Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/2827/24 пров. № А/857/21274/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
за участю секретаря судового засідання: Юник А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року, ухвалене суддею Чаплик І.Д. у м. Львові о 14:37, повний текст якого складений 26 липня 2024 року, у справі № 380/2827/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
06 лютого 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Львівської митниці, у якому просив:
- визнати протиправними та скасувати наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 26.01.2024 № 145-0 та наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 08.01.2024 № 3-дс;
-зобов`язати Львівську митницю поновити на державній службі на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці;
-стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення.
Доводи позовної заяви зводяться до незгоди з висновками дисциплінарної комісії. Позивач в обґрунтування протиправності оскаржуваних наказів покликається на те, що комісія обмежилась інформацією, що була викладена у поданні Львівської обласної прокуратури за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023140000000119 від 21.04.2023, де позивач є лише підозрюваним. Обвинувального вироку за результатами розгляду зазначеного кримінального провадження станом на день проведення службового розслідування, дисциплінарного провадження та оскарження зазначених вище наказів немає. Крім того наголошує, що притягнення державного службовця до застосованого відповідачем виду відповідальності Закон №889-VІІІ передбачає необхідність встановлення вини особи за результатами проведення службового розслідування або дисциплінарного провадження, однак у даному випадку належним чином службове розслідування відповідачем проведено не було, відповідачем не встановлено факту вчинення будь-яких діянь окрім тих, що зазначені у повідомленні про підозру та підлягають кримінально-правовій оцінці в межах кримінального провадження.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд вказав на те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку. Згідно висновків суду, зміст матеріалів дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 свідчить про порушення основних обов`язків державного службовця, в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків, оскільки ОСОБА_1 не дотримався вимог ст. 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21; пунктів 3.1.1, 3.1.3 п.3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці від 14.09.2022, Контракту № 436/2022 про проходження державної служби від 12.09.2022, скоїв проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. З цих підстав, враховуючи встановлений зміст вчинених позивачем правопорушень суд погодився з висновком дисциплінарної комісії про порушення позивачем Присяги державного службовця.
При цьому суд критично оцінив доводи позивача про те, що факти, які стали підставою для оформлення повідомлення про підозру, не можуть бути підставами для висновку про вчинення дисциплінарного проступку.
Суд зазначив, що Львівською митницею належним чином проведено службове розслідування з дотриманням всіх передбачених чинним законодавством строків, досліджено всі належні докази, враховано пояснення позивача та характеристику ОСОБА_1 і застосовано дисциплінарне стягнення відповідно до норм чинного законодавства.
Суд наголосив, що позивачем не надано докази, які спростовують висновки дисциплінарного провадження та можуть свідчити про невчинення дисциплінарного проступку.
Відтак, суду першої інстанції виснував, що оскаржуваний наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 08.01.2024 № 3-дс винесено з урахуванням ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку на підставі ст.ст.67, 69, 74, 77 та керуючись статтею 64, пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65, пунктом 4 частини 1, частини 5 статті 66 Закону України Про державну службу, а в подальшому підставно наказом Львівської митниці «Про звільнення ОСОБА_1 » від 26.01.2024 № 145-0 4 припинено державну службу та звільнено 01.02.2024 ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а також припинено дію контракту у зв`язку із звільненням.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача та його представника, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних програм. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України). Кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Загальні правові засади і гарантії здійснення громадянами України свого конституційного права на працю визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Статтями 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , розпочав службу в митних органах у вересні 2001 року, на посаді інспектора пересувної оперативної групи №2 сектору оперативного реагування відділу митної варти служби по боротьбі з контрабандою та ПМП Галицької митниці, з вересня 2022 року - на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Угринів» Львівської митниці згідно з контрактом про проходження державної служби №436/2022 від 12.09.2022, укладеним між позивачем та Львівською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України, та на підставі наказу Львівської митниці від 12.09.2022 №1082-о «Про переведення працівників».
Відповідно до наказу Львівської митниці від 25.10.2023 № 201 «Про проведення службового розслідування» за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції призначено проведення службового розслідування з метою виявлення причин і умов. що сприяли вчиненню правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 та для проведення службового розслідування створено комісію з проведення службового розслідування.
Підставою для проведення службового розслідування стала інформація, зазначена в Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст.651 Закону України «Про запобігання корупції» від 23/10/2023 № 31 [2-4373-23 (вх. Львівської митниці від 25.10.2023 № 57181/8.7.-09), зі змісту якого слідує, що слідчим відділом Львівського РУНП № 1 ГУНП у Львівській області, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023140000000119 від 21.04.2023 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.
У ході проведення службового розслідування Комісією опрацьовано надані листом Львівської обласної прокуратури від 27.10.2023 № 31/1-1071вих-23 (вх. Львівської митниці від 27.10.2023 № 58090/8.7) копії повідомлення про підозру, врученого посадовій особі відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження № 42023140000000119, відомості про яке 21.04.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Старший слідчий відділення розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , розглянувши матеріали кримінального провадження №42023140000000119 від 21.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, 22.06.2023 державному інспектору відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Донецьк, українцю, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого) вручив Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
З урахуванням цього, пропонувалось вирішити питання про призначення та проведення службового розслідування та притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності. Про вжиті заходи реагування повідомити на адресу Львівської обласної прокуратури у визначений законом термін.
За результатами проведеного службового розслідування Комісією Львівської митниці складено Акт службового розслідування від 24.11.2023 №7.4.- 09/504, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_1 не дотримався вимог ст.68 Конституції України, п.1 ч.1 ст.62 Закону України «Про державну службу», ч.1 ст.22, ч.1 ст.23, ч.1 ст.24, ч.1 ст.38, ч.1 ст.39, ч.1 ст.54 Закону України «Про запобігання корупції», п.2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу НАДС від 28.04.2021 № 72-21, пп.3.1.1. 3.1.3 п.3.1, п.3.7 розділу 3, п.5.1 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України», вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Угринів» Львівської митниці від 14.09.2022, Контракту № 436/2022 про проходження державної служби від 12.09.2022.
На підставі отриманих у ході проведення службового розслідування фактичних даних, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, комісія дійшла висновку розглянути питання щодо порушення дисциплінарного провадження стосовно державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 .
Дисциплінарною комісією, створеною наказом Львівської митниці від 28.11.2023 №336-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 », розглянуто дисциплінарну справу державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 за фактами, викладеними у доповідній записці головного державного інспектора відділу з питань запобігання та протидії корупції Львівської митниці Олени Савич від 27.11.2023 №7.4-09/505.
На засіданні 29.12.2023 Дисциплінарна комісія вирішила, що відомості, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження підтвердилися; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вини цього державного службовця, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, дисциплінарна комісія рекомендувала керівнику Львівської митниці розглянути питання щодо притягнення державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосувати до нього дисциплінарне стягнення звільнення з посади державної служби.
За результатами розгляду подання Дисциплінарної комісії, наказом Львівської митниці від 08.01.2024 № 3-дс-о «Про застосування дисциплінарного стягнення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, а в подальшому наказом Львівської митниці від 26.01.2024 №145-о «Про звільнення ОСОБА_1 », припинено державну службу та звільнено 01.02.2024 ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 статті 65 Закону України «Про державну службу», а також припинено дію контракту у зв`язку із звільненням.
ОСОБА_1 , вважаючи накази Львівської миттниці «Про звільнення Ганіна Олександра» від 26.01.2024 № 145-0 та наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 08.01.2024 № 3-дс протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування та за захистом свого порушеного права.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає на таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статі 569 Митного кодексу України, в редакції чинній на час видачі оскаржуваного наказу (далі - МК України) працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №889-VIII особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».
Згідно із ч. 1 ст. 64 Закон № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 64 Закону № 889-VIII).
Частиною 1 ст. 65 Закону № 889-VІІІ передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
9-1) порушення вимог Закону України «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «А» або «Б»;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;
15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII, а саме, порушення Присяги державного службовця, порушення правил етичної поведінки державних службовців, дії, що шкодять авторитету державної служби, використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Статтею 66 Закону № 889-VIII визначено види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватися до державних службовців, серед яких: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
За правилами встановленими ч .5 ст. 66 Закону № 889-VIII, звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Частиною 1 ст. 67 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
Скаржник в апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції, погоджуючись із висновками службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни, не встановив чи містить такий висновок обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, зокрема чи наявний в діях позивача склад дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим, вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено позивачем, наявність вини позивача та ступінь її тяжкості, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності.
Нормами ст. 69 Закону № 889-VIII передбачено, що з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку стосовно державного службовця дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ здійснюється дисциплінарне провадження.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (частина перша статті 73 Закону № 889-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія (пункт 7 Порядку № 1039).
Відповідно до пункту 31 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Пояснення надається в паперовій або електронній формі особисто чи шляхом надсилання на офіційну електронну адресу відповідного державного органу із накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця (пункт 33 Порядку № 1039).
Відповідно до пункту 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні. Члени Комісії, дисциплінарної комісії мають право викласти свою окрему думку, яка додається до пропозиції (подання).
Отже, положення Закону № 889-VIII та Порядку №1039 вказують на те, що законодавцем чітко визначені як підстави, так і порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку оскаржуваних наказів суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.62 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції» (далі також Закону № 1700-VII) особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону № 1700-VII особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону № 1700-VII запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими, а згідно з ч. 1 ст. 39 - особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 1700-VII державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.
Так, згідно посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Угринів» Львівської митниці, затвердженої 14.09.2022 в.о. керівника Львівської митниці та підписаної 14.09.2022, до посадових обов`язків державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 входили наступні посадові обов`язки:
-п. 3.1. Безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням усіма юридичними й фізичними особами законодавства України з питань митної справи;
-п. 3.2. Застосування відповідно до законів України заходів тарифного й нетарифного регулювання, повне та своєчасне справлення податків, зборів (інших обов`язкових платежів) при переміщенні товарів і транспортних засобів комерційного призначення та особистого користування через митний кордон України або проведенні митних процедур;
-п. 3.3. Ужиття заходів щодо інтересів споживачів товарів, недопущення ввезення на територію України та випуску в вільний обіг неякісних товарів, товарів, що завдають шкоди навколишньому середовищу й не відповідають чинним в Україні стандартам і вимогам;
-п. 3.4. Створення сприятливих умов для прискорення товарообігу, збільшення обсягів пасажиропотоку та вантажопотоків через митний кордон України та захисту прав інтелектуальної власності юридичних і фізичних осіб у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
-п. 3.5. Здійснення контролю за переміщенням валютних і культурних цінностей через митний кордон України;
-п. 3.6. Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
-п. 3.7. Пост-митний контроль;
-п. 3.8. Здійснення окремих процедур обліку осіб-нерезидентів.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що висновок про порушення позивачем вищевказаних вимог дисциплінарною комісією зроблено на підставі акту службового розслідування від 24.11.2023 № 7.4.-09/504, яким встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в одержані службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у порушення вимог чинного законодавства перебуваючи на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
ОСОБА_3 , маючи на меті ввезти на територію України з Республіки Польща вживаний легковий автомобіль марки Volkswagen 1999 року випуску (vin НОМЕР_2 ), з номером іноземної реєстрації W8-4426, 17.06.2023 близько 20:17 год. прибув у пункт пропуску «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, що за адресою: Львівська область, Червоноградський район, с. Угринів.
При прибутті на територію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, смуги руху «Червоний коридор» напрямку «в`їзд в Україну», що за адресою: Львівська область Червоноградський район с. Угринів ОСОБА_3 звернувся до державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 для проведення митних формальностей.
У цей час, у державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за забезпечення безперешкодного ввезення ним вживаного легкового автомобіля марки Volkswagen 1999 року випуску (vin НОМЕР_2 ), з номером іноземної реєстрації W8-4426, через митний кордон України, шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених статтями 334-338 Митного кодексу України.
В подальшому, ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в павільйоні митного оформлення смуги руху «Червоний коридор» у напрямку в`їзд в Україну у пункті пропуску для автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, що за адресою: Львівська область Червоноградський район с. Угринів, при здійсненні митних формальностей, 17.06.2023 близько 20.30 год. одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 50 дол. США, (що згідно курсу НБУ станом на 17.06.2023 складає 1 828 грн), які знаходились в паспорті громадянина України ОСОБА_3 для виїзду за кордон за забезпечення безперешкодного ввезення ним вживаного легкового автомобіля марки Volkswagen 1999 року випуску (vin НОМЕР_2 ), з номером іноземної реєстрації W8-4426, через митний кордон України, шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст. ст. 334-338 Митного кодексу України.
В подальшому ОСОБА_1 , одержавши неправомірну вигоду, засвідчив печаткою контрольний талон ОСОБА_3 , після чого останній залишив територію митного поста, в`їхавши на територію України.
Окрім цього, ОСОБА_3 , маючи на меті ввезти на територію України з Респубіліки Польща вживаний легковий автомобіль марки Mercedes BENZ/IZOTERMY TIM, 2019 року випуску (vin НОМЕР_3 ), 22.06.2023 близько 05.40 прибув у пункт пропуску «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, що за адресою: Львівська область Червоноградський район с. Угринів.
При прибутті на територію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, смуги руху «Червоний коридор» напрямку «в`їзд в Україну», що за адресою: Львівська область Червоноградський район с. Угринів ОСОБА_3 звернувся до державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 для проведення митних формальностей.
У цей час, у державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 повторно виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за забезпечення безперешкодного ввезення ним вживаного легкового автомобіля марки Mercedes BENZ/IZOTERMY TIM, 2019 року випуску (vin НОМЕР_3 ), через митний кордон України, шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст. ст. 334-338 Митного кодексу України.
В подальшому, ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в павільйоні митного оформлення смуги руху «Червоний коридор» у напрямку в`їзд в Україну пункті пропуску для автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, що за адресою: Львівська область Червоноградський район с. Угринів, при здійсненні митних формальностей, 22.06.2023 близько 06 год. 44 хв. повторно одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 50 дол. США, (що згідно курсу НБУ станом на 22.06.2023 складає 1828 грн), які знаходились в паспорті громадянина України ОСОБА_3 для виїзду за кордон за забезпечення безперешкодного ввезення ним вживаного автомобіля марки Mercedes BENZ/IZOTERMY TIM, 2019 року випуску (vin НОМЕР_3 ), через митний кордон України, шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст. ст. 334-338 Митного кодексу України.
В подальшому ОСОБА_1 одержавши неправомірну вигоду, засвідчив печаткою контрольний талон ОСОБА_3 , після чого останній залишив територію митного поста, в`їхавши на територію України.
Після одержання неправомірної вигоди, злочинна діяльність ОСОБА_1 припинена працівниками правоохоронних органів, а частину предмету неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 40 дол. США вилучено в ході проведення обшуку.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Комісією встановлено, що у робочу зміну з 08:00 год. 17.06.2023 по 08:00 год. 18.06.2023 службову діяльність на митному посту «Угринів» Львівської митниці у пункті пропуску «Угринів Долгобичув» виконували посадові особи відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці.
Державний інспектор ОСОБА_1 виконував посадові обов`язки на ділянці роботи «в`їзд в Україну, червоний коридор», при виконанні посадових обов`язків використовував закріплені за ним ОНП № 298 та штамп ПМК № 298.
Згідно інформації, наявної у базах даних АСМО «Інспектор» митниці: 17.06.2023 о 20:27 год., в зону митного контролю пункту пропуску «Угринів Долгобичув» у напрямку «в`їзд в Україну», смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», р.н.з. НОМЕР_4 , VIN код: (vin НОМЕР_2 ), під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_5 .
17.06.2023 о 20:44 год. здійснено митний контроль щодо транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», р.н.з. НОМЕР_4 , VIN код: (vin НОМЕР_2 ), під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_5 .
17.06.2023 о 20:45 год., транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», р.н.з. НОМЕР_4 , VIN код: (vin НОМЕР_2 ), під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_5 , виїхав із зони митного контролю.
В електронному журналі пункту пропуску та диспетчері зони митного контролю АСМО «Інспектор» щодо транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_4 зафіксовано внесення інформації щодо в`їзду та виїзду транспортного засобу із зони митного контролю, а також здійснення митного оформлення транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_4 , державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 .
У робочу зміну з 08:00 год. 21.06.2023 по 08:00 год. 22.06.2023 службову діяльність на митному посту «Угринів» Львівської митниці у пункті пропуску «Угринів Долгобичув» виконували посадові особи відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці.
Державний інспектор ОСОБА_1 виконував посадові обов`язки на ділянці роботи «в`їзд в Україну, червоний коридор», при виконанні посадових обов`язків використовував закріплені за ним ОНП № 298 та штамп ПМК № 298.
Згідно інформації, наявної у базах даних АСМО «Інспектор» митниці: 22.06.2023 о 06:47 год. в зону митного контролю пункту пропуску «Угринів Долгобичув» у напрямку «в`їзд в Україну», смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» модель - SPRINTER, р.н.з. НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3
22.06.2023 о 06:59 год. здійснено митний контроль щодо транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» модель - SPRINTER, р.н.з. НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3
22.06.2023 о 06:59 год., транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» модель - SPRINTER, р.н.з. НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виїхав із зони митного контролю.
В електронному журналі пункту пропуску та диспетчері зони митного контролю АСМО «Інспектор» щодо транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_6 зафіксовано внесення інформації щодо в`їзду та виїзду транспортного засобу із зони митного контролю, а також здійснення митного оформлення транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_6 , державним інспектором відділу митного оформлення №3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 .
Також під час здійснення дисциплінарного провадження встановлено, що Комісія з проведення службового розслідування встановила наступні причини і умови, що сприяли вчиненню державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 корупційного правопорушення, невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»:
-недотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про державну службу», положень нормативно-правових актів з питань державної митної справи, відомчих наказів Державної митної служби України, Львівської митниці;
-превалювання приватного інтересу над державними (стосовно дотримання вимог законодавства України, у тому числі антикорупційного), свідоме ігнорування положень чинного законодавства України, в тому числі вимог Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про запобігання корупції», положень нормативно-правових актів з питань державної митної справи, відомчих наказів Державної митної служби України, Львівської митниці;
-неналежний рівень особистої зацікавленості стосовно вивчення та практичного застосування положень законодавства, у тому числі антикорупційного, самостійного покращення своїх вмінь, навичок та знань, відповідно до функцій та завдань займаної посади, підвищення професійного рівня, удосконалення організації службової діяльності, з метою забезпечення виконання вимог пункту 3.11 розділу 3 наказу Держмитслужби від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»;
-відсутність підтверджених фактів звернень державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 до начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці, начальника митного поста «Угринів» Львівської митниці, а також посадових осіб відділу з питань запобігання та протидії корупції Львівської митниці щодо можливих фактів вчинення, в тому числі третіми особами корупційних та/або пов`язаних корупцією правопорушень, інших фактів невиконання положень Закону України «Про запобігання корупції», із метою отримання відповідних роз`яснень вимог антикорупційного законодавства України.
Дисциплінарна комісія вважала, що причинами і умовами, що призвели до вчинення державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення є невиконання безпосередньо ним вищезазначених положень законодавства та неналежний контроль за його діями з боку безпосереднього керівника.
З урахуванням зазначеного вище, на підставі зібраних в ході здійснення дисциплінарного провадження документів, матеріалів та пояснень, Комісія дійшла висновку, що державний інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_5 згідно фактів, зазначених у Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» від 23.10.2023 № 31/2- 4373-23, вх. Львівської митниці від 25.10.2023 № 57181/8.7-09 та матеріалів, зібраних в ході проведення службового розслідування при виконанні посадових обов`язків у робочі зміни з 08:00 год. 17.06.2023 до 08:00 год. 18.06.2023, 08:00 год. 21.06.2023 до 08:00 год. 22.06.2023, не дотримався вимог: ст.68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21; пунктів 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 №668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці від 14.09.2022, Контракту №436/2022 про проходження державної служби від 12.09.2022.
В розрізі встановлених обставин справи колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що адміністративний суд у силу вимог статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Правова оцінка судом правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати, насамперед, у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Варто зазначити, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить державну службу, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 87 Закону №889-VIII у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежного виконання нею службової дисципліни.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30.08.2022 у справі №120/8381/20-а.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява №34964/97). Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
У свою чергу, «від зворотного», вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19, від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а та від 14 березня 2023 року у справі № 320/1206/21.
В контексті особливостей спірних правовідносин варто зазначити, що відсутність вироку суду про визнання особи винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування наказів, якими така особа звільняється зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення, адже особа звільняється не за вчинення кримінального правопорушення, а за порушення службової дисципліни.
Законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності за вчинення державним службовцем протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правого та дисциплінарно-правового аспектів; порядок та підстави притягнення до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Кримінальна відповідальність особи настає у випадках вчинення ним кримінального правопорушення, а порядок застосування такого виду юридичної відповідальності визначено Кримінальним процесуальним кодексом України.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції наголошує, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності повинен ґрунтуватись на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у скоєнні злочину є компетенцією кримінального суду.
Враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.06.2022 у справі № 813/2781/16.
Стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися, насамперед, на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Повертаючись до обставин розглядуваної справи, необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
Суд першої інстанції виснував, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стало скоєння ним дисциплінарного проступку. Водночас такі висновки ґрунтуються лише на матеріалах кримінального провадження.
