Єдиний державний реєстр судових рішень
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2024 року м. Харків Справа № 917/2044/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
за участю секретаря судового засідання Ламанової А.В.
сторони та інші учасники провадження у справі не направили до судового засідання уповноважених представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області (вх.№ 89П) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 (повний текст складено та підписано 22.12.2023), постановлену у складі судді Паламарчук В.В. у справі №917/2044/20
за заявою Головного управління ДПС у Полтавській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Полтавської області від 22.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ "Браксіс-Полтава" призначено арбітражного керуючого Мензаренка Юрія Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора від 25.06.2013 №1095) з наданням йому повноважень відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
В ході ліквідаційної процедури банкрута, 21.08.2023 на адресу Господарського суду Полтавської області надійшов Звіт арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М. про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута та відшкодування понесених витрат у справі №917/2044/20 про банкрутство ТОВ "Браксіс-Полтава" за період з 22.09.2021 по 22.09.2022, до якого додано протокол зборів комітету кредиторів від 23.11.2022; розрахунок оплати послуг арбітражного керуючого.
21.08.2023 на адресу суду надійшов Звіт з додатками про результати проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Браксіс-Полтава" та клопотання ліквідатора про затвердження звіту.
Крім того, 21.08.2023 від ліквідатора банкрута Мензаренка Ю.М. надійшло клопотання про стягнення з кредитора - ГУДПС у Полтавській області на його користь основну грошову винагороду в розмірі 95217,86грн за виконання повноважень під час ліквідаційної процедури ТОВ "Браксіс-Полтава".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 задоволено клопотання ліквідатора ТОВ "Браксіс-Полтава" Мензаренка Ю.М. (вхід. №10222 від 21.08.2023).
Затверджено Звіт арбітражного керуючого Мензаренка Ю.М. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Браксіс-Полтава" за період з 22.09.2021 по 23.09.2022 в розмірі 95217,86грн.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь арбітражного керуючого Мензаренка Юрія Миколайовича основну грошову винагороду арбітражного керуючого в розмірі 95217,86грн.
Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава".
Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава".
Ухвалено ГУ ДПС у Полтавській області надати суду докази закриття рахунку НОМЕР_1 , зареєстрованого за ТОВ "Браксіс-Полтава".
Ухвалено суб`єкту державної реєстрації внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс-Полтава".
Ухвалено, що вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
Провадження у справі закрито.
Припинено дію мораторію, введеного ухвалою господарського суду 02.02.2021.
Не погодившись з ухвалою, постановленою судом першої інстанції 14.11.2023, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Головне управління ДПС у Полтавській області, яке просить:
- визнати поважною причину пропуску строку для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 у справі №917/2044/20, задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та поновити строк для подачі апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023;
- відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 у справі №917/2044/20;
- зупинити дію ухвали Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 у справі №917/2044/20 в частині стягнення грошової винагороди у розмірі 95217,86грн з ГУ ДПС у Полтавській області на користь арбітражного керуючого Мензаренка Юрія Миколайовича за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Браксіс-Полтава" та наказу, виданого на виконання даної ухвали;
- задовольнити апеляційну скаргу ГУ ДПС у Полтавській області;
- скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 у справі №917/2044/20 в частині стягнення з ГУ ДПС у Полтавській області грошової винагороди у розмірі 95217,86грн та ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні з ГУ ДПС у Полтавській області заборгованості з оплати грошової винагороди в розмірі 95217,86грн та наказу, виданого на виконання даної ухвали;
- розглянути справу за участю представника ГУ ДПС у Полтавській області.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 05.01.2024 апеляційна скарга/справа передана для розгляду суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 витребувано матеріали справи у Господарського суду Полтавської області.
26.01.2024 справа №917/2044/20 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2024, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 у справі №917/2044/20 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 27.02.2024.
19.02.2024 від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Мензаренко Ю.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому з посиланням на норми чинного законодавства та чисельну судову практику просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Полтавській області та залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду.
Крім того, ліквідатор боржника направив до апеляційного господарського суду клопотання, в якому просить розглядати апеляційну скаргу без його присутності за наявними у справі матеріалами з урахуванням позиції, викладеної у поданому ним відзиві.
27.02.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява від заявника апеляційної скарги, в якій він просить суд розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника апелянта та ухвалити постанову, якою апеляційну скаргу задовольнити.
Зважаючи на те, що явка представників сторін та інших учасників не визнавалась судом обов`язковою, відповідно до положень процесуального закону неявка представників до суду апеляційної інстанції не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та враховуючи клопотання ліквідатора та апелянта про розгляд справи за відсутності їх представників, які належним чином та завчасно повідомлені про час та місце розгляду справи, Східний апеляційний господарський суд вважає за можливе розглядати скаргу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту дослідження місцевим господарським судом обставин справи та їх оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час постановляння оскаржуваної ухвали в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає про наступне.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, крім іншого, арбітражним керуючим Мензаренко Ю.М. подано звіт про нарахування і виплату грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора банкрута у справі №917/2044/20 про банкрутство ТОВ "Браксіс-Полтава" за період з 22.09.2021 по 22.09.2022, та клопотання ліквідатора про стягнення з кредитора - ГУДПС у Полтавській області на його користь основну грошову винагороду в розмірі 95217,86грн за виконання повноважень під час ліквідаційної процедури ТОВ "Браксіс-Полтава".
Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, 23.11.2022 року відбулись збори кредиторів по справі №917/2044/20 про банкрутство ТОВ "Браксіс-Полтава", на яких, за результатом розгляду звіту №01 від 22.09.2022 про нарахування і виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Мензаренко Ю.М. в процедурі ліквідації банкрута в сумі 95217,86грн прийнято рішення взяти звіт до уваги.
При цьому, за змістом зазначеного Протоколу, кредитор визнав роботу ліквідатора задовільною та такою, що відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.
Затверджуючи звіт ліквідатора про нарахування основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора у даній справі, задовольняючи клопотання про стягнення цієї винагороди з кредитора, суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність розміру нарахованої ліквідатором винагороди положенням закону, правильність визначення періоду її нарахування. Щодо покладення цих витрат на кредитора, суд першої інстанції встановив, що ГУ ДПС у Полтавській області є ініціюючим та єдиним кредитором боржника, ліквідатором доведено, що під час ліквідаційної процедури в ліквідаційній масі (у боржника) відсутні активи, за рахунок яких можливо було б виплатити ліквідатору основну винагороду та відшкодувати понесені витрати.
Доводами апеляційної скарги є наступні:
- на думку апелянта, Бюджетним Кодексом України не регламентується відшкодування основної грошової винагороди за рахунок кредитора, адже поняття грошової винагороди ліквідатора не є тотожним поняттю заробітна плата;
- Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено обов`язку кредитора (кредиторів) відшкодовувати за власний рахунок грошову винагороду ліквідатору у випадку, якщо у банкрута відсутні активи і кредитори не створювали відповідний фонд;
- апелянт вважає, що Законом не передбачено стягнення у примусовому порядку з ініціюючого кредитора або з кредиторів пропорційно визнаних грошових вимог без згоди кредиторів або без утворення відповідного фонду кредиторами на користь ліквідатора грошової винагороди та видачу відповідного наказу;
- зауважує на тому, що ГУ ДПС у Полтавській області є бюджетною установою та повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянтом оскаржується ухвала Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 у справі №917/2044/20 ЛИШЕ В ЧАСТИНІ СТЯГНЕННЯ ОСНОВНОЇ ВИНАГОРОДИ ЛІКВІДАТОРА В СУМІ 95217,86ГРН З КРЕДИТОРА.
Відповідно до ч. 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи положення процесуального закону ухвала Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 у справі №917/2044/20 переглядається апеляційним господарським судом лише в оскаржуваній апелянтом частині.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Частиною 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як встановлено та зазначено вище, ліквідатором боржника арбітражним керуючим Мензаренко Ю.М. у визначеному законом порядку складено звіт про нарахування та виплату основної винагороди і подано його на розгляд зборів кредиторів.
Як убачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Полтавській області є ініціюючим кредитором боржника та єдиним кредитором боржника.
Матеріали справи не містять, а кредитором не надано доказів незадовільної роботи ліквідатора боржника, неповноти вчинених ним дій, ухиляння від виконання покладених на нього обов`язків тощо. Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що ліквідатором в повній мірі вчинені необхідні дії для завершення процедури.
Апелянт не наводить заперечень щодо таких висновків місцевого господарського суду та не наводить фактів неналежного виконання ліквідатором покладених на нього обов`язків.
Отже, апелянт не заперечує ані щодо розміру нарахованої ліквідатором винагороди, ані щодо періоду, за який здійснено таке нарахування. Заперечення апелянта зводяться виключно до незгоди з покладенням на нього, як на кредитора, тягаря оплати послуг ліквідатора.
При цьому, Східний апеляційний господарський суд зазначає, що розмір нарахованої арбітражним керуючим винагороди за виконання обов`язків ліквідатора не перевищує встановленого законом розміру.
Також, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до наявного в матеріалах справи звіту ліквідатора загальний розмір нарахованої ліквідатором винагороди за період з 22.09.2021 по 22.09.2022 складає 230000грн. Разом з цим, ліквідатор просив кредиторів схвалити основну грошову винагороду у сумі 95217,86грн за період з 22.09.2021 по 28.02.2022. Та повідомляє про те, що від оплати послуг за період з 24.02.2022 по 22.09.2022 у сумі 134782,14грн він відмовляється.
Тобто, грошова винагорода нарахована ліквідатором у відповідності до положень закону та за правильний період, в який здійснювалась ліквідаційна процедура, а від оплати частини винагороди (у її більшій частині) ліквідатор відмовився. З огляду на наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги ліквідатора законні, обґрунтовані, справедливі та співмірні наданим послугам у даній справі.
Надаючи оцінку доводам апелянта про відсутність правових підстав для покладення на нього тягаря оплати послуг ліквідатора, Східний апеляційний господарський суд зазначає по наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками провадження у справі, під час розпорядження майном та ліквідаційної процедури не було виявлено у боржника активів, за рахунок яких можливо було б виплатити винагороду ліквідатору та відшкодувати витрати понесені під час процедури.
Не виявлення арбітражним керуючим активів та грошових коштів банкрута, при тому, що не було встановлено неповноти вчинених ліквідатором дій, не може впливати на оплату його послуг. Примушення до безоплатної праці заборонено законом.
Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Право особи на своєчасне одержання винагороди за працю захищено статтею 43 Конституції України, якою визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відсутність авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати, як примушування до безоплатної праці в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Східний апеляційний господарський суд відхиляє як безпідставні посилання апелянта на те, що ГУ ДПС у Полтавській області є бюджетною установою і тому не можна покладати на нього тягар оплати послуг арбітражного керуючого та обов`язок відшкодування витрат у процедурі.
Так, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора.
З огляду на вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, тому відсутні підстави для її задоволення. Оскаржувана ухвала Господарського суду Полтавської області законна обґрунтована, постановлена з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права. Підстав для її зміни чи скасування апеляційним господарським судом не встановлено.
Враховуючи висновок суду про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта у вигляді судового збору, сплаченого за звернення зі скаргою, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 129, п.1 ч.1 ст. 275, ст. ст. 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 14.11.2023 у справі №917/2044/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 28.02.2024
Головуючий суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя М.М. Слободін
