Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 186/871/14-ц
Провадження № 6/0186/10/25
У Х В А Л А
13 січня 2025 року м. Шахтарське.
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа,
ВСТАНОВИВ:
30 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" звернулося до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу дублікату виконавчого документу.
В обґрунтування заяви зазначає, що ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2020 року №186/871/14-ц замінено стягувача - ПАТ КБ "Надра" у виконавчому листі №186/871/14-ц на правонаступника - ТОВ "ФК"Дніпрофінансгруп".
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2014 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 340634,09 грн., що еквівалентно 29096 доларів США 12 центів та 382639,06 грн., які складаються з заборгованості за сумою кредиту в розмірі 194536,78 грн., що еквівалентно 16616 доларів США 85 центів, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 146097,30 грн., що еквівалентно 12479 доларів США 27 центів, заборгованості по пені в розмірі 369050,96 грн., штрафу в розмірі 13588,10 грн. та судові витрати по справі.
На виконання вказаного рішення суду, видано виконавчі листи.
01 серпня 2023 року на електронну адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МРУ МЮ (м.Одеса) було направлено заяву від 01 серпня 2023 року вих.№0801/2/Б з проханням надати інформацію стосовно примусового виконання виконавчих листів №186/871/14-ц, виданих Першотравенським міським судом Дніпропетровської області, із направленням на адресу ТОВ "ФК"Дніпрофінансгруп" копій матеріалів виконавчих проваджень і відповідних постанов.
25 серпня 2023 року на адресу заявника надійшов лист від 25 серпня 2023 року №34867/05.2-08, в якому зазначено, що на виконанні Першотравенського МВ ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області у період з 25 травня 2015 року по 27 листопада 2015 року перебувало виконавче провадження №476362661 по стягненню боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" з примусового виконання виконавчого листа №186/871/14-ц, виданого 15 липня 2014 року судом. Вказане ВП завершене 27 листопада 2015 року на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" (законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення).
При цьому, згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 28 серпня 2023 року виконавчий лист не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи у приватного виконавця.
Докази направлення копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу №47636261 від 27 листопада 2015 року, надано не було, що свідчить про втрату виконавчого листа та постанови при пересилці.
Про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу заявнику стало відомо із листа від 25 серпня 2023 року №34867/05.2-008 УЗПВР.
Заборона виконання була встановлена ЗУ "Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року, цей закон втратив чинність 28 вересня 2021 року, тому трирічний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання розпочався з 28 вересня 2021 року, з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Просить суд видати дублікат виконавчого листа №186/871/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра", стосовно боржника ОСОБА_2 , справу розглянути в його відсутність.
У судове засідання сторони у справі не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник заявника надав заяву про розгляд справи в його відсутність та додаткові пояснення по справі.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 15 липня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» було задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 843000/ФЛ від 27 червня 2008 року в сумі 340 634 (триста сорок тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 09 копійок, що еквівалентно 29096,12 доларів США, та 382 639 (триста вісімдесят дві тисячі шістсот тридцять дев`ять) гривень 06 копійок, які складаються з заборгованості за сумою кредиту 194 536,78 гривень, що еквівалентно 16 616,85 доларів США, заборгованості по відсотках за користування кредитом 146 097,30 гривень що еквівалентно 12 479,27 доларів США, заборгованості по пені 369 050,96 гривень, штрафу 13 588,10 гривень, та судовий збір по справі з кожного з відповідачів в розмірі 1827,00 грн.
17 липня 2020 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення права вимоги №GL48N718070_І_3, за яким відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №8/2007/840-К/1360-Н від 20 вересня 2007 року.
Згідно п.1 Договору перелік боржників міститься у додатку №1 до Договору № GL48N718070_І_3 від 17 липня 2020 року.
Відповідно до п.2 вказаного договору новий кредитор в день укладання цього договору набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних в додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, тощо.
Відтак, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, яка була предметом розгляду цивільної страви №186/871/14-ц за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2020 року було замінено стягувача - ПАТ КБ "Надра" у виконавчому листі №186/871/14-ц на його правонаступника - ТОВ "ФК"Дніпрофінансгруп".
01 серпня 2023 року на електронну адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного МРУ МЮ (м.Одеса) заявником було направлено заяву від 01 серпня 2023 року вих.№0801/2/Б з проханням надати інформацію стосовно примусового виконання виконавчих листів №186/871/14-ц, виданих Першотравенським міським судом Дніпропетровської області, із направленням на адресу ТОВ "ФК"Дніпрофінансгруп" копій матеріалів виконавчих проваджень і відповідних постанов.