При цьому, суд першої інстанцій не з`ясував, чи наявні в матеріалах службового розслідування будь-які інші докази, крім матеріалів кримінального провадження, що були здобуті в ході службового розслідування та надавали б підстави для висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку.
Із матеріалів дисциплінарної справи прослідковується, що за результатами службового розслідування встановлено наявність в діях позивача дисциплінарного проступку передбаченого пп. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII.
Однак, вказані висновки ґрунтуються виключно на відомостях, отриманих дисциплінарною комісією Львівської митниці під час дослідження подання Львівської обласної прокуратури від 23.10.2023 № 31/2-4373-23, відповідно до якого прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42023140000000119 від 21.04.2023 відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Колегією суддів суду апеляційної інстанції встановлено тотожність змісту висновку службового розслідування та подання Львівської обласної прокуратури від 23.10.2023 №31/2-4373-23. Будь-яких даних щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, окрім зазначених у повідомленій позивачу підозрі та згаданому поданні Львівської обласної прокуратури, висновок службового розслідування не містить. Крім того, педставник відповідача у судовому засіданні підтвердив зазначені обставини.
Відтак, висновок службового розслідування не містить самостійно доведених фактів, які б підтверджували вчинення позивачем порушення пп. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII (як наприклад, відсутні пояснення осіб та інші докази, які підтверджують наявність у діях позивача ознак дисциплінарного правопорушення). Доказів в підтвердження обставин, викладених у висновку службового розслідування не надано, крім обставин, описаних в поданні Львівської обласної прокуратури від 23.10.2023 № 31/2-4373-23.
Оскільки зміст висновку службового розслідування ґрунтується лише на інформації, здобутій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, матеріали службового розслідування не містять самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення позивачем вимог пп. 1, 2, 4, 9 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку про протиправність оскаржуваних наказів, що має наслідком їх скасування.
Так, Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2022 року у справі №480/9492/20 звертав увагу, що в правозастосовчій практиці існує правова позиція, яка вказує на неможливість притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення.
В аспекті характеру спірних правовідносин Верховний Суд у вказаній справі також зауважував, що з`ясування обставин, які слугували приводом для службового розслідування (реєстрація кримінального провадження за ознаками скоєння кримінального правопорушення), не може обмежуватися лише проміжними офіційними результатами досудового розслідування (письмовому повідомленні про підозру).
Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 08 травня 2019 року у справі № 807/196/17, від 09 жовтня 2019 року у справі № 812/1706/15, від 28 листопада 2019 року у справі № 802/1969/17-а, від 30 липня 2020 року у справі №802/1767/17-а та від 30 вересня 2021 року у справі № 814/334/17.
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Суд зауважує, що закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а, отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є поновлення позивача на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
В пункті 6 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до довідки Львівської митниці від 27.03.2024 №95/7.4-22/51 (т.2 а.с.123) середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 590,32 грн.
При визначені суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 № 2136-IX (набрав чинності 24.03.2022) у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.
Правила внутрішнього службового розпорядку апарату Державної митної служби України (далі Правила) визначають положення щодо організації внутрішнього службового розпорядку апарату Державної митної служби України (далі Держмитслужба), режим роботи, умови перебування державних службовців в Держмитслужбі та забезпечення раціонального використання робочого часу. Згідно Правил тривалість робочого часу державних службовців Держмитслужби становить 40 годин на тиждень (п.1 Розділу ІІІ). Забезпечення безперебійної роботи органу має відбуватись із дотриманням трудового законодавства.
Період вимушеного прогулу з 02.02.2024 (наступний день після дати звільнення) по 16.10.2024 (дата ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції) (з урахуванням Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15.03.2022 №2136-IX) складає 184 робочі дні.
Отже, заробітна плата за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 108618,88 грн - сума вказана без вирахуванням обов`язкових податків і утримань.
Приймаючи постанову у даній справі за наслідком апеляційного перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі №380/2827/24, суд апеляційної інстанції керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст.139 КАС України.
Керуючись статтями139, 242,308,309, 310,315,317,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року у справі №380/2827/24 скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці Про застосування дисциплінарного стягнення від 08.01.2024 № 3-дс.
Визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці Про звільнення ОСОБА_1 від 26.01.2024 № 145-о.
Поновити ОСОБА_1 на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста Угринів Львівської митниці.
Стягнути з Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 108618 (сто вісім тисяч шістсот вісімнадцять) грн 88коп із утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 23.10.24
