КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/18376/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами особи, яка не брала участі у справі - Київської міської партійної організації "ВО Батьківщина" та особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Київської міської державної адміністрації до Всеукраїнської громадської організації "Коаліція учасників помаранчевої революції", Громадського руху "Українська Патріотична Альтернатива", ОСОБА_4, Всеукраїнської суспільної організації "Православний вибір", треті особи: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Прокуратура міста Києва про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач - Київська міська державна адміністрація звернувся до суду з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Коаліція учасників помаранчевої революції", Громадського руху "Українська Патріотична Альтернатива", ОСОБА_4, Всеукраїнської суспільної організації "Православний вибір", треті особи: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Прокуратура міста Києва, просив, з урахуванням уточнених позовних вимог: - заборонити Всеукраїнській громадській організації "Коаліція учасників помаранчевої революції", Громадському руху "Українська Патріотична Альтернатива", ОСОБА_4 та іншим суб'єктам під час проведення мирних масових акцій встановлювати малі архітектурні форми у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних, з 22 листопада 2013 року по 07 січня 2014 року на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі; - встановити обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів тощо) Всеукраїнській суспільній організації "Православний вибір", шляхом заборони проведення таких заходів, використання гучномовців, наметів, автотехніки, плакатів 21 листопада 2013 року по вулиці Різницькій у місті Києві.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.
Встановлено обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів тощо) Всеукраїнській суспільній організації «Православний вибір» шляхом заборони проведення таких заходів, використання гучномовців, наметів, автотехніки, плакатів 21 листопада 2013 року на вулиці Різницькій у місті Києві.
Заборонено Всеукраїнській громадській організації «Коаліція учасників Помаранчевої Революції», Громадському руху "Українська Патріотична Альтернатива", ОСОБА_4 та іншим суб'єктам під час проведення мирних масових акцій встановлювати малі архітектурні форми у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних, із 22 листопада 2013 року по 07 січня 2014 року на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі у місті Києві.
Не погодившись з постановою суду, особа, яка не брала участі у справі - Київська міська партійна організація "ВО Батьківщина" звернулась з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Також, особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині заборони іншим суб'єктам під час проведення мирних масових акцій встановлювати малі архітектурні форми у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних з 22 листопада 2013 року по 07 січня 2014 року на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі у місті Києві.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги особи, яка не брала участі у справі - Київської міської партійної організації "ВО Батьківщина" та особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до Київської міської державної адміністрації надійшло письмове повідомлення Всеукраїнської громадської організації "Коаліція учасників помаранчевої революції" від 05 листопада 2013 року про проведення спільно з іншими громадськими організаціями та громадянами 22 листопада 2013 року із 06 год. 00 хв. по 24 год. 00 хв. мирних зібрань громадян - святкування дев'ятої річниці Помаранчевої революції та третьої річниці Податкового майдану на Майдані Незалежності у місті Києві. В ході запланованих заходів передбачається проведення святкового концерту та виступів на Майдані Незалежності у місті Києві, встановлення імпровізованої сцени та сценічного обладнання (у тому числі звукопідсилювальної апаратури), встановлення декількох наметів. Також, планується провести смолоскипну ходу вулицею Хрещатик, від Бессарабської площі до Майдану Незалежності. Орієнтовна кількість учасників святкування - близько 5000 чоловік.
15 листопада 2013 року від Громадського руху "Українська Патріотична Альтернатива" до Київської міської державної адміністрації надійшло письмове повідомлення № 26 про проведення з ініціативи Київського громадського оргкомітету по підготовці відзначення 10-ї річниці Помаранчевої революції у 2014 році, створеного за ініціативи Громадського руху "Українська Патріотична Альтернатива", до якого ввійшли: Народний Рух України (Українська народна партія "РУХ"), політична партія "Наша Україна", Конгрес Українських Націоналістів, УНА-УНСО, Спілка офіцерів України, Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Т. Шевченка, ОУН, ОУН(д), ВОВ, Українська партія, Молодь Руху до 9-ї річниці Помаранчевої революції 22 листопада 2013 року на Майдані Незалежності (біля Головпоштамту) громадської акції: "Свободи відвойовані на Майдані стануть незворотними тільки в Євросоюзі". У рамках громадської акції пройде ряд заходів: фотовиставка "Помаранчева революція як це було" із 10 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв., музичний марафон "Разом нас багато" із 10 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв., мітинг "Українські цінності відстояти Майданом - це Європейські цінності" із 17 год. 00 хв. по 19 год. 00 хв., смолоскипний марш єврооптимістів "Освітлимо шлях повернення до нашого європейського дому" із 18 год. 30 хв. по 19 год. 00 хв. за маршрутом "Майдан Незалежності - вулиця Інститутська - вулиця Банкова (по тротуару)", передача звернення до АПУ із 19 год. 00 хв. по 20 год. 00 хв. Орієнтовна кількість учасників акції - до 1000 осіб.
Також, 15 листопада 2013 року до Київської міської державної адміністрації надійшло письмове повідомлення ОСОБА_4 про проведення у період із 22 листопада 2013 року з 10 год. 00 хв. по 10 год. 00 хв. 23 листопада 2013 року зборів громадян на Майдані Незалежності у місті Києві. Мета: обговорення соціально-економічної ситуації в країні. Орієнтовна кількість учасників - 2000 чоловік.
Крім того, від Всеукраїнської суспільної організації "Православний вибір" на адресу позивача надійшло письмове повідомлення від 19 листопада 2013 року № 13 про здійснення 21 листопада 2013 року Хресної ходи православної громадськості від Києво-Печерської Лаври вулицями Києва без перекриття дорожнього руху. Православна хода пройде наступним шляхом: вулиця Лаврська - вулиця Цитадельна, вулиця Московська - вулиця Різницька - Кловський спуск - вулиця Мельникова - вулиця Басейна - Бессарабська площа - бульвар Т. Шевченка - вулиця Володимирська - вулиця Б. Хмельницького - вулиця Володимирська - Софіївська площа. У процесі Хресної ходи перед будівлею Генеральної прокуратури України (вулиця Різницька, 13/15) відбудуться молитовне стояння або пікет православних віруючих, які будуть вимагати припинити політичне переслідування православного політика ОСОБА_5 з боку правоохоронних органів та негайно відпустити його на волю. Окрім цього, відбудеться молитовне стояння біля будинку посольства ФРГ проти нав'язування нашому народу содомського гріха. Час проведення Хресної ходи із 12 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв. 21 листопада 2013 року. Орієнтовна кількість учасників - до 1000 осіб.
Разом з тим, 30 жовтня 2013 року заступник голови Київської міської державної адміністрації звернувся з листом № 005-3714 до голови Київської міської державної адміністрації з проханням призупинити надання дозволів на проведення будь-яких масових акцій на Майдані Незалежності для здійснення робіт із безперебійного та безпечного монтажу Головної новорічної ялинки, згідно з установленим графіком.
Головне управління Держсанепідслужби у місті Києві листом від 31 жовтня 2013 року № 6010 повідомило Київську міську державну адміністрацію про те, що проведення протиправних мітингів, зборів, походів та демонстрацій на перетині вулиць Різницької та Гусовського у місті Києві із застосуванням гучномовців дійсно може призвести до погіршення умов проживання мешканців житлових будинків, розміщених на перетині зазначених вулиць, що являється порушенням державних санітарних норм.
Крім того, 13 листопада 2013 року комунальне підприємство "Київдорсервіс" Київської міської ради звернулося до Київської міської державної адміністрації із листом, де зазначено про те, що у зв'язку із проведенням акцій пікетування Генеральної прокуратури України на вулиці Різницькій, 13/15 у місті Києві та значною чисельністю учасників акції, працівники даного підприємства не можуть провести заплановані графіком роботи, оскільки велике скупчення людей перешкоджає під'їзду спеціального технічного транспорту, що створює загрозу життю та здоров'ю населення. На підставі вказаного, комунальне підприємство "Київдорсервіс" Київської міської ради просило сприяти забезпеченню безперешкодному доступу до технічних засобів дорожнього руху, розташованих за вищевказаною адресою.
До Київської міської державної адміністрації звернулося Управління освіти Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з листом від 13 листопада 2013 року № 105/72-2833, посилаючись на те, що працівники районного управління освіти, працівники закладів освіти, батьки неповнолітніх дітей занепокоєні з приводу проведення мітингів, зібрань та зборів, які перешкоджають пересуванню дітей до закладів, створюють загрозу їх життю та здоров'ю. Непоодинокі випадки використання гучномовців, гомін натовпу, які заважають проведенню навчально-виховного процесу.
Також, 13 листопада 2013 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Київської міської державної адміністрації з листом № 65/1/5670, згідно з яким, проведення масових заходів із залученням значної кількості людей на перехресті вулиць Різницької та Гусовського у місті Києві, а також на прилеглій території може призвести до порушення законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю населення, правам і свободам інших людей.
Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в місті Києві своїм листом від 13 листопада 2013 року № 10/30900 повідомило Київську міську державну адміністрацію про те, що, враховуючи геометричні параметри вулиць Різницької та Гусовського у місті Києві, проведення масових заходів за участю громадян (мітингів, зборів, походів, демонстрацій, тощо) на перехресті вказаних вулиць, а також на прилеглій території негативно вплине на безпеку дорожнього руху та ускладнить безперешкодний проїзд автомобілів спеціального призначення (МНС, швидкої допомоги, міліції, тощо).
Окрім того, 19 листопада 2013 року Головне управління в місті Києві МВС України звернулося до Київської міської державної адміністрації з листом № 1/9240-КОР, просили встановити обмеження шляхом заборони представникам Всеукраїнської громадської організації "Коаліція учасників помаранчевої революції" в особі С. Мельниченка, Громадського руху «Українська патріотична Альтернатива» в особі Ю. Шепетюка, Громадського Руху «Спільна справа» в особі О. Данилюка, та іншим ініціаторам на встановлення 22 листопада 2013 року під час запланованих акцій наметів та інших тимчасових споруд у центральній частині міста Києва, а саме: на Майдані Незалежності, на Бесарабській, Європейській площах, вулицях Хрещатик, Городецького, Інститутській, Грушевського, біля Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України та Верховної ради України.
Вважаючи, що проведення мирних зібрань може спричинити реальну небезпеку заворушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей, а також у зв'язку із необхідністю забезпечення громадського порядку, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 39 Конституції України передбачено, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу мирних зібрань. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 39 Конституції України, про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 травня 2001 року № 4рп/2001 (справа № 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене ст. 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова, на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей. Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого регулювання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про основи національної безпеки України", об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи.
Статтею 1 вищевказаного Закону визначено, що національна безпека - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у різних сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.
Згідно п.п. 2 п. «б» ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо вжиття заходів із забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ і організацій, забезпечення захисту здоров'я людей.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КАС України, суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
Із системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Згідно ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини зазначає, що там, де демонстранти не беруть участь в актах насилля, державним органам важливо продемонструвати певний рівень толерантності стосовно мирних зібрань із тим, щоб гарантована статтею 11 Конвенції свобода зібрань не була позбавлена своєї суті (рішення у справі "Букта та інші проти Угорщини" від 17 липня 2007 року).
Невідповідність мети проведення заходу інтересам територіальної громади не може служити аргументом для заборони або обмеження мирних зібрань.
Європейський суд з прав людини у рішенні (справа Бачковський та інші проти Польщі від 24 вересня 2007 року) зазначає, що демократія не завжди означає, що погляди більшості повинні завжди переважати: баланс має досягатися через забезпечення справедливого та належного відношення до меншин та уникнення зловживання домінуючих позицій. Отже, реалізація своїх прав меншістю не повинна залежати від схвалення більшістю.
Як вбачається з наданих Київській міській державній адміністрації повідомлень, проведення заходів передбачається за участю достатньо значної кількості осіб, а задекларовані ними гасла та вимоги є різними за своїм змістом та спрямованістю, що може спровокувати сутички між учасниками масових заходів та призвести до порушення громадського порядку.
Крім того, Головне управління в місті Києві МВС України у своєму листі до Київської міської державної адміністрації зазначило, що за наявною оперативною інформацією під час проведення запланованих акцій не виключається можливість участі у вказаних заходах представників різних політичних партій, об'єднань та громадських організацій з різнополярними поглядами.
Матеріали справи свідчать, що відповідачі завчасно повідомили Київську міську державну адміністрацію про заплановані масові заходи, очікувану кількість учасників, а також про мету проведення масових акцій.
Згідно висновків Європейського суду з прав людини, право на мирні зібрання не може бути обмежене у випадку наявності іншої групи людей, які мають різнополярні погляди. В таких випадках, влада повинна не забороняти запланований захід, але забезпечити реалізацію права на проведення також і альтернативного зібрання та охорону громадського порядку відносно усіх учасників, а тягар доказування насильницьких намірів організаторів зібрання лежить на органах влади (рішення у справі "Християнська демократична народна партія проти Молдови").
Під час розгляду даної справи позивач не надав суду достатніх доказів, що проведення відповідачами та іншими суб'єктами масових заходів може створити реальну загрозу громадському порядку, здоров'ю населення або правам і свободам інших осіб, загрозу скоєння злочинів, а також, що внаслідок проведення згаданих акцій може бути заподіяно шкоду національній безпеці.
Позивач також не довів, що встановлення відповідачами та іншими суб'єктами малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам іншим людей, тощо.
Крім того, та обставина, що в один час і в одному місці можливе знаходження значної кількості людей, як учасників акції, так і інших суб'єктів, не дає підстави вважати про неможливість забезпечити громадський порядок загалом. Складнощі у забезпеченні такого порядку, пов'язані з можливими конфліктами чи суперечками між людьми, не звільняють орган місцевого самоврядування від обов'язку створити безпечні умови для проведення таких мирних заходів, зокрема, залучивши для цього органи внутрішніх справ.
Як вбачається з наданих доказів, Київська міська державна адміністрація фактично ухилилась від виконання своїх обов'язків щодо вирішення питання про проведення масових заходів, про які повідомили відповідачі, здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку, а також не виконала вимоги щодо доведення наявності реальної небезпеки заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
Судом першої інстанції встановлено обмеження на мирні зібрання шляхом заборони відповідачам та іншим суб'єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення будь-яких заходів, що є найсуворішим заходом, який має застосовуватись у разі неможливості забезпечити реалізацію права на мирне зібрання, гарантованого Конституцією України.
Вказаний захід застосований судом на підставі припущень, без доведення позивачем наявності реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку, а також недостатності часу для вжиття відповідним органом виконавчої влади заходів щодо безперешкодного проведення мирного зібрання.
Також, колегія суддів не погоджується з посиланням суду першої інстанції на рішення Київської міської ради від 24 червня 1999 року №317/418, яким затверджено Порядок організації та проведення у м. Києві недержавних масових громадських заходів політичного, релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру, оскільки це рішення не є Законом, ухваленим Верховною Радою України, як того вимагають статті 39 і 92 Конституції України, а також відсутній Закон, який регулює вказані правовідносини.
Крім того, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині заборони іншим суб'єктам під час проведення мирних масових акцій встановлювати малі архітектурні форми, оскільки рішення суду не може розповсюджуватись на невизначене коло осіб, які реалізують право на мирні зібрання, що унеможливлює право людини та громадянина на свободу мирних зібрань, передбачених ст.11 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з прав людини, ст.39 Конституції України, без наявності жодних правових підстав для їх обмеження щодо невизначеного кола осіб.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не навів жодної норми Конституції України, або інших законодавчих норм, щодо обґрунтування встановлення обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони іншим суб'єктам під час проведення мирних масових акцій встановлювати малі архітектурні форми у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи, викладені в апеляційних скаргах, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги особи, яка не брала участі у справі - Київської міської партійної організації "ВО Батьківщина" та особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення.
У задоволенні адміністративного позову Київської міської державної адміністрації відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді : Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст постанови виготовлено 29.01.2014 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
