КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2014 р. Справа№ 925/1628/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Власова Ю.Л.
Корсакової Г.В.
за участю представників:
від позивача (апелянта) Козлов М.В. (предст. за довір);
від відповідача не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги
Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження"
на ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.10.2014,
у справі № 925/1628/14 (суддя Васянович А.В.),
за позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження"
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива ЛЛ"
про зобов'язання звільнити приміщення та стягнення 75 000,00 грн. збитків,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.10.2014 у справі № 925/1628/14, клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива ЛЛ" про зупинення провадження у справі задоволено частково, а саме, провадження у справі № 925/1628/14 зупинено до закінчення розгляду Лисянським районним судом Черкаської області та набрання законної сили судовим рішенням зі справи №700/956/14-ц.
Ухвала суду першої інстанції мотивна тим, що розгляд справи №925/1628/14 про зобов'язання відповідача звільнити приміщення та стягнення збитків є неможливим до вирішення Лисянським районним судом Черкаської області взаємопов'язаної справи №700/956/14-ц за позовом фізичних осіб та приватного сільськогосподарського підприємства "Нива ЛЛ" до сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження" і фізичних осіб про визнання рішення та правочинів недійсним, яка перебуває в провадженні Лисянського районного суду Черкаської області.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області про зупинення провадження у справі № 925/1628/14 скасувати і передати справу на розгляд до господарського суду Черкаської області.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що підстави для зупинення провадження у справі № 925/1628/14 згідно вимог частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України - відсутні.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.10.2014 у справі № 925/1628/14 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2014 апеляційну скаргу Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.10.2014 у справі № 925/1628/14 прийнято до провадження та порушити апеляційне провадження, розгляд справи № 925/1628/14 призначено на 05.11.2014 року об 11 год. 40 хв.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. від 05.11.2014 справу № 925/1628/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 справу № 925/1628/14 прийнто до провадження колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Корсакова Г.В., розгляд справи вирішено здійснювати в раніше призначеному на 05.11.2014 судовому засіданні.
В судовому засіданні 05.11.2014 представник апелянта доводи апеляційної скарги - підтримав, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу, а справу № 925/1628/14 передати до господарського суду Черкаської області для подальшого розгляду.
Відповідач в судове засідання 05.11.2014 представників не направив, причин неявки суд не повідомив, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав. Про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що неявка представників відповідача за первісним позовом не є перешкодою розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання процесуального строку розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, встановленого статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з наступних підстав.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Відродження" звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива ЛЛ" про зобов'язання звільнити приміщення, а саме: нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою вул. Слави, 33 А, 33 В, 33 Б, 77 Е, 77 В, 33/1, 77А., 77 Д, споруду АВМ-0,65, які знаходяться за адресою вул. Слави, 77 Г та зерно комплекс КЗС-20 за адресою вул. Слави, 77 Б в с. Погибляк, Лисянського району, Черкаської області, підписання акту прийому - передачі приміщень та стягнення з відповідача 75 000 грн. 00 коп. заподіяних збитків.
В процесі судового розгляду справи судом першої інстанції, судом встановлено, що приміщення, які позивач вимагає звільнити, були придбані останнім на підставі договорів купівлі - продажу майнового паю укладених між власниками майнового паю колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога" та сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Відродження" від 11.05.2014. Виділення майна в натурі колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога" відбулося на підставі рішення зборів уповноважених співвласників майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога" від 11.05.2014.
