ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 646/2229/21
провадження № 61-14193 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство «Альфа-Банк»,
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Новакова Антона Івановича на постанову Полтавського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Обідіної О. І., Бутенко С. Б., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдо акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк»), яке змінило назву на АТ «Сенс Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява обґрунтована тим, що19 січня 2021 року із матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 йому стало відомо про вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. виконавчого напису № 19032 від 12 вересня 2017 року про стягнення з нього грошових коштів за кредитним договором № 811-3/27/3/7/8-041 від 05 серпня 2008 року на користь ПАТ «Укрсоцбанк».
Вважав, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки документи, які б підтверджували безспірність заборгованості на час його вчинення нотаріусом, були відсутні, вимоги про усунення порушень за кредитним договором йому не направлялись.
Вказував, що заперечує наявність заборгованості перед банком, оскільки всі можливі грошові вимоги банка до нього за кредитним договором № 811-3/27/3/7/8-041 від 05 серпня 2008 року є погашеними в силу положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Так, постановою Господарського суду Харківської області від 16 серпня 2010 року у справі № Б-39/62-10 його визнано банкрутом, а ухвалою суду від 09 лютого 2012 року затверджено звіт ліквідатора, в якому відображено факт часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 811-3/27/3/7/8-041 від 05 серпня 2008 року за рахунок отриманих від продажу майна коштів. Таким чином на момент вчинення спірного виконавчого напису будь-які грошові зобов`язання перед банком за кредитним договором були відсутні.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. № 19032 від 12 вересня 2017 року про стягнення з нього на користь АТ «Альфа-Банк» (правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк») грошових коштів за кредитним договором № 811-3/27/3/7/8-041 від 05 серпня 2008 року; стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у розмірі 45 908 грн, з яких 45 000 грн - витрати на професійну правничу (правову) допомогу та 908 грн - судовий збір.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 листопада 2021 року у складі судді Гаврилюк С. М. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. від 12 вересня 2017 року № 19032 про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк», який є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк».
Стягнуто з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000 грн.
Стягнуто з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не дотримано вимог чинного законодавства, не встановлено безспірність заборгованості та вимог кредитора.
Стягуючи витрати на професійну правничу допомогу в сумі 45 000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що вказані витрати є реальними, підтвердженими належними доказами, співмірними з часом, витраченим представником позивача на виконання робіт з надання правової допомоги, та обсягом наданих послуг, відповідають критерію розумності та справедливості; підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу судом не встановлено.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Альфа-Банк» задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 листопада 2021 року в частині стягнутих з АТ «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу змінено й зменшено їх розмір з 45 000 грн до 15 000 грн.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши надані представником позивача -адвокатом Новаковим А. І. докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, перевіривши їх відповідність критерію реальності адвокатських послуг, врахувавши складність справи, кількість проведених за участю адвоката судових засідань, виготовлення ним процесуальних документів по справі, врахувавши принцип співмірності та розумності, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 45 000 грн до 15 000 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось та в апеляційному порядку не переглядалось.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Новаков А. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає пункт 4 частини другої статті 389, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України, оскільки справу розглянуто за відсутності представника ОСОБА_1 - адвоката Новакова А. І., належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 646/2229/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У січні 2024 року матеріали цивільної справи № 646/2229/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Новакова А. І. мотивована тим, суд апеляційної інстанції грубо порушив гарантовані ЦПК України права позивача та його представника на своєчасне отримання апеляційної скарги та повідомлення про дату, час і місце судового засідання, у зв`язку з чим сторона позивача була позбавлена можливості подати відзив на апеляційну скаргу та здійснювати безпосередній захист своїх прав та інтересів у судовому засіданні. Вказане порушення норм процесуального права та безумовною підставною для скасування судового рішення.
Звертає увагу на те, що незважаючи на належну реєстрацію особистого кабінету адвоката Новакова А. І. в підсистемі «Електронний суд» та подання клопотань через особистий електронний кабінет, доступ до матеріалів справи через підсистему «Електронний суд» відсутній, що унеможливило належне ознайомлення з матеріалами справи та є окремим порушенням законних прав учасників справи на доступ до матеріалів справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від АТ «Сенс Банк», у якому зазначено, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права;просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
05 серпня 2008 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», яке змінило назву на АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 811-3/27/3/7/8-041, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 110 000 дол. США, на поточні потреби, зі строком повернення до 04 серпня 2018 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15 % річних.
У пункті 1.3. договору кредиту від 05 серпня 2008 року сторони погодили, що у забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором кредитор укладає з позичальником іпотечний договір щодо об`єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень першого поверху № 2-5, 2-6, 2-7, 2-9, 2-10, 2-11, загальною площею 71, 3 кв. м, в літ. А-5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 98 4081, 17 грн, що в еквіваленті складає 203 108, 54 дол. США (а. с. 13-16, т. 1).
Постановою господарського суду Харківської області від 16 серпня 2010 року у справі № Б-39/62-10 ОСОБА_1 визнано банкрутом та розпочату ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Артюха Ю. В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 серпня 2010 року у справі № Б-39/62-10 затверджено звіт ліквідатора та реєстр з непогашеною кредиторською заборгованістю в загальній сумі 3 623 004, 21 грн; провадження у справі № Б-39/62-10 припинено.
12 вересня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 19032, яким з ОСОБА_1 запропоновано стягнути на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором від 05 серпня 2008 року № 811-3/27/3/7/8-041 за період з 11 вересня 2015 року по 11 вересня 2017 року, яка складається із: простроченої заборгованості у розмірі 105 416, 06 дол. США; простроченої заборгованості по нарахованих процентах у розмірі 48 875, 81 дол. США. Загальна сума заборгованості становить 154 291, 87 дол. США та суму плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45 000 грн позивачем надано копію договору № 7/03-21 про надання правової (правничої) допомоги від 30 березня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Антона Новакова»; копію додаткової угоди № 1 від 20 квітня 2021 року до договору № 7/03-21 про надання правової (правничої) допомоги від 30 березня 2021 року; копію квитанції N 1-700К від 31 березня 2021 року про сплату ОСОБА_1 на рахунок адвокатського бюро «Антона Новакова» грошових коштів у розмірі 45 000 грн за правову допомогу; копію виписки з особового рахунку від 31 березня 2021 року; копію ордера серії АХ № 1045597 від 30 березня 2021 року (а. с. 35-39, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Новакова А. І. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (зокрема, рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України», від 08 квітня 2010 року, заява № 38789/04).
Також ЄСПЛ зауважував, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана до суду таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи.
Згідно зі статтею 211 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Порядок виклику та вручення судових повісток визначено у статтях 128, 130 ЦПК України
Частиною другою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
Згідно з частиною п`ятою вказаної статті судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).
Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо неповідомлення заявника про розгляд справи, Верховний Суд виходить із такого.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя опублікувала оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.
Пункт 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі ІІІ цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку.
Відповідно до пункту 3 розділу І Положення про ЄСІТС (тут і далі в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції) Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
Згідно із підпунктом 5.8. пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).
Аналогічні приписи містяться у частині шостій статті 14 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції).
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (пункт 24 Положення про ЄСІТС).
Абзацами другим та п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС (у редакції, чинній на час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції) передбачено, що до «Електронних кабінетів» користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів», документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Отже, процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судової повістки: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Вимога про надіслання судової повістки через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених у пункті 10 Положення про ЄСІТС, і тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Подібний за змістом висновок щодо надсилання судової кореспонденції на електронну адресу зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23).
У справі, що переглядається, згідно інформації з ЄСІТС адвокат Новаков А. І. має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС з 13 грудня 2021 року.
Харківський апеляційний суд ухвалами від 09 лютого 2022 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Альфа-Банк» та призначив справу до розгляду (а. с. 193, 195, т. 1).
Розпорядженням Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду - Полтавському апеляційному суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 січня 2023 року справу призначено до розгляду на 16 березня 2023 року на 13 год. 50 хв. Повістку надіслано представнику ОСОБА_1 - адвокату Новакову А. І. на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2(а. с. 218, т.1).
Матеріали справи містять довідку про доставку електронного листа на електронну адресу адвоката Новакова А. І. 23 лютого 2023 року (а. с. 218 зворотна сторона, т. 1).
