15 в суді показав, що не був учасником подій за участю обвинувачених та потерпілого, бачив як на територію автостанції прибули працівники міліції на службовому автомобілі і через деякий нетривалий час виїхали з території автостанції.
Свідок ОСОБА_16 в суді показала, що 21.01.2013 року близько 07 год. біля автостанції м. Іршава чула якийсь шум, гамір, але що там відбувалось не знає, так як знаходилась на відстані близько 25 м.
Свідок ОСОБА_17 в суді показала, що по даній справі була свідком подій коли близько 6 год.40 хв. з приміщення автостанції двоє працівників міліції виводили тримаючи за руки ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_18 в суді показала, що 21.01.2013 року працювала диспетчером автовокзала в м. Іршава, коли на 20 хв. запізнився автобус, що мав бути на 6 год. 20 хв. до м. Ужгород. Водій даного автобуса відмовився брати пасажирів за відсутності пасажирських міст, ОСОБА_6 не погодився їхати іншим автобусом, касир повернула йому гроші, однак ОСОБА_6 , вимагав довідку, стукнув по склу воно розбилось, приїхали працівники міліції і вивели його з приміщення автостанції , нецензурно ОСОБА_6 не висловлювався.
Свідок ОСОБА_10 в суді показав, що 21.01.2013 року він був старшим оперативно-слідчої групи, прибувши на автостанцію вияснили, що ОСОБА_6 , розбив скло на вікні каси, доручив членам оперативно-слідчої групи відібрати пояснення від ОСОБА_6 , сам зайнятий був складанням процесуальних документів, коли вийшов на подвір`я службового автомобіля не було, викликав такий і приїхав в райвідділ міліції. Вказівки доставити ОСОБА_6 в райвідділ міліції не давав.
Свідок ОСОБА_12 в суді показав, що був в складі оперативно-слідчої групи при виїзді на виклик до автостанції м.Іршава, де виявлено було, що ОСОБА_6 розбив скло на вікні каси. Старший групи слідчий ОСОБА_10 дав вказівку встановити особу, хто розбив скло, відібрати пояснення, чи були вказівки відносно ОСОБА_6 , не пам`ятає. ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 вийти з приміщення автостанції, ОСОБА_6 , самостійно вийшов на вулицю де сказав, що на місці пояснення не буде давати, сказав, що має бажання поїхати до райвідділу міліції де напише заяву на дії працівників автостанції, в службовий автомобіль сів сам без примусу, по дорозі до райвідділу міліції в салоні автомобіля ніяких подій не відбувалось, щоб ОСОБА_7 чи ОСОБА_8 наносили тілесні ушкодження ОСОБА_6 , не бачив, чи взагалі були тілесні ушкодження у ОСОБА_6 , він не звернув уваги, не придивлявся. По приїзду в райвідділ міліції ОСОБА_8 записав в журнал дані про ОСОБА_6 , і з ОСОБА_8 , так як він був водій, вони повернулись на автостанцію звідки зі слідчим ОСОБА_10 повернулись до райвідділу міліції, на той час ОСОБА_6 , там уже не було.
Свідок ОСОБА_19 в суді показав, що 21.01.2013 року до 09 год. був оперативним черговим райвідділу міліції, на виклик до автостанції виїжджала слідчо-оперативна група, про події за участю ОСОБА_6 йому нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_20 в суді показав, що на запит слідчого прокуратури надав відеозапис від 21.01.2013 року біля приміщення автостанції м.Іршава.
Свідок ОСОБА_11 в суді показав, що 21.01.2013 року був відповідальним райвідділу міліції і близько 07 год., можливо трохи пізніше, вийшовши з кабінету на шум,
- 5 -
почув голосну розмову і побачив в коридорі райвідділу міліції ОСОБА_6 . Із пояснень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 він зрозумів, що ОСОБА_6 запросили до райвідділу міліції з приводу подій на автостанції де ОСОБА_6 розбив скло. Він запросив ОСОБА_6 до кабінету дільничних інспекторів, де пояснив причину інциденту на автовокзалі, на прохання ОСОБА_6 , він телефонував до Ужгородського міськрайсуду, щоб пояснити причину його неприбуття в судове засідання. Скарг на застосування фізичного впливу з боку працівників міліції чи на дії працівників автостанції він не заявляв, висловлював обурення з приводу доставлення його до райвідділу міліції.
Свідок ОСОБА_21 , в суді показав, що про події за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_6 йому особисто нічого не відомо, так як 21.01.2013 року не чергував в райвідділі, пізніше взнав, що працівники міліції виїзджали на автостанцію звідки доставили ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_22 в суді показала, що її зять ОСОБА_6 21.01.2013 року мав їхати до м. Ужгорода за викликом суду, близько 11 год. того ж дня коли прийшла додому побачила у ОСОБА_6 під правим оком та на шиї тілесне ушкодження, сказав, що його побили працівники міліції, як це відбувалося не розказував.
Свідок ОСОБА_23 в суді показала, що її чоловік ОСОБА_6 , 21.01.2013 року зранку пішов на автостанцію, так як мав їхати до м. Ужгород в суд де представляв її інтереси, близько 9 год. 30 хв. того дня прийшов додому, вона побачила під оком у нього почервоніння, на шиї також видно було тілесні ушкодження у вигляді подряпини, розказав, що просив довідку від працівників автостанції,що не мав можливості виїхати вчасно, виник конфлікт, розбив скло, приїхали працівники міліції, силою відвезли до райвідділу міліції, побили. Розказував також що 4.02.2013 року почав знімати на телефон працівника міліції, той забрав від нього телефон, тягнув його в райвідділ міліції.
Свідок ОСОБА_24 в суді показав, що про події по даній справі йому нічого не відомо. Свідок ОСОБА_25 в суді показав, що про події по даній справі йому нічого не відомо. Свідок ОСОБА_26 в суді показав, що 21.01.2013 року він як помічник чергового райвідділу міліції займався виконання своїх обов`язків, ОСОБА_6 , в той день не бачив, про події за його участю йому нічого не відомо. Тому суд вважає, що покази свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 значення для справи не мають.
Покази свідка ОСОБА_27 , допит якого був проведений слідчим суддею в порядку ст.225 КПК України (т.2 а.с. 164) не може бути розцінено як доказ, так як при відтворенні звукозапису такого допиту встановлено, що даний свідок при допиті не був попереджений про кримінальну відповідальність за неправдивість показів чи відмову від дачі показів (ст.384, 385 КК України), йому не вручалась пам`ятка про його права та обов`язки, свідок не був приведений до присяги, допит свідка проводився в присутності слідчого, який проводив досудове розслідування.
Свідок ОСОБА_28 в суді показав, що він як спеціаліст був запрошений до Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області щоб зняти копію запису відео спостереження в самому приміщенні райвідділу міліції, однак було встановлено, що записи такі не збережено, такі зберігаються протягом доби, чи півтори доби, а потім автоматично стираються.
Винність обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_29 стверджується також іншими
- 6 -
доказами по справі, а саме:
- відеофіксацією подій при вході до приміщення автостанції м. Іршава 21.01.2013 року о 06 год. 57 хв. 37 сек. коли з центрального входу автостанції м. Іршава виводять по-під руки громадянина, з правої сторони чоловік у темній куртці та світлих штанях, з лівої сторони чоловік у форменному одязі і позад них чоловік у форменному одязі. Особа, яку утримують робить рухи вивільнитися від тримаючих, але ті утримують його силою, зникають за кадром о 06 год. 57 хв. 51 сек. (т.1 а.с. 71)
- висновками експерта (т.2 а.с. 22-24, т.3 а.с. 183-186, т.3 а.с. 3 а.с. 192-195) відповідно до яких у ОСОБА_6 виявлено синець шкірних покровів вилично-підочної ділянки справа розміром 1,5х1 см. синюшно- фіолетового кольору, що виникли внаслідок дії тупого твердого предмету по ударному механізму спричинення з обмеженою травмуючою поверхнею, яким міг бути кулак сторонньої людини, характер тілесного ушкодження вказує на виникнення даного тілесного ушкодження за 1-3 доби до часу подій, що мала місце 21.01.2013 року та синець шкірних покровів передньо-бічної поверхні шиї справа 3х0,8 см. (на зовнішньому кінці синця)х0,3 см. (на внутрішньому кінці синця) у поперечному напрямі червонуватого кольору що виник внаслідок дії туго-еластичного предмету за механізмом стискання чи притискання яким міг бути комір одягу, характер тілесного ушкодження вказує на виникнення даного тілесного ушкодження у перші години після спричинення і може вкладатися в час події, що мала місце 21.01.2013 року. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження, виявлені у обстежуваного ОСОБА_6 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що мають незначні, скороминучі наслідки тривалістю не більше як 6 днів.
- висновком службового розслідування (т.1 а.с. 18) відповідно до якого 21.01.2013 року після огляду місця події автостанції в м.Іршава працівниками міліції ОСОБА_6 був доставлений в Іршавський РВ ГУМВС України в Закарпатській області.
- рапортом обвинуваченого ОСОБА_7 про доставлення потерпілого ОСОБА_6 до райвідділу міліції для допиту щодо пошкодження ним вікна каси автостанції м. Іршава. (т.1 а.с. 21)
Експерт ОСОБА_30 в суді показав, що він підтримує висновки надані ним як експертом по даній справі про характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_6 , вважає, що синюшно-фіолетовий колір синця шкірних покровів вилично-підочної ділянки справа може свідчити про те, що дане тілесне ушкодження могло бути спричинено не одночасно з тілесним ушкодженням у вигляді синця шкірних покровів передньо-бічної поверхні шиї у потерпілого ОСОБА_6 .
Суд вважає таке стверження експерта ОСОБА_30 тільки припущенням і приймає до уваги досліджені докази по справі, а саме - названі висновки судово-медичних експерти, покази свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , покази потерпілого ОСОБА_6 , які узгоджуються і достовірно ствержують, що саме під час затримання та доставлення до Іршавського райвідділу міліції потерпілого ОСОБА_6 в салоні службового автомобіля обвинуваченим ОСОБА_31 було нанесено легкі тілесні ушкодження потерпілому. Якщо ОСОБА_8 як водій службового автомобіля міг не бачити яким чином наносились потерпілому тілесні ушкодження ОСОБА_7 , то покази свідка ОСОБА_12 який знаходився поруч з обвинуваченим ОСОБА_31 на задньому сидінні даного автомобіля про те,
- 7 -
що він не бачив щоб ОСОБА_7 наносив удар рукою в обличчя та здавлював коміром шию потерпілого суд оцінює критично. Суд приймає також до уваги той факт, що свідки, які були допитані в суді і були очевидцями подій в приміщенні автовокзалу м. Іршава ствердили, що тілесних ушкоджень на обличчі ОСОБА_6 не бачили.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 , що потерпілий ОСОБА_6 був доставлений до райвідділу міліції за його ж бажанням, щоб написати скаргу на дії працівників автовокзалу суд оцінює критично, таке ствердження крім показів потерпілого ОСОБА_6 спростовано також названим висновком службового розслідування, рапортом ОСОБА_7 показами свідка ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_6 , висловлював обурення доставленням його до райвідділу міліції, а із показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_6 через 2 години після вказаних подій оплатив завдану шкоду і вибачився.
Суд критично оцінює ствердження сторони захисту, що затримання ОСОБА_6 було обумовлено скоєнням потерпілим хуліганства чи дрібного хуліганства в приміщення автостанції м.Іршава за вказаних обставин, так як належних доказів в підтвердження такого ствердження суду не надано, протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_6 за ст.173 КУпАП України не складався, досудове розслідування за ст. 296 КК України не проводилось.
ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення в тому, що він 04 лютого 2013 року в період часу з 09 год. 40 хв. по 10 год. 30 хв. перебуваючи при виконанні службових повноважень та знаходячись біля перехрестя вулиць Шевченка та Поштова в м.Іршава до якого підійшов ОСОБА_6 , який мобільним телефоном марки SAMSUNG GT-S5610 проводив відео зйомку його і якого ОСОБА_6 , впізнав як особу працівника міліції, який 21.01.2013 року здійснив завідомо незаконне затримання та спричинив йому тілесні ушкодження. Побачивши як ОСОБА_6 проводить його відеозйомку на мобільний телефон ОСОБА_7 правою рукою з метою відібрання мобільного телефону та знищення здійснюваного запису на телефон, перевищуючи свої службові повноваження,із застосуванням насильства вибив на землю з руки ОСОБА_6 мобільний телефон марки SAMSUNG GT-S5610., піднявши телефон сховав такий до кишені свого одягу, утримуючи ОСОБА_6 за одяг намагався доставити його до приміщення Іршавського РВ ГУМВС України,однак ОСОБА_6 зміг вивільнитися, ОСОБА_7 маючи в своєму розпорядження мобільний телефон ОСОБА_6 видалив з нього вищевказаний відеозапис, такими діями ОСОБА_7 по заволодінню майном з перевищенням службових повноважень із застосуванням насильства потерпілому ОСОБА_6 спричинено шкоду на суму 973,38 грн.
Свідок ОСОБА_32 показав,що біля перехрестя вулиць Шевченка та Поштова в м.Іршава бачив як ОСОБА_6 , знімав на мобільний телефон ОСОБА_7 , між ними була ссора, ОСОБА_7 вимагав, що припинив знімати,хватав за руки ОСОБА_6 , телефон випав у того з рук на землю і ОСОБА_6 сказав, що іде до прокуратури. ОСОБА_6 не відкривав двері автомашини ОСОБА_7 . Дату вказаних подій не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_33 в суді показав, що стояв на вулиці з ОСОБА_32 і почув як ОСОБА_6 сказав ,що він іде до прокуратури,коли оглянувся то побачив, що ОСОБА_6 вже йшов, дату вказаних подій не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_34 в суді показав, що в один з днів лютого 2013 року в
- 8 -
передобідню пору від був свідком подій з відстані близько 15-20 м., коли на вул. Поштовій в м.Іршава ОСОБА_6 підійшов до автомашини ОСОБА_7 , схоже що він проводив зйомку на мобільний телефон і відкрив дверці автомашини, таку було закрито, він знову відкрив двері і з автомашини вийшов ОСОБА_7 від помаху руки ОСОБА_7 з рук ОСОБА_6 випав мобільний телефон, телефон ОСОБА_31 підняв з покриття дороги, як відбувались далі події він не спостерігав,так як зайшов на подвір`я прилеглої будівлі.
Обвинуваченням не надано докази, що за вказаних подій ОСОБА_7 як службова особа 04 лютого 2013 року в період часу з 9 год. 40 хв. до 10 год 30 хв. допустив незаконні дії, що відповідно до ст.21 Закону України "Про інформацію" надавало право потерпілому ОСОБА_6 , проводити персонально відеозйомку ОСОБА_7 тому дане обвинувачення ОСОБА_7 слід виключити -відповідно до ст. 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото,-кіно,-теле-чи відео плівку лише за її згодою.
З обвинувачення ОСОБА_7 кваліфікуючу ознаку за ч.2 ст.365 КК України як перевищення службових повноважень, що ображають особисту гідність потерпілого слід виключити як таку, що не стверджено належними доказами.
ОСОБА_8 також пред`явлено обвинувачення в тому, що він як помічник дільничного інспектора міліції з покладенням на нього обов`язків міліціонера - водія СРЗ Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області, будучи службовою особою, представником влади з метою приховання факту завідомо незаконного затримання ОСОБА_6 21 січня 2013 року, перебуваючи в приміщення Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області, розташованому в м.Іршава, вул.. Шевченка, 17 вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - Журналу обліку відвідувачів та запрошених Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області, який ведеться у відповідності до Інструкції з організації діяльності чергових частин органів та підрозділів внутрішніх справ України, затв.наказом МВС Украхни від 28 квітня 2009 року №181, а саме: власноручно вчинив запис за №1 за 21 січня 2013 року про з"явлення ОСОБА_6 до Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області за заявою до слідчого ОСОБА_10 , який ОСОБА_6 не викликав і не запрошував до Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області, тобто пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ст.366 ч.1 КК України як службове підроблення.
- відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи (т.3 а.с. 21-25) згідно якого рукописні записи, розташовані під №1 за 21.01.2013 року на сторінці 113 журналу обліку відвідувачів та запрошених Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області крім цифри 9, що розташована в цифровому записі 09-00 в графі дата , час прибуття до ОВС та цифрового запису 9-20, що розташований в графі час залишення ОВС" виконані ОСОБА_8 , інші записи виконані не ОСОБА_8 , не ОСОБА_6 ,
- відповідно до протоколу огляду журналу обліку відвідувачів та запрошених Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області за 21.02.2013 року де міститься запис за №1 про час прибуття 09-00 год., ОСОБА_6 м АДРЕСА_3 , посадова особа Котубей, мета прибуття-по заяві, час залишення 9,20 та у графі "особистий підпис" є нерозбірливі підписи. Запис за час прибуття містить виправлення з 7 на 9. та книги обліку доставлених в чергову частину за 2013 рік де відсутні записи (т.2 а.с. 167-183).
- 9 -
Таким чином до журналу обліку відвідувачів та запрошених КК України Іршавського РВ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_8 вніс запис за 21.01.2013 року, а саме призвіще ,ім`я та по батькові ОСОБА_6 , його домашній адрес, прізвище посадової особи ОВС-Котубей (він же керівник ОСГ), та мета прибуття - по заяві. (т.2 а.с. 171-173).
Суд вважає, що обвинувачення про те, що цей запис ОСОБА_8 зробив з метою приховання факту завідомо незаконного затримання ОСОБА_6 21 січня 2013 року нічим не стверджено. ОСОБА_8 стверджує, що вважаючи свої дії правомірними по затриманню ОСОБА_6 в силу службових обов`язків вніс дані записи до вказаного журналу і таке ствердження обвинуваченням не спростовано.
Враховуючи нормативне визначення службового підроблення офіційними документами визнаються ті з них, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ і організацій, незалежно від будь-якої форми власності, які посвідчують певні факти і події, що мають правове значення. Ці документи мають бути належним чином складені за формою та містити необхідні реквізити.
Суд вважає, що журнал обліку відвідувачів та запрошених Іршавського РВ ГУМВС України не може бути визнаний офіційним документом, так як посвідчує тільки дані про відвідувачів та запрошених Іршавського РВ ГУМВС України, а не посвідчує факти,що мають юридичне значення, які можуть породжувати, змінювати чи припиняти певні правовідносини про що у обвинуваченні взагалі нічого не зазначено, тому по даному обвинуваченні ОСОБА_8 слід визнати невинним і по суду виправдати.
Суд, дослідивши докази по справі вважає, що дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. ч.2 ст.365 КК України як перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що супроводжувалось насильством, діями за відсутністю ознак катування та за ч.1 ст.371 КК України як завідомо незаконне затримання .Обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 371 КК України також знайшло своє підтвердження у судовому засідання в повному обсязі як завідомо незаконне затримання .
Вирішуючи питання про міру покарання обвинувачених , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних - їх вік, стан здоров`я, освіту, обвинувачені позитивно характеризуються за місцем проживання та по місцю служби, мають на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимі.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання кожного з обвинувачених в суді не встановлено .
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Запобіжний захід до обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не обирався.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкції
- 10 -
частини статті 365 КК України, яка передбачає покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Враховуючи обставини справи, особи винних суд вважає, що за ст. 371 ч. 1 КК України до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 слід застосувати такий вид покарання як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.365 КК України та злочину передбаченому ч. 1 ст. 371 КК України.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 365 КК України у вигляді позбавлення волі на 3 (три) роки з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки та зі сплатою штрафу в сумі 500,0 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час постановлення вироку становить 8500,0 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
Призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 371 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади,пов`язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування ОСОБА_7 призначити покарання у вигляді позбавлення волі на 3 (три) роки з позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки та зі сплатою штрафу в сумі 500,0 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час постановлення вироку становить 8500,0 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
ОСОБА_8 по обвинуваченню за ст. 366 ч.1 КК України визнати невинним і по суду виправдати.
ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 371 КК України.
Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.371 КК України у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представника влади на строк 2 (два) роки.
- 11 -
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя : ОСОБА_1
