Головуючий у 1 інстанції - Аксьоненко В.І.
Суддя-доповідач - Васильєва І. А.
УКРАЇНА
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2014 року справа №221/1724/14-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., Компанієць І.Д., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 28 травня 2014 року у справі № 221/1724/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
29 квітня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області, в якому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі щодо зменшення розміру пенсії позивача, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі виплачувати позивачу пенсію у розмірі, встановленому постановою Овруцького районного суду від 01 жовтня 2007 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі нарахувати та виплатити заборгованість по пенсії, яка утворилась в результаті зменшення її розміру починаючи з листопада 2011 року (а.с. 1-2).
Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 28 травня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволений частково, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області щодо зменшення ОСОБА_2 з 01 січня 2014 року розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положень статей 50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області провести перерахунок та виплатити з 01 січня 2014 року ОСОБА_2, інваліду ІІ групи 1-ї категорії, державну пенсію на підставі статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче від 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з відрахуванням фактично отриманих ним сум (а.с. 40-44).
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 47).
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 09 жовтня 2013 у справі № К/800/43577/13 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії вбачається, що Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20/2011 визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 жовтня 1979 року у справ «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 21 жовтня 2004 року (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).
Отже, апелянт вважає, що Урядом гарантовано виплати окремих видів компенсацій, доплат і допомоги, у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України.
Крім того, апелянт посилається на те, що Кабінет Міністрів України має всі достатні правові підстави врегулювати питання здійснення соціальних виплат та допомоги в межах фінансових ресурсів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік. Тобто, положення статі 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України на 2014 рік. Особам, які мають статус інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, виплачується в рамках наявного фінансування.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, що підтверджено перереєстрованим посвідченням серії НОМЕР_1 від 19 січня 2012 року (а.с.13).
Разом з тим, позивач має 2 групу інвалідності, захворювання, пов'язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено довідкою МСЕК Управління охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації серії 10 ААб від 06 січня 2012 року (а.с14,15).
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 01 жовтня 2007 року було зобов'язано УПФУ в Овруцькому районі Житомирської області здійснити починаючи з 05 березня 2007 нарахування йому пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій із розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто виходячи з такого мінімуму в розмірі 380 гривень, з послідуючим перерахуванням пенсії при збільшенні розміру прожиткового мінімуму.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року та Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2010 року апеляційну і касаційну скарги відхилено, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 01 жовтня 2007 року залишено без змін. (а.с. 4-9)
Ухвалою Волноваського районного суду від 12 жовтня 2010 року сторону виконавчого провадження УПФУ в Овруцькому районі Житомирської області замінено на УПФУ в Волноваському районі Донецької області у зв'язку зі зміною позивачем місця проживання (а.с.10-11).
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області, як одержувач пенсії по інвалідності внаслідок захворювання інвалідам ІІ групи, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що не оспорюється відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, з 05 березня 2007 року по 31 жовтня 2011 року пенсія позивача була обчислена і виплачувалась в розмірі 8 мінімальних пенсій відповідно до постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 01 жовтня 2007 року, а з 01 листопада 2011 року по теперішній час пенсія виплачується в зменшеному розмірі.
Позивач неодноразово, а саме 25 січня 2012 року, 01 квітня 2012 року, 02 липня 2012 року звертався до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області з заявами про надання йому роз'яснень щодо неправомірного зменшення розміру виплат за рішенням суду від 01 жовтня 2007 року.
Управлінням Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області були надані відповіді на вищевказані звернення позивача від 08 лютого 2012 року за № М-10-01-15, 28 квітня 2012 року №М-10-01-03, 15 травня 2012 року №2239-М-02 про припинення виплати, визначеної судовим рішення, зазначеним вище пенсії з 01 листопада 2011 року через те, що норми статті 54 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України (а.с.17,18,20-22)
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судова колегія звертає увагу, що з постанови Овруцького районного суду від 01 жовтня 2007 року вбачається, що предметом розгляду у справі є зобов'язання відповідача у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводити нарахування державної пенсії позивачу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, що в січні 2007 року становила 380,00 грн. та не ставилося питання щодо нарахування додаткової пенсії у відповідності до вимог ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як вбачається з постанови Волноваського районного суду Донецької області від 28 травня 2014 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області провести перерахунок та виплатити з 01 січня 2014 року ОСОБА_2, інваліду ІІ групи 1-ї категорії, державну пенсію на підставі статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче від 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 75% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично отриманих ним сум (а.с. 40-44).
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія наголошує на тому, що суд першої інстанції неправомірно вийшов за межі позовних вимог, тому що позивач у своєму адміністративному позові не просив вирішити питання стосовно зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" . Вказана справа пов'язана з постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 01 жовтня 2007 року, в якій йдеться тільки про нарахування державної пенсії відповідно до вимог ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює порядок визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 вказаного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до 1 категорії, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 4 статті 54 вказаного Закону передбачено, що розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІ групі інвалідності, - восьми мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджений Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за ї бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років.
Таким чином, на даний час існують два чинних нормативно-правових акта, якими по різному визначено розмір пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Якщо у 2011 році Законом України "Про внесення змін до Закону України про державний бюджет України на 2011 рік" № 3491-VI від 14 червня 2011 року було встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011рік; а також частини 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» було встановлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік; а також частини 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" було встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік; то зазначені положення Законів були об'єктивною підставою для обґрунтованого застосування у вказаних роках при обчисленні пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, постанови КМУ № 1210 від 23 листопада 2011 року.
Під час апеляційного провадження з'ясовано, що статтею 67 Закону України від 31 липня 2014 року № 1622-VІІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 3 серпня 2014 року, оскільки опублікуванні в газеті «Голос України» за 2 серпня 2014 року.
У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту терміни застосування положень статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до 3 серпня 2014 року здійснюються у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 3 серпня 2014 року у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що також, судом першої інстанцій помилково не визначено кінцевої дати виплати встановленої судом доплат, що обумовлено передчасним вирішенням судом першої інстанції спору на майбутнє, без наявності об'єкту судового захисту в момент прийняття судового рішення.
Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з частковим задоволенням позовних вимог в частині визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області щодо зменшення ОСОБА_2 розміру державної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положення статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2, інваліду ІІ групи 1-ї категорії, державну пенсію на підставі статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче від 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з відрахуванням фактично отриманих ним сум.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області на постанову Волноваського районного суду Донецької області від 28 травня 2014 року у справі № 221/1724/14-а - задовольнити частково.
Постанову Волноваського районного суду Донецької області від 28 травня 2014 року у справі № 221/1724/14-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Волноваському районі Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області щодо зменшення ОСОБА_2 розміру державної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положення статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2, інваліду ІІ групи 1-ї категорії, державну пенсію на підставі статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче від 8-ми розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з відрахуванням фактично отриманих ним сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Колегія суддів І.А. Васильєва
І.Д. Компанієць
В.А. Шальєва
