Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №461/433/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2023 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Романюка В.Ф.
з участю: секретаря судового засідання Решетова Д.Ю.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача-2 ОСОБА_2
представника відповідача-3 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 (місце проживання у Республіці Польща: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області (адреса: 80300, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 19, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 09656819), Львівської митниці (адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43971343), Львівська районна військова адміністрація (адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 44046683), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Державна казначейська служба України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 37567646) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної протиправними діями та рішеннями, -
в с т а н о в и в:
23 січня 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовною заявою до Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області, Львівської митниці, Львівської районної військової адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної протиправними діями та рішеннями.
В обгрунтування поданого позову покликається на те, що у зв`язку із складенням щодо ОСОБА_4 протоколу про порушення митних правил №1644/20900/21 від 26.08.2021 року, працівниками Львівської митниці з метою забезпечення сплати штрафу, який може бути накладено на порушника митних правил у відповідності до вимог ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, у позивача на підставі норм ст. 511 Митного кодексу України, було вилучено належний йому на праві власності транспортний засіб: автомобіль марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, двигун дизельний, об`єм 1995,00 см куб, а також свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, яке було видане 09.06.2014 року.
Надалі Галицький районний суд міста Львова, розглянувши матеріали про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, постановою від 11.11.2021 року, справа №461/7530/21, постановив провадження у справі про притягнення гр. Республіки Польщі ОСОБА_5 ) до адміністративної відповідальності за ст. 481 ч. 6 МК України закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1644/20900/21 від 26.08.2021 автомобіль марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію до нього повернути гр. Республіки Польщі ОСОБА_5 ) або уповноваженій ним особі.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16.03.2022 року апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Галицького районного суду міста Львова від 11.11.2021 року залишено без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду міста Львова від 11.11.2021 року, якою провадження у справі про притягнення гр. Республіки Польщі ОСОБА_5 ) до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.481 МК України закрито у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, залишено без змін.
Однак, ОСОБА_4 не зміг повернути належний йому автомобіль, який було у нього вилучено Львівською митницею, оскільки Львівська митниця листом від 12.04.2022 року №7.4 -3/21/10/7413 повідомила позивача, що у зв`язку із введенням в Україні режиму воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2002 р. №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, пов`язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Закону України від 12.05.2015р. №389-VIII Про режим воєнного стану, Закону України від 17.05.2012р. №4765-VI Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2022р. №186-р Про передачу майна для потреб Збройних Сил, наказу начальника Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області МОУ від 01.03.2022р. №46 Про вилучення майна на потребу Збройних Сил України, погодженого із начальником Львівської районної військової адміністрації (накладна-вимога від 02.03.2022р. №29; акт від 02.03.2022р. №1 про примусове відчуження або вилучення майна), для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану, проведено примусове відчуження (вилучення) майна, а саме: відчужено належний позивачу транспортний засіб марки OPEL модель VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , 2012 р/в, об`єм двигуна 1995 см куб.
До листа Львівської митниці від 12.04.2022 року №7.4 -3/21/10/7413 були додані копії документів, на підставі яких відбувалось примусове відчуження належного позивачу ОСОБА_4 транспортного засобу марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 : - копія витягу з листа Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області від 01.03.2022 року №1438, погодженого Львівською районною військовою адміністрацією, до в.о. начальника Львівської митниці, який містить прохання, для забезпечення та укомплектування транспортними засобами, передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, а саме: OPEL Vivaro, PSR8H05; - копія витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.03.2022 року №46 Про вилучення майна на потребу Збройних Сил України, погодженого Львівською районною військовою адміністрацією, згідно з яким наказано провести примусове вилучення наступного майна, яке перебуває у розпорядженні Львівської митниці ДФС, а саме: OPEL Vivaro, PSR8H05; - копія витягу з акту №1 про примусове відчуження або вилучення майна від 02.03.2022 року, підписаного Львівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Львівської області та Львівською митницею, згідно з яким здійснено примусове відчуження майна (з дотриманням пункту 4 частини першої ст. 8 та ст. 23 Закону України Про правовий режим воєнного стану), власником якого є зберігач - Державна митна служба України, в особі Львівської митниці, як її відокремленого підрозділу, та який містить такий опис майна, достатній для його ідентифікації, оцінки майна згідно облікових даних: порушник (особа, в якої вилучили), власник майна: ОСОБА_6 , номер і дата первинного документу: 1644/20900/21, перелік майна: легковий автомобіль торгової марки Opel Vivaro, р/н НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , рік випуску 2012, двигун дизельний об`єм 1995 см куб. з ключем запалювання; - копія витягу з накладної (вимоги) №29 від 02.03.2022 року, видану і затверджену Львівською митницею, згідно з якою на підставі Акту про примусове відчуження або вилучення майна №1 відправником - м/п Рава-Руська, передається отримувачу - Львівському районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області, легковий автомобіль торгової марки Opel Vivaro, р/н НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , рік випуску 2012, двигун дизельний об`єм 1995 см куб. з ключем запалювання.
Позивач ОСОБА_4 вважає відчуження належного йому автомобіля протиправним, оскільки щодо нього, як до іноземного громадянина громадянина Республіки Польща, органами державної влади України не міг бути запроваджений такий захід правового режиму воєнного стану як примусове відчуження майна, що перебуває у його, позивача, приватній власності.
Відтак, на переконання позивача, дії та рішення відповідачів у справі, внаслідок вчинення і прийняття яких позивача було позбавлено права власності на належний йому автомобіль, слід визнати протиправними, відшкодувати позивачу за рахунок коштів державного бюджету України матеріальні збитки, завдані протиправним відчуженням належного позивачу автомобіля у розмірі ринкової вартості автомобіля, визначеній страховою компанією PZU Auto, Республіка Польща у Пропозиції страхування №Т1302413571 від 19.05.2022 року, а також відшкодувати позивачу за рахунок коштів державного бюджету України моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку з незаконним відчуженням транспортного засобу.
З огляду на вищевказані обставини, позивач, просить суд:
- визнати протиправними дії Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області і Львівської районної військової адміністрації, які полягають у тому, що Львівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Львівської області, за погодженням з Львівською районною військовою адміністрацією, видано лист №1438 від 01.03.2022 року, який містить пропозицію до Львівської митниці незаконно відчужити належний громадянину Республіки Польща ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) транспортний засіб марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 ;
- визнати протиправним і скасувати наказ Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області від 01.03.2022 року №46 Про вилучення майна на потребу Збройних Сил України, погоджений з Львівською районною військовою адміністрацією, в частині наказу про проведення примусового вилучення наступного майна, яке перебуває у розпорядженні Львівської митниці ДФС, а саме: OPEL Vivaro, PSR8H05;
- визнати протиправними дії Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області, Львівської митниці, Львівської районної військової адміністрації, які полягають у тому, що Львівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Львівської області і Львівською митницею, за погодженням з Львівською районною військовою адміністрацією, було видано акт №1 про примусове відчуження або вилучення майна від 02.03.2022 року, в частині здійснення примусового відчуження такого майна (з дотриманням пункту 4 частини першої ст. 8 та ст. 23 Закону України Про правовий режим воєнного стану), власником якого є зберігач Державна митна служба України, в особі Львівської митниці: легковий автомобіль торгової марки Opel Vivaro, р/н НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , рік випуску 2012, двигун дизельний об`єм 1995 см куб. з ключем запалювання, порушник (особа, в якої вилучили), власник майна: ОСОБА_6 , номер і дата первинного документу: 1644/20900/21;
- визнати протиправними дії Львівської митниці і Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області, які полягають у тому, що Львівською митницею було складено і затверджено, а Львівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Львівської області було підписано накладну (вимогу) №29 від 02.03.2022 року, в частині передачі відправником - м/п Рава-Руська, отримувачу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , легкового автомобіля торгової марки Opel Vivaro, р/н НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , рік випуску 2012, двигун дизельний об`єм 1995 см куб. з ключем запалювання;
- стягнути з Державного бюджету України на користь громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) в якості відшкодування заподіяних збитків протиправними діями та рішеннями органів державної влади України, вартість незаконно відчуженого автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, двигун дизельний, об`єм 1995,00 см куб., у сумі 340353,75 грн. (триста сорок тисяч триста п`ятдесят три гривні 75 копійок);
- стягнути з Державного бюджету України на користь громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) 500000,00 грн. (п`ятсот тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними діями та рішеннями органів державної влади України, внаслідок яких належний йому автомобіль марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, двигун дизельний, об`єм 1995,00 см куб, було незаконно відчужено.