25 серпня 2023 року на адресу заявника надійшов лист від 25 серпня 2023 року №34867/05.2-08, в якому зазначено, що на виконанні Першотравенського МВ ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області у період з 25 травня 2015 року по 27 листопада 2015 року перебувало виконавче провадження №476362661 по стягненню боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" з примусового виконання виконавчого листа №186/871/14-ц, виданого 15 липня 2014 року судом. Вказане ВП завершене 27 листопада 2015 року на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" (законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення).
При цьому, згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 28 серпня 2023 року виконавчий лист не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи у приватного виконавця.
Докази направлення копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу №47636261 від 27 листопада 2015 року, надано не було, що свідчить про втрату виконавчого листа та постанови при пересилці.
Про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу заявнику стало відомо із листа від 25 серпня 2023 року №34867/05.2-008 УЗПВР.
Заборона виконання була встановлена ЗУ "Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03 червня 2014 року, цей закон втратив чинність 28 вересня 2021 року, тому трирічний строк пред`явлення виконавчого документу до виконання розпочався з 28 вересня 2021 року, з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Таким чином, судом встановлено, що виконавчий лист був направлений первісним стягувачем на примусове виконання, державним виконавцем 27 листопада 2015 року винесено постанову про завершення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.47 ЗУ "Про виконавче провадження" (законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення), доказів того, що вказаний виконавчий лист направлено державним виконавцем на адресу первісного стягувача рекомендованим листом з підтвердженням його отримання, не надано, що може свідчити про те, що виконавчий лист було втрачено при пересилці.
На даний час виконавчий лист не знаходиться на виконанні, оскільки його втрачено.
Відсутність виконавчого листа позбавляє стягувача законного права повторно звернутися до ВДВС та можливості отримати із боржника коштів, зазначених в рішенні суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (частини перша, друга, пункт 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до вимоги п.17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції від 07 січня 2018 року, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Аналіз пункту 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу "Перехідні положення" ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Чинним законодавством передбачена можливість видачі дубліката виконавчого документу лише у разі дотримання або ж поновлення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (постанова Верховного Суду 03 листопада 2021 року в справі № 2-3552/10 (провадження № 61-13845св21)).
У постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 15 червня 2022 року у справі № 2-5062/10, від 11 квітня 2024 року у справі № 1519/2-4707/11 зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску. У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частини перша статті 433 ЦПК України). Єдиною та необхідною підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. Встановлення судом факту пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання і непоновлення його судом є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов`язковим та визначальним є питання з`ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в цій справі, провадження № 14-21цс24).
Обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (постанова Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21)). Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України №475/97 від 17 липня 1997 року, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Агрокомплекс проти України» від 06 жовтня 2011 року міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», рішення від 15 жовтня 2009 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу («Бурдов проти Росії», «Горнсбі проти Греції»).
У своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.
Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Така заборона встановлена Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 №1304-VII. Цей закон втратив чинність з 28 вересня 2021 року. Отже, враховуючи підстави повернення виконавчого документа стягувачу (пункт 9 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»), трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання розпочався з 28 вересня 2021 року, з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №727/1256/16-ц, постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №2-5827/2010, постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №541/1213/14-ц, ухвалах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №913/518/13-г, від 02.12.2020 у справі №913/869/14, постанові Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №489/5747/15-ц, постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №2-1380/08, постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №208/5913/22, постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі №204/8130/22, постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №182/4087/13-ц, постанові Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №128/3691/16, постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №205/3332/14-ц, постанові Верховного Суду від 07.08.2024 у справі №204/6083/14-ц.
Частина п`ята статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII не може тлумачитися як така, що передбачає обчислення нового строку пред`явлення виконавчого документу до виконання після повернення з дати винесення відповідної постанови виконавцем, а не з дати отримання стягувачем відомостей про повернення виконавчого документу/постанови про повернення виконавчого документу, оскільки у разі такого її тлумачення (застосування) обмежуються права стягувача на повторне пред`явлення виконавчого документу до виконання після переривання такого строку. У разі виникнення певних недоліків виконавчого провадження в частині своєчасного направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу разом з наказом, втрати поштового відправлення з відповідними постановою та наказом, нівелюється можливість виконання рішення суду за відсутності вини та впливу стягувача постанова Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №916/2547/17. У постанові Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №208/5913/22 зазначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта та п`ята статті 12 Закону №1404-VIII).
В зв`язку з відсутністю належних та допустимих доказів того, що виконавчий лист, який було повернуто державним виконавцем первісному стягувачу, був отриманий останнім, суд вважає за необхідне заяву про видачу дублікату виконавчого листа задовільнити, оскільки його оригінал дійсно втрачено, рішення суду не виконано і не втратило своєї законної сили.
Керуючись ст.433 ЦПК України,- суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп", заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа - задовільнити.
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" дублікат виконавчого листа №186/871/14-ц в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ "Надра".
Відповідно ст.353 ЦПК України ухвала суду оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Суддя: С.А.Янжула.
