Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 740/3008/20
Провадження № 2/740/67/24
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08 березня 2024 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пулинець Ю.О.,
за участі позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Івашка В.В.,
розглянувши усудовому засіданнісправу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 провизнання батьківства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,-Ніжинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
встановив:
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із внесенням відповідних змін в актовий запис про народження дитини. Позов обгрунтований тим, що сторони з 2012 року проживали спільно однією сім`єю без реєстрації шлюбу і мали намір одружитись у листопаді 2012 року, проте відповідач відмовився від реєстрації шлюбу. На той час позивач вже була вагітною, відповідач став проживати окремо. Відповідач є батьком ОСОБА_3 , проте останній не виявив бажання визначити походження спільної дитини, від спільної заяви до РАЦС відмовився, у зв`язку з чим відомості про батька в актовому записі про народження дитини внесені в порядку ст.135 СК України як ОСОБА_4 . У позивача була велика образа і вона не поспішала встановлювати батьківство. У даний час будь-які відносини із відповідачем відсутні, вона перебуває у зареєстрованому шлюбі із іншим чоловіком. Відповідач, як батько дитини, під надуманими приводами відмовляється від генетичної експертизи, також останній не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Вирішення даного спору необхідне для забезпечення інтересів дитини. Просить позов задовольнити.
Згідно з відзивом від 12 травня 2023 року відповідач ОСОБА_2 позов не визнає з посиланням на те, що із позивачем зустрічався не тривалий час, спільно сім`єю ніколи не проживали, у шлюбних відносинах не перебували. Мали намір зареєструвати шлюб, але з невідомих причин позивач перестала з ним спілкуватись. На початку літа 2013 року від свого батька дізнався про народження позивачем дочки, хто є батьком дитини-йому не відомо, позивач не пропонувала подавати спільну заяву до РАЦС. Тривалий час він із позивачем не спілкується, остання одружилась із хлопцем, з яким зустрічалась раніше, тобто зустрічалась із даним хлопцем і з ним. По справі одним із доказів повинен бути висновок генетичної експертизи.
Справа розглядалась Ніжинським міськрайонним судом неодноразово, ухвалою від 13 грудня 2023 року за результатами підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду по суті на 04 січня 2024 року.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2023 року (через відставку судді) розгляд справи визначено судді Олійнику В.П., яким прийнято справу до свого провадження відповідно до ухвали від 04 січня 2024 року із продовженням її розгляду за правилами загального позовного провадження відповідно до ч.12 ст.33 ЦПК України, якою встановлено, що у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Розгляд справи по суті призначено на 20 лютого 2024 року.
Ухвалою суду від 20 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупиненняпровадження усправі (сутьклопотання-позивач є військовослужбовцем СБУ і військова частина переведена на військовий стан). Розгляд справи відкладено на 14-30 год 07 березня 2024 року із пропозицією сторонам вжити належні заходи щодо забезпечення явки в судове засідання заявлених свідків.
Відповідач ОСОБА_2 відповідно до клопотання від 27 лютого 2024 року просить зупинити провадження у справі до скасування воєнного стану та переведення його військової частини в місце постійної дислокації, також вказує, що має ряд клопотань і бажає реалізувати свої процесуальні права, забезпечити явку свідків.
Ухвалою суду від 07 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.
При вирішенні справи судом враховується, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
По даній справі судом з серпня 2020 року вчинені неодноразові дії по сповіщенню відповідача про судовий розгляд, зокрема за повідомленою ним адресою проживання в АДРЕСА_1 , які в переважній більшості (рекомендовані повідомлення) повернуті з відміткою про невручення, при цьому обов`язок згідно з ст.131 ЦПК України щодо повідомлення про зміну місця проживання відповідачем не виконується. Також під час судового розгляду судом неодноразово згідно з клопотаннями позивача призначались генетичні експертизи, зокрема 10 листопада 2020 року, 26 травня 2021 року, 12 серпня 2022 року, які не виконані саме через неявку відповідача до експертної установи. Також відповідач, неодноразово ініціюючи зупинення провадження у справі, активно комунікує із судом (зокрема клопотання від 27 лютого 2024 року відправлене поштовими засобами зв`язку з м.Києва), при цьому до суду не з`являється, зокрема останній не позбавлений можливості участі в судовому засіданні у дистанційному режимі відеоконференції. Дана тривала поведінка відповідача свідчить про певну недобросовісність його дій під час судового розгляду, при цьому реалізація відповідачем процесуальних прав невіддільна від виконання ним процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Також судом враховується розумний баланс між інтересами сторін, зокрема і позивача, яка звернулась до суду у липні 2020 року, бере активну участь у розгляді і має право на справедливе вирішення спору протягом розумного строку, чергова неявка відповідача в судове засідання перешкоджає здійсненню всебічного розгляду справи у межах "розумного" строку і порушує принципи добросовісності та розсудливості, права позивача на судовий захист, також неявка відповідача не повинна призводити до того, що позивач втрачає всіляку можливість свого судового захисту.
За даних обставин суд вважає можливим розгляд справи 07 березня 2024 року за відсутності відповідача ОСОБА_2 , про що заперечення сторони позивача відсутні.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала за обставин згідно з позовною заявою, пояснивши, що відповідач є біологічним батьком її дочки ОСОБА_3 , також зазначила, що після відібрання біологічних зразків в експертній установі відповідач будь-яких заперечень не висловлював. Дана позиція підтримана в судовому засіданні представником позивача адвокатом Івашком В.В., який вказав про недобросовісну поведінку відповідача, яка спрямована на затягування розгляду справи, також заявив про подання доказів щодо правничої допомоги після ухвалення рішення у справі.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що є матір`ю позивача, яка у 2012 році зустрічалась, а в подальшому проживала однією сім`єю із ОСОБА_2 , останні мали намір одружитись із проведенням необхідних дій, зокрема і по замовленню кафе, що не відбулося, відповідач є батьком ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , дитина дуже схожа на відповідача.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що позивач у 2012 році проживала однією сім`єю із ОСОБА_2 , останні мали намір одружитись, що не відбулося, позивач завагітніла і народила від ОСОБА_2 дочку ОСОБА_7 , яка дуже схожа на відповідача.
Представник Ніжинського ВДРАЦС Катруха С. відповідно до заяви від 25 січня 2024 року судовий розгляд просить провести за відсутності.
Фактичні обставини та мотиви, з яких виходить суд, із застосованими нормами права.
Спірні правовідносини сторін виникли з приводу визнання батьківства відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо малолітньої ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Ніжині Чернігівської області, матір`ю якої є позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з даними свідоцтва про народження від 20 червня 2013 року серії НОМЕР_1
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Ніжині Чернігівської області, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції 20 червня 2013 року складено актовий запис №357, батько- ОСОБА_4 , мати- ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження… від 14 листопада 2013 року, відомості про батька ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Ніжині,-як ОСОБА_4 , записані за вказівкою матері ОСОБА_1 згідно з ч.1 ст.135 СК України.
Згідно з ст.121СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст.122, 125 цього Кодексу.
Статтею 125 СК України встановлено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини; якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Відповідно до ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.135 СК України встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти рф від 07 травня 2009 року).
Відповідно до висновку експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи за №103-128-2023 (експертиза почата 17 липня 2023 року, закінчена-21 липня 2023 року), із даними про попередження про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, проведеного на виконання ухвали Ніжинського міськрайонного суду від 17 травня 2023 року,-молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відностно ОСОБА_3 складає величину не менш ніж 99,99%, біологічне батьківство останнього відносно ОСОБА_3 практично доведено.
Також в судовому засіданні безпосередньо заслухані показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , із попередженням їх про кримінальну відповідальність і преведенням до присяги, відповідно до яких відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_3 ..
Також згідно поданих позивачем фотознімків наявна візуальна схожість рис обличчя малолітньої ОСОБА_3 , яка на час розгляду справи досягла 10-річного віку, та відповідача ОСОБА_2 , яким під час судового розгляду надані копії сторінок свого паспорта із фото.
Оцінивши вказані докази у сукупності і взаємозв`язку відповідно до ст.89 ЦПК України судом встановлені достатні підстави для визнання відповідача ОСОБА_2 батьком малолітньої ОСОБА_3 , у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п.п.2.13, 2.16 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану, різновидом яких є актовий запис про народження дитини, є серед іншого і рішення суду про визнання батьківства. Зміни, доповнення, виправлення, зазначені в рішенні суду, вносяться в паперові носії актових записів цивільного стану та одночасно до Державного реєстру актів цивільного стану.
Щодо письмових пояснень відповідача ОСОБА_2 від 03 вересня 2023 року судом зазначається наступне.
Відповідач не позбавлений можливості залучення представника, зокрема і адвоката у встановленому порядку за власною ініціативою, при цьому суд згідно з ЦПК України не має повноважень на призначення представника-професійного адвоката з числа адвокатів Центру надання безоплатної правововї допомоги, що фактично є виходом суду за межі своїх процесуальних обов`язків.
Висновок експерта Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи за №103-128-2023 станом на 07 березня 2024 року у суду не викликає обгрунтованого сумніву щодо його правильності, у зв`язку з чим підстави для допиту експерта ОСОБА_8 та призначення повторної експертизи відсутні.
Також згідно з ухвалою суду від 20 лютого 2024 року сторонам запропоновано вжити належні заходи щодо забезпечення явки в судове засідання заявлених свідків, що вчинено зокрема позивачем в судовому засіданні 07 березня 2024 року, при цьому відповідачем не вжито жодних заходів на забезпечення з`явлення свідків в судове засідання чи надання доказів стосовно перешкод у цьому, обов`язок доказування не може перекладатись на суд, який зокрема сприяє у реалізації процесуальних прав кожної сторони.
Також судом враховується, що сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Також задоволення позову спрямоване на захист інтересів малолітньої дитини, щоб забезпечити стабільність умов її життя, уберегти її від душевних потрясінь та унеможливити ситуацію, за якої дитина не має батька.
Із врахуванням задоволення позову повністю та сплати позивачем 840 грн 80 коп судового збору, вказана сума судового збору згідно з ст.141 ЦПК України підлягає стягненню із відповідача на її користь.
При розгляді справи суд виходить виключно із тих доказів, що надані сторонами під час судового розгляду із врахуванням змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Ніжині Чернігівської області.
Внести зміни в актовий запис №357 від 20 червня 2013 року, виданий Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції, записавши в графі батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-« ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України».
Стягнути ізОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , місце проживання в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Суддя В.Олійник
Повне рішення суду складене 15 березня 2024 року.
