У Х В А Л А
04 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 186/871/14-ц
Провадження № 14-97цс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Мартєва С. Ю.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2023 року у складі судді Кривошеї С. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року у складі колегії суддів Максюти Ж. І., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю.,
УСТАНОВИЛА:
1. У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 186/871/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») щодо боржника ОСОБА_2 .
2. Заяву мотивувало тим, що 25 серпня 2023 року на електронну адресу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» надійшов лист № 34867/05.2-08, у якому зазначено, що на виконанні Першотравенського МВ ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області у період з 25 травня до 27 листопада 2015 року перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» з примусового виконання виконавчого листа № 186/871/14-ц, виданого 15 липня 2014 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області.
3. Зазначило, що виконавче провадження № НОМЕР_1 завершене 27 листопада 2015 року на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
4. Наголосило, що при винесенні постанови державний виконавець керувався Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким встановлено мораторій на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та предметом іпотеки на підставі статті 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.
5. Мотивувало заяву також тим, що згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 28 серпня 2023 року виконавчий лист не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи на виконанні у приватних виконавців. Докази направлення копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 листопада 2015 року надано не було.
6. Зазначило, що про існування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 листопада 2015 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» стало відомо із листа від 25 серпня 2023 року № 34867/05.2-08.
7. ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» просило видати дублікат виконавчого листа у справі № 186/871/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» щодо боржника ОСОБА_2 .
8. Ухвалою від 24 жовтня 2023 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області провадження у цивільній справі за заявою ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа закрив на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
9. Роз`яснив заявнику положення частини другої статті 256 ЦПК України про те, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
10. Ухвалу місцевий суд мотивував тим, що ухвалою від 21 грудня 2020 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області відмовив у видачі дубліката виконавчого листа у справі № 186/871/14-ц.
11. Ця ухвала заявником не оскаржена та набрала законної сили 06 січня 2021 року, тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
12. Постановою Дніпровський апеляційний суд від 25 грудня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» залишив без задоволення, а ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2023 року залишив без змін.
13. Постанову апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки заявник скористався своїм правом на звернення із заявою від 17 липня 2020 року у справі № 186/871/14-ц (провадження №6/0186/56/20), в якій вже була заявлена вимога, зокрема, про видачу дубліката виконавчого листа, і судом у вказаній справі її розглянуто та відмовлено у задоволенні.
Повторний розгляд у справі № 186/871/14-ц (провадження № 6/0186/46/23) такої ж вимоги суперечитиме приписам юридичної визначеності.
14. У січні 2024 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
15. У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України.
16. Касаційну скаргу мотивувало тим, що суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки не звернув уваги на те, що провадження у цій справі було закінчено ухваленням рішення 15 липня 2014 року, а звернення товариства із заявою про видачу дубліката виконавчого листа відноситься до процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судового рішення, яке повинно бути розглянуто у передбаченому законом порядку (постанови Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 381/3638/17, від 10 червня 2020 року у справі № 366/20099/17, від 27 травня 2020 року у справі № 761/35475/18).
17. Зазначило, що у постановах від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц, від 08 липня 2020 року у справі № 2-2924/2009, від 05 листопада 2020 року у справі № 591/1581/20, від 25 листопада 2020 року у справі № 636/1301/18, від 12 липня 2022 року у справі № 535/1085/20 Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що правовідносини з виконання судових рішень є триваючими до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом, а тому стягувач або державний / приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідною заявою, направленою на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення.
18. Товариство звернулося до суду із заявою від 28 серпня 2023 року саме про видачу дубліката виконавчого листа (боржник ОСОБА_2 ), а не із заявою про заміну сторони, видачу дубліката і поновлення строку для його пред`явлення у справі № 186/871/14-ц, тобто заяви містять різний предмет та не є аналогічними за своїм змістом.
19. У постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 910/16868/19, від 19 травня 2020 року у справі № 910/6569/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 417/7171/19, від 31 травня 2022 року у справі № 916/2853/20 зроблено висновок про те, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Розгляд у Верховному Суді
20. Ухвалою від 19 лютого 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу з Першотравенського міського суду Дніпропетровської області.
21. Ухвалою від 26 червня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
22. Ухвалою від 03 липня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу № 186/871/14-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 ЦПК України, а саме за необхідності відступити від висновку щодо можливості закриття провадження у справі за заявою про видачу дубліката виконавчого листа / заміну сторони виконавчого провадження, яка подана повторно, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 січня 2019 року у справі № 5023/2082/12 та від 21 січня 2019 року у справі № 42/339-10.
23. Ухвалу мотивував тим, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
24. Колегія суддів зазначила, що ця підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
25. Вважала, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
26. Наголосила, що об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц вважала, що висновок колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що вимоги статті 186 ЦПК України (тотожність вимог/спору) передбачені тільки для позовного провадження, є неправильним, оскільки зазначена норма права застосовується і в інших видах судового провадження та стадіях процесу, а саме у наказаному провадженні, в окремому провадженні, а також при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України, який врегульовує розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), не є окремим видом судового провадження, не є окремою стадією цивільного процесу, а є виконанням судових рішень як заключним етапом у процесі реалізації захисту цивільних прав. Отже, розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний / приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені.
27. Зазначила, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
28. У статті 258 ЦПК України визначено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.
29. Наголосила, що видача дубліката виконавчого листа є процесуальним питанням, пов`язаним з виконанням судових рішень (стаття 370 розділу VI ЦПК України в редакції до 15 грудня 2017 року), яке Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII винесено в «Перехідні положення» чинної редакції ЦПК України у зв`язку з запровадженням порядку видачі судом виконавчого листа в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
30. Виходила з того, що Першотравенський міський суд Дніпропетровської області ухвалою від 21 грудня 2020 року у справі № 186/871/14-ц вирішував саме процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, якою заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задовольнив частково, замінив стягувача ПАТ «КБ «Надра» на стягувача ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».
При цьому у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та у видачі дубліката виконавчого листа відмовив з підстав ненадання доказів втрати оригіналу виконавчого листа.
31. Ця ухвала суду, на думку колегії суддів Третьої судової палати, не зумовлює преюдиційного значення для вирішення процесуального питання видачі дубліката виконавчого листа у цьому провадженні, оскільки відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України таке значення мають лише обставини, встановлені рішенням суду, а не висновки ухвали суду з вирішення процесуального питання.
32. Колегія суддів зазначила, що ЦПК України не містить і обмежень щодо звернення стягувача до суду для вирішення вказаного процесуального питання повторно, зокрема за наявності ухвали суду про відмову в поновленні строку пред`явлення виконавчого документа до виконання / заміну сторони виконавчого провадження.
33. Отже, колегія суддів Третьої судової палати вважала, що зазначена ухвала і викладені в ній висновки не можуть бути перешкодою для задоволення повторно поданої заяви стягувача про видачу дубліката виконавчого листа, за наявності доказів того, що строк пред`явлення його до виконання не пропущений, та заміну сторони виконавчого провадження.
34. Подібних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 381/3638/17 (провадження № 61-36517св18).
35. Проте у постановах від 21 січня 2019 року у справі № 5023/2082/12 та від 21 січня 2019 року у справі № 42/339-10 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду закрив провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Аріес» (далі - ТОВ «Юридична фірма «Аріес») про заміну стягувача у виконавчому провадженні на підставі пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
36. Постанови мотивував тим, що заяви ТОВ «Юридична фірма «Аріес» подані про той самий предмет (заміну стягувача у виконавчому провадженні) та з тих самих підстав. При цьому є таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет заяви та з тих самих підстав.
Повторне подання таких заяв стягувачем є по суті намаганням домогтися повторного розгляду справи, нової переоцінки обставин та доказів у справі з метою винесення нового рішення вже на користь стягувача.
37. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо можливості закриття провадження у справі за заявою про видачу дубліката виконавчого листа / заміну сторони виконавчого провадження, яка подана повторно, викладеному у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 січня 2019 року у справі № 5023/2082/12 та від 21 січня 2019 року у справі № 42/339-10.
38. Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року, такими, що містять обґрунтування необхідності вирішення питання щодо закриття провадження у справі за заявою про видачу дубліката виконавчого листа / заміну сторони виконавчого провадження, яка подана повторно.
39. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для прийняття справи на свій розгляд відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України, тобто для відступу від висновку, викладеного упостановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 січня 2019 року у справі № 5023/2082/12 та від 21 січня 2019 року у справі № 42/339-10.
40. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
41. Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.
42. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
43. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
44. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
45. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини четвертої статті 263 ЦПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду і, зокрема, Великої Палати Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, і судді зобов`язані дотримуватись цих висновків.
46. Наявність глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці касаційних судів у межах одного Верховного Суду, неспроможність правової системи держави подолати їх призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
47. Саме на державу покладається обов`язок створити у своїй правовій системі ефективні механізми для подолання імовірних розбіжностей у судовій практиці (рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2011 року у справі «Брезовець проти Хорватії» (Brezovec v. Croatia), заява № 13488/07).
48. У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
49. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
50. З огляду на викладене справу необхідно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у порядку письмового провадження).
51. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
52. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402,частиною третьою статті 403 ЦПК України Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про видачу дубліката виконавчого листа.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 13 листопада 2024 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. Ю. Мартєв
Судді О. О. Банасько О. В. Кривенда
О. Л. Булейко М. В. Мазур
І. А. Воробйова К. М. Пільков
М. І. Гриців С. О. Погрібний
Ж. М. Єленіна О. В. Ступак
І. В. Желєзний І. В. Ткач
Л. Ю. Кишакевич В. Ю. Уркевич
В. В. Король Н. В. Шевцова
