ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"10" квітня 2014 р. Справа № 18-10-14-01/2759
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - Ігнатенко С.М. - представник за довіреністю,
від управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області - Богма А.В. - представник за довіреністю,
від товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс" - Прокопчук О.В. - представник за довіреністю,
від приватного акціонерного товариства "Агропроммеханізація" - Кірса В.В. - представник за довіреністю,
Прокопчука Олександра Вікторовича,
від публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" - Беспалова К.А. - представник за довіреністю,
від профспілкового комітету первинної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури" - Кірса В.В. - представник за довіреністю, Кудря В.О. - голова,
від Черкаського міського центру зайнятості - Кочмар В.К. - представник за довіреністю,
від управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області - Гнізділов І.О. - представник за довіреністю,
від комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради - представник не з'явився,
від виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - Дмитренко В.І. - представник за довіреністю,
від публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Черкаської філії - Чернявська Н.М. - представник за довіреністю,
від Головного управління юстиції у Черкаській області - Степаненко В.В.- представник за довіреністю,
ліквідатора Білика Олександра Анатолійовича,
від Регіонального відділення Фонду державного майна по Черкаській області - Будяк І.А. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву ліквідатора про затвердження мирової угоди
у справі
за заявою управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської
області, м. Черкаси
до відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод
телеграфної апаратури", м. Черкаси
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Черкаської області від 26 лютого 2013 року припинено процедуру санації по справі №18-10-14-01/2759 та повноваження керуючого санацією, визнано банкрутом відкрите акціонерне товариство "Черкаський завод телеграфної апаратури", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича.
До господарського суду Черкаської області надійшла заява від ліквідатора про затвердження мирової угоди.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 09 січня 2014 року розгляд заяви ліквідатора про затвердження мирової угоди було призначено на 30 січня 2014 року.
Розгляд заяви ліквідатора про затвердження мирової угоди здійснюється після відкладення.
Викликаний в судове засідання представник комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Вищевказаний кредитор був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень.
Згідно ч. 2 ст. 81 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду справи.
24 лютого 2014 року ліквідатор надав суду мирову угоду в новій (уточненій) редакції.
Ліквідатор в судовому засіданні підтримав подану заяву, роз'яснив умови мирової угоди та просив суд її затвердити.
Представники управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси, державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області в судовому засіданні проти затвердження мирової угоди заперечували, а також надали суду свої письмові заперечення.
Заслухавши учасників судового процесу, а також дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що мирова угода затвердженню не підлягає виходячи з наступного:
Частиною 3 ст. 81 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі:
порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;
якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.
Матеріалами справи підтверджується, що дана мирова угода передбачає відстрочення погашення вимог кредиторів другої та третьої черги в розмірі 5 472 245 грн. 61 коп. до 26 лютого 2015 року, четвертої черги в сумі 15 008 420 грн. 69 коп. до 26 серпня 2015 року з моменту її затвердження, списання (прощення) вимог шостої черги на суму 2 407 110 грн. 14 коп.
Також сторони мирової угоди встановили, що вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси в розмірі капіталізованих платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю в сумі 2 432 760 грн. 09 коп. та які віднесені до вимог другої черги задоволення не є предметом даної мирової угоди та погашенню не підлягають.
Нормами ст. ст. 77 - 80 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено порядок укладення мирової угоди.
Так, згідно ч. ч. 3 - 5 ст. 77 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.
Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням зборів комітету кредиторів відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури" від 01 червня 2013 року (протокол №3) було вирішено припинити повноваження комітету кредиторів, який діяв до визнання боржника банкрутом та обрано новий комітет кредиторів банкрута у складі семи кредиторів, а саме:
- державної податкової інспекції у м. Черкасах;
- управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області;
- товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс";
- приватного акціонерного товариства "Агропроммеханізація";
- Прокопчука Олександра Вікторовича;
- публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго";
- профспілкового комітету первинної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури".
Головою комітету кредиторів було обрано товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс" (протокол засідання комітету кредиторів №61 від 01 червня 2013 року).
Відповідно до п. 9.4. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. У прийнятті судових актів у справах про банкрутство суд повинен давати оцінку таким рішенням відповідно до вимог статті 43 ГПК України та брати їх до уваги, якщо вони не суперечать чинному законодавству.
В абзаці 5 пункту 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2013 року, № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" зазначено, що розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідації процедури - за його новою редакцією. У зв'язку з здійсненням переходу до застосування нової редакції Закону необхідно привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до вимог статті 45 Закону в новій редакції і з урахуванням його вимог вирішити питання щодо переобрання представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів).
Також Законом у новій редакції, зокрема ст. 26 передбачено, що кредитор, який має двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів, а під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки, інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір.
З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами кредиторів відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури" було прийнято рішення про обрання нового складу комітету кредиторів банкрута.
Водночас ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в старій редакції Закону) та ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI) передбачено, що поточні кредитори не беруть участь у зборах кредиторів.
Тобто з аналізу вищенаведених норм слід дійти висновку, що лише конкурсні кредитори виступають стороною у справі про банкрутство з усіма процесуальними правами, самі формують представницькі органи (збори і комітет кредиторів) та беруть у них участь з правом голосу. І, нарешті, тільки конкурсні кредитори шляхом подання до суду різноманітних клопотань визначають хід справи про банкрутство.
Аналогічний висновок міститься в п. 58 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" в якому зазначено, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 16 Закону (зазначена норма вказана в старій редакції Закону) учасниками зборів кредиторів з правом вирішального голосу є кредитори, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів. Отже, господарським судам слід враховувати, що за змістом Закону всі категорії кредиторів, крім поточних, можуть брати участь у зборах кредиторів, обирати зі свого кола комітет кредиторів та що виключно їх голосами приймаються рішення, віднесені до компетенції цих органів кредиторів.
Слід зазначити, що й апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу господарського суду Черкаської області від 30 липня 2013 року з даної справи (якою було відмовлено у затвердженні мирової угоди) погодився з тим, що лише конкурсні кредитори входять до складу комітету кредиторів (постанова Київського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2013 року).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року припинено касаційне провадження, оскільки постанова апеляційного господарського суду, яка прийнята за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у затвердженні мирової угоди не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.
Отже в четверту чергу задовольняються також вимоги поточних кредиторів.
Поточні вимоги прирівнюються до конкурсних лише в черговості їх задоволення, визначеної ст. 45 Закону, проте Законом не наділені правом приймати рішення щодо подальших судових процедур, які застосовуються щодо боржника.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, зокрема реєстру вимог кредиторів та протоколу загальних зборів, під час обрання нового складу комітету кредиторів відповідне рішення приймалося з урахуванням кількості голосів пропорційній сумі вимог як конкурсних так і поточних вимог разом.
Таким чином до складу комітету кредиторів банкрута ввійшли кредитори з поточними вимогами, а саме: державна податкова інспекція у м. Черкасах, управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Фортекс", приватне акціонерне товариство "Агропроммеханізація", Прокопчук Олександр Вікторович.
Водночас, в п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2013 року № 01-06/606/2013 (із змінами від 26 грудня 2013 року) "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" вказано, що після оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом поточні вимоги (грошові вимоги, що виникли під час проведення процедур банкрутства), стають конкурсними вимогами та можуть бути заявлені згідно з частиною першою статті 38 Закону.
Розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому статтею 26 Закону. Подальший рух справи в ліквідаційній процедурі має відбуватися тільки за участю новостворених представницьких органів кредиторів. Зокрема, це стосується переходу з ліквідаційної процедури до процедури санації або затвердження мирової угоди, прийняття рішення щодо реалізації активів банкрута, надання оцінки діяльності ліквідатора, затвердження звіту ліквідатора.
Проте, згідно ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пленум вищого спеціалізованого суду за результатами узагальнення судової практики дає роз'яснення рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції.
Згідно ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Тобто інформаційні листи Вищого господарського суду України носять лише рекомендаційних характер.
Водночас лише ухвала суду прийнята за результатами попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів, що передбачено ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в старій редакції Закону) та ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року N 4212-VI).
Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів (ч. 2 ст. 26 Закону у новій редакції).
Крім того, на момент проведення загальних зборів кредиторів та зборів комітету кредиторів у новому складі, на якому було вирішено питання про укладання мирової угоди суд не затверджував своєю ухвалою нового реєстру вимог кредиторів (з урахуванням позиції ВГСУ викладеній в листі в редакції від 26 грудня 2013 року) і з цього питання ні ліквідатор, ні кредитори до суду не зверталися.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку був порушений порядок укладення мирової угоди, встановлений Законом, оскільки рішення про укладання мирової угоди було прийнято не уповноваженим складом комітету кредиторів.
Згідно ч. 4 ст. 81 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про відмову в затвердженні мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 77 - 81 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У затвердженні мирової угоди від 18 лютого 2014 року, укладеної між боржником - відкритим акціонерним товариством "Черкаський завод телеграфної апаратури" в особі ліквідатора Білика Олександра Анатолійовича та головою комітету кредиторів - товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс" в особі директора Прокопчука Олександра Вікторовича відмовити.
2. Копію ухвали надіслати державній податковій інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області, управлінню Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, товариству з обмеженою відповідальністю "Фортекс", приватному акціонерному товариству "Агропроммеханізація", Прокопчуку Олександру Вікторовичу, публічному акціонерному товариству "Черкасиобленерго", профспілковому комітету первинної профспілкової організації відкритого акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури", Черкаському міському центру зайнятості, відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси, комунальному підприємству "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради, Черкаському обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, публічному акціонерному товариству "Укртелеком" в особі Черкаської філії, Головному управлінню юстиції у Черкаській області, Регіональному відділенню Фонду державного майна по Черкаській області та ліквідатору Білику Олександру Анатолійовичу
Суддя А.В.Васянович
