ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2015 р.
м.Одеса
Справа № 477/2598/14-а
Категорія: 10.2
Головуючий в 1 інстанції: Семенова Л.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області на постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області про визнання неправомірними дій щодо відмови в зарахуванні стажу роботи зі шкідливими умовами та зобов'язати відповідача призначити і виплатити пенсію на пільгових умовах, -
В С Т А Н О В И В:
27 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області визнання неправомірними дій Пенсійного фонду України в Жовтневому районі щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, та просив зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області зарахувати до його пільгового стажу період з 22.08.1992 року по 29.02.2000 року та призначити йому пенсію на пільгових умовах.
В обгрунтування позову зазначено, що 01 липня 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення». Посилаючись на відмову відповідача у призначенні йому вищевказаної пенсії на пільгових умовах у зв'язку з не проведенням атестації робочих місць, позивач був змушений звернутися до суду із цим позовом. Вказав на те, що його робота та стаж, що дають право на пенсію на пільгових умовах підтверджуються даними записів його трудової книжки та архівних довідок, а отже відповідач неправомірно відмовив йому у призначенні такої пенсії, перекладаючи на нього відповідальність підприємства щодо не проведення дій з атестації робочих місць.
Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2014 року позов ОСОБА_1 задовольний частково. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 стажу роботи з 22.08.1992 року по 29.02.2000 року до стажу роботи зі шкідливими умовами парці. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі Миколаївської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період з 22 серпня 1992 року по 29.02.2000 рік. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі Миколаївської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 09 березня 2014 року, нарахувати та виплатити пенсію на пільгових умовах, починаючи з 09 березня 2014 року з урахуванням пільгового стажу у період з 23 березня 1987 року по 29.02.2000 року. В частині вимог щодо зобов'язання відповідача до виплати пенсії з врахуванням зазначених період в подальшому відмовлено.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі Миколаївської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за даними трудової книжки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 23 березня 1987 року був прийнятий до відділення № 2 радгоспу «їм. Димитрова» - електрозварювальником 3-го розряду. У зв'язку з перетворенням та реорганізацією, в подальшому переведений до радгоспу «Червоний», потім колгоспу «Україна», в подальшому реорганізованого у КСП «Україна», та кооператив «Червоний Степ», в якому позивач припинив свою діяльність 29.02.2000 року. Весь цей період, у вище перелічених організаціях ОСОБА_1 працював саме елетрозварювальником та газоелектрозварювальником (а.с. 10-13).
За даними архівної довідки Об'єднаного трудового архіву сільських, селищних рад Жовтневого району Миколаївської області № 01-09/Б-133 від 30.04.2014 року підтверджуються дані про місце роботи позивача та зайнятість повний робочий день. Підтверджено дані про наявність в архіві наказів щодо зарахування ОСОБА_1 з 23.03.1987 року електрозварювальником та сумісництво обов'язків газоелетрозварювальника. Наявні накази про преміювання ОСОБА_1 у цей період саме як працівника, що зайнятий на роботі газоелектрозварювальника до 28.11.1991 року (а.с. 16-18).
Підставою, для звернення позивача до суду, слугувало рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 29 від 17.09.2014 року (а.с. 20-21).
Задовольняючи частково адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, Професій, посад і показників (далі -Список N 2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники (чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах), зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, (п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Це означає, що окрім трудового стажу та досягнення чоловіками 55 років, вони мають право на пенсію за віком на пільгових умовах у разі віднесення виконуваної роботи до відповідного списку.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 р.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме даних трудової книжки та архівних довідок, ОСОБА_1 з 23.03.1987 року по 29.02.2000 року працював електрозварювальником та газоелектрозварювальником, тобто майже 13 років, і всього має трудового стажу не менше 25 років.
На період роботи ОСОБА_1 з 23.03.1987 року по 26 січня 1991 року чинними були списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, а в період з 26 січня 1991 року по 31 грудня 1991 року - списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, та з 31.12.1991 року -Списки № 2, затверджені постановою КМУ від 11.03.1994 року № 162.
Розділ 32 «Загальні положення» списку № 2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, розділ XXXIII «Загальні положення» списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, та розділ XXXIII Списку № 2, затвердженого КМУ від 11.03.1994 року № 162 -вказують на те, що робота електрозварювальника та газоелектрозвароювальника дає право особі на пенсію на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював електрозварювальником та газоелектрозварювальником, і був залучених до цих робіт повний робочий день, що підтверджується даними архівних документів, а також даними його трудової книжки, яка відповідно до ст. 48 КЗпП України є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року - основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі були наявні усі підстави та умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Зокрема, наявність відповідного віку та належного загального трудового стажу, а також стажу роботи на посаді електрогазозварника та газоелектрозварювальника.
Більш того, рішенням № 10/1 комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному Управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області зазначено, що даними архівних довідок підтверджено факт роботи заявника із шкідливими та важкими умовами праці з 23.03.1997 року по 29.02.2000 року. Проте комісія прийняла рішення про зарахування до стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» лише період із 23.03.1987 року по 21.08.1992 року. У зарахуванні до цього стажу періоду з 22.08.1992 року по 29.02.2000 року було відмовлено у зв'язку з відсутністю даних проведення атестації робочих місць за умовами праці (а.с. 15).
Тобто єдиною підставою, за якою позивачу було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, стало відсутність даних про проведення атестації робочих місць.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною 2 пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємств, організацій.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вказуючи на наявність пільгового стажу позивача, який підтверджено записами у трудовій книжці, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що відсутність проведення атестації робочих місць не може бути підставою для порушення права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки позивач надав достатньо доказів про те, що дійсно працював на роботах з шкідливими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а атестацію його робочого місця своєчасно не проведено не з його вини.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств. Роль позивача у цих діях пасивна, а тому її не проведення або відсутність відомостей про її проведення не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком. Відтак, відповідач безпідставно відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржувалося.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1.
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.
Відтак, апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов
