Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
02 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/2044/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 (колегія суддів у складі: Шутенко І.А. - головуючий, Гребенюк Н.В., Слободін М.М.)
та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 в частині стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області грошової винагороди в сумі 95217,86 грн (суддя Паламарчук В.В.)
у справі № 917/2044/20
за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області) 13.03.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 в частині стягнення з ГУ ДПС у Полтавській області грошової винагороди в сумі 95217,86 грн у справі № 917/2044/20. Також скаржником подано клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень у справі до закінчення їх розгляду в суді касаційної інстанцій.
Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в її прийнятті слід відмовити з наступних підстав.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.02.2021 відкрито провадження у справі № 917/2044/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава".
В ході ліквідаційної процедури банкрута, 21.08.2023 на адресу Господарського суду Полтавської області надійшов звіт арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута та відшкодування понесених витрат у справі №917/2044/20 про банкрутство ТОВ "Браксіс-Полтава" за період з 22.09.2021 по 22.09.2022, до якого додано протокол зборів комітету кредиторів від 23.11.2022; розрахунок оплати послуг арбітражного керуючого.
21.08.2023 на адресу суду надійшов Звіт з додатками про результати проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Браксіс-Полтава" та клопотання ліквідатора про затвердження звіту.
Крім того, 21.08.2023 від ліквідатора банкрута Мензаренка Ю.М. надійшло клопотання про стягнення з кредитора - ГУ ДПС у Полтавській області на його користь основну грошову винагороду в розмірі 95217,860 грн за виконання повноважень під час ліквідаційної процедури ТОВ "Браксіс-Полтава".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 затверджено Звіт арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Браксіс-Полтава" за період з 22.09.2021 по 23.09.2022 в розмірі 95217,86 грн; стягнуто з ГУ ДПС у Полтавській області на користь арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М. основну грошову винагороду арбітражного керуючого в розмірі 95217,86 грн; затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава", провадження у справі № 917/2044/20 закрито.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 у справі № 917/2044/20 залишено без змін.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 1 статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд звертає увагу скаржника, що 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Згідно з пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції Закону №2971-IX від 20.03.2023) передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024, прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 в частині стягнення з ГУ ДПС у Полтавській області грошової винагороди в сумі 95217,86 грн на користь ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава" арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М., можливість касаційного оскарження якої не передбачена приписами частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 в частині стягнення з ГУ ДПС у Полтавській області грошової винагороди в сумі 95217,86 грн у справі № 917/2044/20 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 917/2044/20 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 в частині стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області грошової винагороди в сумі 95217,86 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков
