Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 05 квітня 2024 року

у справі № 420/5521/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо необхідності отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини для здійснення будівельних та будь-яких інших робіт в межах історичного ареалу населеного пункту

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент з питань ДАБК міста Києва, Департамент, відповідач), в якому просило:

1. визнати незаконною та скасувати відмову відповідача у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом;
2. зобов'язати Департамент з питань ДАБК міста Києва видати дозвіл на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом.

Окружний адміністративний суд рішенням відмовив ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» у задоволенні позову.

Апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення окружного адміністративного суду, прийняв нову постанову, якою частково задовольнив адміністративний позов: визнав протиправною та скасував відмову Департаменту з питань ДАБК у видачі дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку з нежитловими приміщеннями та паркінгом, зобов`язав Департамент з питань ДАБК міста Києва повторно розглянути заяву ТОВ «ЮРСПЕЦСЕРВІС» про видачу дозволу на виконання будівельних робіт з капітального ремонту садибного (індивідуального) житлового будинку із нежитловими приміщеннями та паркінгом, відмовив у задоволенні іншої частини позовних вимог

ОЦІНКА СУДУ

За пунктом 17 частини другої статті 5 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон № 1805-III) (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, об'єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць.

У силу вимог частини першої статті 26 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач як суб`єкт містобудування під час проектування об'єкта будівництва й отримання документа, який дає право на виконання підготовчих і будівельних робіт, а також при виконанні цих робіт, зобов'язаний додержуватися положень Генерального плану м. Києва.

У зонах охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини - Міністерства культури та інформаційної політики України (далі МКІП) як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Необхідність отримання дозволу МКІП на здійснення будівельних робіт у межах історичного ареалу як обов`язок суб`єкта містобудування корелюється з повноваженнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, визначеними у пункті 17 частини другої статті 5 Закону № 1805-III, щодо надання такого дозволу на проведення будівельних робіт в межах історичних ареалів населених місць.

Статтею 37 Закону № 687-XIV та пунктом 28 Порядок № 466 не передбачається подання для отримання дозволу на виконання будівельних робіт додатково дозволу МКІП. Такі вимоги до суб`єкта містобудування, що здійснює будівельні роботи в межах історичного ареалу, встановлені пунктом 17 частини другої статті 5 Закону № 1805-III та частини першої статті 26 Закону № 3038-VI.

ВИСНОВКИ: будівельні та будь-які інші роботи в межах історичного ареалу населеного пункту не можуть здійснюватися без отримання дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Відсутність такого дозволу МКІП на стадії розгляду органом державного архітектурно-будівельного контролю питання надання дозволу на виконання будівельних робіт може свідчити про невідповідність проєктної документації на будівництво (капітальний ремонт) вимогам законодавства та, як наслідок, свідчити про відсутність підстав для видачі такого дозволу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спори у сфері містобудування, заходи охорони культурної спадщини, вимоги до будівельної діяльності