Ухвалою суду від 24 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін у підготовче судове засідання. /а.с.68-69/
06 лютого 2023 року від представника відповідача Львівської митниці Тістечко Ю.Я. надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до якого, Львівська митниця, посилаючись на норми ч. 2 ст. 11 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, та на ту обставину, що дію запровадженого в Україні правового режиму воєнного стану не скасовано, вказує на передчасність звернення позивача з позовною вимогою про стягнення коштів за відчужений транспортний засіб у сумі 340353,75 грн. Львівська митниця не погоджується також з розміром відшкодування збитків, заподіяних позивачу внаслідок відчуження належного йому автомобіля, та з вимогою позивача про стягнення коштів у сумі 500000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу протиправними діями та рішеннями органів державної влади України, внаслідок яких належний йому автомобіль було незаконно відчужено.
Так, Львівська митниця вважає, що наданий позивачем на підтвердження вартості відчуженого транспортного засобу документ пропозиція страхування №T1302413571 від 19.05.2022 року, підготовлений страховою компанією PZU Auto, Республіка Польща, згідно з яким ринкова вартість автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, становить 41255,00 злотих, що у гривневому еквіваленті складає 340353,75 грн., не може вважатися достовірним та достатнім доказом вартості відчуженого у позивача автомобіля, оскільки такий документ не є звітом про оцінку майна, підготовленим у відповідності до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.
Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь коштів у сумі 500000,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди протиправним відчуженням автомобіля, то відповідач вважає, що позивачем на наведено ні протиправності дій, ні вини митниці як обов`язкових елементів для можливості відшкодування, також відповідач вказує на відсутній причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправними діями митниці.
Заперечуючи проти доводів позивача, згідно з якими майно позивача, як іноземця, за жодних умов не могло бути примусово відчужене органами державної влади України у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, Львівська митниця, посилаючись на норми ст. 26 Конституції України, доходить до висновку, що Конституція України в даному випадку не встановлює різниці між правовим статусом громадянина України та правовим статусом іноземця.
На переконання відповідача, визнання судом протиправним та скасування Наказу Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області від 01.03.2022 року №46 Про вилучення майна на потребу Збройних Сил України, яким відчужений транспортний засіб марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , 2012 року виготовлення, об`єм двигуна 1995 см. Куб., а так само визнання протиправними дій відповідачів щодо відчуження транспортного засобу, не гарантує позивачу ефективного захисту його прав у спірних відносинах, адже це не приведе до відновлення попереднього становища позивача і не призведе до виникнення у відповідачів будь-яких обов`язків, пов`язаних з виконанням цього рішення суду.
Оспорений позивачем Акт №1 про примусове відчуження або вилучення майна від 02.03.2022 року відповідач вважає таким, що не стосується прав або інтересів позивача, а лише фіксує факт передачі транспортного засобу від Львівської митниці до Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області. Акт №1 про примусове відчуження або вилучення майна від 02.03.2022 року, а так само накладна (вимога) №29 від 02.03.2022 року, на переконання Львівської митниці, не можуть бути оспорені у суді, оскільки є документами бухгалтерського обліку, скасування яких не передбачено нормами цивільного процесуального закону.
Львівська митниця на підставі вищевказаних доводів, які містяться у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю. /Том 1 а.с.79-94/
06 березня 2023 року від представника третьої особи Державної казначейської служби України Можаєва Н.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги позивача є надуманим та безпідставними, а сума позову необґрунтованою, а також не підтверджена жодними та допустимими доказами. /Том 1 а.с. 204-207/
13 березня 2023 року від представника відповідача Львівської районної військової адміністрації Львівської області надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого, правовою підставою вилучення та передачі майна позивача на підставі листа Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області від 01.03.2022 року №1438 та наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.03.2022 року №46 є Розпорядження КМУ від 26.02.2022 року №186-р Про передачу майна для потреб Збройних Сил, тоді як Львівська районна військова адміністрація не була головним розробником листа і наказу, а лише їх погоджувала. Жодним нормативно-правовим актом, на переконання відповідача, не передбачено повноважень Львівської районної військової адміністрації проводити перевірку правового статусу майна, яке підлягало передачі для потреб Збройних Сил України чи вимагати додаткові документи стосовно підтвердження такого статусу майна.
Відповідач заперечує щодо відшкодування позивачу матеріальних збитків, заподіяних відчуженням автомобіля, посилаючись при цьому на норми ч. 2 ст. 10 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, у відповідності до яких компенсація за примусове відчуження майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів, після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету, та на норми ч. 2 ст. 11 вказаного Закону, згідно з якими, для отримання наступної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуженням майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна. Оскільки правовий режим воєнного стану в Україні не скасовано, відповідач вважає, що заявлена позивача позовна вимога про відшкодування матеріальних збитків, заподіяних відчуженням автомобіля, є передчасною.
