УХВАЛА
18 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/1038/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід суддів Студенця В.І., Бакуліної С.В., Кібенко О.Р.
у справі № 904/1038/23
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2", ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Чумаківська сільська рада, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шкода Олександр Миколайович, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Остапенко Євген Миколайович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович,
про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсними актів, скасування реєстраційної дії, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 у справі №904/1038/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2023 у справі №904/1038/23 сpкасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2", оформлене Протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2" від 28.08.2018, яким учасники: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , вирішили: заснувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2" та сформувати статутний капітал товариства у розмірі 4 000 000,00грн, наступним чином: ОСОБА_4 вносить 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , вартістю 650 000,00грн, та 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 350 000,00грн, загальна частка 1 000 000,00грн (25% статутного капіталу); ОСОБА_3 вносить 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , вартістю 650 000,00грн, та 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 175 000,00грн, загальна частка 825 000,00грн (20,625% статутного капіталу); ОСОБА_2 вносить 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , вартістю 175 000,00грн (частка 4,375% статутного капіталу); ОСОБА_5 вносить частку в розмірі 2 000 000,00грн (50% статутного капіталу) та призначається директором; вищим органом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2" є загальні збори Учасників; визначити місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2" за адресою: 49089, м. Дніпро, Чечелівський р-н, вул. Автотранспортна, буд. 4; затвердити одноособовий виконавчий орган - директор, до його компетенції входить весь спектр питань пов`язаних з діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2", за винятком тих, що входять до виключної компетенції Учасників; обрати директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2" ОСОБА_5 з дня державної реєстрації; предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро- Квартал-2" є формування ринку товарів і послуг, що не заборонено чинним законодавством, з метою отримання прибутку. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2" є учасником зовнішньоекономічної діяльності. За КВЕДом обрані таки види діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; затвердити Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро- Квартал-2"; зареєструвати в органах державної реєстрації Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2" згідно з діючим законодавством України. Скасовано реєстраційну дію про внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації створення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Квартал-2" (код в ЄДРПОУ 40145583) від 06.09.2018 за № 122410200000086956, проведену державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяною Василівною. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №904/1038/23, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2024 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 904/1038/23 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник), 13.09.2024 повторно звернувся через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 зі справи № 904/1038/23.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.09.2024 для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 904/1038/23 визначено такий склад колегії суддів: Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
16.09.2024 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід суддів Студенця В.І. (головуючого), Бакуліної С.В., Кібенко О.Р. від розгляду даної справи.
Заяву про відвід мотивовано тим, що Верховним Судом у складі цієї ж колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. (головуючого), суддів: Бакуліної С.В., Кібенко О.Р. вже розглядалась касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.03.2024 у справі № 904/1038/23 та було вирішено закрити касаційне провадження, незважаючи на достатні підстави для розгляду касаційної скарги по суті, тому вважає повторний розгляд касаційної скарги тим самим складом суду недопустимим. Стаття 36 ГПК України передбачає недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.
Крім того з тексту ухвали Верховного Суду від 21.08.2024, якою було закрито касаційне провадження, вбачається певна однобічність і упередженість суддів під час розгляду питання обґрунтованості касаційної скарги та підстав касаційного оскарження. Зазначене виявляється зокрема у тому, що під час розгляду касаційної скарги колегією суддів не надано жодної уваги тим обставинам, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи було грубо порушено безліч норм процесуального права. Фактично колегія суддів не перевірила обставини порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні питання про закриття касаційного провадження. Крім того, в ухвалі від 21.08.2024 наведено критерії визначення подібності правовідносин з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду, однак розглядаючи питання подібності наведеної скаржником практики колегія суддів відійшла від таких критеріїв та допустила надмірний формалізм. Зокрема, скаржник наводив у касаційній скарзі обставини пропуску позовної давності позивачами та посилався на судову практику з приводу застосування норм статті 261 ЦК України. При цьому, наведена практика визначала загальні критерії для початку перебігу строку позовної давності і порядку доведення обставин спливу позовної давності сторонами процесу. Натомість колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку наведена практика містить висновки щодо застосування норм статей 256, 261 у поєднанні зі статтею 388 ЦК України і такі висновки не можуть бути застосовані. При цьому, у касаційній скарзі було наведено чіткий перелік матеріалів справи, які підтверджують обізнаність позивачів із обставинами, які стали підставою для звернення до суду. Такі матеріали були повністю проігноровані як судом апеляційної, так і судом касаційної інстанції. З урахуванням викладеного, вважає, що визначена колегія суддів для розгляду касаційної скарги у справі №904/1038/23 підлягає відводу.
Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2024 визнано необґрунтованим відвід заявлений ОСОБА_1 суддям: Студенця В.І., Бакуліної С.В., Кібенко О.Р., у розгляді справи № 904/1038/23, передано справу на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Студенця В.І., Бакуліної С.В., Кібенко О.Р., було визначено суддю Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняка В.Я. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024).
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Студенця В.І., Бакуліної С.В., Кібенко О.Р. від розгляду справи № 904/1038/23, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
У силу положень частин другої і третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 ГПК України.
Зокрема, відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Водночас, відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Заява ОСОБА_1 про відвід суддів Студенця В.І., Бакуліної С.В., Кібенко О.Р. від розгляду справи № 904/1038/23 ґрунтується на припущеннях, зводиться до незгоди з раніше прийнятими судовими рішеннями та оцінки процесуальних дій колегії суддів при вирішенні питання про закриття касаційного провадження у справі № 904/1038/23, однак не містить обґрунтованих доводів, які б викликали сумнів у їх неупередженості або об`єктивності.
Суд зазначає, що доводи заявника щодо необхідності відводу судді Студенця у справі № 904/1038/23 з підстав незгоди з правовою позицією колегії суддів прямо порушують принцип судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує.
Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд не вбачає об`єктивних обставин, які викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді, а також враховуючи положення частини 4 статті 35 ГПК України, Суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Студенця В.І., Бакуліної С.В., Кібенко О.Р. від розгляду справи №904/1038/23.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду,-
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів складі Студенця В.І. (головуючого), Бакуліної С.В., Кібенко О.Р. від розгляду справи № 904/1038/23 відмовити.
2. Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В.Я. Погребняк
