Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 420/5521/19
адміністративне провадження № К/990/40970/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРСПЕЦСЕРВІС»
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Вербицької Н.В., Джабурії О.В., Кравченка К.В., від 30 жовтня 2023 року,
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРСПЕЦСЕРВІС» (далі - ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС», Товариство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент з питань ДАБК міста Києва, Департамент, відповідач), в якому просило:
- визнати незаконною та скасувати відмову відповідача від 27 травня 2019 року № КВ 132191471016 у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташованого на АДРЕСА_1
- зобов`язати Департамент з питань ДАБК міста Києва видати дозвіл на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташованого на АДРЕСА_1
2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» зазначало, що відповідач необґрунтовано відмовив у видачі йому дозволу на виконання будівельних робіт з підстав: відсутності техніко-економічних показників в наказі замовника про затвердження проєктної документації; необхідності уточнення дати затвердження замовником будівництва завдання на проєктування та підстав для проєктування; уточнення головного архітектора проєкту (головного інженера проєкту), поверховості будівлі, площі забудови та будівельного об`єму на кресленнях у відомості стосовно житлових і громадських будівель та споруд схеми генерального плану та плану організації рельєфу; відсутності підписів розробників проєктної документації, невідповідності такої документації вимогам ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3-2014) та Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 (далі - Порядок № 45); виконання будівельних робіт з порушенням вимог зазначеного ДБН; скасування судового рішення, на підставі якого реєструвалося право власності на житловий будинок.
3. У наказі про затвердження проєктної документації та проєктній документації (Том 1 - архітектурні рішення), експертному звіті Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація-центральна служба української державної будівельної експертизи" (далі - ДП «Укрдержбудекспертиза») зазначені техніко-економічні показники. Підставою для проєктування є договір від 15 травня 2018 року б/н, датою затвердження завдання на проєктування - 18 травня 2018 року, що пов`язано з неістотними змінами завдання на проєктування без укладення додаткової угоди. У відомостях житлових і громадських будівель та споруд схем генерального плану вказано 6 поверхів будівлі, в якій плануються будівельні роботи, не враховано, що перекриття цокольного поверху будівлі нижче ніж 2 м середньої планувальної позначки землі, тому цокольний поверх не рахується; питання поверховості досліджувалося експертами ДП «Укрдержбудекспертиза», які не мали заперечень проти затвердження проєктної документації.
4. Також Товариство вказувало, що роботи з капітального ремонту не передбачають зміну поверховності об`єкта, а перевищення граничної поверховості існуючого об`єкта не може бути підставою для відмови у наданні дозволу. На 6 сторінці І Тому проєктної документації зазначено прізвища, імена, по батькові головного архітектора та головного інженера проєкту, серії та номери їх кваліфікаційних сертифікатів, підписи завірені печатками. Вимога щодо уточнення інформації про поверховість будівлі, площі забудови та будівельний об`єм є недоречною, оскільки проєктна документація за результатами експертизи отримала позитивну оцінку.
5. Зазначало, що Компанія у формі партнерства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЖЕРІ ТРЕЙД ЛП» (далі - Компанія «ТРЕЖЕРІ ТРЕЙД ЛП») придбала житловий будинок з нежитловим приміщенням та паркінгом у громадянина ОСОБА_1 , який набув право власності на цей будинок на підставі судового рішення, скасованого після продажу ним цього будинку. Компанія "ТРЕЖЕРІ ТРЕЙД ЛП" залишається власником, який передав будинок в оренду ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС».
6. На думку позивача, протиправність дій Департаменту з питань ДАБК міста Києва щодо відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт є очевидною, а обраний ним спосіб захисту таким, що не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.
7. Відповідач подав відзив, в якому не визнав позов, вказував, що подані ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» документи для отримання дозволу на виконання будівельних робіт не відповідали вимогам містобудівного законодавства, а тому Департамент з питань ДАБК міста Києва мав підстави для відмови у наданні дозволу відповідно до пункту 30 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Постанова КМУ № 466).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
8. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 6 липня 2023 року відмовив ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» у задоволенні позову.
9. Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не спростував розбіжності поверховості у відомості стосовно будівель і споруд схеми генерального плану (6 поверхів) та завданні на проєктування (5 поверхів). Експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертиза» про відсутність порушень містобудівного законодавства з боку ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" є завершальним етапом розроблення проєктів будівництва, не має заздалегідь встановленої сили та оцінюється судом разом з іншими доказами. Також позивач не підтвердив факт звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - МКІП) для отримання дозволу на проведення будівельних робіт на об`єкті, розташованому в межах історичного ареалу м. Києва, та не підтвердив відповідність топографічно-геодезичного плану положенням ДБН В 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (далі - ДБН В 2.2-15-2005).
При цьому, суд зазначив, що розбіжності поверховості та неотримання дозволу МКІП достатньо для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт без перевірки інших підстав, з яких Департамент з питань ДАБК міста Києва відмовив позивачу у наданні дозволу.
10. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 жовтня 2023 року частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС», скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 липня 2023 року, прийняв нову постанову, якою частково задовольнив адміністративний позов: визнав протиправною та скасував відмову Департаменту з питань ДАБК міста Києва від 27 травня 2019 року № КВ 132191471016 у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташованого на АДРЕСА_1 зобов`язав Департамент з питань ДАБК міста Києва повторно розглянути заяву ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» від 15 травня 2019 року про видачу дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташованим на АДРЕСА_1 відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань ДАБК міста Києва на користь ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» відшкодування витрат зі сплати судового збору у сумі 5 326 грн.
11. Суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що Департамент з питань ДАБК міста Києва у відмові у наданні дозволу не вказав конкретні вимоги містобудівного законодавства, порушеної при розробці та затвердженні проєктної документації. Позивач отримав позитивний висновок експертизи проєктної документації, що підтверджує відповідність та коректність такої документації. За відповідність проєктної документації вихідним даним на проєктування, вимогам державних стандартів, норм і правил відповідають проєктна організація, головний архітектор та головний інженер проєкту.
На момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення Компанія «ТРЕЖЕРІ ТРЕЙД ЛП» залишалася власником садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом; до матеріалів справи не долучено документів, які б спростовували такі обставини, тому скасування судового рішення, на підставі якого громадянин ОСОБА_1 набув право власності на зазначений будинок та провів відчуження майна на користь останнього, не може бути підставою для відмову у наданні дозволу. Суперечності щодо поверховості будівлі немає, за висновком позасудового експертного технічно-будівельного дослідження садибний будинок є п`ятиповерховим - 3 поверхи та два мансардні поверхи. Таке дослідження проводилося на стадії апеляційного розгляду справи, оскільки суд першої інстанції відмовив позивачу у проведенні будівельно-технічної експертизи та неповно встановив обставини, які потребували спеціальних знань.
Серед підстав для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт Департамент з питань ДАБК міста Києва не зазначав неподання ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» дозволу МКІП на проведення будівельних робіт, а суд не має право самостійно встановлювати, чи відсутність дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, є підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
Між тим, суд апеляційної інстанції вказав, що обставина місцезнаходження садибного (індивідуального) будинку в межах історичного ареалу м. Києва має бути перевірена дозвільним органом під час повторно розгляду заяви ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» про видачу дозволу та прийняття рішення про видачу чи відмову у видачі дозволу у межах дискреційних повноважень відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Відповідач не погодився з постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. У касаційній скарзі Департамент з питань ДАБК міста Києва наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV) пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2021 № 461; не врахував висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок), та мотивів, з яких Верховний Суд постановою від 16 березня 2023 року скасував попередні ухвалені у цій справі рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, при новому розгляді справи.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що під час проведення експертизи проєктів будівництва вирішенню підлягають питання щодо можливості безпечної експлуатації об`єкта будівництва, а не питання дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема, ДБН А.2.2-3:2014 та ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (далі - ДБН 360-92**).
Експертний звіт, виготовлений ДП «Укрдержбудекспертиза», не спростовує встановлені Департаментом обставини невідповідності проєктної документації вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, стосуються дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, пожежної та техногенної безпеки, енергозбереження.
Також суд апеляційної інстанції належно не дослідив висновок позасудового експертного технічно-будівельного дослідження, складений експертом ПП «ПРОЕКТ» Найдьоновим І.В. , не врахував, що серед документів, які надавалися експерту, не вказана проєктна документація «Капітальний ремонт садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловим приміщеннями та паркінгом, розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Мічуріна (Печерський район), 44/1а», виконана Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАН ПРОЕКТ». У зв`язку з цим, скаржник вважає, що експерт не досліджував проєктну документацію та не мав підстав складати висновок щодо відповідності такої документації будівельним нормам, зокрема, ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт». У висновку позасудового експертного технічно-будівельного дослідження не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт Найдьонов І.В. обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Крім того, під час технічним обстеження не перевіряється відповідність проєктної документації вимогам містобудівного законодавства. З огляду на це, скаржник вважає вказаний висновок експерта неналежним та недопустимим доказом.
Висновок суду першої інстанції щодо необхідності отримання ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» дозволу від органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, додатково вказує на правомірність оскаржуваної відмови у видачі дозволу та мало бути враховано судом апеляційної інстанції.
Департамент вже оцінював відповідність поданих ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» документів містобудівному законодавству, тому апеляційний суд не мав підстав зобов`язувати його повторно розглянути документи.
Суд апеляційної інстанції не врахував зміну законодавства, що регулює порядок подання документів, необхідних для отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також зміну процедури прийняття органом державного архітектурного контролю рішення за результатами їх розгляду, а саме, подання документів для отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт з середніми наслідками (СС2) виключно в електронній формі через електронний кабінет. Позивач подав документи у 2019 році в паперовій формі, враховуючи функціонал Реєстру будівельної діяльності, Департамент не може повторно розглянути заяву ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" в паперовому вигляді та прийняти відповідне рішення про видачу або відмову у видачі дозволу.
Позивач відповідно до пункту 31 Порядку № 466 не позбавлений права після усунення недоліків проєктної документації повторно звернутися до органу ДАБК щодо видачі дозволу.
14. ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» подало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на нелогічність та непослідовність доводу Департаменту з питань ДАБК міста Києва щодо експертного звіту, виготовленого ДП «Укрдержбудекспертиза», про те, що у цьому звіті вирішувалися питання можливості безпечної експлуатації об`єкта будівництва та що звіт не встановив відповідність проєкту вимогам діючого законодавства у сфері містобудівної діяльності. Експерт ПП «ПРОЕКТ» Найдьонов І.В. за результатами позасудового експертного технічно-будівельного дослідження усунув розбіжності у визначенні поверховості об`єкта. Також зазначає про відсутність підстав для отримання дозволу МКІП на проведення будівельних робіт на території історичного ареалу м. Києва, який не затверджений в установленому законом порядку, покликаючись на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/5755/17 та від 03 квітня 2020 року у справі № 640/21505/18.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» подало касаційну скаргу до Верховного Суду 1 грудня 2023 року.
16. Верховний Суд ухвалою від 15 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження, витребував з Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/5521/19 та надав ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» строк для подання відзиву на касаційну скаргу Департаменту з питань ДАБК міста Києва.
17. Учасники справи до початку касаційного розгляду не подали до Верховного Суду будь-яких клопотань.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установили, що 8 вересня 2017 року громадянин ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 серпня 2017 року у справі № 492/825/17 набув право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташований на АДРЕСА_1 , загальною площею 3438 кв. м.
19. Зазначений будинок знаходиться у межах історичного ареалу м. Києва.
20. 2 жовтня 2017 року ОСОБА_3 продав вказаний житловий будинок Компанії «ТРЕЖЕРІ ТРЕЙД ЛП», а 13 грудня 2017 року Арцизький районний суд Одеської області ухвалою від 13.12.2017 скасував заочне рішення Арцизького районного суду Одеської області від 21 серпня 2017 року у справі №492/825/17.
21. 2 квітня 2018 року Компанія «ТРЕЖЕРІ ТРЕЙД ЛП» передала будинок в строкове платне користування (оренду) ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» за договором оренди № 02/04-18, а 6 липня 2018 року - надала нотаріальну згоду на здійснення ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» капітального ремонту будинку без зміни геометричних параметрів нерухомого майна та на розробку відповідної проєктної документації.
22. У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальність "ПАН ПРОЕКТ" розробило проєкт капітального ремонту № 240-01-007, який передало для проведення обов`язкової експертизи до ДП «Укрдержбудекспертиза».
23. 10 серпня 2018 року ДП «Укрдержбудекспертиза» надало експертний висновок № 00-1012-18/ЦБ щодо можливості затвердження проєкту капітального ремонту.