Відповідач заперечує також можливість задоволення судом позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу відчуженням його автомобіля. На переконання Львівської районної військової адміністрації, у позовній заяві відсутні будь-які фактичні дані, на підставі яких суд може встановити наявність обставин, що обгрунтовують позовні вимоги про те, що позивачу діями Львівської районної військової адміністрації чи інших відповідачів було завдано моральну шкоду, позивачем не надано жодного документального доказу завдання йому моральної шкоди.
На підставі наведених у відзиві на позовну заяву заперечень проти позовних вимог, Львівська районна військова адміністрація просить суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі. /Том №1 а.с.216-220/
31 березня 2023 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що Львівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Львівської області звернувся до Львівської митниці з проханням про надання інформації щодо автомобілів, які можуть бути вилучені на користь Збройних Сил України для виконання військово-транспортного обов`язку, а отримавши від Львівської митниці необхідну інформацію про наявне конфісковане майно, тобто майно, яке перебуває у власності держави. 01.03.2022 року Львівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Львівської області, на підставі Розпорядження КМУ від 26.02.2022 року №186-р Про передачу майна для потреб Збройних Сил, звернувся до Львівської митниці з листом №1438 від 01.03.2022 року, в якому просив передати конфісковане майно, а саме автомобіль марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, двигун дизельний, об`єм 1995,00 см куб, для потреб ЗСУ. Згодом Львівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Львівської області передав зазначений автомобіль на потреби військової частини НОМЕР_3 .
Відповідач вважає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено повноважень Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області здійснювати перевірку правового статусу майна, яке підлягало передачі для потреб Збройних Сил.
На переконання відповідача, позовні вимоги позивача ОСОБА_4 не підлягають до задоволення, оскільки, згідно з наказом Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області №46 від 01.03.2022 року, мало місце не примусове відчуження належного позивачу майна, а вилучення майна для виконання військово-транспортного обов`язку, а у відповідності до Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості майна.
Просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, заявлених до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повному обсязі. /Том №1 а.с.232-233/
Ухвалою суду від 12 квітня 2023 року у справі закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті. /Том №1 а.с.251-252/
25 травня 2023 року від представника відповідача Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області Байбули Л. надійшло клопотання про розгляд справи у її відстуності. /Том №2 а.с.9/
10 жовтня 2023 року від представника відповідача Львівської митниці Тістечко Ю.Я. надійшли додаткові пояснення на позовну заяву.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 адвокат Шала Р.М. позовні вимоги про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної протиправними діями та рішеннями, підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просив суд позов задоволити.
Представник Львівської районної військової адміністрації Дякізник Р.Й. у судовому засіданні заперечила проти позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просила суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Представники Львівської митниці Рибак Н.Я., Тістечко Ю.Я. у судовому засіданні підтримали заперечення проти задоволення позовних вимог, які містяться у поданому Львівською митницею відзиві на позовну заяву. Представник Львівської митниці у судовому засіданні також повідомив, що норми Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану не містять жодних обмежень щодо кола осіб, майно яких може бути примусово відчужене органами державної влади України у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тому дії Львівської митниці, внаслідок яких автомобіль громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 було примусово відчужено, були законними. Представник Львівської митниці Тістечко Ю. у судовому засіданні додатково повідомив, що ринкова вартість відчуженого у позивача автомобіля має бути встановлена згідно із звітом, підготовленим суб`єктом оціночної діяльності, разом з тим, враховуючи ту обставина, що суб`єкт оціночної діяльності не матиме можливості провести огляд автомобіля, ринкова вартість автомобіля, яка міститиметься у відповідному звіті, у разі його складення, не буде повністю достовірною.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_4 адвоката Шали Р.М., представника відповідача Львівської районної військової адміністрації Дяківнич Р.Й., представників відповідача Львівської митниці: Рибака Н.Я., Тістечка Ю., з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до преамбули Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, цей Закон визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
У відповідності до ч.1 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1) примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості;
2) вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
У відповідності до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 7 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк актапро примусовевідчуження абовилучення майна (далі-акт)виготовляється заєдиним зразком,затвердженим КабінетомМіністрів України.
В акті зазначаються:
1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;
2) відомості про власника (власників) майна:
для юридичнихосіб -повне найменування,місцезнаходження таідентифікаційний код; для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;
3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);
4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;
5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).
Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.
Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.
Разом з тим, норми Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, на які, як на правову підставу прийняття відповідних рішень і вчинення дій, внаслідок яких позивача громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 було позбавлено права власності на належний йому транспортний засіб, посилаються відповідачі у справі, не містять вказівки, згідно з якою дія Закону Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану поширюється, окрім громадян України та зареєстрованих в Україні юридичних осіб, також на іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб.
Окрім цього, у відповідності ч.1 ст.2 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, правовою основою примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану є Конституція України, цей Закон, інші закони України та указ Президента України про введення надзвичайного чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Відтак, окрім норм Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, органи державної влади та місцевого самоврядування, здійснюючи примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, зобов`язані керуватись також нормами Конституції України, інших законів України, указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
У відповідності до ч.1 ст.26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
У відповідності до преамбули Закону України Про правовий режим воєнного стану, цей Закон визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.8 Закону України Про правовий режим воєнного стану, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такий захід правового режиму воєнного стану як примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку з видачею про це відповідних документів встановленого зразка.
У відповідності до ч.1 ст.20 Закону України Про правовий режим воєнного стану, правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
У відповідності до ч.1 ст.21 Закону України Про правовий режим воєнного стану, правовий статус іноземців та осіб без громадянства, юридичних осіб іноземних держав, які перебувають на території України під час дії воєнного стану, визначається Конституцією та законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, оскільки правовий статус іноземців, які перебувають на території України під час дії воєнного стану не визначається відповідно до Закону України Про правовий режим воєнного стану, а саме нормами цього Закону передбачено запровадження та здійснення військовим командуванням, органами державної влади та органами місцевого самоврядування такого заходу правового режиму воєнного стану як примусове відчуження майна, що перебуває у приватній власності, суд приходить до висновку, що іноземці, на відміну від громадян України, не несуть обов`язку щодо примусового відчуження належного їм на праві власності майна під час дії в Україні правового режиму воєнного стану.
Відтак, суд вважає безпідставним посилання відповідачів на норми Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, як на правове обгрунтування прийняття відповідачами відповідних рішень і вчинення дій, внаслідок яких позивача громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 було позбавлено права власності на належний йому транспортний засіб.
Суд не може погодитись з доводами відповідачів про правомірність дій та рішень відповідачів, які призвели до відчуження у позивача належного йому транспортного засобу, з інших підстав, передбачених законодавством, на які посилаються відповідачі, заперечуючи проти позову, а також з доводами відповідачів про передчасність пред`явленого позивачем позову, виходячи з наступного.
Так, Львівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Львівської області, у відзиві на позовну заяву зазначає, що він на підставі Розпорядження КМУ від 26.02.2022 року №186-р Про передачу майна для потреб Збройних Сил, звернувся до Львівської митниці з листом №1438 від 01.03.2022 року, в якому просив передати конфісковане майно, а саме: автомобіль марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, двигун дизельний, об`єм 1995,00 см куб, для потреб ЗСУ.
У відповідності до абз. 1 п. 1 Розпорядження КМУ від 26.02.2022 року №186-р Про передачу майна для потреб Збройних Сил, Кабінет Міністрів України розпорядився передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.
У відповідності до ч. 5 ст. 41 Конституції України, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Матеріали справи не містять рішення суду, яке вступило у законну силу, згідно з яким автомобіль марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, двигун дизельний, об`єм 1995,00 см куб, було конфісковано.
За таких обставин, Львівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Львівської області не мав правових підстав, передбачених Розпорядженням КМУ від 26.02.2022 року №186-р Про передачу майна для потреб Збройних Сил, просити Львівську митницю передати вказаний транспортний засіб, який належав позивачу, для потреб Збройних Сил.
Також суд відхиляє доводи Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області, згідно з якими на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 №46 від 01.03.2022 року, мало місце не примусове відчуження належного позивачу майна, а вилучення майна для виконання військово-транспортного обов`язку, а у відповідності до Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану вилучення майна здійснюється без відшкодування вартості майна.
Як було зазначено вище, у відповідності ч. 1 ст. 1 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості; вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.
Оскільки на підставі, зокрема, наказу Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області №46 від 01.03.2022 року, позивача ОСОБА_4 було позбавлено права приватної власності на належний йому транспортний засіб, мало місце саме примусове відчуження майна позивача, яке було здійснено без достатніх для цього правових підстав.
У відповідності до п. 7 7. Положення про військово-транспортний обов`язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України постановою від 28 грудня 2000 р. № 1921, в особливий період військово-транспортний обов`язок виконується шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань.
У відповідності до п. 1 Положення про військово-транспортний обов`язок, дія цього Положення поширюється на центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадян - власників транспортних засобів. Дія цього Положення не поширюється на дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, представництва іноземних та міжнародних організацій, іноземців та осіб без громадянства.
Відтак, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_4 , в силу наведених вище законодавчих приписів, як іноземний громадянин громадянин Республіки Польща, не міг бути суб`єктом виконання військово-транспортного обов`язку.
У відповідності до ч. 2 ст. 10 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану - протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету.
Суд не приймає до уваги доводи відповідачів Львівської районної військової адміністрації, Львівської митниці про те, що з врахуванням наведеної норми закону та продовження в Україні правового режиму воєнного стану, позивач передчасно звернувся до суду з позовною вимогою про відшкодування вартості примусового відчуженого транспортного засобу.
На переконання суду, норми ч. 2 ст. 10 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану застосовуються у разі, якщо примусове відчуження майна в умовах воєнного стану було здійснено органами державної влади, органами місцевого самоврядування у повній відповідності до вимог закону.
Якщо ж примусове відчуження майна в умовах воєнного стану було здійснено всупереч вимогам закону, то власник майна вправі звернутися до суду за захистом порушеного незаконними діями та рішеннями органів державної влади і органів місцевого самоврядування права власності, не чекаючи скасування режиму надзвичайного стану, в межах встановленого законом строку позовної давності.
В даномувипадку судконстатує,що 16березня 2022року набралазаконної силипостанова Галицького районного суду міста Львова від 11.11.2021 року у справі №461/7530/21, згідно з якою провадження у справі про притягнення гр. Республіки Польщі ОСОБА_9 ) до адміністративної відповідальності за ст. 481 ч. 6 МК України було судом закрито у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, а вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1644/20900/21 від 26.08.2021 автомобіль марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію до нього, суд зобов`язав повернути гр. Республіки Польщі ОСОБА_5 ) або уповноваженій ним особі.
У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України, обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
У відповідності до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відтак, вилучений у позивача, згідно протоколу про порушення митних правил, транспортний засіб підлягав беззастережному на невідкладному поверненню позивачу.
Натомість внаслідок протиправних дій та рішень відповідачів, позивача було позбавлено права власності на належний йому транспортний засіб.
За таких обставин звернення позивача з позовом до суду за захистом порушених відповідачами його законних прав власника, на підставі, зокрема, до ч. 1 ст. 55 Конституції України, у відповідності до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, ч.1 ст.56 Конституції України, у відповідності кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, суд вважає своєчасним та правомірним.
Враховуючи вимогу закону, у відповідності до якої особа вправі претендувати на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди за умови, якщо спершу буде встановлено незаконність відповідних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права власності, який полягає у зверненні до суду з основними позовними вимогами про визнання протиправними дій та рішень відповідачів, які у своїй сукупності призвели до позбавлення позивача права приватної власності на майно, та з похідними позовними вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної позивачу відповідними протиправними діями та рішеннями відповідачів, є належним способом захисту, внаслідок реалізації якого порушене право позивача буде захищене належним чином.
Щодо доводів відповідачів Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області, Львівської районної військової адміністрації, згідно з якими відповідачі стверджують, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено їхніх повноважень здійснювати перевірку правового статусу майна, яке підлягало передачі для потреб Збройних Сил - суд не приймає їх до уваги, виходячи з норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, якими встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, Львівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Львівської області, Львівська районна військова адміністрація, як органи державної влади України, зобов`язані неухильно дотримуватись покладеного на них статтею 19 Конституції України обов`язку, виконання якого в контексті даного судового спору означає, що перш ніж вчиняти дії, приймати рішення, внаслідок яких особу буде позбавлено права власності на належне їй на праві приватної власності майно, відповідачі мали обов`язок ретельно перевірити відповідність відповідних дій та рішень вимогам закону, в тому числі, встановити, чи належить позивач до категорії осіб, майно яких підлягає примусовому відчуженню в умовах воєнного стану.
Суд відхиляє як такі, що не відповідають вимогам закону і фактичним обставинам даної справи, доводи відповідача Львівської митниці про те, що позивач мав надати на підтвердження ринкової вартості примусово відчуженого автомобіля марки OPELVIVARO,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,VIN-код НОМЕР_2 ,рік випуску:2012, звіт про оцінку, підготовлений у відповідності до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності.
Так, у відповідності до ч. 4 ст. 7 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, до акта, який складається у разі примусового відчуження майна, додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону УкраїниПро передачу,примусове відчуженняабо вилученнямайна вумовах правовогорежиму воєнногочи надзвичайногостану,уразі неможливості залучити до оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання така оцінка проводиться суб`єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.
Відтак, саме на органи державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють примусове відчуження майна в умовах воєнного стану, законом покладено обов`язок забезпечити проведення суб`єктом оціночної діяльності оцінки майна, що підлягає примусовому відчуженню.
За таких обставин, відповідач Львівська митниця не вправі вимагати у позивача подання звіту про оцінку автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, підготовленого у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, оскільки такий звіт мав бути поданий відповідачем Львівською митницею, як одним із державних органів, які здійснювали примусове відчуження вказаного транспортного засобу.
Відповідач Львівська митниця, інші відповідачі, які разом із Львівською митницею здійснювали примусове відчуження належного позивачу автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, не подали до суду звіту про оцінку вказаного транспортного засобу, підготовленого у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Заперечуючи проти ринкової вартості відчуженого транспортного засобу, яка міститься у доданому позивачем до позовної заяви документі - пропозиції страхування №T1302413571 від 19.05.2022 року, підготовленій страховою компанією PZU Auto, Республіка Польща, згідно з якою ринкова вартість автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, становить 41255,00 злотих, що у гривневому еквіваленті складає 340353,75 грн., відповідачем Львівською митницею, всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК, жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень до суду не подано.
У відповідності до вимог п. 50 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затверджених постановою КМ України №1440 від 10.09.2003 року, проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки. У відповідності до п. 51 цього ж Національного стандарту, незалежна оцінка майна проводиться у певній послідовності, другим етапом якої, після укладення договору на проведення оцінки, є ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та інформації, необхідної для проведення оцінки.
Враховуючи неможливість ознайомлення суб`єкта оціночної діяльності з об`єктом оцінки - транспортним засобом позивача, який було примусово відчужено, суд констатує неможливість підготовки суб`єктом оціночної діяльності достовірного звіту про оцінку автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
З вказаною обставиною погодився представник Львівської митниці Ю. Тістечко, надавши у судовому засіданні відповідного змісту пояснення.
Беручи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що поданий позивачем суду доказ ринкової вартості примусово відчуженого транспортного засобу - пропозиція страхування №T1302413571 від 19.05.2022 року, підготовлена страховою компанією PZU Auto, Республіка Польща, згідно з якою ринкова вартість автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, становить 41255,00 злотих, що у гривневому еквіваленті складає 340353,75 грн., є належним і допустимим доказом, в якому відображено дійсну ринкову вартість транспортного засобу.
Розглядаючи можливість відшкодування позивачу за рахунок державного бюджету України моральної шкоди, заподіяної протиправними діями та рішеннями органів державної влади України, внаслідок яких належний йому автомобіль марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, двигун дизельний, об`єм 1995,00 см куб, було незаконно відчужено, суд враховує висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які містяться у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. У зазначеній справі Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним з ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень, завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд оцінивши обставини справи, повинен встановити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
Відповідно до ч. 3 ст.23ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З обставин даної справи вбачається, що саме внаслідок оскаржених позивачем дій та рішень відповідачів-органів державної влади, які визнаються судом протиправними, позивача було позбавлено права власності на належний йому автомобіль. Протиправні дій та рішення відповідачів викликали у позивача негативні емоції, а беручи до уваги значну вартість транспортного засобу, який було протиправно примусово відчужено у позивача, вагому роль, яку відіграє особистий автомобіль у забезпеченні зручних та комфортних умов повсякденного життя у сучасних умовах, тривалий час, протягом якого позивач позбавлений можливості користуватися автомобілем, суд приходить до висновку, що негативні емоції, які були викликані у позивача протиправними діями та рішеннями відповідачів, досягли рівня страждання, що заподіяло позивачу моральну шкоду.
Виходячи ззасад розумностіта справедливості,суд доходитьдо висновку,що належноюта достатньоюкомпенсацією заподіяноїпозивачу моральноїшкоди є10000(десятьтисяч) грн., і вказана сума підлягає стягненню з державного бюджету України на користь позивача на відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу протиправними діями та рішеннями органів державної влади України, внаслідок яких належний йому автомобіль було незаконно відчужено.
Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належить витрати: на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших професійних дій, необхідних для розгляду справ або підготовки до її розгляду.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано ст.137 ЦПК України.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи ордеру на надання правничої (правової) допомоги інтереси ОСОБА_4 в Галицькому районному суду мЛьвова представляв адвокат Шала Ростислав Михайлович на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №14/04 від 14 квітня 2022 р.
Оплата послуг адвоката Шали Ростислава Михайлович у сумі 1500,00 грн. підтверджується платіжною квитанцією від 30.05.2022 р. /а.с.16/
Вказане підтверджує витрати позивача на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат. Тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 грн., тобто по 500,00 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 15, 81, 82, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280, 351-355 ЦПК України, ст.22, 23, 1166, 1192 ЦК України, Законом України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, Законом України «Про судовий збір», суд, -
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_4 (місце проживання у Республіці Польща: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області (адреса: 80300, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 19, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 09656819), Львівської митниці (адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43971343), Львівська районна військова адміністрація (адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 44046683), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Державна казначейська служба України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 37567646) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної протиправними діями та рішенням, - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області і Львівської районної військової адміністрації, які полягають у тому, що Львівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Львівської області, за узгодженням з Львівською районною військовою адміністрацією, видано лист №1438 від 01.03.2022 року, який містить пропозицію до Львівської митниці незаконно відчужити залежний громадянину Республіки Польща ОСОБА_4 ( ОСОБА_10 ) транспортний засіб марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 ;
Визнати протиправним і скасувати наказ Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області від 01.03.2022 року №46 Про вилучення майна на потребу Збройних Сил України, узгоджений з Львівською районною військовою адміністрацією, в частині наказу про проведення примусового вилучення наступного майна, яке перебуває у розпорядженні Львівської митниці ДФС, а саме: OPEL Vivaro, PSR8H05;
Визнати протиправними дії Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області, Львівської митниці, Львівської районної військової адміністрації, які полягають у тому, що Львівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Львівської області і Львівською митницею, за погодженням з Львівською районною військовою адміністрацією, було видано акт №1 про примусове відчуження або залучення майна від 02.03.2022 року, в частині здійснення примусового відчуження такого майна (з дотриманням пункту 4 частини першої ст. 8 та ст. 23 Закону України Про правовий режим воєнного стану), власником якого є зберігач - Державна митна служба України, в собі Львівської митниці: легковий автомобіль торгової марки Opel Vivaro, р/н НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , рік випуску 2012, двигун дизельний об`єм 1995 см куб. з ключем запалювання, порушник (особа, в якої вилучили), власник майна: ОСОБА_11 , номер і дата первинного документу: 1644/20900/21/
Визнати протиправними дії Львівської митниці і Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області, які полягають у тому, що Львівською митницею було складено і затверджено, а Львівським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Львівської області було підписано накладну (вимогу) №29 від 02.03.2022 року, в частині передачі відправником - м/п ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримувачу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , легкового автомобіля торгової марки Opel Vivaro, р/н НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , рік випуску 2012, двигун дизельний об`єм 1995 см куб. з ключем запалювання.
Стягнути з Державного бюджету України на користь громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) в якості відшкодування заподіяних збитків протиправними діями та рішеннями органів державної влади України, вартість незаконно відчуженого автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, двигун дизельний, об`єм 1995,00 см куб., у сумі 340353,75 грн. (триста сорок тисяч триста п`ятдесят три гривні 75 копійок).
Стягнути з Державного бюджету України на користь громадянина Республіки Польща ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) 10000,00 грн. (десять тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, заподіяної протиправними діями та рішеннями органів державної влади України, внаслідок яких належний йому автомобіль марки OPEL VIVARO, реєстраційний номер " НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , рік випуску: 2012, двигун дизельний, об`єм 1995,00 см. куб., було незаконно відчужено.
Судові витрати щодо сплати судового збору віднести за рахунок витрат Державного бюджету України.
Стягнути з Львівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Львівської області (адреса: 80300, Львівська обл., м. Жовква, пл. Вічева, 19, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 09656819), Львівської митниці (адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43971343), Львівська районна військова адміністрація (адреса: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 44046683) на користь ОСОБА_4 (місце проживання у Республіці Польща: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн., тобто по 500,00 грн. з кожного.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 19 жовтня 2023 року.
Суддя Романюк В.Ф.
