РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/4450/2012Головуючий суду першої інстанції:Чумаченко Р.Д. Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
РІШЕННЯ
"02" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБелинчук Т.Г. СуддівІсаєва Г.А. Підлісної І.А. При секретаріУрденко Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Крименерго»( правонаступник Відкритого акціонерного товариства « Крименерго») про визнання наказів незаконними та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 червня 2009 року, -
В с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 у червні 2005 року звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 07 лютого 2002 року вона працювала на посаді начальника юридичного відділу філії ВАТ «Крименерго» Сімферопольської міської електричної мережі.
Наказом №25-К від 12 травня 2005 року її звільнено з роботи з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а саме, у зв'язку з реорганізацією філії товариства та скороченням штату працівників.
Вважаючи, що її звільнено з роботи з порушенням вимог законодавства, просила визнати вказаний наказ незаконним, поновити її на роботі, стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 200 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У процесі розгляду справи ОСОБА_6 уточнила та доповнила свої позовні вимоги, просила визнати накази №25-К від 12 травня 2005 року про звільнення її з роботи, №744-к від 4 липня 2005 року про зміну формулювання причини її звільнення з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України на п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України незаконними, поновити її на роботі, стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 66 596,16 грн., 500,00 грн. витрат на послуги бухгалтера та 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 червня 2009 року позов ОСОБА_6 задоволено частково, визнано наказ №25-К від 12 травня 2005 року про звільнення останньої з роботи за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України незаконним.
У задоволенні решти позову відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 25 листопада 2009 року вказане рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання наказу №744-к від 4 липня 2005 року незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов в даній частині задоволено, поновлено ОСОБА_6 на роботі на посаді начальника юридичного відділу структурного підрозділу ВАТ «Крименерго» - Сімферопольська міська електромережа, стягнуто з ВАТ «Крименерго» на користь ОСОБА_6 16 748,09 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 12 травня 2005 року по 25 листопада 2009 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 жовтня 2010 року рішення Апеляційного суду АР Крим від 25 листопада 2009 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано й передано в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 31 серпня 2011 року рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 червня 2009 року в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ПАТ «Крименерго» на користь ОСОБА_6 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12 травня 2005 року по 25 листопада 2009 року - 66 569,16 грн., а також витрати пов'язані з проведенням судово-бухгалтерської експертизи в сумі 3172,50 грн.
Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 11 квітня 2012 року касаційна скарга ВАТ «Крименерго» задоволена частково. Рішення Апеляційного суду АР Крим від 31 серпня 2011 року скасовано, а справа передана до Апеляційного суду АР Крим на новий розгляд у іншому складі суду.
Таким чином предметом апеляційного перегляду є апеляційна скарга ОСОБА_6 щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6 та її представника, представника ПАТ «Крименерго», перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу належить скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 перебувала у трудових відносинах з ВАТ « Крименерго», та працювала на посаді начальника юридичного відділу філії ВАТ «Крименерго» Сімферопольської міської електричної мережі. Наказом № 25-К від 12 травня 2005 року її звільнено з роботи з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 25 листопада 2009 року ОСОБА_6 поновлена на роботі на посаді начальника юридичного відділу структурного підрозділу ВАТ «Крименерго» - Сімферопоьскої міської електромережі (а.с.127-128 т.2), рішення в цій частині залишено без змін ухвалою Верховного Суду України від 06 жовтня 2010 року (а.с. 163-165 т.2).
Таким чином періодом за якій підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу є період з 12 травня 2005 року по 25 листопада 2009 року. Проти вказаного періоду не заперечують сторони.
Відповідно до положень частини 1, 2 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваємої роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
При оплаті вимушеного прогулу середній заробіток корегується відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. А саме п.10 передбачає, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 2 вищенаведеного Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Абзацом 1 пункту 8 вказаного Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
В основу судового рішення колегія суддів вважає можливим покласти висновки судової-економічної експертизи № 9 від 27 травня 2011 року, яка проведена ТОВ «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи (а.с. 188-204 т.2), щодо визначення середньоденної заробітної плати, середньомісячної заробітної плати та розміру середньо заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідно до положень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», передбачено, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволені грошових та інших майнових вимог.
Згідно висновків, які викладені у судово-економічної експертизі, та з якими погоджується колегія суддів середньоденна заробітна плата складає 47,75 грн. (1766,61 грн. : 37 днів). Середньомісячна заробітна плата за місяць складає 1021,85грн. (47,75х21,4=1021,85 грн., де 47,75 грн. - середньоденна заробітна плата; 21,4 день - середня кількість робочих днів за місяць у році).
Таким чином середньомісячна заробітна плата ОСОБА_6 у урахування коефіцієнтів підвищення заробітної плати на підприємстві за період з 12 травня 2005 року по 25 листопада 2009 року станом на:
12.05.2005 року - 1021,85 грн.;
01.08.2005 року - 1167,83 грн. (1021,85x1,14286);
01.01.2006 року - 1284,61 грн. (1167,83x1,10000);
01.09.2006 року - 1664,15 грн. (1284,61x1,29545);
01.01.2007 року -1751,74 грн. (1664,15x1,05263);
01.07.2007 року -1868,52 грн. (1751,74x1,06667);
01.04.2008 року - 2656,80 грн. (1868,52x1,42188);
01.06.2009 року - 2788,18 грн. (2656,80x1,04945);
01.11.2009 року - 3050,94 грн. (2788,19x1,09424).
Вказані розрахунки також відображені у додатку № 1 до висновку експертизи( а.с. 200-202 т 2.).
Відповідно до додатку № 1 висновку експертизи загальна сума нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з урахування коефіцієнтів підвищення заробітної плати на підприємстві) за період з 12 травня 2005 року по 25 листопада 2009 року складає 107058,80 гривен, а з урахуванням сплати обов'язкових внесків та платежів - 87677,34 грн., у тому числі за період:
з 12.05.2005 року по 31.12.2005 року - 7029,53 грн.;
з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року - 13891,64 грн.;
з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року - 17818,03 грн.;
з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року - 24213,65 грн.;
з 01.01.2009 року по 25.11.2009 року - 24724,49 грн.
(7029,53 грн. + 13891,64 грн. + 17818,03 грн.+ 24213,65 грн. + 24724,49 грн= 87677,34 грн.) (а.с. 200-202 т.2)
Не будучи згодним з розрахунком суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який визначено висновком експертизи, ПАТ « Крименерго» надав колегії суддів свій розрахунок, відповідно до якого сума до виплати за час вимушеного прогулу складає 86548 грн. 64 коп. за той же період (а.с.214-216 т.2), тобто різниця складає 1128,7грн. При цьому ПАТ «Крименерго» вказує як середньоденну заробітну плату 44 грн. 13 коп., а експертиза 47 грн. 75 коп.( а.с. 213 т.2)
Колегія суддів вважає, що заперечення відповідача щодо неправильного розрахунку розміру середнього заробітку із застосуванням коефіцієнтів підвищення заробітної плати на підприємстві не спростовують висновків експертизи та суперечать нормам вищенаведених законодавчих актів
Колегія суддів вважає можливим покласти в основу судового рішення висновок судово-економічної експертизи № 9 від 27 травня 2011 року, таким чином на користь позивача з ПАТ « Крименерго» підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 87677 грн. 34 коп. за період з 12 травня 20065 року по 25 листопада 2009 року., з урахуванням сплати обов'язкових внесків та платежів.
Проте колегія суддів вважає необхідним відмовити у частині позовних вимог щодо стягнення індексації невиплаченої заробітної плати у розмірі 28124 грн. 89 коп. Оскільки позовними вимогами є стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а відповідно до статті 2 Закону України від 03 липня 1991 року «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. З огляду на це середній заробіток за час вимушеного прогулу, обов'язок зі сплати якого покладається на роботодавця в разі поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, індексації не підлягає.
На підставі статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2871, 42 грн (загальний розмір судових витрат 3792 грн 50 коп. (витрати по сплаті за проведення судової експертизи 3172 грн. 50 коп. (а.с. 231 т.2), висновок експерта 500 грн. (а.с. 45 т. 2), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. (а.с. 154 т.2) - 3172,5+500+120=3792 грн 50 коп); судові витрати пропорційно задоволеним вимогам 2871 грн. 42 коп. ( 3792,5 х 87677,34 : 115802,23=2871,42 грн).
Суду апеляційної інстанції ПАТ «Крименерго» були надані копії платіжних доручень та постанов про відкриття та закінчення виконавчого провадження щодо сплати ОСОБА_6 коштів за час вимушеного прогулу та судових витрат ( а.с.7-11 т.3), з яких встановлено, що платіжним дорученням № 1500004329 від 29.03.2010 року( а.с.8 т.3) на розрахункових рахунок ОСОБА_6 у відділенні ощадбанку було перераховано 16748 грн. 09 коп. (за судовим рішенням Апеляційного суду АР Крим від 25.11.2009 року (а.с.127- 128 т. 2), та платіжним дорученням № 1200040425 від 26.12.2011 року ( а.с.9 т.3) на адресу ВДВС по сплаті виконавчого листа на користь ОСОБА_6 52993, 57 грн. (за судовим рішенням Апеляційного суду АР Крим від 31.08.2011 року (а.с.240-241 т. 2).
ОСОБА_6 не заперечує факт отримання вказаних коштів.
Таким чином за раніше прийнятими рішеннями суду, які на даний час скасовані, ОСОБА_6 отримано як виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судові витрати 69741 грн. 66 коп. ( 16748,09 грн. + 52993, 57грн = 69741,66 грн.)(а.с.8,9 т .3).
У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, доцільним зазначити, що рішення Апеляційного суду АР Крим від 02 липня 2012 року в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та судових витрат не підлягає виконанню на суму 69741 грн. 66 коп. ( шістдесят дев'ять тисяч сімсот сорок одна грн. шістдесят шість коп.), як раніше сплачених ОСОБА_6
Ураховуючи, що суд першої інстанції при ухваленні рішення в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу допустив неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення в цій частині скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково..
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 червня 2009 року в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Крименерго» на користь ОСОБА_6 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 12 травня 2005 року по 25 листопада 2009 року у розмірі 87677 грн. 34 коп., судові витрати у розмірі 2871 грн. 42 коп., а усього 90548 грн. 76 коп.( дев'яносто тисяч п'ятсот сорок вісім грн. сімдесят шість коп.).
В решті позову відмовити.
Рішення Апеляційного суду АР Крим від 02 липня 2012 року в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та судових витрат не підлягає виконанню на суму 69741 грн. 66 коп. ( шістдесят дев'ять тисяч сімсот сорок одна грн. шістдесят шість коп.), як раніше сплачених ОСОБА_6.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.