24. 15 травня 2019 року ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» через центр надання адміністративних послуг подало документи для отримання дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом.
25. 27 травня 2019 року Департамент з питань ДАБК міста Києва за результатами розгляду зазначеної заяви ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» та пакету документів прийняв рішення № КВ 132191471016 про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Своє рішення мотивував тим, що:
- у наданому наказі замовника про затвердження проєктної документації відсутні техніко-економічні показники об`єкта;
- у наданому завданні на проєктування необхідно уточнити дату його затвердження замовником будівництва та в п. 2 необхідно уточнити підставу для проєктування;
- відповідно до експертного звіту щодо розгляду проєктної документації ДП «Укрдержбудекспертиза» від 10.08.2018 № 00-1012-18/ЦБ, п. 14 завдання на проєктування від 18.05.2018 поверховість будинку - 5 поверхів, відповідно до відомості стосовно будівель і споруд схеми генерального плану поверховість будинку - 6 поверхів. Згідно з п 3.19* ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (зі змінами) поверховість садибних житлових будинків не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій;
- у Томі 1 (Томі 2) необхідно уточнити виконавця (головного архітектора проекту або головного інженера проєкту), яким розроблялась проєктна документації, відсутні підписи розробників, на кресленнях генерального плану та плану організації рельєфу у відомості стосовно житлових та громадських будівель та споруд уточнити поверховість будівлі, площу забудови та будівельний об`єм;
- проєктна документація не відповідає вимогам ДБН А.2.2-3-2014 та Порядку № 45 (в чинній редакції);
- відповідно до поданого договору купівлі-продажу від 02 жовтня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за номером № 1830, реєстрація права власності на вищевказаний садибний (індивідуальний) житловий будинок з нежитловими приміщеннями та паркінгом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена 08 вересня 2017 року (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 02 жовтня 2017 року інд. номер 99064652) на підставі рішення Арцизького районного суду Одеської області, номер 492/825/17, виданого 21 серпня 2017 року. Дане Рішення скасовано ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року у справі №492/825/17;
- виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає вимогам п. 3.7 ДБН А.2.2-3.2014.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
29. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
30. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
31. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на таке.
32. Відповідно до статті 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
33. При цьому, абзацом третім статті 28 Закону № 687-XIV визначено, що власники та користувачі об`єктів архітектури зобов`язані отримувати в установленому законодавством порядку документ дозвільного характеру, що дає право на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією, реставрацією чи капітальним ремонтом об`єкта архітектури.
34. З огляду на частину третю статті 34 Закону № 687-XIV щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт.
35. Для отримання такого дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до частини третьої статті 37 Закону № 687-XIV у редакції, чинній до 20 жовтня 2019 року (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), подається заява, до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;
2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою);
3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку;
4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту;
5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;
6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати;
7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
36. Аналогічні вимоги до переліку документів, які подаються для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, передбачені у пункті 28 Порядок № 466 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
37. Частиною четвертою статті 37 Закону № 687-XIV та пунктом 30 Порядку № 466 визначено, що підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:
1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу;
2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
38. Департамент з питань ДАБК міста Києва відмовив ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, розташованого на вул. Мічуріна, 44/1а у Печерському районі м. Києва, у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства (пункт 2 частини четвертої статті 37 Закону № 687-XIV, абзац третій пункту 30 Порядку № 466).
39. Ураховуючи підставу для відмови дозвільного органу, суди першої та апеляційної інстанцій мали дослідити документи, які подавалися ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» для отримання дозволу на виконання будівельних робіт на предмет їх відповідності вимогам законодавства.
40. Ця справа вже переглядалася Верховним Судом, який за наслідками розгляду касаційної скарги Департаменту з питань ДАБК міста Києва ухвалив постанову від 16 березня 2023 року про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд для вставлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, Верховний Суд вказав на необхідність дослідження містобудівної документації місцевого рівня, відомостей про знаходження земельної ділянки в межах історичного ареалу м. Києва, усунення розбіжності щодо поверховості у відомостях будівель і споруд схеми генерального плану (6 поверхів) та завданні на проєктування (5 поверхів).
41. Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
42. За змістом статей 73-76 КАС України докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності. Зокрема, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими є докази, одержані з дотриманням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
43. За статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
44. Експерт Найдьонов І.В. у наданому висновку позасудового експертного технічно-будівельного дослідження, відповідаючи на поставлені йому питання, дійшов висновків, що проєктна документація «Капітальний ремонт садибний (індивідуальний) житловий будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, що розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », виконана ТОВ «ПАН ПРОЕКТ», відповідає вимогам містобудівного законодавства; будинок є п`ятиповерховим - 3 поверхи та 2 мансардні поверхи (поверх, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі починається з позначки +180.500.
45. Одним із основних доводів касаційної скарги Департаменту, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, є те, що висновок експерта Найдьонова І.В. є недопустимим доказом у зв`язку з тим, що експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
46. Частинами першою та другою статті 104 КАС України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.
Відповідно до частин шостої та сьомої цієї ж статті КАС України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
47. Скаржник покликається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18, про те, що відсутність попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, як і відсутність вказівки, що він підготовлений для суду, тягне за собою недопустимість експертного висновку.
48. Відповідно до абзацу 10 частини другої пункту 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, попередження (обізнаність) експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України або за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України.
49. В описовій та мотивувальній частині оскаржуваної постанови від 30 жовтня 2023 року П`ятий апеляційний адміністративний суд не з`ясував відповідно до вимог частини шостої статті 104 КАС України, чи попереджався експерт Найдьонов І.В. про те, що висновок готується для подання до суду та те, що він як експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку.
50. Зазначене недотримання судом апеляційного інстанції вимог частини шостої статті 104 КАС України щодо перевірки попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України, не є формальним порушенням норм процесуального закону, оскільки КАС України визначає це обов`язковою вимогою, від якої залежить допустимість чи недопустимість висновку як доказу.
51. Таким чином, суд апеляційної інстанції здійснив оцінку підготовленого експертом Найдьоновим І.В. висновку техніко-будівельного дослідження без перевірки допустимості цього доказу.
52. Крім того, відповідно до пункту 3.19* ДБН 360-92** площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погодженні з планувальною структурою міста і системою громадських центрів. Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.
53. Відповідно до додатку «В» ДБН В.2.2-15-2005 при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.
54. Департамент з питань ДАБК міста Києва у рішенні від 27 травня 2019 року № КВ 132191471016 про відмову у видачі дозволу вказав про суперечність у проєктній документації відомостей про поверховість будинку - 5 чи 6 поверхів, та граничну поверховість садибних житлових будинків за п 3.19* ДБН 360-92**, яка не має перевищувати 4-х поверхів.
55. Суд апеляційної інстанції за результатами оцінки висновку позасудового експертного технічно-будівельного дослідження експерта ПП «ПРОЕКТ» Найдьонова І.В. встановив поверховість будівництва (капітального ремонту) на АДРЕСА_1 , проте не перевірив відповідність такої характеристики будівлі вимогам пункту 3.19* ДБН 360-92** щодо обмеження надземних поверхів (включаючи мансардних) садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом 4-а поверхами.
56. Суд апеляційної інстанції не дослідив Генеральний план міста Києва, історико-архітектурний опорний план, зонінг та проєкт забудови Печерського району м. Києва на предмет обмежень висоти та поверховості будівель.
57. При цьому, колегія суддів нагадує, що одним із принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
58. Такий висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 802/721/18-а, від 29 листопада 2019 року у справі № 818/154/16 та № 818/3263/15, від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18 та від 21 жовтня 2021 року у справі № 826/16737/18.
59. Верховний Суд у постанові від 16 березня 2023 року про направлення цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції наголосив на тому, що експертний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза» від 10 серпня 2018 року № 00-1012-18/ЦБ щодо можливості затвердження проєкту капітального ремонту не може бути беззаперечним доказом відсутності порушень містобудівної документації, так як експертиза є лише завершальним етапом розроблення проєктів будівництва.
60. Під час нового розгляду суд апеляційної інстанції фактично дослідив лише експертний звіт ДП «Укрдержбудекспертиза» від 10 серпня 2018 року № 00-1012-18/ЦБ про погодження затвердження проєктної документації та складений на замовлення позивача висновок експерта Найдьонова І.В. щодо поверховості будівлі, на підставі цього дійшов необґрунтованого висновку про відповідність поданих ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» документів для отримання дозволу вимогам законодавства без з`ясування вихідних даних щодо поверховості будівництва та містобудівної документації місцевого рівня.
61. Також Верховний Суд не може погодитися з висновком суду апеляційної інстанції щодо непотрібності дослідження наявності у позивача дозволу на виконання будівельних робіт від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
62. За пунктом 17 частини другої статті 5 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-III) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.
63. У силу вимог частини першої статті 26 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач як суб`єкт містобудування під час проектування об`єкта будівництва й отримання документа, який дає право на виконання підготовчих і будівельних робіт, а також при виконанні цих робіт, зобов`язаний додержуватися положень Генерального плану м. Києва.
64. У зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини - Міністерства культури та інформаційної політики України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
65. У постанові від 27 червня 2023 року у справі № 640/27822/20 Верховний Суд зазначив, що містобудівна документація на місцевому рівні, основним видом якої є генеральний план населеного пункту, є обов`язковою для врахування всіма суб`єктами правовідносин у сфері містобудівної діяльності, а тому, якщо у складі такої документації наявний історико-архітектурний опорний план з визначенням меж історичного ареалу населеного пункту, то виконання всіх земляних, будівельних та інших робіт на об`єктах, що розміщені на території історичного ареалу населеного пункту, має здійснюватися із дотриманням встановлених Законом України «Про охорону культурної спадщини» обмежень, зокрема після отримання дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
66. Межі історичного ареалу міста Києва були закріплені на нормативному рівні згідно з історико-містобудівним опорним планом м. Києва, який входить до складу Генерального плану м. Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804.
67. До такого висновку Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов у пункті 69 постанови від 31 січня 2023 року у справі № 640/8728/21. У зазначеній постанові Судова палата відступила від висновків щодо відсутності затвердженого історичного ареалу м. Києва, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/5755/17 та від 03 квітня 2020 року у справі № 640/21505/18, на які покликається позивач у відзиві на касаційну скаргу.
68. Під час розгляду цієї справи суд апеляційної інстанції передчасно погодився з висновком суду першої інстанції щодо правомірності розташування спірного об`єкта будівництва (капітального ремонту) у межах історичного ареалу м. Києва.
69. Необхідність отримання дозволу МКІП на здійснення будівельних робіт у межах історичного ареалу як обов`язок суб`єкта містобудування корелюється з повноваженнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, визначеними у пункті 17 частини другої статті 5 Закону № 1805-III, щодо надання такого дозволу на проведення будівельних робіт в межах історичних ареалів населених місць.
70. Статтею 37 Закону № 687-XIV та пунктом 28 Порядок № 466 не передбачається подання для отримання дозволу на виконання будівельних робіт додатково дозволу МКІП. Такі вимоги до суб`єкта містобудування, що здійснює будівельні роботи в межах історичного ареалу, встановлені пунктом 17 частини другої статті 5 Закону № 1805-III та частини першої статті 26 Закону № 3038-VI.
71. Суд апеляційної інстанції, оцінюючи правомірність відмови органу державного архітектурно-будівельного контролю у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, мав перевірити наявність у ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» відповідного дозволу МКІП, попри те, що Департамент з питань ДАБК міста Києва міг не мотивувати свою відмову у наданні дозволу неподанням суб`єктом містобудування такого дозволу.
72. У протилежному випадку рішення суду апеляційної інстанції може не відповідати вимогам законності, а зобов`язання відповідача у цій справі прийняти власне рішення - суперечити вимогам закону та публічним інтересам.
73. Відповідно до пункту «б» частини першої статті 2 Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX) публічний інтерес - інтерес держави, суспільства, територіальної громади, а також важливі для великої кількості осіб інтереси та потреби.
74. Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2073-IX принципами адміністративної процедури є, зокрема верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності.
75. Частиною третьою статті 6 цього ж Закону визначено, що здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:
1) дискреційне повноваження передбачено законом;
2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;
3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;
4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
76. Частиною другою статті 11 Закону № 2073-IX передбачено, що адміністративний акт повинен прийматися з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права, свободи чи законного інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими.
77. З огляду на це, при вирішенні подібної категорії спорів суди мають враховувати, окрім дотримання законності, також наявність публічних інтересів та здійснення адміністративним органом дискреційних повноважень у дозвільних питаннях.
78. Будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (пункт 114 постанови Верховного Суду від 31 січня 2023 року справа № 640/8728/21).
79. Відсутність такого дозволу МКІП на стадії розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю питання надання дозволу на виконання будівельних робіт може свідчити про невідповідність проєктної документації на будівництво (капітальний ремонт) вимогам законодавства та, як наслідок, свідчити про відсутність підстав для видачі такого дозволу.
80. Тому суд апеляційної інстанції мав дослідити факт звернення ТОВ "ЮРСПЕЦСЕРВІС" до МКІП для отримання дозволу на проведення будівельних робіт на території, яка знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва.
81. Щодо інших підстав, з яких Департамент з питань ДАБК міста Києва відмовив позивачу у видачі дозволу, суд апеляційної інстанції немотивовано вважав їх формальними підставами для відмови.
82. Відсутність у наказі замовника про затвердження проєктної документації техніко-економічних показників об`єкта; необхідність уточнення дати затвердження замовником будівництва завдання на проєктування та підстави для проєктування; уточнення головного архітектора проекту або головного інженера проєкту; відсутності підписів розробників проєктної документації; невідповідність проєктної документації вимогам ДБН А.2.2-3-2014 та ДБН А.2.2-3.2014; питання права власності на будинок - на думку Суду, все це у сукупності не може вважатися формальними неточностями у документах, оскільки орган державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє належне оформлення таких документів за переліком, передбаченим частиною третьою статті 37 Закону № 687-XIV, та за результатом такої перевірки видає або відмовляє у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.
83. При цьому, невідповідність поданих документів вимогам законодавства чи виявлення недостовірних відомостей у поданих документах є підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до пункту 2, 3 частини четвертої статті 37 Закону № 687-XIV та пункту 30 Порядку № 466.
84. Тому суд апеляційної інстанції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, мав детально перевірити подані ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» документи на відповідність вимогам законодавства (повноту та достовірність відомостей, правильність оформлення) і, залежно від цього, робити висновки щодо обґрунтованості чи формальності підстав для відмови позивачу у наданні дозволу, зазначених у пунктах 1, 2, 4, 5 рішення Департаменту від 27 травня 2019 року № КВ 132191471016, оскільки суд першої інстанції обмежився лише оцінкою розбіжності поверховності у наданих документах та розташування об`єкта будівництва (капітального ремонту) в межах історичного ареалу міста Києва.
85. Виходячи з меж касаційного розгляду справи, визначених статтею 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
86. Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які мають значення для правильного вирішення та ухвалення законного й обґрунтованого рішення, позаяк, постанова від 30 жовтня 2023 року не може вважатися такою, що відповідає вимогам статті 242 КАС України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
87. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
88. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України).
89. Відповідач у касаційній скарзі просить залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 липня 2023 року.
90. Доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду.
91. Суд апеляційної інстанції не перевірив належність та допустимість висновку позасудового експертного технічно-будівельного дослідження, складеного експертом ПП «ПРОЕКТ» Найдьоновим І.В.; скасовуючи рішення Департаменту з питань ДАБК міста Києва від 27 травня 2019 року № КВ 132191471016, не перевірив кожну з підстав, з яких Департамент відмовив ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, та не врахував необхідність отримання позивачем дозволу від МКІП на будівельні роботи в межах історичного ареалу міста Києва.
92. Зазначені недоліки судового розгляду можуть бути усунені під час нового розгляду справи судом апеляційної інстанції, який, з огляду на частину четверту статті 296, статті 306, 308 КАС України, під час апеляційного розгляду справи може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа, з доведених нею поважних причин, не мала можливості подати до суду першої інстанції.
Між тим, вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, суд апеляційної інстанції зобов`язаний мотивувати свій висновок у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні.
93. Таким чином, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу Департаменту з питань ДАБК міста Києва слід задовольнити частково, постанову П`ятого апеляційного адміністративного від 30 жовтня 2023 року - скасувати, а справу - направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Висновки щодо розподілу судових витрат
94. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
95. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року у справі №420/5521/19 скасувати.
Справу № 420/5521/19 направити на новий розгляд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк
Судді: С.М. Чиркін
В.М. Шарапа
