Єдиний державний реєстр судових рішень
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Додаткова постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.01.2025 року м.Дніпро Cправа № 904/142/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.
Представники сторін:
від скаржника: Русанова Вікторія Вікторівна (поза межами приміщення суду) - від Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" - адвокат, довіреність № б/н, від 09.12.2024р.
від відповідача: Лукомська Олена Миколаївна (в залі суду) - від Управління соціальної політики Нікопольської міської ради - адвокат, довіреність № 01 від 01.01.2025р.
від третьої особи: В`юнченко Олександр Анатолійович (поза межами приміщення суду) - від Нікопольська міська рада - витяг з ЄДР
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги за наслідками розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 (повне рішення складено 09.08.2022, суддя Мілєва І.В.) у справі №904/142/22
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Управління соціальної політики Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Нікопольська міська рада, м. Нікополь, Дніпропетровська область,
про стягнення 7 825 088,69 грн
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на свою користь збитків за пільгове перевезення пасажирів за 2019 рік в сумі 7 825 088,69 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 у справі № 904/142/22 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Акціонерне товариство Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства Українська залізниця" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 у справі № 904/142/22 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 у справі № 904/142/22.
Запропоновано учасникам судового процесу виконати наступні дії:
Відповідачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати відзив на апеляційну скаргу.
Роз`яснено, що апелянт має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення на відповідь протягом п`яти днів з дати отримання цих документів, третя особа - пояснення щодо апеляційної скарги та/або відзиву на неї. Учасники справи протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження мають право подати клопотання та заяви (за наявності), додаткові докази (за наявності) та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції; заперечення на заяви та клопотання подаються протягом п`яти днів з дати отримання відповідного клопотання чи заяви.; учасники справи при наданні відповіді на відзив, заперечень, пояснень тощо на відповідні документи, отримані від інших учасників справи, повинні надати до суду докази в підтвердження дати отримання таких документів для перевірки судом встановлених вище строків.
Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 22.11.2022 о 12:00 год в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань №511.
20.10.2022р. в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду зареєстровано письмові пояснення Нікопольської міської ради на апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства Українська залізниця по справі № 904/142/22, згідно яких третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача просила суд апеляційної інстанції в задоволені апеляційної скарги позивача відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
31.10.2022р. в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду зареєстровано відзив Управління соціальної політики Нікопольської міської ради за підписом В.о. начальника управління соціальної політики Н.М. Остапенка (т.2 а.с. 77-80), згідно якого відповідач по справі такої просив суд апеляційної інстанції в задоволені апеляційної скарги позивача відмовити, а рішення суду першої інстанції від 02.08.2022р. залишити без змін. При цьому в тексті відзиву відсутні посилання на наявність будь-яких договірних відносин зі сторонніми особами щодо отримання від них оплачуваної правової допомоги та, відповідно, намірів в подальшому звертатися до суду апеляційної інстанції з заявами про їх відшкодування (т.2 а.с. 77-80).
21.11.2022р. до Центрального апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення за підписом адвоката Герман Марини, датовані 21.11.2022р., згідно яких, діюча на підставі договору № 45 від 09.11.2022р. (т.2 а.с. 92-94), калькуляції до Договору № 45 від 09.11.2022р. (т.2 а.с. 95), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4898 (т.2 а.с. 96) та довіреності № 5 від 25.04.2022р. (т. 2 а.с. 97) представник відповідача просила суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу АТ «Укразалізниця» без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022р. у справі № 932/4225/21, відповідно, залишити без змін, а судові витрати за надану нею професійну правничу допомогу, розмір яких згідно п.3.2 Договору № 45 від 09.11.2022р. у розмірі 120 000,00 грн покласти на АТ "Укрзалізниця".
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.02.2023р. зупинено провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 у справі №904/142/22 до завершення розгляду об`єднаною палатою Верховного Суду справи №916/3938/21 та опублікування повного тексту постанови.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2023р. поновлено провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 у справі №904/142/22.
Рішенням ВРП від 04.09.2023р. ОСОБА_1 , звільнено з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, у зв`язку з чим, на підставі розпорядження керівника апарату суду №1943/23 від 11.09.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2023р. справу №904/142/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В. Розгляд справи призначити у судовому засіданні на 21.11.2023 о 10:30 годин.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства Українська залізниця" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 у справі №904/142/22 - залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 у справі №904/142/22, відповідно, залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 176064,50 грн покладено на Акціонерне товариство Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства Українська залізниця". Питання розподілу судових витрат, понесених Управлінням соціальної політики Нікопольської міської ради в зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції не вирішувалося.
Після закриття ухвалою Верховного Суду у складі суддів касаційного господарського суду від 13.03.2024р. касаційного провадження у справі № 904/142/22 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.12.2023р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022, 14.07.2024р. в системі «Електронний суд» подано клопотання головного спеціалісту відділу юридичного супроводу Нікопольської міської ради Мкртчян Ольги Олександрівни щодо стану розгляду справи № 904/142/22, пов`язаної з вимогами представника Відповідача щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу (т.3 а.с. 137-130).
Відповідно до п. ч. 3, 4 ст. 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024р. розгляд заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про ухвалення додаткової постанови у справі № 904/142/22 призначено у судовому засіданні на 07.01.2025р.
07.01.2025 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.
Згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Управління соціальної політики Нікопольської міської ради у даній справі є відповідачем. Відповідно, враховуючи вимоги частини 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, даний учасник справи мав право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Як зазначалося вище, Управління соціальної політики Нікопольської міської ради, таким правом скористалося і 31.10.2022р. через канцелярію Центрального апеляційного господарського суду подало відзив на апеляційну скаргу за підписом В.о. начальника управління соціальної політики Н.М.Остапенка в якому відсутній розрахунок суми судових витрат, які відповідач понес або очікував понести у зв`язку із розглядом справи (т.2 а.с. 77-80).
Щодо подання 21.11.2022р. додаткових пояснень за підписом адвоката Герман Марини, колегія суддів виходить з наступного:
Інститут подання додаткових пояснень у справі, унормовано положеннями частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Колегія суддів констатує відсутність в матеріалах справи будь-яких процесуальних документів, які б підтверджували наявність у суду апеляційної інстанції з часу винесення ухвали про відкриття апеляційного провадження 04.10.2022р. і до дати подання 21.11.2022р. вищезазначених додаткових пояснень будь - яких питань по справі .
Резолютивна частина ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2022р. містить абзац наступного змісту: « Також, учасники справи при наданні відповіді на відзив, заперечень, пояснень тощо на відповідні документи, отримані від інших учасників справи, повинні надати до суду докази в підтвердження дати отримання таких документів для перевірки судом встановлених вище строків ».
Колегія суддів зауважує, що тлумачення вищезазначеного абзацу ухвали від 04.10.2022р. свідчить про те, що суд апеляційної інстанції надав учасникам справи можливість подати « відповіді на відзив, заперечення, пояснення тощо» на «відповідні документи, отримані від інших учасників справи». Зазначеній можливості учасника справи подати « відповіді на відзив, заперечення, пояснення тощо», про яке йдеться в ухвалі суду апеляційної інстанції від 04.10.2022р. має передувати факт отримання від іншого учасника справи «відповідних документів» і , відповідно, доведення цього факту становить предмет доказування при поданні пояснень у випадку реалізації цього права.
Аналізуючи змістовне наповнення додаткових пояснень поданих за підписом адвоката Герман Марини, колегія суддів констатує відсутність в них посилань на факт отримання від іншого учасника справи «відповідних документів», про який суд апеляційної інстанції зазначав вище.
В судовому засіданні 07.01.2022р., діюча від імені Управління соціальної політики Нікопольської міської ради - адвокат Лукомська Олена Миколаївна підтвердила відсутність процесуальних рішень суду апеляційної інстанції, на виконання яких, в порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України могли б подаватися додаткові пояснення за підписом адвоката Герман Марини.
18.12.2023р. до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання за підписом представника Управління соціальної політики Нікопольської міської ради адвоката Самсонової Н.В. про приєднання доказів:
- копії Додаткової угоди №1 від 30.12.2022 до Договору про надання правової допомоги №45 від 09.11.2022;
- копії Додаткової угоди №2 від 12.01.2023 до Догвоору про надання правової допомоги№45 від 09.11.2022;
- копії Додаткової угоди №3 від 01.04.2023 до Догвоору про надання правової допомоги №45 від 09.11.2022;
- копію Акту №1 приймання - передачі наданих послуг від 28.12.2022р.;
- копію платіжної інструкції №8 від 21.03.2023р..
Оскільки вищезазначені докази подано до канцелярії Центрального апеляційного господарського суду 18.12.2023р., а постанова суду апеляційної інстанції прийнята 19.12.2023р., колегія суддів констатує дотримання вимог процесуального закону щодо строків подання доказів несення витрат на професійну правничу допомогу і приймає їх до уваги.
За текстом Акту № 1 приймання - передачі наданих послуг від 28.12.2022р « … На стадіях розгляду справи, які є закінченими, Виконавцем надано, а Клієнтом отримано (спожито) наступні послуги:
Підготовка процесуальних документів, документів правового характеру та іншої правової роботи, а саме:
- Визначення підстав для звернення апелянта до апеляційного суду;
- Правова оцінка позиції Клієнта;
- Оцінка позиції суду в оскаржуваному рішенні;
- Доскональне вивчення всіх матеріалів та обставин справи;
- Перевірка матеріалів справи на предмет виключення формальної складової;
- Аналіз зібраних даних на предмет виявлення перешкод в захисті прав та інтересів Клієнта;
- Детальне опрацювання матеріалів, наданих Клієнтом;
- Збір матеріалів, які Клієнтом не надані;
- Визначення наявності чи відсутності базових доказів;
- Визначення необхідності отримання нових доказів;
- Вирішення питання самостійного отримання додаткової інформації та матеріалів, вирішення питання про можливість їх використання в судовому процесі;
- Визначення характеру спірних правовідносин, обставин, які підлягають встановленню, вирішення питань витребування і долучення до матеріалів справи доказів, визначення кола осіб, що братимуть участь у справі, а також вжиття заходів щодо залучення таких осіб;
- Виготовлення письмових матеріалів, які подаються до суду: відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення тощо;
- Подання до суду письмових матеріалів;
- Вчинення інших процесуальних дій, спрямованих на обґрунтування позиції Клієнта;
- Виконання обов`язків, які виникли в наслідок звернення до суду;
- Реалізація процесуальних прав Клієнта;
- Виконання обов`язків у правовідносинах з Клієнтом;
- Виконання обов`язків у правовідносинах з судом;
- Сприяння суду у всебічному, повному і об`єктивному з`ясуванні всіх обставив справи;
- Вчинення процесуальних дій з урахуванням вимог суду;
- Допустимий контроль перебігу судового процесу;
- Прогнозування перебігу судового процесу;
- Прогнозування контраргументів та протидія недобросовісній поведінці учасників судового процесу;
- Інші дії, вчинені з метою досягнення результату, спрямованого захист інтересів Клієнта;
- Обробка, систематизація та правове опрацювання інформації, що стала відома через супроводження цивільного процесу;
- Підготовка до участі в судових дебатах…» загальною кількістю- 17 годин, вартість яких визначено Адвокатським бюро «ГЕРМАН і ПАРТНЕРИ» у 85000,00 грн та « … Участь в судових засіданнях, а саме:
- Захист суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта в судовому засіданні (представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні);
- Надання пояснень суду;
- Організаційно-технічне забезпечення участі адвоката у судовому засіданні;
- Оперативне реагування на всі процесуальні дії суду та сторін у справі, на зміну умов і обставин під час перебігу розгляду справи….» загальною кількістю 1 година, вартістю 5000,00 грн (т. 3 а.с. 250)
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (статті 13, 74 ГПК).
Відповідно до частини 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнає подані до Центрального апеляційного господарського суду 21.11.2022р. додаткові пояснення за підписом адвоката Герман Марини недостовірним в розумінні частини 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, доказом, який спрямовано виключно на формування у колегії суддів апеляційного господарського суду хибного уявлення про фактичні обставини справи в частині надання нею відповідачу послуг « 2.Підготовка процесуальних документів, документів правового характеру та інших правових документів», вартість якої оцінено головою адвокатського об`єднання «ГЕРМАН і ПАРТНЕРИ» в 105 000,00 грн, згідно калькуляції до Договору (т.1 а.с. 95).
Щодо додактових пояснень, викладених в заяві адвоката Герман Марини Миколаївни, яку сформовано в системі "Електроний суд" 17.12.2024р. (т.3 а.с. 144-149) та 18.12.2024р. (т.3 а.с. 152-157), колегія суддів виходить з наступного:
Як зазначалося вище, з часу винесення ухвали від 04.10.2022р. у суду апеляційної інстанції не виникало додаткових питань щодо обставин даної справи.
