Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 11-кп/813/2509/24
Справа № 947/22156/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18.10.2024, якою клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання направлено до Приморського районного суду м. Одеси для розгляду,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Зазначеною ухвалою суду першої інстанції клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення обвинуваченого від додаткового покарання направлено до Приморського районного суду м. Одеси для розгляду.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_7 звільнившись з місць позбавлення волі, з 26.09.2023 року, перебував на обліку в Приморському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області що свідчить про те, що Київський районний суд м. Одеси не уповноважений на здійснення розгляду клопотання засудженого, оскільки ОСОБА_7 перебував на обліку в Приморському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, яка у свою чергу перебуває під юрисдикцією Приморського районного суду м. Одеси.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Доводи обґрунтовує тим, що він проживає в Київському районі м. Одеси, тому подання подав саме до Київського районного суду м. Одеси.
Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою направити справу на новий розгляд до Київського районного суду м. Одеси.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши: суддю-доповідача, пояснення засудженого, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, яке ухвалено згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим кодексом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст.81КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Крім того,стосовно питаннящодо правильногозастосування судамизаконодавства проумовно-достроковезвільнення відвідбування покаранняі замінуневідбутої частинипокарання більшм`яким ПленумомВерховного СудуУкраїни винесенопостанову №2від 26.04.2002року «Проумовно-достроковезвільнення відвідбування покаранняі замінуневідбутої частинипокарання більшм`яким» (далі Постанова).Відповідно доп.5вказаної Постанови, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можуть бути застосовані тільки після фактичного відбуття тієї частини строку покарання, яка зазначена у ч. 3 ст. 81, ч. 4 ст. 82 та ч. 3 ст. 107 КК України.
Тобто, як ст. 81 КК України, так і Постановою визначено, що для вирішення питання про можливість застосування до особи умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, необхідна основна умова, це фактичне відбуття строку покарання, тобто його реальне відбування, при цьому таким покаранням має бути основне покарання, а не окремо додаткове.
Колегія суддів звертає увагу, що діючим кримінальним процесуальним законодавством не передбачено звільнення окремо від відбування додаткового покарання, без вирішення питання про звільнення від відбування основного покарання.
Вказана позиція колегії суддів узгоджується з п. 7 Постанови, відповідно до якої, згідно з ч. 1 ст. 81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання. При цьому слід мати на увазі, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2020 року, вироком Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України обвинуваченого звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
13.07.2021 року вироком Одеського апеляційного суду, вирок Київського районного суду м. Одеси від 02.12.2020 року скасовано в частині призначеного покарання с та ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_7 призначено за ч.2 ст.286 КК України покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керуванням транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
21.12.2021 року Постановою Верховного суду вирок Одеського апеляційного суду від 13.07.2021 року залишено без змін.
З 13.07.2020 року по 21.08.2023 року ОСОБА_7 відбував покарання в установі Державної кримінальної виконавчої служби ДУ «Кагарлицька виправна колонія» №115.
11.08.2023 року ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області ОСОБА_7 звільнено умовно-достроково від невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 11 (одинадцять) місяців 2 (два) дні.
Доводи засудженого про те, що саме Київський районний суд має розглядати подання, колегія суддів визнає необґрунтованими, з огляду на таке.
Клопотання провирішення питання,пов`язаного ізвиконанням вироку,подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14частини першоїстатті 537 цього Кодексу.
Матеріали провадження містять відомості про те, що ОСОБА_7 звільнившись з місць позбавлення волі, з 26.09.2023 року, перебував на обліку в Приморському РВ філії ДУ «Центр пробації в Одеській області».
Із зазначеного слідує, що Київський районний суд м. Одеси не був уповноважений на здійснення розгляду клопотання засудженого, оскільки ОСОБА_7 перебував на обліку в Приморському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, яка у свою чергу перебуває під юрисдикцією Приморського районного суду м. Одеси.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має в тому числі право:1) залишити ухвалу без змін; 2) змінити ухвалу; 3) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу або закрити кримінальне провадження; 4) скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Порушень вимог кримінального та кримінального процесуального закону під час розгляду клопотання засудженого, які вказували на необхідність скасування ухвали суду першої інстанції встановлено не було.
Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції перевіривши в сукупності наведені дані дійшов правильного висновку про те, що клопотання засудженого ОСОБА_7 слід направити до Приморського районного суду м. Одеси для його розгляду.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 419, 537 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18.10.2024, якою клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання направлено до Приморського районного суду м. Одеси для розгляду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
