Єдиний державний реєстр судових рішень
23.02.2024
Справа № 482/2230/18
Номер провадження 1-кп/482/41/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2024 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , особи щодо якої розглядається клопотання ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12018150280000625 від 05.09.2018 року стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сиваківка, Хорольського району Приморського краю, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого тапроживаючого заадресою АДРЕСА_1 ,за ознаками суспільно небезпечного діяння передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Новоодеського районного суду Миколаївської області перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12018150280000625від 05.09.2018року стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185 КК України.
Відповідно до клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_4 , який вчинив суспільно-небезпечне діяння, в діях останнього вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжки), яке полягає у тому що 03 вересня 2018 року, близько 22.00 години, ОСОБА_4 , перебував за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_7 .
У цей час. ОСОБА_4 , шляхом вільного доступу, зайшов до гаражного приміщення для господарчих інструментів і таємно викрав електричну шліфувальну машинку УШМ 05125 «Буран», вартістю 570 грн., бензинову косу марки «Gras Mahen 4600 W», вартістю 1070 грн. та мобільний телефон марки «Ergo В 500» із зарядним пристроєм вартістю 1130 грн., які належать ОСОБА_7 та тримаючи інструменти й мобільний телефон у руках, з місця вчинення злочину зник, спричинивши ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 2770 грн.
У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, яке мотивовано тим, що із часу вчинення ОСОБА_4 зазначеного суспільно-небезпечного діяння минуло більше п`яти років. Таким чином, оскільки суспільно небезпечне діяння скоєне ОСОБА_4 має ознаки складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності складають три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років. Відтак вважає, що кримінальне провадження підлягає до закриття у зв`язку із закінченням строків давності встановлених нормами чинного законодавства.
У судовому засіданні ОСОБА_4 , його захисник Адвокат ОСОБА_5 та законний представник ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора про закриття кримінального провадження.
Потерпіла у судове засідання не з`явилась, хоча про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, в матеріалах прави наявна заява в якій вона просить судовий розгляд провести без її участі.
Заслухавши клопотання прокурора, думку захисника та особи, що підозрюється у вчиненні суспільно небезпечного діяння та її законного представника, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 92 КПК України визначено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно ч. 1ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбаченийст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст.49 та ст.106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг ч. 2 ст. 49 КК України.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченої; згода обвинуваченої на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.
При цьому суд враховує, що із змісту ст. 92 КПК України вбачається, що примусові заходи медичного характеру застосовуються до особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
З положень ст.ст.511,512 КПК України слідує, що судовий розгляд клопотання прокурора, або клопотання слідчого затвердженого прокурором про застосування примусових заходів медичного характеру, завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.
Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які (ч. 1ст. 513КПК України).
Статтею 94 КК України визначено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Відповідно до ч. 2ст. 513 КПК України суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання.
Отже, суд приймаючи рішення щодо примусових заходів медичного характеру посилається на досліджені докази.
Разом із тим Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17 звернуто увагу, що звільнення від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України(сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Із аналізу норм чинного законодавства вбачається, що строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності будь-якого виду, незалежно від того на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Також згідно з п.8постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад кримінального правопорушення і особа винна в його вчиненні, а також умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК України порядку відповідне судове рішення.
Судом встановлено, що вищевказане суспільно-небезпечне діяння ОСОБА_4 по даному кримінальному провадженню було вчинено 03 вересня 2018 року, від явки до органів слідства, прокурора та суду ОСОБА_4 не ухилявся та не переховувався, тобто відсутні обставини, що переривають чи зупиняють перебіг строків давності, які встановлені ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України.
Отже, вищенаведені обставини свідчать, що строк притягнення до кримінальної відповідальності закінчився.
Згідно з п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров`я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, за змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності є обов`язковим.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні підозрюваного/обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав його, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприпустимим.
У відповідності до ч.3ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого захисником клопотання, з огляду на те, що вчинене ОСОБА_4 суспільно небезпечне діяння, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 185 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачено покарання у виді обмеженням волі , враховуючи, що перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак його слід задовольнити, звільнивши її від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст.12,44,49, ч. 2 ст.125 КК України, ст. ст.284-288,372 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України на підставі ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018150280000625 від 05.09.2018 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
