КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
Іменем України
25 березня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12020100100003835 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 рокущодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Цибулів Черкаської області, громадянина України, українця, раніше судимого: 14.03.2018 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., який, відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2020 року, змінено на покарання у виді 50 годин громадських робіт; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_7
та обвинуваченого - ОСОБА_6 , який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)»,
в с т а н о в и л а:
Згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 від 07 грудня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України та засуджено до покарання:
- за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного ОСОБА_6 за даним вироком, суд частково приєднав покарання за попереднім вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2018 року, та остаточно визначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць.
Цим же вироком судом вирішені питання щодо речових доказів та відшкодування процесуальних витрат.
Як встановлено вироком суду, 01 травня 2020 року, приблизно о 16 годині 05 хвилин, ОСОБА_6 перебував за адресою: м. Київ, вул. Табірна 46/48 , біля магазину «Фора». В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне, викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «ФОРА» (ЄДРПОУ 32294897), та знаходиться в приміщенні магазину, що за вказаною вище адресою.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне, викрадення чужого майна, 01.05.2020, приблизно о 16 годині 09 хвилини, ОСОБА_6 зайшов до приміщення магазину « Фора », яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Табірна, 46/48 , після чого пройшов до торгової зали вказаного магазину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне, викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , 01.05.2020, приблизно о 16 годині 10 хвилин, перебуваючи у торговому залі магазину «Фора», що за адресою: м. Київ, вул. Табірна, 46/48 , де видаючи себе за добросовісного покупця, переконавшись, що ніхто із сторонніх осіб за його протиправними діями не спостерігає, взяв із полиці і сховав під светр на ньому, шампунь-бальзам марки «Head&Shoulders 2 в 1 Ментол», об'ємом 400 мл., в кількості 2 шт., загальною вартістю 197 грн. 00 коп., без ПДВ, після чого взяв із полиці дезодорант-спрей марки «OldSpiceWhiteWater», об'ємом 150 мл., в кількості 2 шт., загальною вартістю 133 грн. 20 коп., без ПДВ, які поклав до рюкзаку, який мав при собі. Після цього, не маючи наміру розрахуватись за вказаний товар попрямував до виходу із магазину «Фора», при цьому пройшов повз касову зону до дверей, призначених для виходу, тримаючи при собі вищезазначений товар, не розрахувавшись за нього, але був зупинений співробітником охорони магазину тим самим, виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак дії не закінчив з причин, які не залежали від його волі.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна на загальну суму 330 (триста тридцять) гривень 20 (двадцять) копійок (без ПДВ), що належить ТОВ «ФОРА».
Крім того, 22.06.2020 року, приблизно о 13 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 разом з невстановленою особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження за № 12020100100005629), прибули до супермаркету «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , де вирішили вчинити крадіжку майна, що належить ФОП « ОСОБА_9 » код НОМЕР_1 .
В подальшому, 22.06.2020, приблизно о 13 годині 40 хвилин, перебуваючи в приміщенні супермаркету «Червоний маркет», розташованого за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 32, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) підійшов до прилавків з товаром після чого повторно, таємно викрав чуже майно, а саме: дезодорант антиперспирант «Fa»Fresh 150 мл., вартістю 31 грн. 99 коп., у кількості 2 шт.; дезодорант антиперспирант «Fa» манго 150 мл, вартістю 31 грн. 99 коп., у кількості 2 шт.; дезодорант антиперспирант «Fa» зелений чай 150 мл, вартістю 35 грн. 19 коп., у кількості 2 шт.; дезодорант антиперспирант «Fa» прозорий захист 150 мл, вартістю 35 грн. 19 коп., у кількості 2 шт.; шампунь «GlissKur» OilNutnitive 400 мл вартістю 47 грн. 92 коп., у кількості 1 шт.; шампунь «GlissKur» Ultimate 400 мл вартістю 47 грн. 92 коп., у кількості 1 шт.; гель для душу «Nivea» крем карамболь 250 мл., вартістю 28 грн. 40 коп., у кількості 6 шт.; гель-шампунь «BelleJardinsportactive» 500 мл., вартістю 46 грн. 32 коп., у кількості 1 шт.; шампунь «Head&Shoulders», 400 мл., об'єм від самих коренів, вартістю 79 грн. 92 коп., у кількості 1 шт.; шампунь «Head&Shoulders», проти лупи 400 мл., вартістю 79 грн. 92 коп., у кількості 1 шт.; шампунь-бальзам «Head&Shoulders», основний догляд 200 мл., вартістю 43 грн. 92 коп., у кількості 1 шт.; шампунь-бальзам «Head&Shoulders», ментол 200 мл., вартістю 43 грн. 92 коп., у кількості 1 шт.; шампунь «Head&Shoulders», основний догляд для нормального волосся 400 мл., вартістю 79 грн. 92 коп., у кількості 1 шт.; шампунь «Head&Shoulders», гладкість та шовк 400 мл., вартістю 79 грн. 92 коп., у кількості 1 шт.; шампунь «Head&Shoulders», цитрус 400 мл., вартістю 79 грн. 92 коп., у кількості 1 шт.; шампунь «Head&Shoulders», чоловічий «OceanEnergy» 200 мл., вартістю 79 грн. 92 коп., у кількості 1 шт.; шампунь «GlissKur» OilNutnitive 400 мл. вартістю 47 грн. 92 коп., у кількості 6 шт.; дезодорант антиперспирант «Fa» кавун та іланг-іланг 150 мл., вартістю 31 грн. 99 коп., у кількості 2 шт.
А всього ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження ), таємно повторно викрав чуже майно, що належить ФОП « ОСОБА_9 », на загальну суму 1500 гривень 14 копійок.
Також, ОСОБА_6 , маючи протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, 03.07.2022 приблизно о 14 год. 18 хв., прибув за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32, до магазину «Єва».
B подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , 03.07.2022 приблизно о 14 год. 19 хв., увійшов до приміщення магазину «Єва», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32 та попрямував до торговельних полиць з розміщеними на них засобами гігієни, зокрема зубними пастами.
Реалізуючи свій прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 , 03.07.2022, приблизно о 14 год. 19 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Єва», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32, переслідуючи корисливий мотив своїх дій переконавшись, що ніхто із сторонніх осіб за його діями не спостерігає, користуючись тим, що в даній частині залу та біля полиць відсутній керуючий персонал та інші працівники магазину, підійшов до полиць з товарами, та з метою обернення на свою користь та особистого збагачення взяв звідти дві упаковки зубної пасти SENSODYNE, вартістю 80 гривень без урахування ПДВ, кожна, які належать ТОВ «РУШ», код ЄДРПОУ 32007740, які поклав до кишені штанів, в яких був одягнений. Вказані дії ОСОБА_6 , були помічені працівником магазину ОСОБА_10 на камерах відеоспостереження, встановлених в торгівельних залах магазину, про що останньою було сповіщено адміністратора магазину ОСОБА_11 , яка у цей момент перебувала біля антикрадіжних рамок, що встановлені біля виходу з магазину. Після чого, ОСОБА_6 , з таємно викраденим чужим майном, попрямував в бік виходу з магазину та пройшовши лінію кас та антикрадіжних рамок, не розрахувавшись за товар, намагався покинути приміщення магазину.
Однак, ОСОБА_6 був зупинений адміністратором магазину ОСОБА_11 , з вимогою повернути товар, яким він заволодів, проте ОСОБА_6 бажаючи утримати викрадений товар, знаходячись на виході з магазину розуміючи, що його злочині дії викрито працівниками магазину, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на викрадення чужого майна, не реагуючи на вимоги ОСОБА_11 втік з місця події у невідомому напрямку, з викраденим чужим майном, а саме 2 упаковками зубної пасти SENSODYNE, загальною вартістю 160 гривень без урахування ПДВ.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року стосовно ОСОБА_6 , в частині призначеного покарання, застосувати положення ст. 69 КК України та призначити покарання більш м`яке ніж передбачено законом.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, апелянт, не оспорюючи обставини кримінального правопорушення, встановлені судом першої інстанції, зазначає про те, що вирок суду в частині призначеного покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінальних правопорушень вчинених ОСОБА_6 , оскільки за своїм розміром та видом міра покарання є явно несправедливою внаслідок суворості.
Тому, захисник вважає, суд на підставі принципів індивідуалізації, гуманізації та справедливості покарання, враховуючи всі фактичні обставини справи, зокрема і те, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, зокрема і грабіж, а саме викрав 2 тюбики зубної пасти, внаслідок збігу тяжких життєвих обставин, мав можливість та законні підстави призначити йому, ОСОБА_6 , більш м`яке покарання, ніж передбачено законом.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу останнього та просили її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та просив залишити вирок суду без змін; провівши судові дебати; вислухавши останнє слово обвинуваченого; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно та відкритому викрадені чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185; ч. 2 ст. 185 та ч. 4 ст. 186 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджуються наявними в ньому доказами, які, в силу вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, судом не досліджувались, оскільки ці обставини ніким, у тому числі обвинуваченим, не оспорювалися.
Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, колегія суддів не вбачає, а тому ці обставини, як і правова кваліфікація дій ОСОБА_6 , не є предметом апеляційного розгляду, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду лише в межах поданої захисником обвинуваченого апеляційної скарги, а саме в межах призначеного ОСОБА_6 покарання.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_6 вид та міру покарання, суд першої інстанції, як прямо зазначено у вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених ним корисливих кримінальних правопорушень, один з яких вчинено в умовах воєнного стану, обставини вчинення кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії кримінального проступку, нетяжкого та тяжкого злочинів, умисний винний протиправний характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію вчинених кримінальних правопорушень, дані про його особу та обставини, що пом`якшують та обтяжують обвинуваченому покарання.
Зокрема, суд врахував особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, не працює, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває за місцем проживання характеризується посередньо.
Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_6 суд визнав його щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 суд визнав рецидив злочину.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, його віку та стану здоров`я, суд першої інстанції визнав необхідним і достатнім покаранням для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією кримінального закону, за яким визнає його винним.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_6 необхідно призначити покарання, в межах санкцій відповідних статей Кримінального кодексу України, що передбачають покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення у виді: обмеження волі за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, у виді позбавлення за ч. 2 ст. 185 КК України та у виді позбавлення волі за ч. 4 ст. 186 КК України, з подальшим поглиненням менш суворого покарання більш суворим за правилами, передбаченими ст. 70 КК України.
При цьому, значене покарання, на думку суду, обвинувачений повинен відбувати реально.
Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 був засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2018 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., а відповідно до ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року, покарання у вигляді штрафу замінено ОСОБА_6 на покарання у вигляді 50 годин громадських робіт, однак станом на дату ухвалення оскаржуваного вироку, останній це покарання не відбув.
Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_6 було засуджено вироком Святошинським районного суду м. Києва від 14.03.2018 року, було ним вчинено до першого із кримінальних правопорушень, за які його засуджено даним вироком, суд першої інстанції визнав за необхідне до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного ОСОБА_6 за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2018 року, згідно з правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК України.
Приймаючи до уваги наведені у вироку мотиви призначеного ОСОБА_6 покарання, колегія суддів погоджується з видом та розміром покарання, яке суд першої інстанції призначив обвинуваченому за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України.
Разом з тим, що стосується покарання, призначеного ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також за сукупністю вчинених ним кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі строком на сім років, то, незалежно від того, що це мінімальний строк покарання, передбачений санкцією ч. 4 вказаної вище статті, колегія суддів не може визнати його таким, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, з огляду на таке.
По-перше, незважаючи на те, що дії ОСОБА_6 , пов`язані з викраденням 03.07.2022 року з магазину «Єва», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32 , двох упаковок зубної пасти SENSODYNE, вартістю 80 гривень без урахування ПДВ за штуку, розпочаті як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), переросли у відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану, колегія суддів не вважає, що це істотно підвищило ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, оскільки після викриття його протиправних дій, він просто втік з місця вчинення злочину з викраденим майном, не вживаючи будь-яких додаткових заходів для того, щоб утримати викрадене майно при собі або усунути перешкоди для залишення місця злочину.
По-друге, враховуючи обставини вчинення цього злочину, кількість викраденого майна та його вартість, колегія суддів переконана в тому, що покарання у виді позбавлення волі строком на сім років, у даному конкретному випадку, не може бути визнане таким, що відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, оскільки за своїм розміром воно хоч і не виходить за межі, встановлені ч. 4 ст. 186 КК України, проте за своїм розміром є явно несправедливим через суворість.
По-третє, враховуючи матеріали даного кримінального провадження та дані про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає за можливе, крім щирого каяття, визнати обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин та за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, з урахуванням особи винного, застосувати до нього положення ст. 69 цього Кодексу, а саме призначити йому основне покарання вчинення вказаного злочину, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 згаданої вище статті Особливої частини КК України.
З огляду на вищенаведене, за наслідками розгляду апеляційної скарги захисника обвинуваченого, колегія суддів вважає необхідним ухвалити рішення, яким вказану скаргу задовольнити; вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року, ухвалений щодо ОСОБА_6 змінити в частині призначеного покарання, а саме пом`якшити призначене йому покарання за ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, до чотирьох років позбавлення волі та, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, визначити йому остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Крім того, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_6 до повного відбуття покарання у виді 50 годин громадських робіт, призначеного за вирокомСвятошинського районного суду м. Києва від 14.03.2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 18 березня 2020 року, вчинив нове кримінальне правопорушення, згідно приписів ч. 1 ст. 71 КК України, колегія суддів вважає необхідним до покарання, призначеного йому за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та, відповідно до правил, передбачених підпунктом «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 цього Кодексу, згідно з якими одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки і 5 (п'ять) днів,а в решті оскаржуваний вирок залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 408, 418 та 419 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2022 року, ухвалений щодо ОСОБА_6 змінити в частині призначеного йому покарання.
Пом'якшити ОСОБА_6 у покарання, призначене за ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_6 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 18 березня 2020 року та, відповідно до правил, передбачених підпунктом «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 цього Кодексу, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки і 5 (п'ять) днів.
У решті вирок суду щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 761/16617/20
Номер провадження : 11-кп/824/614/2024
Категорія: ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_12
Доповідач - суддя ОСОБА_1