Час на надання Відповідачу відзиву на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження було реалізовано Управлінням соціальної політики Нікопольської міської ради в особі В.о. начальника управління соціальної політики Н.М.Остапенка шляхом подання 31.10.2022р. через канцелярію Центрального апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу.
Рішень щодо надання учасникам справи додаткового строку на подання будь-яких додаткових пояснень судом апеляційної інстанції не приймалося.
В пунктах 20,21 постанови Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16 викладено наступний правовий висновок :
20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
21. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Текст заяви адвоката Герман М.М. не містить звернень до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання заяви від 18.12.2024р., яка оцінюється колегією суддів, як клопотання в розумінні статті 207 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно, відсутня процесуальна передумова для розгляду зазначеної ухвали.
При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Поняття «справедливе правосуддя» в сучасному розумінні має два аспекти:
- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов`язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);
- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.
В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).
Відповідно, можливе прийняття судом апеляційної інстанції будь-яких додаткових заяв, клопотань, додаткових пояснень у поза визначений процесуальним законом спосіб призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Вищенаведене дозволяє колегії суддів не приймати до уваги, викладені в заявах від 17.12.2024р. та від 18.12.2024р. додаткові пояснення представника відповідача, як такі, що подано у поза встановлений процесуальним законом спосіб.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що на етапі подання відповідачем відзиву на позовну заяву ним не було дотримано вимог процесуального закону в частині визначення попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, як того вимагають положення статті 124 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, колегія суддів наголошує, що застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників. При цьому аналіз частини другої статті 124 ГПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто, неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Наведені висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.2021 у справі №905/717/20, від 08.06.2021 у справі №910/3419/20, від 20.07.2021 у справі №914/2531/19.
Положеннями статті 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Водночас статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відтак, право на правничу допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, метою впровадження якого є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Безумовно, основною метою впровадження цього принципу в процесуальному кодексі є компенсація особі, на користь якої ухвалено судове рішення, понесених нею витрат для залучення адвоката як представника для надання професійної правничої допомоги з метою ефективного захисту своїх прав в суді.
Вказаний принцип та відповідний йому механізм визначення, доведення, розподілу та відшкодування витрат на правничу допомогу закріплений у главі 8 ГПК України «Судові витрати».
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Так, частиною 1 ст.123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
З урахуванням змісту акту № 1 приймання - передачі надаваних послуг за договором № 45 від 09.11.2022р. розподілу підлягає 90 000,00 грн.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, законодавцем надано суду право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку частини 5 статті 126 ГПК України.
Разом з тим, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.
Отже, керуючись принципом змагальності сторін в господарському судочинстві відповідно до статті 13 ГПК України, суд при здійсненні розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не зменшує з власної ініціативи розмір таких витрат, так як обов`язок доведення їх неспівмірності в розумінні частини 4 статті 126 ГПК України покладено на сторону, яка за результатами розгляду справи по суті повинна понести тягар компенсації таких витрат іншій стороні у справі, яка їх сплатила.
Позивачем подано заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу :
« … Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді ...
... В п.29 постанови Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 зазначено: «Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої ст.126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги».
В п.30 постанови від 20.07.2021 по справі № 922/2604/20 суд касаційної інстанції висловив наступну правову позицію: «Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності».
Виходячи з правових висновків, викладених Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат.
Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, а також такі обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, тобто доведеними стороною в процесі.
Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядкудокументи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значенням справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19), пункт 7.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22)).
Вказані висновки також містяться в постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (п.5.40), в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19), від 16.12.2020 у справі №607/23825/18 (провадження № 61-4093св19).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, що склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
У частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (пункт 112 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (пункт 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Такий критерій як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Таким чином, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (пункт 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
З матеріалів справи №904/142/22 вбачається, що всупереч вимог чинного законодавства, представником Відповідача не надано належних та допустимих документальних доказів, які б підтверджували розмір та обґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката, який приймав участь справі, зокрема, детального опису робіт, через що неможливо встановити час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, та обсяг наданих адвокатом послуг, а також вирішити питання обґрунтованості розміру цих витрат та його пропорційності предмету спору.
Так, відповідно до умов п. 1.2 Договору про надання правової допомоги №45 від 09.11.2023 (далі - Договір) Виконавець зобов`язується у 2022 році за плату надавати Клієнту юридичні послуги за кодом ДК021:2015-79112000-2 Послуги з юридичного представництва , а саме: у вигляді правової допомоги Управлінню соціальної політики Нікопольської міської ради в Центральному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 у справі № 904/142/22, надання консультацій виключно щодо захисту та представництва Клієнта у зазначеній справі №904/142/22.
Виконання Послуг за цим Договором засвідчується двостороннім Актом приймання- передачі наданих Послуг, який складається щомісячно або за фактом надання Послуг (за домовленістю Сторін) ( п.1.3 Договору).
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг № 1 від 28.12.2022 (далі - Акт) Відповідачем від Адвокатського бюро «Герман і Партнери» було отримано наступні послуги:
1. Участь у судових засіданнях загальною вартістю 5000,00 грн.;
2. Підготовка процесуальних документів, документів правового характеру та інша правова робота загальною вартістю 85000,00грн.
Вищезгаданий Акт не містить відомостей, які саме процесуальні документи та документи правового характеру було підготовлено Адвокатським бюро, в якій кількості, а також що відноситься до «вчинення інших процесуальних дій» та «інших дій, вчинених з метою досягнення результату, спрямованого на захист клієнта».
В Акті також відсутня інформація щодо витраченого Адвокатським бюро часу на кожен з видів наданих послуг.
Крім того, згідно калькуляції до Договору №45 від 09.11.2022 участь у судових засіданнях - 3 -вартість послуг 15 000,00 грн; підготовка процесуальних документів, документів правового характеру та інша правова робота - 21 - вартість послуг 105 000,00 грн. Загальна вартість - 120000,00грн.
Однак, відзив на апеляційну скаргу, в якому в прохальній частині зазначено про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 у справі № 904/142/22- без змін), було подано саме Відповідачем - Управлінням соціальної політики виконавчого комітету Нікопольської міської ради, а не його представником.
В калькуляції до Договору №45 також не зазначено, що відноситься до «іншої правової роботи» та які процесуальні документи було складено представником Відповідача.
Зазначені в калькуляції до Договору №45 та Акті №1 дані не відповідають фактичним обставинам та обсягу наданих адвокатом послуг.
Також слід зазначити, що представник Відповідача неодноразово брав участь у судових засідання з розгляду даної справи та вже мав відповідний досвід участі у аналогічних даній справах. Зокрема, у справах №№904/138/21, 904/141/20, які за предметом, підставами позову та складом учасників є аналогічними справі №904/142/22, представник Відповідача висловлював одну й ту саму правову позицію та надавав одні й ті самі документальні докази, що вказує на мінімум витраченого ним часу та зусиль при підготовці до справи, що розглядається.
При цьому, у справах про здійснення компенсаційних виплат за перевезення пільгових категорій пасажирів залізничним транспортом склалася усталена судова практика. Об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду сформувала висновки щодо застосування норм Бюджетного кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.12.2016 №1789-VIII, у подібних правовідносинах (постанова від 09.06.2023 у справі № 916/3938/21).
На стадії апеляційного розгляду справи правова позиція Відповідача вже була сформована, додаткових аргументів щодо спірних правовідносин Відповідач не наводив, додаткових документальних доказів не надавав. Правова позиція Відповідача переважно дублює ту, що висловлювалася ним в суді першої інстанції.
Витрати, про які заявляє Відповідач, не є співмірними з обсягом наданої правничої допомоги у суді апеляційної інстанції, а їх повне відшкодування за відсутності достатнього обгрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.
Подібні за змістом висновки містяться в додатковій постанові Верховного Суду від 27022024 у справі №904/138/21 (пункти 41-44).
