Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2024 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/8534/2024
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий суддя Євграфова Є. П.,
судді: Мазурик О.Ф., Желепа О.В.
при секретарі: Мудрак Р.Р.
за участі прокурора Бублієва Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Печерського районного суду міста Києва
від 15 листопада 2021 року
у цивільній справі № 757/31372/18-ц Печерського районного суду міста Києва
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора
про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Генеральної прокуратури України (після перейменування юридичної особи - Офіс Генерального прокурора) про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позову вказував, що у кримінальному провадженні №42017000000001831 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 10 квітня 2018 року зазначене кримінальне провадження було закрито за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Під час здійснення досудового слідства у вказаному кримінальному провадженні позивач відповідно до ухвали судді Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року та Розпорядження Президента України від 25 жовтня 2017 року № 192/2017-рп був відсторонений від посади Голови Володарської районної державної адміністрації.
Розпорядженням Президента України № 222/2017-рп від 15 грудня 2017 року на підставі частини 10 статті 118 Конституції України прийнята відставка Голови Володарської районної державної адміністрації ОСОБА_1 .
Враховуючи, що розпорядження Президента України від 25 жовтня 2017 року № 192/2017-рп продовжувало свою дію і не скасовувалось після закінчення строку відсторонення за ухвалою суду, позивач стверджував, що був відсторонений від посади в період з 19 жовтня 2017 року по 15 грудня 2017 року.
Зазначав, що 18 травня 2018 року на підставі пункту 1 статті 3, статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» він письмово звернувся до Заступника Генерального прокурора України - Антикорупційного спеціалізованого прокурора Холодницького Н.І. щодо винесення постанови про визначення розміру відшкодування заробітку, втраченого внаслідок відсторонення його від посади.
Однак, листом від 18 червня 2018 року № 06-18674-18 за підписом начальника відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Генеральної прокуратури України Симківа Р.Я. йому було відмовлено у відшкодуванні втраченого заробітку з тих підстав, що ухвала слідчого судді про його відсторонення від посади в апеляційному порядку не оскаржувалась і відповідно не скасовувалась.
Оскільки Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не пов`язує відшкодування завданої шкоди з оскарженням і скасуванням ухвали суду про відсторонення від посади, а визначає за частиною 2 статті 2 вказаного Закону в якості єдиної такої підстави прийняття постанови про закриття кримінального провадження за реабілітуючою підставою, позивач вважав відмову у відшкодуванні шкоди, наведену у листі від 18 червня 2018 року № 06-18674-18, незаконною.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати незаконною відмову Генеральної прокуратури у відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок незаконного відсторонення його від посади Голови Володарської районної державної адміністрації Київської області в кримінальному провадженні № 42017000000001831 від 07 червня 2017 року згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року, Розпорядження Президента України від 25.10.2017 № 192/2017-рп; зобов`язати Генеральну прокуратуру України винести постанову про відшкодування втраченого заробітку за час відсторонення його з 19.10.2017 року по 15.12.2017 року від посади Голови Володарської районної державної адміністрації в кримінальному провадженні №42017000000001831 від 07 червня 2017 року.
Відповідач, Офіс Генерального прокурора, проти позову заперечив. Вважав, що підстави для відшкодування відсутні, оскільки ухвала Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року у справі № 757/60850/17-к позивачем не оскаржувалась, а отже незаконність відсторонення судовим рішенням не встановлена.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 рокуу задоволенні позову відмовлено з огляду відсутність у матеріалах справи будь-які фактичних даних, зокрема письмових доказів, щодо скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року у справі № 757/60850/17-к. Незаконність відсторонення позивача суд не встановив.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року рішення суду першої інстанції від 15 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано незаконною відмову Генеральної прокуратури у винесенні постанови за заявою ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої йому внаслідок незаконного відсторонення від посади Голови Володарської районної державної адміністрації Київської області.
Зобов`язано Офіс Генерального прокурора винести постанову за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про відшкодування йому втраченого заробітку за час відсторонення з 19 жовтня 2017 року по 15 грудня 2017 року від посади Голови Володарської районної державної адміністрації Київської області.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 липня 2023 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року частково та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року скасовано.
Закрито провадження у справі за вимогою про визнання незаконною відмови Офісу Генерального прокурора у відшкодуванні ОСОБА_1 шкоди, завданої внаслідок незаконного відсторонення його від посади голови Володарської районної державної адміністрації Київської області у кримінальному провадженні № 42017000000001831 від 7 червня 2017 року згідно з ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року та розпорядженням Президента України від 25 жовтня 2017 року № 192/2017-рп.
Передано справу у частині вимоги про зобов`язання Офісу Генерального прокурора винести постанову про відшкодування ОСОБА_1 втраченого заробітку з 19 жовтня до 15 грудня 2017 року включно за час відсторонення його від посади голови Володарської районної державної адміністрації Київської області у кримінальному провадженні № 42017000000001831 від 7 червня 2017 року на новий розгляд до Київського апеляційного суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на те, що єдиною необхідною і достатньою підставою для відшкодування завданої йому внаслідок відсторонення від роботи шкоди є закриття Генеральною прокуратурою України кримінального провадження у зв`язку із встановленням відсутності в його діях складу злочину, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу Офіс Генерального прокурора зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки судовим рішенням не встановлено незаконності відсторонення ОСОБА_1 від займаної посади. Крім цього зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні на останньому етапі здійснювали не слідчі Генеральної прокуратури України, а детективи Національного антикорупційного бюро, а отже Генеральна прокуратура України не була зобов`язана приймати рішення про визначення розміру шкоди, завданої внаслідок відсторонення позивача від посади.
