ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/10063/23 Справа № 186/871/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Кривошея С.С Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Максюти Ж.І.
суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.
за участю секретаря Ніколиної А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2023 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа,
В С Т А Н О В И Л А:
ТОВ «Фінансовакомпанія «Дніпрофінансгруп»звернулося доПершотравенського міськогосуду ззаявою заінтересованіособи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 провидачу дублікатувиконавчого листа,в якійТОВ «ФК«Дніпрофінансгруп» прохалосуд видатидублікат виконавчоголиста усправі №186/871/14-цпро стягненнязаборгованості з ОСОБА_2 накористь ПАТКБ «Надра»стосовно боржника ОСОБА_2 .
Ухвалою Першотравенськогоміського судуДніпропетровської областівід 24жовтня 2023року провадження у цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дублікату виконавчого листа, закрито на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить суд, скасувати ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2023 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки не звернув уваги на те, що провадження у вказаній справі було закінчено ухваленням рішення від 15.07.2014 Першотравенського міського суду Дніпропетровської області, а звернення ТОВ ФК «Дніпрофінанструп» із заявою про видачу дубліката виконавчого листа відноситься до процесуальних питань пов`язаних із виконанням судового рішення, яке повинно бути розглянуто у передбаченому законом порядку.
Заслухавши доповідьсудді-доповідача,дослідивши матеріалисправи таперевіривши доводиапеляційної скаргив межахапеляційного оскарження,апеляційний судвважає,що апеляційнускаргу залишитибез задоволення,а ухвалусуду першоїінстанції прозакриття провадженняу справізалишити беззмін знаступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Закриваючи провадження суд першої інстанції виходив з того, що у справі №186/871/14-ц провадження №6/0186/46/23, посилаючись на вимоги, які вже розглядалися у справі №186/871/14-ц провадження №6/0186/56/20, заявник не вказує в заяві інших підстав, ніж ті що вже були розглянуті судом, а фактично наводить інші необґрунтовані підстави щодо обставин видачі дублікату виконавчого листа, тобто заявник фактично змінює власну позицію щодо вказаних обставин на доведення обставин на підставі інших доказів.
З наведеного слідує, що оскільки заявник скористався своїм правом на звернення з заявою у справі №186/871/14-ц провадження №6/0186/56/20, в якій була заявлена вимога, зокрема, про видачу дубліката виконавчого листа, і судом у вказаній справі її розглянуто та відмовлено у її задоволенні, повторний розгляд у справі №186/871/14-ц провадження №6/0186/46/23 такої ж вимоги, суперечитиме приписам юридичної визначеності.
Враховуючи те, що ухвалою суду від 21 грудня 2020 року, яка заявником не оскаржувалась та набрала законної сили 06 січня 2021 року, заявнику було відмовлено у видачі дублікату виконавчого листа у справі №186/871/14-ц у зв`язку з пропуском процесуального строку зі зверненням до суду з вказаного питання, а тому, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.
У той же час повторне звернення до суду з тотожними вимогами суперечить принципу правової визначеності, та є неможливим.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що: «за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) вказано, що: «позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19).
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом із тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) констатовано існування усталеної практики щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
За приписами статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі Реєстр). Реєстр автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Закриваючи провадження у справі, яка переглядається, суд першої інстанції констатував, що заявник скористався своїм правом на звернення з заявою від 17.07.2020 року у справі №№186/871/14-ц провадження №6/0186/56/20, в якій вже була заявлена вимога, зокрема, про видачу дублікату виконавчого листа, і судом у вказаній справі її розглянуто та відмовлено у її задоволенні, повторний розгляд у справі №186/871/14-ц провадження №6/0186/46/23 такої ж вимоги, суперечитиме приписам юридичної визначеності, отже суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про закриття провадження на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Вказаний висновок суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду вважає вірним.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала є обґрунтованою, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними у зв`язку з чим вона повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - залишити без задоволення.
Ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова
