Єдиний державний реєстр судових рішень
Постанова
Іменем України
(додаткова)
24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 712/3590/22
провадження № 61-14297сво23
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
за позовом про розірвання шлюбу, визнання права особистої приватної власності на майно, набуте за час шлюбу:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
за зустрічним позовом про розірвання шлюбу, зміну прізвища дитини, визначення місця проживання дитини та поділ спільного майна подружжя:
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Черкаської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи питання про ухвалення додаткового рішення за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2023 року у складі судді Троян Т. Є., та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року в складі колегії суддів: Новікова О. М., Гончар Н. І., Сіренка Ю. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовів
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання права особистої приватної власності на майно, набуте за час шлюбу.
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Черкаської міської ради, про розірвання шлюбу, зміну прізвища дитини, визначення місця проживання дитини та поділ спільного майна подружжя.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2023 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Прізвище ОСОБА_2 змінено на дошлюбне - ОСОБА_2 .
Визначено місце проживання дитини: ОСОБА_5 разом з матір`ю ОСОБА_2 .
Позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_2 у частині зміни прізвища малолітнього ОСОБА_5 відмовлено.
Визнано об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Визнано об`єктом спільною сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 :
Меблі та побутову техніку, яка станом на момент припинення шлюбних відносин знаходилася за адресою: АДРЕСА_2 : кутовий диван на кухню, стіл, стільці вартістю - 5 000 грн; кухня кутова вартістю - 16 000 грн; світлодіодна люстра вартістю - 1 000 грн; електродуховка вартістю - 8 000 грн; газововарочна панель вартістю - 6 500 грн; передпокій вартістю - 5 400 грн; світлодіодні світильники для стелі 3 шт. вартістю - 1 200грн; диван кутовий вартістю - 14 000 грн; кондиціонер вартістю - 8 000 грн; кругла світлодіодна люстра вартістю - 1 500 грн; килим - 1 200 грн; стіл письмовий вартістю - 3 000 грн; стіл комп`ютерний - 4 500 грн; два дитячих ліжка вартістю - 6 000 грн; два дитячих матраци вартістю - 5 000 грн; дитячий килим вартістю - 3 270 грн; кругла світлодіодна люстра вартістю - 1 000 грн; шафа-купе вартістю - 7 000 грн; дві тумбочки вартістю - 2 000 грн; кругла світлодіодна люстра вартістю - 1 000 грн.; всього на суму 100 570 грн.
Меблі та побутова техніка яка станом на момент припинення шлюбних відносин знаходилася за адресою: АДРЕСА_1 : передпокій вартістю - 5 400 грн; пральна машина вартістю - 6 500 грн; унітаз вартістю - 2 200 грн; ванна вартістю - 4 000 грн; умивальник вартістю - 2 000 грн; бойлер вартістю - 4700 грн; дзеркало з підвісною полкою вартістю - 1 000 грн; плита газова з духовкою вартістю - 4 500 грн; холодильник вартістю - 1 200 грн; кухонні меблі вартістю - 4 000 грн; люстра вартістю - 1 300 грн; диван кутовий вартістю - 7 000 грн; комод вартістю - 1 200 грн; тумбочка вартістю - 1 400 грн; шафа вартістю - 3 800 грн; всього на суму 50 200 грн.
Виділено в особисту приватну власність ОСОБА_2 наступне рухоме майно (за адресою АДРЕСА_2 ): кутовий диван на кухню, стіл, стільці вартістю - 5 000 грн; кухня кутова вартістю - 16 000 грн; світлодіодні світильники для стелі 3шт. вартістю - 1200грн; світлодіодна люстра вартістю - 1 000 грн; електродуховка вартістю - 8 000 грн; газововарочна панель вартістю - 6 500 грн; кругла світлодіодна люстра вартістю - 1 500 грн; килим - 1 200 грн; стіл письмовий вартістю - 3 000 грн; стіл комп`ютерний - 4 500 грн; два дитячих ліжка вартістю - 6 000 грн; два дитячих матраци вартістю - 5 000 грн; дитячий килим вартістю - 3 270 грн; кругла світлодіодна люстра вартістю - 1 000 грн; шафа-купе вартістю - 7 000 грн; дві тумбочки вартістю - 2000 грн; кругла світлодіодна люстра вартістю - 1 000 грн; всього на суму 73 170 грн.
Виділено в особисту приватну власність ОСОБА_1 наступне рухоме майно за адресою АДРЕСА_1 : передпокій вартістю - 5 400 грн; пральна машина вартістю - 6 500 грн; унітаз вартістю - 2 200 грн; ванна вартістю - 4 000 грн; умивальник вартістю - 2 000 грн; бойлер вартістю - 4 700 грн; дзеркало з підвісною полкою вартістю - 1 000 грн; плита газова з духовкою вартістю - 4 500 грн; холодильник вартістю - 1 200 грн; кухонні меблі вартістю - 4 000 грн; люстра вартістю - 1 300 грн; диван кутовий вартістю - 7 000 грн; комод вартістю - 1 200 грн; тумбочка вартістю - 1 400 грн; шафа вартістю - 3 800 грн.
Виділено в особисту приватну власність ОСОБА_1 наступне рухоме майно (за адресою АДРЕСА_2 ): передпокій вартістю - 5 400 грн; диван кутовий вартістю - 14 000 грн; кондиціонер вартістю - 8000 грн; всього на суму 77 600 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 8 354,30 грн та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 16 000 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2023 року залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати на правову допомогу в сумі 5 000 грн.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , залишено без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 травня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 серпня 2023 року у частині задоволених позовних вимог про визнання квартир за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 спільним майном подружжя, визнання права власності по 1/2 за кожним з подружжя та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання спірних квартир особистою приватною власністю залишено без змін.
У відзиві ОСОБА_2 містилося клопотання про те, що у зв`язку із поданням ОСОБА_1 касаційної скарги ОСОБА_2 вона понесла судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн, які просила стягнути із ОСОБА_1 . На підтвердження понесених витрат ОСОБА_2 надала: квитанцію до прибуткового касового ордера; детальний опис робіт; розписку.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Кожен має право на професійну правничу допомогу (частина перша статті 59 Конституції України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:
«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
44. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
45. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
46. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
47. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19 вказано, що:
«у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Судами також не враховано, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (на підставі якої прийнято рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі обґрунтування нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, судами не враховано, що для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат».
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
З урахуванням залишення без задоволення касаційної скарги, відсутності заперечень зі сторони ОСОБА_1 , належить задовольнити клопотання ОСОБА_2 , яке міститься у відзиві на касаційну скаргу, та постановити додаткове рішення про стягнення на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання ОСОБА_2 , яке міститься у відзиві на касаційну скаргу, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: А. І. Грушицький
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник
Є. В. Синельников
І. М. Фаловська
М. Є. Червинська
