Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа №300/5450/23
адміністративне провадження №К/990/9909/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі № 300/5450/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.03.2023 №914190199054 про відмову у призначенні позивачці з 09.03.2023 пенсії за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки;
- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачці з 09.03.2023 пенсію за віком, передбачену Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 17.03.2023 №914190199054 про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком, відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 09.03.2023 пенсію за віком, передбачену статтями 26, 40 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
14.03.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі № 300/5450/23, з підстави визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
При цьому, у частині п`ятій статті 328 КАС України міститься перелік випадків, за яких судові рішення не підлягають касаційному оскарженню.
Так, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Спір, який виник у цій справі розглядався судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржниця зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має для неї виняткове значення.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в цьому випадку обставини, наведеної у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Як було зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. При цьому, виключно у випадках наведених у пунктах 1- 4 наведеної вище норми процесуального Закону.
Скаржниця, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування положень Закону України від 05.11.1991 за №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а, від 23.10.2020 у справі № 528/196/17 та від 13.02.2019 у справі № 334/917/17 щодо права особи на призначення пенсії за віком на загальних підставах, відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, у випадку коли особі вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до положень Закону України від 05.11.1991 за №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
Отже, наведені позивачкою доводи щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права вказують на наявність обставини, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржницею на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, а також для забезпечення сталості та єдності судової практики.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2024 у справі №300/5450/23.
Витребувати із Івано-Франківського окружного адміністративного суду справу №300/5450/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
С.Г. Стеценко,
Судді Верховного Суду
