Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРЕМА ДУМКА
01 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/21315/21
1. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об`єднана палата), перевіривши наявність підстав щодо прийняття на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" (далі - ТОВ "Україна-Реставрація") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі за позовом ТОВ "Україна-Реставрація" до Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності (далі - Музей), за участю Офісу Генерального прокурора про розірвання договору, стягнення 7 896 218,47 грн та зобов`язання вчинити дії, вирішив повернути справу відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
2. Не можу погодитися з ухваленим колегією суддів рішенням, виходячи з таких міркувань.
3. У цій справі ТОВ "Україна-Реставрація" звернулося до суду з позовом до Музею, в якому просило розірвати укладений сторонами договір генпідряду на виконання будівельних робіт від 22.12.2018; стягнути з Музею додаткові витрати в сумі 7 896 218,47 грн; зобов`язати Музей прийняти закуплені на виконання умов вказаного договору матеріали за актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 09.08.2021 на суму 74 702 388,04 грн.
4. Колегія суддів, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати, вважала за необхідне змінити судову практику щодо можливості розірвання договору, строк дії якого сплинув, обґрунтовуючи це неефективністю такого підходу.
5. Об`єднана палата ухвалою від 01.03.2024 справу №910/21315/21 повернула відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду з огляду, виходила з двох ключових аргументів:
- справа №913/703/20, від висновків у якій хотіла відступити колегія суддів, за змістовним критерієм не є подібною до справи, що переглядається;
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2023 у справі №910/8413/21 зробила такий висновок: "задоволення вимоги про розірвання Інвестиційного договору, який вже є припиненим за домовленістю сторін, не тільки не поновить порушені права територіальної громади міста Києва, але є неможливим як таке. Як наслідок, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні вимоги про розірвання Інвестиційного договору", тобто виснувала щодо недоцільності розірвання договору, який є нечинним на час звернення до суду.
6. Не можу погодитися з рішенням Об`єднаної палати з таких міркувань.
7. Колегія суддів, передаючи цю справу на розгляд Об`єднаної палати, поставила питання щодо ефективності підходу, який унеможливлює розірвання у судовому порядку договору строк дії якого закінчився, але є невиконані чинні господарські зобов`язання, які випливають із такого договору.
8. Поставлене питання є питанням загального правового характеру, тому конкретні фактичні обставини кожної справи, у якій Верховний Суд робив аналогічний (подібний) висновок, не є вирішальними і не мають суттєвого значення.
9. Отже, не можу погодитися з тим, що фактичні обставини справи №913/703/20 та справи №910/21315/21 були настільки різними, що могли вплинути на релевантність застосування до спірних відносин висновку про те, що не може бути розірваним у судовому порядку договір, строк дії якого закінчився.
10. Щонайменше, Об`єднана палата таку різницю в обставинах двох справ в ухвалі не змогла переконливо продемонструвати.
11. Більше того, Об`єднана палата увійшла у супереч зі своїми власними висновками, пославшись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 12.09.2023 у справі №910/8413/21), яка заважатиме Об`єднаній палаті відступити від зазначеного висновку, обставини якої ще більше відрізняються від справи №910/21315/21, аніж обставини справи №913/703/20, висновки у якій Об`єднана палата вважала нерелевантними.
12. На мою думку, Об`єднана палата, повертаючи колегії суддів справу №910/21315/21, безпідставно ухилилася від вирішення важливого питання, яке впливає на ефективність судового захисту.
Окрему думку складено відповідно до ч.3 ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. Кібенко
