Справа № 729/1480/13-к
Головуючий у І інстанції Кузюра В. О.
Провадження № 11-кп/795/241/2014
Категорія - ч.1 ст.366 КК України
Доповідач Короїд Ю. М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-судді
Короїда Ю. М.
суддів Антипець В.М., Козака В.І.,
при секретарях Оскірко Ю.І., Батицької О.П., Терешко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12013260020000132, за апеляційними скаргами прокурора відділу прокуратури Чернігівської області Афоніна М.О. та захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2014 року, щодо
ОСОБА _4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Піски Бобровицького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1, українця , громадянина України, освіта вища, одруженого, працюючого на посаді голови Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1.ст.366 КК України,
за участю прокурорів Афоніна М.О., Карпусь І.М.,
захисника ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4
В С Т А Н О В И В:
Вироком Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1.ст.366 КК України та призначено покарання за ч.2 ст.191 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, за ч.1 ст.366 КК України - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 70 КК України остаточно призначено ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі строком 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробовуванням і встановлено йому іспитовий строк терміном на 1 рік.
Відповідно до вимог ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_4 періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Новобасанської сільської ради грошові кошти в сумі 12 465 грн. 22 коп. та на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 978 грн. 00 коп.
Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Як встановив суд, ОСОБА_4 будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, що відноситься до 4 категорії посадових осіб органів місцевого самоврядування, діючи всупереч інтересам служби, з метою заволодіння державними коштами, умисно підписав рішення першої сесії шостого скликання Новобасанської сільської ради , Бобровицького району Чернігівської області від 16.11.2010 року, в якому містилося питання, яке не виносилося та не розглядалося на сесії селищної ради, а саме , що стосується надання останньому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, чим порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", згідно яких преміювання сільського голови та надання матеріальної допомоги призначається рішенням відповідної ради.
В подальшому Новобасанський сільський голова ОСОБА_4, посилаючись на не існуюче рішення першої сесії шостого скликання Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області від 16.11.2010 року отримав премію та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 12465,22 грн.
Крім того, ОСОБА_4, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, що відноситься до 4 категорії посадових осіб органів місцевого самоврядування, діючи всупереч інтересам служби, повторно 19 липня 2013 року вніс зміни до протоколу третьої сесії шостого скликання Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області від 12.01.2011 року, в якому містилися питання, які не виносилися і не розглядалися на сесії селищної ради, а саме, що стосуються надання останньому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, чим порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади , органів прокуратури, судів та інших органів", згідно яких преміювання сільського голови та надання матеріальної допомоги призначається рішенням відповідної ради.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв шкоду державному бюджету шляхом безпідставного отримання премій та матеріальної допомоги на суму 12 465 грн. 22 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду прокурор відділу прокуратури Чернігівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати у зв'язку із м'якістю призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.191 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності строком на 2 роки та за ч. 1 ст. 366 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності строком на 1 рік. Згідно вимог ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності на строк 2 (два) роки.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що призначаючи покарання місцевий суд не врахував, що ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності, під час розслідування надав суперечливі покази, здійснював тиск на депутатів, які є свідками, а також намагався звинуватити у вчиненні інкримінованих йому злочинів інших працівників сільської ради, а отже призначене покарання, яке повинно бути адекватним суспільній небезпеці скоєного, не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого. Крім того, при призначенні покарання за ч.2 ст.191 КК України судом не застосовано додаткове покарання у вигляді права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, що прямо передбачено санкцією даної статті. При цьому відсутні будь-які посилання на застосування положень ст.69 КК України щодо призначення більш м'якого покарання, чим порушено положення ст.65 КК України.
Захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 06 лютого 2014 року скасувати, а кримінальні провадження щодо ОСОБА_4 закрити за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, які виразились у тому, що висновки, які зроблені судом та викладені у вироку не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Вказує, що доказами вини обвинуваченого є сфальсифіковані протоколи допитів депутатів сільради, які в судовому засіданні підтвердили, що на сесії 16 листопада 2010 року розглядалось питання про оплату праці сільського голови і депутати одностайно проголосували за таке рішення.
Крім того, безпосередньо ОСОБА_4 не вносив зміни до протоколу та рішення сесії від 12 січня 2011 року. Вказані протокол та рішення виготовила секретар сільради, а голова підписав ці документи, не знаючи, що він підписує.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу з підстав у ній наведених та заперечив проти задоволення апеляційної скарги адвоката, вислухавши обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили задовольнити апеляційну скаргу адвоката, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним призначенням покарання, адвокат в апеляційній скарзі ставить питання про скасування вироку та закриття провадження у справі за відсутністю події та складу злочину.
Вироком суду першої інстанції визнано винним ОСОБА_4 в тому що він як сільський голова умисно підписав рішення першої сесії шостого скликання Новобасанської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області від 16.11.2010 року, в якому містилося питання, яке не виносилося та не розглядалося на сесії селищної ради, а саме, що стосується надання останньому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. В цій частині його дії кваліфіковані за ч.2 ст.191 КК України.
У судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366 та ч.2 ст.191 КК України, не визнав та пояснив, що він як голова Новобасанської сільської ради Бобровицького району на першу сесію сільради після обрання його головою 16 листопада 2010 року виносилось питання про оплату праці сільського голови. По даному питанню проводилось голосування і рішення про преміювання та здійснення виплат для вирішення соціально-побутових питань було прийняте одностайно. Про те, в протоколі сесії помилково не було відображено вирішення цього питання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що рішенням першої сесії шостого скликання Новобасанської сільської ради Бобровицького району від 16 листопада 2010 року затверджено оплату праці сільського голови, в тому числі порядок преміювання та надання матеріальної допомоги (а.п.73 т.2). Дане рішення підписане сільським головою ОСОБА_4 відповідно до протоколу засідання сесії до порядку денного сесії вносилось питання щодо оплати праці сільського голови.
Проте, згідно стенограми даної сесії питання оплати праці сільського голови на даній сесії не розглядалось і рішення з цього питання не приймалось (а.п.76-82 т.2).
Згідно п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 09.03.2006 "Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів" преміювання сільських голів, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням відповідної ради.
Засуджуючи ОСОБА_4 за ч.2 ст.191 КК України місцевим судом зроблено висновок, що протокол сесії сільської ради - це єдиний документ, тобто матеріальний носій інформації, який відбиває процес і результати роботи сесії і будь-які офіційні документи, які б підтверджували розгляд на першій сесії шостого скликання сільської ради питання оплати праці сільського голови відсутні.
Однак, при цьому судом першої інстанції не взято до уваги положення ст..84 КПК України, відносно того, що процесуальними джерелами доказів є не тільки документи, а і показання свідків.
Відповідно до ст..95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
В судовому засіданні свідки - депутати сільської ради ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 пояснили, що на першій сесії сільської ради виносилось питання щодо оплати праці сільського голови, в тому числі що його преміювання, виплати допомоги і всі присутні депутати одноголосно проголосувати за такий порядок оплати праці сільського голови.
Секретар сільської ради ОСОБА_21 в судовому засіданні також пояснила, що питання оплати праці сільського голови вирішувалось на першій сесії, за це питання депутати проголосували одноголосно. Вона особисто вела стенограму засідання сесії, однак вирішення цього питання в стенограмі не відобразила, оскільки і раніше такі питання до стенограми не вносились. Аналогічні показання свідок ОСОБА_21 надала і в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що питання оплати праці не відображене тільки в стенограмі засідання сесії, в той час як в протоколі засідання сесії зазначено про вирішення цього питання і свідки в своїх показаннях в судовому засіданні також підтвердили, що на першій сесії вирішувалось питання про оплату праці сільського голови, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції не здобуто достатніх доказів вини ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст..191 ч.2 КК України в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Таким чином, вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 6 лютого 2014 року щодо ОСОБА_4 в частині його засудження за ч.2 ст.191 КК України підлягає скасуванню, а провадження в цій частині закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України за не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості.
Відповідно до ст..129 КПК України цивільний позов прокурора відділу прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Новобасанівської сільської ради Бобровицького району залишається без розгляду.
Натомість, є необґрунтованими посилання захисника в апеляції на відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст..366 ч.1 КК України, оскільки ОСОБА_4 протокол третьої сесії шостого скликання Новобасанської сільської ради та рішення про оплату праці голови сільської ради від 12 січня 2011 року не виготовляв, лише підписав їх не знаючи, що вони виправлені, тобто в його діях відсутній умисел на службове підроблення. Крім того, дані документи не засвідчують факту, що має юридичне значення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав та пояснив, що він не підробляв протокол третьої сесії шостого скликання Новобасанської сільської ради від 12.11.2011 року. Зазначений протокол складала секретар сільради, а він його підписав, не знаючи про те, що в протоколі були зроблені зміни.
Незважаючи на заперечення своєї вини, винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, знаходить своє підтвердження в показаннях свідків та матеріалах кримінального провадження, які узгоджуються між собою.
В матеріалах кримінального провадження міститься рішення третьої сесії шостого скликання Новобасанської сільської ради від 12 січня 2011 року про оплату праці сільського голови (а.п.67 т.2) та протокол засідання даної сесії від 12 січня 2011 року, згідно якого на сесії розглядалось питання оплати праці сільського голови (а.п.68-75 т.2).
Рішення сільської ради та протокол засідання сесії є службовими офіційними документами, які містять зафіксовану інформацію, що підтверджує чи посвідчує певні події або факти.
Сам обвинувачений не заперечував той факт, що він особисто підписував вказані документи, що підтверджується і висновком судово-почеркознавчої експертизи (а.п.196-199 т.3).
Однак, відповідно до висновку компютерно-технічної експертизи від 28 серпня 2013 року, файли з даними документами були створені 19 липня 2013 року (а.п.149-151 т.3). Крім того, свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснили, що ці документи були виготовлені під час проведення перевірки КРУ в 2013 році.
Зазначене свідчить, про те внесені до даних документів відомості не відповідають дійсності, тобто маються всі ознаки службового підроблення. Зазначені документи були надані для перевірки до контрольно-ревізійної служби.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні службового підроблення цих документів підтверджується крім висновків експертиз, також показами свідка ОСОБА_21, яка в ході досудового розслідування пояснила, що вона виготовила ці документи за наказом керівника і окремо подавала їх на підпис голови (а.п.136-139 т.3). аналогічні пояснення надала свідок ОСОБА_21 і в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нового кримінального правопорушення.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 65 КК України, але не в повній мірі врахував особу обвинуваченого, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин невеликої тяжкості, злочином збитки не заподіяні, є особою пенсійного віку, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.
За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе пом'якшити обвинуваченому призначене покарання за ч.1 ст.366 КК України, у зв'язку з чим вирок в цій частині підлягає зміні шляхом призначення ОСОБА_4 основного покарання у вигляді штрафу та додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності на мінімальний строк, визначений чинним законодавством.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Чернігівської області Афоніна М.О. залишити без задоволення, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 6 лютого 2014 року щодо ОСОБА_4 в частині його засудження за ч.2 ст.191 КК України - скасувати, а провадження в цій частині закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України за не встановленням достатніх доказів для доведення його винуватості.
Цей же вирок щодо ОСОБА_4 в частині його засудження за ч.1 ст.366 КК України змінити та вважати засудженим ОСОБА_4 за ч.1 ст.366 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих функцій в установах та організаціях будь-якої форми власності на строк 1 (один) рік.
Позовну заяву прокурора відділу прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Новобасанівської сільської ради Бобровицького району залишити без розгляду.
В іншій частині вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 6 лютого 2014 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДІ:
Короїд Ю.М. Антипець В.М. Козак В.І.