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 02.09.2014 відкрито провадження у справі №700/956/14-ц про визнання рішення зборів уповноважених співвласників майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства "Перемога" та правочинів недійсними.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що розгляд справи №925/1628/14 про зобов'язання відповідача звільнити приміщення та стягнення збитків є неможливим до вирішення Лисянським районним судом Черкаської області взаємопов'язаної справи №700/956/14-ц. за позовом фізичних осіб та Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива ЛЛ" до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження" і фізичних осіб про визнання рішення та правочинів недійсним, у зв'язку з чим зупинив провадження з посиланням на частину 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
Проте, з наведеними висновками суду першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Пунктом 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 визначено, що статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач, в обгрунтування вимог про зобов'язання відповідача звільнити приміщення, а саме: нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою вул. Слави, 33 А, 33 В, 33 Б, 77 Е, 77 В, 33/1, 77А., 77 Д, споруду АВМ-0,65, які знаходяться за адресою вул. Слави, 77 Г та зерно комплекс КЗС-20 за адресою вул. Слави, 77 Б в с. Погибляк, Лисянського району, Черкаської області, посилався на те, що вказані приміщення належать йому на праві власності, на підтвердження чого до матеріалів справи позивачем подано правовстановлювальні документи: Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, видані реєстраційною службою Лисянського районного управління юстиції Черкаської області. В обгрунтування вимог про стягнення збитків в сумі 75 000,00 грн., позивач посилався на те, що ним орендуються приміщення внаслідок неможливості використання належних йому приміщень з вини відповідача.
В свою чергу, згідно ухвали Лисянського районного суду Черкаської області №700/956/14-ц від 02.09.2014 відкрито провадження у справі за позовом фізичних осіб та Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива ЛЛ" до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження" і фізичних осіб про:
- визнання недійсним рішення від 11.05.2014 зборів уповноважених співвласників майнових паїв КСГП «Перемога» с.Погибляк Лисянського району Черкаської області;
- визнання недійсними договорів купівлі - продажу майнових паїв від 11.05.2014, укладених між частиною пайовиків колишнього КСГП «Перемога» с.Погибляк Лисянського району Черкаської області та Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом "Відродження";
- визнання недійсними актів приймання - передачі майнового комплексу № 4 від 11.05.2014, № 6 від 11.05.2014, № 7 від 11.05.2014.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що справа Лисянського районного суду Черкаської області №700/956/14-ц за позовом фізичних осіб та Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива ЛЛ" до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження" і фізичних осіб про визнання рішення та правочинів недійсними - не є пов'язаною з господарською справою №925/1628/14 про зобов'язання відповідача звільнити приміщення та стягнення збитків, оскільки у справі №925/1628/14 позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю відповідного правовстановлювального документу, чинність якого не є предметом розгляду у справі №700/956/14-ц, а підстави отримання правовстановлювального документу (які є предметом розгляду у справі №700/956/14-ц) не ставляться в залежність від наявності у позивача на об'єкти нерухомості певного майнового права, оформленого відповідним документом, яке він захищає у справі №925/1628/14 саме з підстав його наявності, а не правомірності його отримання.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при зупиненні провадження у справі №925/1628/14 не надано оцінки і доданому відповідачем до матеріалів справи договору оренди майна співвласників від 20.09.2006, на який відповідач посилався як на підставу заняття об'єктів нерухомості згідно доданого до договору переліку, як не досліджено які об'єкти займає відповідач згідно вказаного договору.
Крім того, вимога позивача про стягнення 75 000,00 грн. збитків обґрунтовується саме неможливістю використання приміщень з вини відповідача. Наявність або відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, як підстава для відшкодування збитків, жодним чином не пов'язується з обставинами, які встановлюються в справі №700/956/14-ц.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Також, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що згідно резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України, положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв'язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.
Отже, судовому захисту підлягають суб'єктивні порушені або оспорювані права і охоронювані законом інтереси особи, зокрема і юридичної.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Таким чином, саме на сторін спору покладено обов'язок щодо доведення належними і допустимими доказами свої вимоги та заперечення, оцінку яких здійснює суд в процесі розгляду справи.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Натомість, суд першої інстанції дійшов помилково висновку про зупинення провадження у справі з посиланням на частину першу статті 79 Господарського процесуального кодексу України з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала в силу вимог п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню, а справа № 925/1628/14 направленню до суду першої інстанції для її подальшого розгляду.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що п. п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Відродження" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.10.2014 у справі № 925/1628/14 - задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 16.10.2014 у справі № 925/1628/14 про зупинення провадження - скасувати.
3. Справу господарського суду Черкаської області № 925/1628/14 направити до суду першої інстанції для її подальшого розгляду.
4. Матеріали справи 925/1628/14 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді Ю.Л. Власов
Г.В. Корсакова
