Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/821/368/24 Справа № 712/8174/23 Категорія: ч.2 ст.28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ст.340, ч.1 ст.366 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5 прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та захисника потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 на ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 28 лютого 2024 року, якою
ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Черкаси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ст. 340, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п.2-4 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 620230000000000443 від 01.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ст. 340, ч. 1 ст. 366 КК України - закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позови адвоката ОСОБА_12 , яка діє в інтересах потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 до ОСОБА_7 , Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, залишити без розгляду.
Роз`яснено потерпілим ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 право пред`явити цивільні позови у порядку цивільного судочинства.
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 86579,70 грн. (вісімдесят шість тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) 70 коп. віднесені на рахунок держави.
в с т а н о в и л а :
В провадженні Соснівського районного суду м.Черкаси перебували матеріали кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ст. 340, ч. 1 ст. 366 КК України.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та просив закрити провадження.
Ухвалою суду першої інстанції клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 задоволено. Звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ст. 340, ч. 1 ст. 366 КК України. Кримінальне провадження № 620230000000000443 від 01.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ст. 340, ч. 1 ст. 366 КК України - закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою районного суду, прокурор у кримінальному провадженні вважає, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню внаслідок істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
Згідно ст. 44, ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки, визначені цією статтею.
Тобто звільнити від кримінальної відповідальності можливо лише особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, оскільки підставою кримінальної відповідальності є лише вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення.
Прийняття судом рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності констатує факт вчинення особою кримінального правопорушення, за який її було звільнено від відповідальності.
Для ухвалення обґрунтованого рішення про звільнення конкретної особи від кримінальної відповідальності суд повинен встановити, що особа вчинила саме кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується. Така конструкція дозволяє дотримуватися принципів верховенства права, правової визначеності, коли кримінальну відповідальність може понести або бути звільнена від неї лише особа, яка вчинила кримінальне правопорушення. Особа, яка не вчиняла кримінальне правопорушення не може бути притягнута до кримінальної відповідальності так само як і звільнена від неї за це.
Просить ухвалу районного суду - скасувати та постановити нову ухвалу, якою звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст.28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 1 ст. 366 КК України, закрити кримінальне провадження № 62023000000000443 від 01.06.2023, з викладенням мотивувальної частини судового рішення з дотриманням положень статтей 44, 49 КК України.
Адвокат ОСОБА_12 в інтересах потерпілих в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу районного суду та прийняти нову про залишення без задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності є остаточним рішенням у справі, таким чином її зміст перетинається зі змістом вироку, передбаченого ст. 368 КПК України. При прийнятті ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності суд повинен вирішити такі питання:
1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа;
2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений;
3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення;
4) чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення;
5) доля речових доказів та розмір судових витрат.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» судом має бути з`ясовано, що діяння, яке поставлено обвинуваченим за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
В ухвалі суду від 28.02.2024 даних обставин не зазначено, що є також порушенням п. 2 ч. 1 ст. 372 КПК України, а лише описується згідно обвинувального акту, в чому обвинувачується ОСОБА_7 та зазначаються обставини вчинених ним кримінальних правопорушень.
Якщо судом не встановлено достатньо доказів, які б свідчили про вчинення особою кримінального правопорушення, він не може задовольнити клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності
Зазначаємо, що судом не було досліджено жодних доказів та не допитувався обвинувачений. За таких обставин суд не мав можливості обґрунтувати того, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, за вчинення яких судом звільнено його від кримінальної відповідальності.
Разом з цим судом допущено неправильне застосування закону, а саме неправильно застосовано положення ст. 49 КК України у порядку, що суперечить точному змісту вказаної норми. При ухваленні оскаржуваного рішення на підставі ст. 49 КК України судом не встановлювалося наявність або відсутність такої умови як факт вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
Таким чином, в даному випадку право обвинуваченого на звернення з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності входить у протиріччя з принципами кримінального та процесуального-закону щодо неможливості притягнення до кримінальної відповідальності невинуватої особи або вжиття до такої особи будь-яких заходів примусу.
Оскаржуваною ухвалою суд відніс процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 86579,70 грн. на рахунок держави. Проте це не відповідає останній практиці Верховного суду щодо не звільнення особи від сплати процесуальних витрат у разі закриття кримінального провадження щодо особи з нереабілітуючих підстав.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які заперечили проти апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга захисника потерпілих підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів вважає, що приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України із закриттям кримінального провадження, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку навівши при цьому достатні підстави, а саме сплив відповідного строку давності, який закінчився до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
Відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України обвинувачений або його захисник також із власної ініціативи можуть звернутися до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження через звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок спливу строків давності. Таке клопотання розглядається судом невідкладно.
Також суд з`ясовує, чи не переривалися або не зупинялися строки давності (чи не обвинувачується ця ж особа наразі у вчиненні іншого злочину пізніше від дати злочину, зазначено в обвинувальному акті, чи не ухилялася особа від розслідування та суду за наявності таких фактів, прокурор повинен повідомити про це суд, надати відповідні документи).
Обвинуваченому роз`яснюється суть обвинувачення і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Судом роз`яснюється, що обвинувачений має право відмовитись від звільнення від кримінальної відповідальності, і судовий розгляд буде проводитися в загальному порядку, і прокурор буде зобов`язаний довести винуватість поза розумним сумнівом. Якщо прокурор не відмовляється від обвинувачення, то за результатами судового розгляду суд ухвалює вирок. У разі якщо суд дійде висновку про невинуватість обвинуваченого, він ухвалює виправдувальний вирок.
Як встановлено матеріалами кримінального провадження під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_7 звернувся до суду першої інстанції з письмовим клопотанням, в якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. В обґрунтування клопотання зазначив, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, у період з приблизно 20 год. 30 хв. 23.01.2014 по 01 год. 00 хв. 24.01.2014, що віднесене до злочину невеликої тяжкості, а тому строк давності, відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України становить 3 роки. ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ст. 340 КК України у період з 02 год. 30 хв. до 06 год. 05 хв. 24.01.2014, що відноситься до нетяжкого злочину та строк давності становить 5 років. Крім того ОСОБА_7 обвинувачуються у чиненні у період приблизно з 20 год. 30 хв. 23.01.2014 до 01 год. 00 хв. 24.01.2014 кримінального правопорушення за ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 371 КК України, що відноситься до тяжкого злочин строк давності якого становить 10 років. Зазначив, що з часу вчинення кримінальних правопорушень минуло більше 10 років тому у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений ч.1 ст. 49 КК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, якщо обвинувачений погоджується із звільненням від кримінальної відповідальності, встановивши, що строк давності минув, заслухавши думки потерпілого та інших учасників, суд зобов`язаний закрити кримінальне провадження у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Таке звільнення вирішується ухвалою суду, в якій не вирішується питання винуватості або невинуватості. Встановлюючи сплив строку, суд виходить з дати вчинення кримінального правопорушення, зазначеної в обвинувальному акті, однак не встановлює дату його вчинення, як і факт вчинення правопорушення.
Доводи прокурора та захисника ОСОБА_12 з приводу не викладення в рішенні формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, не встановлення судом його винуватості та на їх думку зміст ухвали повинен перетинатися зі змістом вироку, передбаченого ст. 368 КПК України, є безпідставними.
Місцевий суд дотримався вищевказаних вимог закону, відповідно до обвинувального акту встановив в яких кримінальних правопорушеннях обвинувачується ОСОБА_7 , їх кваліфікацію, заслухав думку учасників судового провадження та врахувавши ту обставину, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання таких обставин, прийняв вірне рішення про задоволення клопотання ОСОБА_7 щодо звільнення його від кримінальної відповідальності по строкам давності та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Разом з тим наявні підстави для зміни судового рішення відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 409 КПК України.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про розподіл процесуальних витрат.
Згідно рішення суду першої інстанції процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 86579,70 грн. були віднесені на рахунок держави.
Як було вище зазначено, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 було закрито на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак в силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодовувати саме вона (Постанова ВС від 01 лютого 2024 року справа № 930/497/23).
Згідно ч.1 ст.126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання стягнення процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про розподіл процесуальних витрат та такі витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Оскільки ст. 126 КПК визначено, що розподіл процесуальних витрат може бути вирішено й ухвалою суду, то у випадку за`явлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат, про що зазначено у правових позиціях, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 року у справі 598/1781/17.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції при постановленні ухвали від 28 лютого 2024 року в порушення вимог ст. 126 КПК України та практики ВС прийняв рішення про віднесення процесуальних витрат на залучення експертів за проведення судових експертиз в сумі 86579,70 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України, хоча витрати на залучення експертів в сумі 86579,70 (вісімдесят шість п`ятсот сімдесят дев`ять тисяч) 70 копійок підлягли стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 .
Недотримання судом норм ст. 126 КПК України є істотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили суду прийняти законне, обгрунтоване рішення в частині розподілу процесуальних витрат.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_12 в частині розподілу процесуальних витрат підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає зміні.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення, про часткове задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_12 , що діє в інтересах потерпілих, а рішення суду в частині розподілу процесуальних витрат необхідно змінити.
З врахуванням викладеного, керуючись статтями 404, 405, ч.1 п.2 ст. 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати -
у х в а л и л а :
Апеляційні скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 задовольнити частково.
Ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 28 лютого 2024 року щодо ОСОБА_7 - змінити в частині розподілу процесуальних витрат на залучення експертів.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 86579 гривень 70 копійок процесуальних витрат за проведення експертиз № № 26946/26947/22-32, 25057/25058/22-32/25613-25618/22-32, 29936/29937/21-32, 2088/2089/23-32, 13452/13453/23-32.
В решті ухвалу Соснівського районного суду м.Черкаси від 28 лютого 2024 року про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч.3 ст.371, ч.2 ст.28, ст. 340, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення.
Головуючий-суддя
Судді