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 11.07.2023 по справі № 916/2664/21 зазначив: "З матеріалів справи вбачається, що адвокат Кулібаба О.О. вже брав участь при розгляді справи. Відтак, обізнаність адвоката щодо предмета спору та специфічністю правовідносин, про наявність судових рішень та хід розгляду справи презюмується, а необхідність надання усних консультацій, що пов`язані з виконанням адвокатом взятих на себе зобов`язань згідно з договором №0506/23 в межах даної справи, складання адвокатом процесуальних документів, які містять правову позицію щодо предмета спору викликають обґрунтовані сумніви щодо дійсної необхідності надання таких послуг, а саме і`х неминучості. Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Матеріали справи та зміст судових рішень попередніх інстанцій свідчать про те, що правова позиція відповідача була сталою, і адвокат Кулібаба О.О. надавав правову допомогу відповідачу в цій справі, а тому, відповідно, був обізнаний з усіма обставинами цієї справи.
Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 255 000, 00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже їх розмір є необґрунтованими».
Таким чином, Відповідач має право на компенсацію понесених судових або інших витрат лише тоді якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтований, що з поданої Відповідачем заяви та доданих до неї документів не вбачається.
Крім того, слід врахувати, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжено по теперішній час...
... До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України основним джерелом доходу Відповідача було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Тобто, Відповідач наразі, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.
Таким чином, АТ «Українська залізниця» як стратегічне підприємство залізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконує евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, з 24.02.2022 року несе фінансові витрати та позбавлена можливості отримувати прибуток, внаслідок зменшення оплачуваних пасажирських і вантажних перевезень.
В умовах дії воєнного стану АТ «Українська залізниця» для збалансування доходів та витрат змушене було переходити до жорсткого регулювання всіх видів ресурсів, у тому числі, витрат на персонал шляхом введення режиму простою працівників, обмеження таких виплат як матеріальна допомога, одноразові заохочення та інші компенсаційні виплати. Стягнення Судом на користь Відповідача 90000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката буде несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат впливає певною мірою на виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар є невиправдано обтяжливим і може призвести до негативних наслідків. …» (т.3 а.с. 187-198 ).
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, свобода сторін у визначенні розміру гонорару на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оскільки колегією суддів визнано як недостовірний в розумінні частини 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, доказ- подані до Центрального апеляційного господарського суду 21.11.2022р. додаткові пояснення за підписом адвоката Герман Марини, вартість яких оцінено головою адвокатського об`єднання «ГЕРМАН і ПАРТНЕРИ» в 105 000,00 грн, а інших процесуальних документів, складання яких є необхідним на етапі апеляційного перегляду від імені відповідача в межах договору № 45 від 09.11.2022р. та додаткових угод до нього відповідачем не подано, колегія суддів доходить висновку, що стягненню підлягають виключно витрати відповідача, пов`язані з прийняттям участі в судових засіданнях 28.02.2023р. та 28.12.2023р. його представника Самсонової Н.В. , вартість яких згідно акту приймання - передачі надаваних послуг за договором № 45 від 09.11.2022р. адвокатським об`єднанням «ГЕРМАН і ПАРТНЕРИ» оцінено в 5 000,00 грн.
При цьому, колегія суддів враховує правовий висновок, викладений в п 3.50 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19:
«Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.
З огляду на що колегія суддів вважає, що такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами».
Колегія суддів відхиляє помилкові посилання Нікопольської міської ради на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 11.12.2024р. у справі № 904/141/20 та від 05.09.2024р. у справі № 904/138/21, як подібні обставинам даної справи, оскільки, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
Враховуючи, що у справах № 904/141/20 та № 904/138/21 судами поперендніх інстанцій не було встановлено факту подання адвокатським об`єднанням «ГЕРМАН і ПАРТНЕРИ» від імені Управління соціальної політики Нікопольської міської ради на підтвердження факту несення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу недостовірних, в розумінні частини 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України доказів, то ці справи не є подібними даній справі.
Інші доводи Нікопольської міської ради, викладені в її заяві від 18.12.2024р. (т.3 а.с. 159-164) не містять в собі посилань на докази, які б могли спростувати вищевстановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи, а тому відхиляються як такі, що носять декларативних харатер.
Відповідно, решта витрат на отримання професійної правничої допомоги у розмірі 85 000,00 грн покладається на Управління соціальної політики Нікопольської міської ради, що, в свою чергу, цілком узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.
Керуючись ст.ст.129, 244, 281 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Управління соціальної політики Нікопольської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі №904/142/22 - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237) на користь Управління соціальної політики Нікопольської міської ради (53200, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул.Отаманська, буд.2, код ЄДРПОУ 26136955) 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В решті вимог заяви - відмовити.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови складено 17.02.2025.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
