Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.
Суддя-доповідач -
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2015 року справа №805/1894/14
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі № 805/1894/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк КАМБІО» про визнання протиправними дії, скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 10.02.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_1 19 листопада 2001 року укладено договір іпотеки, як майнового поручителя ТОВ «СМК». Згідно вказаного договору позивач передав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Позивач стверджує, що 3 лютого 2014 року йому стало відомо про те, що ПАТ «Банк «Камбіо» є власником належної йому квартири, яка була передана банку у іпотеку. З метою перевірки вказаної інформації позивач звернувся до реєстраційної служби та отримав витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження. З отриманого витягу позивач дізнався, що право власності на належну йому квартиру було перереєстровано на користь ПАТ «Банк Камбіо» за рішенням державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. Позивач просив суд першої інстанції визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича про реєстрацію права власності за ПАТ «Банк Камбіо» на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича поновити реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі № 805/1894/14 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на норми Закону України «Про іпотеку», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року, Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року та зазначає, що належним доказом на підтвердження надіслання йому вимоги може бути лише опис вкладення разом з розрахунковим документом відділення поштового зв'язку. Зазначені документи були відсутні на час реєстрації за ПАТ «Банк Камбіо» права власності на квартиру. Апелянт зазначив, що висновки суду першої інстанції, щодо належного підтвердження направлення ПАТ «Банк Камбіо» вимог про усунення порушень кредитних зобов'язань не відповідають обставинам справи та не підтверджуються належними доказами. Також, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що за весь період існування договірних правовідносин з ПАТ «Банк Камбіо» йому ні разу не надходила письмова вимога про усунення порушень, в якій зазначався б стислий зміст порушеного зобов'язання ТОВ «СМК» перед банком та вимога до нього про виконання порушеного зобов'язання з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги. Відтак, Банк не міг надати відповідачам документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання ним такої вимоги.
Представником Публічного акціонерного товариства «Банк КАМБІО» на електронну адресу суду надіслано заперечення на апеляційну скаргу, в якому він просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено.
17.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східна мастильна компанія» та Публічним акціонерним товариством «Банк КАМБІО» була укладена Генеральна кредитна угода № 588/02/2010.
Зобов'язання, які виникли на підставі Генеральної кредитної угоди № 588/02/2010, забезпечується договорами іпотеки, зокрема, договором іпотеки, який укладено 19.11.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Банк КАМБІО» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (іпотекодавець), який є майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна мастильна компанія» (позичальник) (далі-Договір), предметом якого є двокімнатна квартира НОМЕР_1, розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира належить позивачу на підставі договору дарування від 13.09.2005 року (а. с. 11-12, 76-83).
Відповідно до ст. 2 Договору, іпотека, відповідно до цього договору, забезпечує повне виконання грошових зобов'язань Позичальника, що впливають та/або виникнуть у майбутньому з Генеральної кредитної угоди № 588/02-2010 від 17.11.2010 року (кредитний договір) та кредитних договорів, що укладені та будуть укладатися в її межах, а також додаткових угод до неї, що можуть бути укладені в подальшому (кредитні договори) укладеної між Іпотекодержателем та Позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Східна мастильна компанія». Відповідно до кредитного договору Позичальник отримує від Іпотекодержателя кредит у сумі 13 5000 000, 00 грн. тощо (а.с. 77).
З пункту 7.1. ст. 7 Договору вбачається, що іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а в разі їх невиконання -звернути стягнення на Предмет іпотеки і задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета іпотеки разом з іншим у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання всіх або окремих зобов'язань, що забезпечені іпотекою згідно з умовами цього Договору, та в інших випадках, передбачених Кредитним договором; у разі порушення іпотекодавцем всіх або окремих засвідчень і гарантій, вказаних в статті 3 цього Договору, та/або у разі повного або часткового невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем всіх або окремих обов'язків, встановлених цим Договором.
Згідно пункту 7.2 ст. 7 Договору, у випадках, передбачених п. 7.1 цієї статті Договору, іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцеві письмову вимогу про усунення відповідного порушення протягом 30-ти календарних днів з моменту отримання Іпотекодавцем цієї вимоги. Якщо протягом встановленого 30-тиденного строку вимога Іпотекодержателя залишається невиконаною, Іпотекодержатель має право звернути предмет стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п. 7.3.3 ст. 7 Договору, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя.
З пункту 7.4 ст. 7 Договору вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись у позасудовому порядку шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Іпотекодержатель зобов'язаний не менш ніж за 30 календарних днів до прийняття Предмету іпотеки у власність письмово повідомити Іпотекодавця про своє рішення. Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, в Бюро технічної інвентаризації є цей договір іпотеки з відповідним застереженням.
Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.2 ст. 7 Іпотечних застережень Договору, предмет іпотеки набувається у власність Іпотекодержателя за ціною, що буде визначена станом на дату реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі висновку незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності. Кандидатура незалежного експерта-суб'єкта оціночної діяльності визначається іпотекодержателем. Право іпотекодержателя зареєструвати право власності на Предмет іпотеки на підставі положень цього пункту Договору є безумовним, тобто підлягає реєстрації незалежно від претензій Іпотекодавця, а рішення про реєстрацію права власності на Предмет іпотеки може бути оскаржене Іпотекодавцем лише у випадку, якщо він доведе, що повністю і належним чином виконав забезпечені іпотекою зобов'язання та/або інші обов'язки, передбачені цим договором.
04.04.2013 року Публічним акціонерним товариством «Банк КАМБІО» відносно ОСОБА_1 було складено вимогу № 213/7 про усунення порушень умов кредитних договорів та умови сплати заборгованості по ним протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги. В матеріалах справи наявне повідомлення кур'єрської доставки від 10.04.2013 року про вручення позивачеві вищезгаданої вимоги (а.с. 84-85, 90).
03.06.2013 року Публічним акціонерним товариством «Банк КАМБІО» відносно ТОВ «Східна мастильна компанія» було складено вимогу № 213/5 щодо проведення повного розрахунку з банком протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги. У вказаній вимозі зазначено, що у разі невиконання ТОВ «СМК» вимоги, ПАТ «Банк КАМБІО» зверне стягнення на предмети договорів іпотеки, зокрема, двокімнатну квартиру, загальною площею 55,6 кв.м., у тому числі житлова площа 39,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 (а.с. 86-89).
Реєстраційна справа № 185476814101 на спірний об'єкт нерухомості містить експертний звіт про незалежну оцінку вартості квартири НОМЕР_1 (загальною площею 55,6 м. кв.), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, замовником якого, відповідно до змісту, був позивач. Дата оцінки: 28 серпня 2013 року (а.с. 113-123).
05.10.2013 року відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку було зареєстровано заяву третьої особи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 74).
З урахуванням положень наказу № 607/5 від 02.04.2013 року "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб", заява позивача про реєстрацію права власності була передана Реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку на розгляд до Державної реєстраційної служби України.
Рішенням від 16.10.2013 року № 6864123 державний реєстратор Державної реєстраційної служби України Гуляєв О.О. провів державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством "Банк КАМБІО" (а.с. 127).
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
5) рішень судів, що набрали законної сили;
6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (із змінами та доповненнями) визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно пункту 8 Порядку орган державної реєстрації прав, нотаріус приймає заяви про державну реєстрацію в порядку черговості їх надходження шляхом реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу їх реєстрації. Моментом прийняття заяви про державну реєстрацію вважається дата та час її реєстрації у базі даних про реєстрацію заяв і запитів. Орган державної реєстрації прав, нотаріус видає заявникові картку прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, форму та вимоги до оформлення якої встановлює Мін'юст.
Під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:
1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);
2) повноважень заявника;
3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;
5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (пункт 12 Порядку).
Датою та часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата та час реєстрації заяви про державну реєстрацію у базі даних про реєстрацію заяв і запитів (п. 19 Порядку).
Пунктами 27, 28 Порядку визначено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:
1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;
2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;
3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;
4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;
5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;
6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;
8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;
10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;
13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;
14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).
У разі подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, така особа, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає копію документа, що посвідчує особу, яку вона представляє, та копію реєстраційного номера облікової картки платника податку такої фізичної особи, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.
Відповідно п. 34 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає:
1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;
2) документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі;
3) звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
5) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка та в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про її кадастровий номер);
6) заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої у Державному реєстрі прав заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні всі докази того, що Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо», було надано державному реєстратору всі необхідні документи, перелік яких передбачений діючим законодавством, з чим колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до картки прийому заяви № 6451481, третьою особою до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка подана ОСОБА_6, було надано наступні документи: договір іпотеки, серія та номер: 14980, виданий 19.11.2010 року, видавник приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Соболєва В.Л.; вимоги, серія та номер: 213/7, 213/5, виданий 04.04.2013 року, видавник ПАТ «Банк Камбіо»; повідомлення ОСОБА_1, виданий 09.04.2013 року, видавник ПАТ «Банк Камбіо»; копії статутних документів ПАТ «Банк Камбіо», копії паспортів, ІНН, довіреність, серія та номер: ВК 033477, виданий 06.07.2004 року Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області; звіт про незалежну оцінку вартості квартири виданий 28.08.2013 року ТОВ «Аргумент» ЕРА (а.с. 72 - 130).
Одним із аргументів апеляційної скарги є посилання на порушення норм матеріального права через неможливість позивачу довести свої вимоги у зв'язку з неприсутністю при розгляді справи.
Колегія суддів вважає такий довід необґрунтованим, оскільки ще 02.04.2014 року повноважний представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. 21.05.2014 року позивач подав клопотання про зупинення розгляду справи в зв'язку з необхідністю замінити представника, але зробив це не в судовому засіданні, а через канцелярію суду. Тобто, процесуальними правами сторони в процесі розпорядився на свій розсуд (а.с. 139, 175).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2014 року у справі № 805/1894/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Банк КАМБІО» про визнання протиправними дії, скасування рішення - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко