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 травня 2023 року справу призначено до розгляду на 24 липня 2023 року на 14 год. 00 хв. Повістку надіслано представнику ОСОБА_1 - адвокату Новакову А. І. на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 231, т. 1). Крім того, ухвала суду від 19 травня 2023 року про призначення справи до розгляду була надіслана адвокату Новакову А. І. на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену ним клопотаннях про відкладення розгляду справи (а. с. 220, 232, т. 1).
Матеріали справи містять довідки про доставку електронних листів на електронні адреси адвоката Новакова А. І. 25 травня 2023 року та 17 липня 2023 року (а. с. 231 зворотна сторона, 235, т. 1).
Відповідно до довідки секретаря судового засідання Полтавського апеляційного суду судове засідання, що було призначене на 24 липня 2023 року, відкладено на 30 серпня 2023 року на 09 год. 20 хв. (а. с. 236, т. 1).
25 липня 2023 року Полтавський апеляційний суд повісткою здійснив виклик у судове засідання адвоката Новакова А. І. на 30 серпня 2023 року на 09 год. 20 хв. шляхом направлення повістки на електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 236 а, зворотна сторона, т. 1).
Матеріали справи містять довідку про доставку електронного листа на електронну адресу адвоката Новакова А. І. 25 липня 2023 року (а. с. 238 зворотна сторона, т. 1).
Крім того, за даними інформаційної картки про доставку документа до електронного кабінету користувача в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, судова повістка повідомлення про розгляд справи в апеляційному суді на 30 серпня 2023 року на 09 год. 20 хв. доставлена до електронного кабінету адвоката Новакова А. І. 26 липня 2023 року.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тобто, процесуальним законом надано право суду вирішувати питання про можливість розгляду справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про розгляд справи, незалежно від причини їх неявки.
Згідно з протоколом судового засідання від 30 серпня 2023 року ОСОБА_1 та його представник адвокат Новаков А. І. у судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, тому суд вважав за можливе розглянути справу за їх відсутності (а. с. 241-242, т. 1).
При цьому адвокат Новаков А. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи, в яких зазначав про те, що йому відомо про дату розгляду справи (а. с. 220, 232, т. 1).
Крім того, на час розгляду справи в апеляційному суді адвокат Новаков А. І. був зареєстрований в підсистемі «Електронний суд» з використанням своєї електронної адреси, який офіційно почав функціонувати в судах з 05 жовтня 2021 року, що свідчить про взаємозв`язок адвоката та суду щодо направлення процесуальних документів через підсистему «Електронний суд» та вказує на відсутність підстав вважати, що судом апеляційної інстанцій порушено порядок повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.
Таким чином, не знайшли свого підтвердження доводи касаційної скарги про неналежне повідомлення судом апеляційної інстанції адвоката Новакова А. І. про дату, час та місце судового засідання.
Посилання адвоката Новакова А. І. на відсутність доступу до матеріалів справи через підсистему «Електронний суд» є необґрунтованим, оскільки адвокат неодноразово звертався до суду із заявами та клопотаннями через підсистему «Електронний суд», що спростовує відповідні доводи касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд порушив процесуальний порядок розгляду апеляційної скарги, внаслідок чого позбавив сторону позивача можливості надати заперечення (відзив) щодо поданої апеляційної скарги, є безпідставними, так як супровідним листом Харківського апеляційного суду від 09 лютого 2022 року на адресу, у тому числі позивача ОСОБА_1 , зазначену ним у позовній заяві, було надіслано копію ухвали апеляційного суду від 09 лютого 2022 року про відкриття апеляційного провадження на 1 арк. та копію апеляційної скарги АТ «Альфа-Банк» на 7 арк, про що свідчить додаток у вказаному супровідному листі (а. с. 194, т. 1). Тому позивач мав можливість надати свої заперечення (відзив) на апеляційну скаргу відповідача, проте такою можливістю не скористався.
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що суд порушив норми процесуального права, про що зазначив у касаційній скарзі заявник.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для його скасування.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Новакова Антона Івановича - залишити без задоволення.
Постанову Полтавського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
' Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович
