Справа № 761/16617/20
Провадження № 1-кп/761/1242/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100100003835, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.05.2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Цибулів, Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,
В С Т А Н О В И В :
З 09.06.2020 року на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва, перебувають матеріали об`єднаного кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурор Самсонова О.В. у судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказавши про подальше існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які попередньо було враховано при обранні та неодноразовому продовженні запобіжного заходу обвинуваченому, а також зазначила доводи щодо характеризуючих даних про особу останнього, які доводять неможливість застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів щодо особи.
Захисник, доводи якого підтримав обвинувачений, у судовому засіданні заперечували щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та вважали можливим змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на особисте зобов`язання.
Потерпілі у судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомленні належним чином, причини неявки не повідомив.
Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши наявні матеріали провадження суд вважає, що відносно обвинуваченого необхідно продовжити строк тримання під вартою.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.08.2022 року було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком до 21.10.2022 року.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При цьому, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою судом враховуються дані про особу ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, і такі обставини судом оцінюються в контексті наявності ризику щодо можливості переховуватись від суду за умови перебування в межах менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також вказана обставина вказує на існування реального ризику щодо можливості обвинуваченого, перебуваючи на волі, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, і згадані обставини свідчать про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.
Доводи сторони захисту щодо можливості застосування до ОСОБА_1 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов`язання, встановлених обставин та висновків суду не спростовують.
Також, суд враховує, що будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано, у зв`язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_1 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі особисте зобов`язання, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор»
Окрім іншого суд вважає доцільним залишити застосованим альтернативний запобіжний захід у виді застави у раніше визначеному судом розмірі, у сумі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який слід обраховувати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом станом на 1 січня 2022 року.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.49, 52, 183, 189, 199, 27, 314-317, 334 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів .
Строк дії ухвали про тримання під вартою, в ДУ «Київський слідчий ізолятор», обвинуваченого ОСОБА_1 , визначити тривалістю до 18 грудня 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу - 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок для внесення застави.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;
- утриматись від спілкування з свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.
Роз`яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_2
