Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
10 червня 2024 року
м. Київ
справа № 461/433/23
провадження № 61-8220ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на рішення Галицького районного суду м. Львова
від 11 жовтня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Львівської митниці, Львівської районної військової адміністрації, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної протиправними діями
та рішеннями,
ВСТАНОВИВ:
04 червня 2024 року ОСОБА_2 , який зазначає, що є представником Львівської митниці, у системі «Електронний суд» сформував касаційну скаргу на зазначені судові рішення (вх. № 19243/0/220-24 від 05 червня 2024 року).
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом
та підлягає поверненню з таких підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися
до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно
до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК України).
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом
її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону,
або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору
у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21).
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському
й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд
із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти
за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 25), Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21).
ОСОБА_2 , який зазначає, що є представником Львівської митниці, до касаційної скарги додав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка містить перелік осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, проте серед зазначених осіб відсутнє ім`я та прізвище ОСОБА_2 .
Також у цьому Витягу мітиться закреслення жовтим кольором одного
з не встановлених прізвищ та імен.
Будь-яких інших документів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти
від імені Львівської митниці до касаційної скарги не додано.
Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності,
не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України).
Оскільки ОСОБА_2 не додав до касаційної скарги документи, що підтверджують право представляти інтереси Львівської митниці, касаційну скаргу слід повернути. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею
до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для
її повернення.
Керуючись статтями 260, 261, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Львівської митниці на рішення Галицького районного суду
м. Львова від 11 жовтня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 09 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Львівської митниці, Львівської районної військової адміністрації, третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної протиправними діями
та рішеннями вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк
