Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018150280000625 за апеляційною скаргою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2024 року, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сиваківка, Хорольського району Приморського краю, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого тапроживаючого заадресою АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,
-якою звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження № 12018150280000625 від 05.09.2018 стосовно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
захисник ОСОБА_8
законний представник ОСОБА_9
( в режимі відеоконференції з Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області)
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Призначити новий судовий розгляду в суді першої інстанції.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою суду задоволено клопотання прокурора про закриття кримінального провадження з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 .
Звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018150280000625 від 05.09.2018 стосовно ОСОБА_6 ч. 1 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду такою, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Пояснює, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 вчинив суспільно-небезпечне діяння в стані неосудності, в зв`язку з чим прокурор подав до суду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо останнього, а не обвинувальний акт. Крім того, згідно висновку експерта суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_6 вчинив у стані неосудності, що виключає склад злочину, оскільки відсутній його суб`єкт, яким може бути лише осудна особа.
Вказує, що до суду надійшло кримінальне провадження щодо вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК У країни, із клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо нього, як до особи, яка під час вчинення цього діяння перебувала в стані неосудності, останній не є суб`єктом злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а тому не може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК У країни.
На думку прокурора, суд приймаючи рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 на підставі ст. 49 КК України, застосував закон, який не підлягає застосуванню, та допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що з урахуванням того, що клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру не було розглянуто по суті судом першої інстанції, відповідно до ст.409 КПК України є підставою для скасування ухвали Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23.02.2024р. з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
В провадженні Новоодеського районного суду Миколаївської області перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12018150280000625від 05.09.2018року стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 КК України. Відповідно до клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, в діях останнього вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжки), яке полягає у тому що 03 вересня 2018 року, близько 22.00 години, ОСОБА_6 , перебував за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_10 .
У цей час, ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу, зайшов до гаражного приміщення для господарчих інструментів і таємно викрав електричну шліфувальну машинку УШМ 05125 «Буран», вартістю 570 грн., бензинову косу марки «Gras Mahen 4600 W», вартістю 1070 грн. та мобільний телефон марки «Ergo В 500» із зарядним пристроєм вартістю 1130 грн., які належать ОСОБА_10 та тримаючи інструменти й мобільний телефон у руках, з місця вчинення злочину зник, спричинивши ОСОБА_10 матеріальні збитки на загальну суму 2770 грн.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, яке мотивовано тим, що із часу вчинення ОСОБА_6 зазначеного суспільно-небезпечного діяння минуло більше п`яти років. Таким чином, оскільки суспільно небезпечне діяння скоєне ОСОБА_6 має ознаки складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності складають три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.Відтак вважає, що кримінальне провадження підлягає до закриття у зв`язку із закінченням строків давності встановлених нормами чинного законодавства.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд зауважив, що вчинене ОСОБА_6 суспільно небезпечне діяння, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 185 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачено покарання у виді обмеженням волі, враховуючи, що перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд прийшов до переконання, що клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак його слід задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 КК України.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції до початку розгляду судової справи по суті, прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу частково та закрити кримінальне провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Заслухавши думку захисника, який підтримав клопотання прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, підлягає задоволенню, апеляційна скарга прокурора задоволенню частково, виходячи з наступного.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Законом України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів»від 18липня 2024року №3886-IX (далі Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 3028 грн.) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Тобто, з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (раніше для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна перевищувала 302,8 грн.).
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Згідно доклопотання прозастосування заходівмедичного характеру у кримінальному провадженні №12018150280000625від 05.09.2018року стосовно ОСОБА_6 , в діях останнього вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжки) 03.09.2018р., на суму 2770грн.
Пунктом 4-1 частини 1 статті 284КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки Законом №3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Також судом ураховується усталена практика Європейського суду з прав людини щодо поняття «якість закону» - національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб. Відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст.7 «Ніякого покарання без закону» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.
Враховуючи наведене, а також згоду сторін судового провадження на закриття кримінального провадження на ційпідставі, кримінальне провадження №12018150280000625 внесене в ЄРДР 05.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Що стосується клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 , колегія суддів дійшла наступного.
Так, відповідно до ст.92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Оскільки діяння, вчинене ОСОБА_6 , не є суспільно небезпечним діянням, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, відповідно до положень ст. 503 КПК України відсутні підстави для застосування до нього заходів медичного характеру. За такого, колегія суддів, вважає, що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.376, 405,407,409,418,419,424,426,532КПКУкраїни апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Ухвалу Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2024 року, якою звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження №12018150280000625 від 05.09.2018 стосовно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України скасувати.
На підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження №12018150280000625 від 05.09.2018 за ч. 1 ст. 185 КК України закрити.
В задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_6 відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді
