ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2015 року
Справа № 910/24836/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач),
Жукової Л.В., Нєсвєтової Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
на постанову та на рішення
Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року
у справі господарського суду
міста Києва
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс"
до
публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз"
про
стягнення 285 641,77 грн.
в засіданні взяли участь представники:
- позивача:
Беззубкін С.М.,
- відповідача:
Варданян А.А.,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" (далі - ТОВ "Нафтосервіс") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз) про стягнення 285 641,77 грн., з яких 133 600,70 грн. - заборгованість за поставлений товар, 50 864,49 грн. інфляційні втрати, 101 177,28 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки товарів № 494 від 24.05.2012 року.
У грудні 2014 року ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" подало до суду заяву, в якій посилаючись за винятковість обставин просило суд відстрочити виконання рішення суду до 01.01.2016 року (а.с. 53-57).
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року (суддя Ярмак О.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтосервіс" 133 600,70 грн. основного боргу, 44 399,07 грн. інфляційних втрат та 98 310,69 грн. річних, 5 526,21 грн. судового збору. В решті позову відмовлено. У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочення виконання рішення до 01.01.2016 року відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року (колегія суддів у складі: Чорної Л.В. - головуючий, судді Кропивної Л.В.,Смірнової Л.Г.) рішення місцевого господарського суду від 22.12.2014 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про відстрочення виконання рішення до 01.01.2016 року та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити та відстрочити виконання рішення до 01.01.2016 року.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Скаржник не оскаржує судові акти в частині правомірності чи неправомірності стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, а тому в цій частині вони не перевіряються судом касаційної інстанції.
Предметом касаційного перегляду є судові рішення у даній справі в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про відстрочення виконання рішення до 01.01.2016 року.
Так, відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суди попередніх інстанцій послалися на ту обставину, що правовідносини сторін згідно договору почалися у 2012 році, часткова оплата за поставлений товар була здійснена у 2013 році, а арешт на рахунки накладено 2014 року, тобто тривалий час відповідач ухилявся від виконання договірних зобов'язань, що не надає останньому підстав для відстрочки виконання рішення.
Проте такий висновок попередніх судових інстанцій, колегія суддів вважає передчасним та таким, що ґрунтується без дослідження всіх обставин справи в сукупності.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Господарський суд на підставі ст. 121 ГПК України має право у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відстрочка означає відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Судами попередніх інстанцій не було взято до уваги, що в зв'язку з тимчасовою окупацією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим всі активи, установчі документи та печатка ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" були втрачені. При цьому, ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" також не має доступу ані до реєстру укладених підприємством договорів, ані до оригіналів документів, що відображають фінансово-розрахункові та інші господарські операції, зокрема і тих, на які посилається позивач. Оскільки, статтею 1 Закону України № 1207-VII від 15.04.2014 р. "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", що визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та відповідно до ст. 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупованою територією визначається, зокрема сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.
Отже, неможливість ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" розпоряджатися належним йому нерухомим майном, внаслідок зазначених подій, відноситься до обставин, що в розумінні ст. 121 ГПК України ускладнюють виконання рішення.
Суди попередніх інстанцій також не звернули увагу на те, що постановами державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві було накладено арешт на все майно, що належить ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", на кошти, що містяться на банківських рахунках ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" та на цінні папери, що також може вплинути на господарську діяльність підприємства та на його платоспроможність.
Крім того, суди попередніх інстанцій, розглядаючи заяву про відстрочку виконання рішення не звернули увагу та не врахували тієї обставини, що відповідач є стратегічним об'єктом, заснованим на державній власності, грошові кошти та рухоме майно якого арештовані, а нерухоме майно знаходиться на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, що є обставинами, які ускладнюють виконання рішення у даній справі.
Не дослідження та не врахування вказаних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення даного спору, призвело до прийняття судами попередніх інстанцій передчасних та помилкових висновків по суті заяви про відстрочку виконання рішення.
Згідно з приписами ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин у справі є виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.
З огляду на викладене та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що постановлені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню в цій частині, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Під час нового розгляду справи суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року у справі №910/24836/14 в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" про відстрочення виконання рішення до 01.01.2016 року скасувати.
В скасованій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
В іншій частині судові рішення з даної справи залишити без змін.
Головуючий , суддя М.М.Черкащенко
Судді Л.В.Жукова
Н.М.Нєсвєтова
