Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
справа №380/2827/24
провадження № П/380/2879/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Чаплик І.Д.,
секретар судового засідання Драганчук О.В,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача Попович Н.І.,
представника відповідача Івасечко Н.Я.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; ЄДРПОУ: 43971343), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Про звільнення ОСОБА_2 від 26.01.2024 № 145-0 4;
визнати протиправним та скасувати наказ Про застосування дисциплінарного стягнення від 08.01.2024 № 3-дс;
зобов`язати Львівську митницю Державної митної служби України поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста Угринів Львівської митниці;
стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення судом першої інстанції.
Позовна заява обгрунтована тим, що наказом Львівської митниці № 145-0 від 26.01.2024 «Про звільнення ОСОБА_2 » вирішено припинити державну службу та звільнити з 01.02.2024 ОСОБА_2 з роботи державного інспектора митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-V111. Вказаний наказ видано на підставі наказу Львівської митниці № 3-дс від 08.01.2024 «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено, що державний інспектор відділу митного оформлення №3 митного поста «Угринів» Львівської митниці Ганін 0.13. не дотримався вимог ст.68 Конституції України, п.1 ч.І ст.62 Закону України «Про державну службу», ч.І ст.22, ч.І ст.23. ч.І ст.24, ч.І ст.38, ч.І ст.39, ч.І ст.54 Закону України «Про запобігання корупції», п.2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу НАДС від 28.04.2021 № 72-21. пп.3.1.1, 3.1.3 п.3.1, п.3.7 розділу 3, п.5.1 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України», вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці від 14.09.2022, Контракту № 436/2022 про проходження державної служби від 12.09.2022. Позивач не погоджується з висновками дисциплінарної комісії та вважає такі безпідставними, оскільки зроблені виключно па інформації, викладеній у поданні Львівської обласної прокуратури за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023140000000119 від 21.04.2023, де позивач є лише підозрюваним. Обвинувального вироку за результатами розгляду зазначеного кримінального провадження станом на день проведення службового розслідування, дисциплінарного провадження та оскарження зазначених вище наказів немає. Такс суперечить Конституції України, Конвенції про захисг прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про державну службу». Вважає, що висновок комісії службового розслідування та дисциплінарного провадження про вчинення ОСОБА_1 злочину, у вчиненні якого йому, станом на день звільнення, оголошено підозру, є безпідставним та передчасним, так як у відповідності до иринцину презумпції невинуватості, закріпленому у ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду та и. 2 статті 6 Конвенції про захисг прав людини та основоположних свобод: "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки ного впну не буде доведено в законному порядку". У зазначеному вище кримінальному провадженні вирок суду, яким ОСОБА_1 визнано винним не виносився, а відтак згадані посилання відповідача є суттєвим порушенням основоположних прав ОСОБА_1 . Інших порушень службової, виконавчої дисципліни матеріалами пі службового, ні дисциплінарного провадження не встановлено. Просить суд врахувати те. що виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, посадова особа чи орган повинен навести конкретні факти порушення службової дисципліни. конретизувати, які саме дії в силу своїх посадових обов`язків зобов`язаний був вчинити позивач, проте не вчинив; які саме протиправні дії позивача свідчать про вчинення ним проступку (вчинку), який суперечить покладеним на нього обов`язкам, а також вказати, який саме наявний причиновий зв`язок між діями (бездіяльністю) позивача та настанням негативних наслідків, однак таких доказів піч час дисциплінарного провадження не встановлено. Вказує, що норми Закону №889-Vlll встановлюють відповідальність державних службовців, до яких відноситься також і позивач, за вчинення ними дисциплінарного проступку, в тому числі, за порушення Присяги державного службовця. Однак, для притягнення державного службовця до визначеного виду відповідальності Закон передбачає необхідність встановлення вини такої особи за результатами проведення службового розслідування або дисциплінарного провадження, що у випадку позивача відсутнє.
Ухвалою від 12.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Позивач 16.02.2024 подав клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.02.2024 задоволено клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2024.
28.02.2024 представник Львівської митниці подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що підставою для прийняття оскаржуваних наказів, якими до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби, був встановлений на підставі подання Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» від 23.10.2023 № 31/2-4373-23 та в ході проведення службового розслідування факт про те, що при виконанні посадових обов`язків у робочі зміни з 08:00 год. 17.06.2023 до 08:00 год. 18.06.2023, 08:00 год. 21.06.2023 до 08:00 год. 22.06.2023, позивач не дотримався вимог: ст. 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21; пунктів 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці від 14.09.2022, Контракту № 436/2022 про проходження державної служби від 12.09.2022. Вказує, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення саме дисциплінарного проступку, який за результатами дисциплінарного провадження кваліфіковано як порушення Присяги державного службовця, оскільки позивач скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Відтак вважає покликання позивача на те, що відповідачем не встановлено факту вчинення будь-яких діянь окрім тих, що зазначені у повідомленні про підозру та підлягають кримінально-правовій оцінці в межах кримінального провадження безпідставними. Зазначає, що факти порушення встановлені перевіркою та наведені в Акті, а визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку якраз і визначається під час дисциплінарного провадження. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 05.03.2024, представник позивача зазначає, що зроблені у ході службового розслідування висновки щодо порушення позивачем вимог вищевказаних положень, які виразилися в отриманні неправомірної вигоди за забезпечення безперешкодного ввезення вживаних автомобілів через митний кордон шляхом незастосування позивачем усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст.ст.334-338 Митного кодексу України, не підтверджуються фактичними обставинами та матеріалами службового розслідування. Вказує, що відповідачем не встановлено та не зазначено, які форми митного контролю, передбачені Митним кодексом України та іншими підзаконними актами, не були застосовані позивачем при проведенні митного оформлення автомобілів. Окрім цього, автомобіль марки Volkswagen 1999 року випуску (vin НОМЕР_2 ) переміщувався не ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 , тобто не особою, яка пропонувала неправомірну вигоду, і така невідповідність в межах службового розслідування не була спростована. Відтак позивач вважає, що як службове розслідування, так і дисциплінарне провадження проведені формально, без з`ясування всіх обставин чи то вчинення дисциплінарного проступку, чи то виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення чи то порушення присяги державного службовця. Позивач звертає увагу суду, що дисциплінарна комісія виклала загальні формулювання щодо допущених порушень з боку позивача, не навівши жодних фактичних обставин невиконання або несумлінного виконання позивачем своїх посадових обов`язків щодо проведення митного оформлення переміщуваних автомобілів та не послалася на положення нормативно-правових чи організаційно-розпорядчих документів, якими такі обов`язки передбачено. Зауважує, що у матеріалах службового розслідування та дисциплінарної справи не розкрито змісту пояснень позивача та не надано їм жодної оцінки, що свідчить про ненадання відповідачем змістовної відповіді на доводи позивача та суттєве порушення процедури дисциплінарного провадження в частині встановлення вини державного службовця. Відтак, на думку позивача, відповідачем не доведено факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку та його вини у виявлених порушеннях у роботі комісії.
В підготовчому засіданні 20.03.2024 оголошено перерву до 17.04.2024 для витребування додаткових доказів по справі.
В підготовчому засіданні 17.04.2024 представником позивача подано заяву в порядку статті 47 КАС України, в якій позивач уточнив позовні вимоги в частині визначення розміру його середньоденного заробітку, відомості про що стали йому відомі після подання позову, яку судом прийнято до розгляду.
В підготовчому засіданні 17.04.2024 оголошено перерву до 01.05.2024 для витребування додаткових доказів по справі.
Ухвалою суду від 01.05.2024, винесеною без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 05.06.2024 (у зв`язку з перебуванням судді у відпустці).
05.06.2024 розгляд справи відкладено до 26.06.2024 в зв`язку з неможливістю провести судове засідання через оголошення повітряної тривоги.
26.06.2023 оголошено перерву до 17.07.2024.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та заяві в порядку ст.47 КАС України.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін з їх участю на засіданні, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , розпочав службу в митних органах у вересні 2001 року, на посаді інспектора пересувної оперативної групи №2 сектору оперативного реагування відділу митної варти служби по боротьбі з контрабандою та ПМП Галицької митниці, з вересня 2022 року - на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Угринів» Львівської митниці згідно з контрактом про проходження державної служби №436/2022 від 12.09.2022, укладеним між позивачем та Львівською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України, та на підставі наказу Львівської митниці від 12.09.2022 №1082-о «Про переведення працівників».
Відповідно до наказу Львівської митниці від 25.10.2023 № 201 «Про проведення службового розслідування», за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції призначено проведення службового розслідування з метою виявлення причин і умов. що сприяли вчиненню правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції» в інший спосіб державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 та для проведення службового розслідування створено комісію з проведення службового розслідування.
Підставою для проведення службового розслідування стала інформація, зазначена в Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст.651 Закону України «Про запобігання корупції» від 23/10/2023 № 31 [2-4373-23 (вх. Львівської митниці від 25.10.2023 № 57181/8.7.-09), з якої слідувало, що слідчим відділом Львівського РУНП № 1 ГУНП у Львівській області, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023140000000119 від 21.04.2023 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.
У ході проведення службового розслідування, Комісією опрацьовано надані листом Львівської обласної прокуратури від 27.10.2023 № 31/1-1071вих-23 (вх. Львівської митниці від 27.10.2023 № 58090/8.7) копії повідомлення про підозру, врученого посадовій особі відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 , в рамках кримінального провадження № 42023140000000119, відомості про яке 21.04.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Старший слідчий відділення розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 42023140000000119 від 21.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, 22.06.2023 державному інспектору відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Донецьк, українцю, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого) вручив Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - про те, що він підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
З урахуванням цього, пропонувалось вирішити питання про призначення та проведення службового розслідування та притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності. Про вжиті заходи реагування повідомити на адресу Львівської обласної прокуратури у визначений законом термін.
За результатами проведеного службового розслідування Комісією Львівської митниці складено Акт службового розслідування від 24.11.2023 № 7.4.- 09/504, згідно з яким встановлено, що ОСОБА_1 не дотримався вимог ст.68 Конституції України, п.1 ч.І ст.62 Закону України «Про державну службу», ч.І ст.22, ч.І ст.23, ч.І ст.24, ч.І ст.38, ч.І ст.39, ч.І ст.54 Закону України «Про запобігання корупції», п.2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу НАДС від 28.04.2021 № 72-21, пп.3.1.1. 3.1.3 п.3.1, п.3.7 розділу 3, п.5.1 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України», вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці від 14.09.2022. Контракту № 436/2022 про проходження державної служби від 12.09.2022.
На підставі отриманих у ході проведення службового розслідування фактичних даних, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, комісія дійшла висновку розглянути питання щодо порушення дисциплінарного провадження стосовно державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 .
Дисциплінарною комісією, створеною наказом Львівської митниці від 28.11.2023 № 336-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 », розглянуто дисциплінарну справу державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 за фактами, викладеними у доповідній записці головного державного інспектора відділу з питань запобігання та протидії корупції Львівської митниці Олени Савич від 27.11.2023 № 7.4-09/505.
На засіданні 29.12.2023 Дисциплінарна комісія вирішила, що відомості, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження підтвердилися; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та вини цього державного службовця, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, дисциплінарна комісія рекомендувала керівнику Львівської митниці розглянути питання щодо притягнення державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності і застосувати до нього дисциплінарне стягнення звільнення з посади державної служби.
За результатами розгляду подання Дисциплінарної комісії, наказом Львівської митниці від 08.01.2024 № 3-дс-о «Про застосування дисциплінарного стягнення» до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, а в подальшому наказом Львівської митниці від 26.01.2024 №145-о «Про звільнення ОСОБА_2 », припинено державну службу та звільнено 01.02.2024 ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 статті 65 Закону України «Про державну службу», а також припинено дію контракту у зв`язку із звільненням.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з оскаржуваними наказами, вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для їх прийняття, тому звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України Про державну службу, а також Кодексом законів про працю України у випадках якщо нормами Закону України Про державну службу не врегульовано спірні правовідносини або коли про це не йдеться у законі.
Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Водночас відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до частин першої та третьої статті 569 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Згідно з статтею 1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
6) управління персоналом державних органів;
7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Згідно з статтею 4 Закону №889 державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів:
1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;
2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;
4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;
5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;
6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;
7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;
8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків;
9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;
10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.
За змістом частини третьої статті 5 Закону №889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Отже, відносини, зокрема, щодо припинення державної служби, регулюються Законом №889-VIII. Застосування до відносин щодо припинення державної служби законодавства про працю можливе лише в частині відносин, що не врегульовані цим Законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII порушення Присяги державного службовця, порушення правил етичної поведінки державних службовців, дії, що шкодять авторитету державної служби та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб є дисциплінарним проступком.
Відповідно до частини 5 статті 66 Закону №889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 ч. 2 ст. 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 65 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
Згідно з пунктами 2, 3 частини другої статті 67 Закону №889-VIII, обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань.
Відповідно до частини першої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.
Частинами десятою, одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити:
1) дату і місце її формування;
2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;
7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);
9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частин 5-7 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Відповідно до частини першої статті 76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до статті 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (частина перша статті 77 Закону №889-VIII).
Відповідно до пункту четвертого частини першої стптті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону), а згідно з пунктом четвертим частини першої статті 87 цього Закону підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039).
Відповідно до частин четвертої та п`ятої Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.
Пунктом 24 Порядку №1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Пункт 25 Порядку №1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону №889-VIII.
Відповідно до пункту 31 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.
Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону №889-VIII, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Пунктом 32 Порядку №1039 визначено, що про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
Згідно з пунктом 33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця (п. 33 Порядку №1039).
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб`єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом України Про державну службу та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також, необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
Як встановлено за результатами дисциплінарного провадження державний інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 при виконанні посадових обов`язків у робочі зміни з 08:00 год. 17.06.2023 до 08:00 год. 18.06.2023, 08:00 год. 21.06.2023 до 08:00 год. 22.06.2023, не дотримався вимог: ст. 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21; пунктів 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці від 14.09.2022, Контракту № 436/2022 про проходження державної служби від 12.09.2022.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.62 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції» (далі також Закону № 1700-VII) особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону № 1700-VII особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб: 1) у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону № 1700-VII запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими, а згідно з ч. 1 ст. 39 - особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 1700-VII державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних, юридичних осіб безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги, крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.
До посадових обов`язків державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 , згідно посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці, затвердженої 14.09.2022 в.о. керівника Львівської митниці та підписаної 14.09.2022, ОСОБА_1 , входили наступні посадові обов`язки:
п. 3.1. Безпосереднє здійснення митної справи, контроль за додержанням усіма юридичними й фізичними особами законодавства України з питань митної справи;
п. 3.2. Застосування відповідно до законів України заходів тарифного й нетарифного регулювання, повне та своєчасне справлення податків, зборів (інших обов`язкових платежів) при переміщенні товарів і транспортних засобів комерційного призначення та особистого користування через митний кордон України або проведенні митних процедур;
п. 3.3. Ужиття заходів щодо інтересів споживачів товарів, недопущення ввезення на територію України та випуску в вільний обіг неякісних товарів, товарів, що завдають шкоди навколишньому середовищу й не відповідають чинним в Україні стандартам і вимогам;
п. 3.4. Створення сприятливих умов для прискорення товарообігу, збільшення обсягів пасажиропотоку та вантажопотоків через митний кордон України та захисту прав інтелектуальної власності юридичних і фізичних осіб у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
п. 3.5. Здійснення контролю за переміщенням валютних і культурних цінностей через митний кордон України;
п. 3.6. Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
п. 3.7. Пост-митний контроль;
п. 3.8. Здійснення окремих процедур обліку осіб-нерезидентів.
Висновок про порушення позивачем вищевказаних вимог дисциплінарною комісією зроблено на підставі акту службового розслідування від 24.11.2023 № 7.4.- 09/504, яким встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в одержані службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у порушення вимог чинного законодавства перебуваючи на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
ОСОБА_3 маючи на меті ввезти на територію України з Республіки Польща вживаний легковий автомобіль марки Volkswagen 1999 року випуску (vin НОМЕР_2 ), з номером іноземної реєстрації W8-4426, 17.06.2023 близько 20.17 год. прибув у пункт пропуску «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, що за адресою: Львівська область, Червоноградський район, с. Угринів.
При прибутті на територію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, смуги руху «Червоний коридор» напрямку «в`їзд в Україну», що за адресою: Львівська область Червоноградський район с. Угринів ОСОБА_3 звернувся до державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 для проведення митних формальностей.
У цей час, у державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за забезпечення безперешкодного ввезення ним вживаного легкового автомобіля марки Volkswagen 1999 року випуску (vin НОМЕР_2 ), з номером іноземної реєстрації W8-4426, через митний кордон України, шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст. ст. 334-338 Митного кодексу України.
В подальшому, ОСОБА_1 будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в павільйоні митного оформлення смуги руху «Червоний коридор» у напрямку в`їзд в Україну у пункті пропуску для автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, що за адресою: Львівська область Червоноградський район с. Угринів, при здійсненні митних формальностей, 17.06.2023 близько 20.30 год. одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 50 дол. США, (що згідно курсу НБУ станом на 17.06.2023 складає 1 828 грн.), які знаходились в паспорті громадянина України ОСОБА_3 для виїзду за кордон за забезпечення безперешкодного ввезення ним вживаного легкового автомобіля марки Volkswagen 1999 року випуску (vin НОМЕР_2 ), з номером іноземної реєстрації W8-4426, через митний кордон України, шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст. ст. 334-338 Митного кодексу України.
В подальшому ОСОБА_1 одержавши неправомірну вигоду, засвідчив печаткою контрольний талон ОСОБА_3 , після чого останній залишив територію митного поста, в`їхавши на територію України.
Окрім цього, ОСОБА_3 маючи на меті ввезти на територію України з Респубілки Польща вживаний легковий автомобіль марки Mercedes BENZ/IZOTERMY TIM, 2019 року випуску (vin НОМЕР_3 ), 22.06.2023 близько 05.40 прибув у пункт пропуску «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, що за адресою: Львівська область Червоноградський район с. Угринів.
При прибутті на територію міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, смуги руху «Червоний коридор» напрямку «в`їзд в Україну», що за адресою: Львівська область Червоноградський район с. Угринів ОСОБА_3 звернувся до державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 для проведення митних формальностей.
У цей час, у державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 повторно виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 за забезпечення безперешкодного ввезення ним вживаного легкового автомобіля марки Mercedes BENZ/IZOTERMY TIM, 2019 року випуску (vin НОМЕР_3 ), через митний кордон України, шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст. ст. 334-338 Митного кодексу України.
В подальшому, ОСОБА_1 будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, всупереч інтересам служби, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, перебуваючи на своєму робочому місці, а саме в павільйоні митного оформлення смуги руху «Червоний коридор» у напрямку в`їзд в Україну пункті пропуску для автомобільного сполучення «Угринів - Долгобичув» митного поста «Угринів» Львівської митниці, що за адресою: Львівська область Червоноградський район с. Угринів, при здійсненні митних формальностей, 22.06.2023 близько 06 год. 44 хв. повторно одержав від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 50 дол. США, (що згідно курсу НБУ станом на 22.06.2023 складає 1 828 грн.), які знаходились в паспорті громадянина України ОСОБА_3 для виїзду за кордон за забезпечення безперешкодного ввезення ним вживаного автомобіля марки Mercedes BENZ/IZOTERMY TIM, 2019 року випуску (vin НОМЕР_3 ), через митний кордон України, шляхом незастосування ним усіх можливих форм митного контролю щодо переміщуваних товарів, передбачених ст. ст. 334-338 Митного кодексу України.
В подальшому ОСОБА_1 одержавши неправомірну вигоду, засвідчив печаткою контрольний талон ОСОБА_3 , після чого останній залишив територію митного поста, в`їхавши на територію України.
Після одержання неправомірної вигоди, злочинна діяльність ОСОБА_1 припинена працівниками правоохоронних органів, а частину предмету неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 40 дол. США гривень вилучено в ході проведення обшуку.
За результатами розгляду дисциплінарної справи Комісією встановлено, що у робочу зміну з 08:00 год. 17.06.2023 по 08:00 год. 18.06.2023 службову діяльність на митному посту «Угринів» Львівської митниці у пункті пропуску «Угринів Долгобичув» виконували посадові особи відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці.
Державний інспектор ОСОБА_1 виконував посадові обов`язки на ділянці роботи «в`їзд в Україну, червоний коридор», при виконанні посадових обов`язків використовував закріплені за ним ОНП № 298 та штамп ПМК № 298.
Згідно інформації, наявної у базах даних АСМО «Інспектор» митниці: 17.06.2023 о 20:27 год., в зону митного контролю пункту пропуску «Угринів Долгобичув» у напрямку «в`їзд в Україну», смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_4 , VIN код: НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_5 .
17.06.2023 о 20:44 год. здійснено митний контроль щодо транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_4 , VIN код: НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_5 .
17.06.2023 о 20:45 год., транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_4 , VIN код: НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт для виїзду за кордон: НОМЕР_5 , виїхав із зони митного контролю.
В електронному журналі пункту пропуску та диспетчері зони митного контролю АСМО «Інспектор» щодо транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_4 зафіксовано внесення інформації щодо в`їзду та виїзду транспортного засобу із зони митного контролю, а також здійснення митного оформлення транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_4 , державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 .
У робочу зміну з 08:00 год. 21.06.2023 по 08:00 год. 22.06.2023 службову діяльність на митному посту «Угринів» Львівської митниці у пункті пропуску «Угринів Долгобичув» виконували посадові особи відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці.
Державний інспектор ОСОБА_1 виконував посадові обов`язки на ділянці роботи «в`їзд в Україну, червоний коридор», при виконанні посадових обов`язків використовував закріплені за ним ОНП № 298 та штамп ПМК № 298.
Згідно інформації, наявної у базах даних АСМО «Інспектор» митниці: 22.06.2023 о 06:47 год. в зону митного контролю пункту пропуску «Угринів Долгобичув» у напрямку «в`їзд в Україну», смугою руху «червоний коридор» прибув транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» модель - SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3
22.06.2023 о 06:59 год. здійснено митний контроль щодо транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» модель - SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3
22.06.2023 о 06:59 год., транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» модель - SPRINTER, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN-код: НОМЕР_3 , під керуванням гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виїхав із зони митного контролю.
В електронному журналі пункту пропуску та диспетчері зони митного контролю АСМО «Інспектор» щодо транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_6 зафіксовано внесення інформації щодо в`їзду та виїзду транспортного засобу із зони митного контролю, а також здійснення митного оформлення транспортного засобу р.н.з. НОМЕР_6 , державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 .
Також під час здійснення дисциплінарного провадження встановлено, що Комісія з проведення службового розслідування встановила наступні причини і умови, що сприяли вчиненню державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 корупційного правопорушення, невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»:
недотримання вимог Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про державну службу», положень нормативно-правових актів з питань державної митної справи, відомчих наказів Державної митної служби України, Львівської митниці;
превалювання приватного інтересу над державними (стосовно дотримання вимог законодавства України, у тому числі антикорупційного), свідоме ігнорування положень чинного законодавства України, в тому числі вимог Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про запобігання корупції», положень нормативно-правових актів з питань державної митної справи, відомчих наказів Державної митної служби України, Львівської митниці;
неналежний рівень особистої зацікавленості стосовно вивчення та практичного застосування положень законодавства, у тому числі антикорупційного, самостійного покращення своїх вмінь, навичок та знань, відповідно до функцій та завдань займаної посади, підвищення професійного рівня, удосконалення організації службової діяльності, з метою забезпечення виконання вимог пункту 3.11 розділу 3 наказу Держмитслужби від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»;
відсутність підтверджених фактів звернень державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 до начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці, начальника митного поста «Угринів» Львівської митниці, а також посадових осіб відділу з питань запобігання та протидії корупції Львівської митниці щодо можливих фактів вчинення, в тому числі третіми особами корупційних та/або пов`язаних корупцією правопорушень, інших фактів невиконання положень Закону України «Про запобігання корупції», із метою отримання відповідних роз`яснень вимог антикорупційного законодавства України.
Дисциплінарна комісія вважала, що причинами і умовами, що призвели до вчинення державним інспектором відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарного правопорушення є невиконання безпосередньо ним вищезазначених положень законодавства та неналежний контроль за його діями з боку безпосереднього керівника.
З урахуванням зазначеного вище, на підставі зібраних в ході здійснення дисциплінарного провадження документів, матеріалів та пояснень, Комісія дійшла висновку, що державний інспектор відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці ОСОБА_1 згідно фактів, зазначених у Поданні Львівської обласної прокуратури про проведення службового розслідування в порядку ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» від 23.10.2023 № 31/2- 4373-23, вх. Львівської митниці від 25.10.2023 № 57181/8.7-09 та матеріалів, зібраних в ході проведення службового розслідування при виконанні посадових обов`язків у робочі зміни з 08:00 год. 17.06.2023 до 08:00 год. 18.06.2023, 08:00 год. 21.06.2023 до 08:00 год. 22.06.2023, не дотримався вимог: ст. 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21; пунктів 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці від 14.09.2022, Контракту № 436/2022 про проходження державної служби від 12.09.2022.
Спростовуючи вказані порушення та наполягаючи на проведенні митних формальностей з дотриманням вимог вищезазначених норм позивач покликається на недоведення відповідачем порушення позивачем вимог законодавства при здійсненні митних формальностей матеріалами службового розслідування, проведення службового розслідування та дисциплінарного провадження формально, без з`ясування всіх обставин щодо вчинення дисциплінарного проступку та виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення чи порушення присяги державного службовця.
Оцінюючи такі доводи позивача суд зазначає, що наявними в матеріалах службового розслідування доказами підтверджено факт здійснення позивачем митного контролю 17.06.2023 щодо транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN», д.н.з. НОМЕР_4 , VIN код: НОМЕР_2 та 22.06.2023 щодо транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» модель SPRINTER під час їх переміщення через митний кордон та здійснення митних формальностей саме позивачем. Згідно усних пояснень позивача, наданих в процесі дисциплінарного провадження на засіданні комісії 29.12.2023 та в судовому засіданні позивач також підтвердив здійснення таких формальностій та не заперечив факт виявлення у нього грошових коштів у сумі 40 дол. США.
Частиною 1 статті 36 Закону № 889-VIII передбачено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".
Конституційний Суд України у рішенні від 11.03.2011 у справі № 2-рп/2011 вказав, що з наведеного у статті 36 Закону № 889-VIII тексту Присяги державного службовця, вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця. За такого правового врегулювання порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
Присяга державного службовця передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Судом з`ясовано, що в спірному випадку дисциплінарний проступок виявився у порушення правил етичної поведінки державного службовця, дії, що шкодять авторитету державної служби та використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Суд акцентує увагу на тому, що інформація про відповідну подію мала широке висвітлення в різних інформаційних ресурсах, зокрема, але не виключно, на таких сторінках в мережі інтернет:https://zaxid.net/na_lvivskiy_mitnitsi_vikrili_shemu_poboriv_pri_oformlenni avtomobiliv_n1566063 (Заголовок: На Львівській митниці викрили схему поборів при розмитненні автомобілів) https://www.ukr.net/ru/news/details/criminal/98168846.html (Заголовок: Посадовця Львівської митниці затримали на хабарі) https://lvnews.org.ua/post/view/1687511924-na-mitnomu-postu--ugriniv--vikrilimasshtabnu-shemu-poboriv-pri-rozmitnenni (Заголовок: На митному посту «Угринів» викрили масштабну схему поборів при розмитненні авто).
Вказані факти набули широкого інформаційного розголосу та значного медійного резонансу, що дискредитує не тільки посадову особу, а й державний орган, в якому така особа проходить службу.
Доводи позивача про те, що за змістом опублікованих статтей відсутня інформація про причетність саме позивача до вказаних подій не спростовує сам факт інформаційного розголосу та дискредитації державного органу, а за відсутності факту повідомлення про підозру іншим особам оцінюється судом критично.
Згідно зі статтею 4 Закону № 889-VIII державна служба здійснюється з дотриманням принципів: верховенства права, законності, професіоналізму, патріотизму, ефективності, забезпечення рівного доступу до державної служби, політичної неупередженості, стабільності.
На державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України Про запобігання корупції від14.10.2014 1700-VII. Одним із основних обов`язків державного службовця є додержання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Вступаючи на службу, державний службовець зобов`язується не вчиняти дії проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підривають довіру до нього як до носія влади, що призводять до приниження державного органу та унеможливлюють подальше виконання ним своїх обов`язків.
Тобто, державний службовець має неухильно дотримуватися законодавства у сфері запобігання і протидії корупції та утримуватися від його порушень, оскільки такі дії підривають авторитет органу державної влади та дискредитують державний орган в цілому.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку. Зміст матеріалів дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 свідчить про порушення основних обов`язків державного службовця, в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов`язків, оскільки ОСОБА_1 не дотримався вимог ст. 68 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 62 Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу», ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 23, ч. 1 ст. 24, ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 54 Закону України від 14.10.2014 «Про запобігання корупції»; пункту 2 розділу 3 Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених Національним агентством України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, у редакції наказу від 28.04.2021 № 72-21; пунктів 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1, п. 3.5, п. 3.6, п. 3.7 розділу 3, п. 5.1, п. 5.3 розділу 5 наказу Державної митної служби України від 02.09.2021 № 668 «Про затвердження Кодексу та правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України»; вимог Посадової інструкції державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Угринів» Львівської митниці від 14.09.2022, Контракту № 436/2022 про проходження державної служби від 12.09.2022, скоїв проступок проти інтересів державної служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. З цих підстав, враховуючи встановлений зміст вчинених позивачем правопорушень суд погоджується з висновком дисциплінарної комісії про порушення позивачем Присяги державного службовця.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що факти, які стали підставою для оформлення повідомлення про підозру, не можуть бути підставами для висновку про вчинення дисциплінарного проступку.
Порушення присяги державного службовця є окремою підставою для реалізації дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Ця підстава не пов`язана із порушенням кримінального провадження та набрання чинності вироком суду. Наявність кримінального провадження, розпочатого щодо особи, яка проходить службу в митному органі, не виключає можливості застосування до особи наслідків, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 66 Закону України Про державну службу, у разі встановлення під час службового розслідування невиконання або неналежного виконання державним службовцем своїх посадових обов`язків.
Суд зауважує, що рішення про захід впливу у вигляді звільнення вжито до позивача за вчинення корупційного правопорушення (отримання неправомірної вигоди), що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у скоєнні кримінального правопорушення є компетенцією кримінального суду.
Рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Предметом цього спору є обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення.
Отже, доводи позивача про те, що підставою для його звільнення був лише факт повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення суд вважає помилковими, оскільки позивача звільнено не за вчинення кримінального правопорушення, а за порушення присяги державного службовця, яка передбачає обов`язок дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки.
Суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі X. v. Austria про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі C. v. the United Kingdom про неприйнятність заяви № 11882/85).
Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі Ringvold v. Norway, заява № 34964/97). Тому, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції, охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 120/8381/20.
При цьому суд зауважує, що оскаржуючи спірні накази, позивач не надає належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені вище факти та обставини, а покликається лише на те, що спірні накази є протиправними, оскільки прийняті на підставі повідомлення про підозру.
Суд вважає помилковими доводи позивача про те, що матеріали досудового розслідування не можуть бути доказами в дисциплінарному провадженні.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №9901/918/18.
Суд також враховує викладений у вказаній постанові від 22.10.2019 у справі №9901/918/18 висновок про те, що статтями 19, 21 Кодексу професійної етики визначено обов`язок прокурора суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища; прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.
Суд вважає за необхідне наголосити на особливих вимогах до дотримання службової дисципліни державними службовцями в умовах воєнного стану, порушення якої призводить до негативних наслідків для національної безпеки України.
Необгрунтованими є також доводи позивача про те, що у матеріалах службового розслідування та дисциплінарної справи не розкрито змісту пояснень позивача та не надано їм жодної оцінки, що свідчить про ненадання відповідачем змістовної відповіді на доводи позивача та суттєве порушення процедури дисциплінарного провадження в частині встановлення вини державного службовця.
Суд зазначає, що наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності містить чітке формулювання суті та обставини допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №813/3820/17.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення (ч.1 ст.77 Закону № 889-VIII).
Керівником Львівської митниці вказаний строк дотриманий.
При проведені службового розслідування враховано що в.о.начальника відділу митного оформлення №3 митного посту Угринів ОСОБА_6 до дисциплінарній комісії надано позитивну характеристику ОСОБА_1 та те, що позивач не має діючих дисциплінарних стягнень.
З огляду на викладене Львівською митницею належним чином проведено службове розслідування з дотриманням всіх передбачених чинним законодавством строків, досліджено всі належні докази, враховано пояснення позивача та характеристику ОСОБА_1 і застосовано дисциплінарне стягнення відповідно до норм чинного законодавства.
Суд наголошує, що позивачем не надано докази, які спростовують висновки дисциплінарного провадження та можуть свідчити про невчинення дисциплінарного проступку.
Оскаржуваний наказ Про застосування дисциплінарного стягнення від 08.01.2024 № 3-дс винесено з урахуванням ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку на підставі ст.ст.67, 69, 74, 77 та керуючись статтею 64, пунктами 1, 2, 4, 9 частини 2 статті 65, пунктом 4 частини 1, частини 5 статті 66 Закону України Про державну службу, а в подальшому підставно наказом Львівської митниці Про звільнення ОСОБА_2 від 26.01.2024 № 145-0 4 припинено державну службу та звільнено 01.02.2024 ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4, 9 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а також припинено дію контракту у зв`язку із звільненням.
Обставини справи свідчать, що рішення та дії відповідача у процесі притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача є законними та обґрунтованими.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення слід відмовити.
Позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від первинної вимоги про визнання протиправним та скасування наказів про застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення позивача, а тому у їх задоволенні теж слід відмовити.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.
У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності за правилами ст. ст. 72-78, 90 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах забезпечив дотримання ч. 2 ст. 19 Конституції України і ч. 2 ст. 2 КАС України, позаяк обставини події з`ясував повно та вичерпно, діяння позивача кваліфікував правильно, норму закону визначив вірно, зміст приписів цієї норми витлумачив без помилок (перекручень), взяв до уваги усі суттєві поза розумним сумнівом фактори, наслідки вчиненого позивачем діяння не спотворив, міру юридичної відповідальності обрав без явного та очевидно нерозумного перевищення меж свободи адміністративного розсуду.
На думку суду, відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішень вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 19-21, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
в и р і ш и в:
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшко, 1 код ЄДРПОУ: 43971343) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідних положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26.07.2024.
Суддя Чаплик І.Д.
