Єдиний державний реєстр судових рішень
27.10.2015 Єдиний унікальний № 371/1486/15-к
Провадження №1-кп/371/110/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2015 року Миронівський районний суд Київської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю :
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Миронівка клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42014110000000382 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст.366 КК України
встановив:
19 серпня 2015 року до Миронівського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт № 42014110000000382 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1ст.366 КК України.
Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про повернення прокурору даного акту, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав вказане клопотання, прокурор заперечує проти повернення обвинувального акта.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши дані обвинувального акта, суд прийшов до наступного.
Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
За вимогами ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості щодо кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
9) дату та місце його складення та затвердження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно вимог ст.91 КПК України у кримінальному провадженні обов`язковому доказуванню підлягають:
подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.
Згідно статті 11 КК України злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.
Кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, що навмисно або з необережності скоїла діяння, визначене кримінальним законом як суспільно небезпечне, тобто однією з необхідних ознак злочину є винність особи, яка вчинила його.
Згідно ст.23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Відповідно до ст.24 КК України умисел поділяється на прямий і непрямий, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Субєктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України характеризується тільки прямим умислом, бо винний діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційних документів, або усвідомлює, що документ, який він видає, повністю чи частково не відповідає дійсності (є неправдивим).
У обвинувальному акті не викладені фактичні обставини щодо характеру та змісту неправдивих відомостей, тобто чому відомості є неправдивими, не дана правова оцінка, не зазначений мотив злочину та форма вини, не зазначено, що обвинувачений з прямим умислом вносив завідомо неправдиві відомості до протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_6 .
Відповідно до вимог ч.1 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної та майнової шкоди.
На порушення вимог ст.291 КПК України у обвинувальному акті не зазначений вид і розмір заподіяної потерпілій ОСОБА_6 шкоди.
У реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про проведення таких процесуальних дій як ознайомлення сторони захисту та потерпілого з матеріалами досудового розслідування, що є порушенням вимог п.1 ч.2 ст.109 КПК України.
Виявлені недоліки унеможливлюють призначення кримінального провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Керуючись ст. ст. 314, 372 КПК України, суд
Ухвалив:
обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 42014110000000382 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст.366 КК України повернути прокурору Київської області для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом 7 днів з дня її оголошення через Миронівський районний суд.
Суддя підпис ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1