Скаржник ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 11 березня 2024 року, не з`явився та свого представника не направив.
Представник Офісу Генерального прокурора в судовому засіданні просив ухвалити судове рішення ураховуючи позицію Великої палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12 липня 2023 року. Також надав пояснення у яких зазначив, що подана позивачем довідка про середній заробіток не містить усіх необхідних складових, тому не відповідає встановленим вимогам.
Враховуючи викладене та беручи до уваги положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності скаржника ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є.П., пояснення представника Офісу Генерального прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, та відзиву на неї, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що у провадженні Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України перебували матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42017000000001831 від 07 червня 2017 року за підозрою голови Володарської районної державної адміністраці ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України.
12 жовтня 2017 року у рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України, з відстороненням підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відпосади голови Володарської районної адміністрації Київської області строком до 09 грудня 2017 року (а.с. 15).
Розпорядженням Президента України від 25 жовтня 2017 року №192/2017-рп відповідно до частини третьої статті 154 КПК України ОСОБА_1 відсторонено від посади голови Володарської районної державної адміністрації Київської області (а.с. 16).
Розпорядженням від 15 грудня 2017 року № 222/2017-рп Президент України відповідно до частини 10 статті 118 Конституції України прийняв відставку Голови Володарської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1 (а.с. 17).
Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України від 10 квітня 2018 року закрито кримінальне провадження № 42017000000001831 від 07 червня 2017 року, передбачене частиною 2 статті 364 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні особи ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення (а.с. 19-22).
18 травня 2018 року на підставі пункту 1 статті 3, статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» позивач письмово звернувся до Заступника Генерального прокурора України - Антикорупційного спеціалізованого прокурора Холодницького Н.І. щодо винесення постанови про відшкодування втраченого заробітку за час відсторонення його від посади голови Володарської районної державної адміністрації Київської області, із долученням довідки Володарської РДА від 13 жовтня 2017 року № 06/1873 про розмір середньоденної заробітної плати (а.с. 13, 23).
Листом Генеральної прокуратури України від 18 червня 2018 року № 06-18674-18 за підписом начальника відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України Генеральної прокуратури України Симківа Р.Я. повідомлено позивача ОСОБА_1 про те, що на даний час не вбачається підстав для відшкодування йому втраченого заробітку за час відсторонення від посади голови Володарської районної державної адміністрації Київської області з тих підстав, що ухвала слідчого судді від 13 жовтня 2018 року, якою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відсторонено від посади голови Володарської районної адміністрації Київської області строком до 09 грудня 2017 року, останнім не оскаржувалась, судом апеляційної інстанції скасована не була.
Роз`яснено ОСОБА_1 право, у разі незгоди з рішенням, прийнятим за зверненням, оскаржити його вищестоящему прокурору або до суду відповідно до положень статті 16 Закону України «Про звернення громадян» (а.с. 14).
Під час розгляду справи відбулася зміна назви відповідача з «Генеральної прокуратури України» на «Офіс Генерального прокурора» у зв`язку з перейменуванням юридичної особи на підставі наказу Генерального прокурора України №358 від 27 грудня 2019 року «Про окремі питання забезпечення початку роботи Офісу Генерального прокурора», відповідно до пункту 1 якого, юридичну особу «Генеральна прокуратура України» перейменовано в «Офіс Генерального прокурора» без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, зокрема письмові докази, щодо скасування ухвали Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року у справі № 757/60850/17-к, а отже, незаконність відсторонення позивача суд не встановив.
З такими висновками колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Статтями 55, 56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом (частина друга статті 1176 ЦК України).
За змістом пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 266/94-ВР відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного відсторонення від роботи (посади). У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду (частина друга вказаної статті).
У наведених в статті 1цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій (пункт 1 статті 3 Закону № 266/94-ВР).
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадках: встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного відсторонення від роботи (посади) (пункт 1-1 частини першої статті 2 Закону № 266/94-ВР); закриття кримінального провадження за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини першої статті 2 Закону № 266/94-ВР).
Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом (частина сьома статті 1176 ЦК України).
За змістом частини першої статті 4 Закону № 266/94-ВР відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктом 1 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету; розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається, зокрема з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади).
Як вже було зазначено, що постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України від 10 квітня 2018 року було закрито кримінальне провадження № 42017000000001831 від 07 червня 2017 року, передбачене частиною 2 статті 364 КК України, у зв?язку з встановленням відсутності в діянні особи ОСОБА_1 складу вказаного кримінального правопорушення, а тому позивач правомірно звернувся до відповідача із письмовим зверненням про відшкодування шкоди (частини заробітку), завданої незаконним відстороненням його від роботи (посади), керуючись положеннями пункту другого частини першої статті 2 Закону № 266/94-ВР, пунктом 11 Положення № 6/5/3/41.
Разом з тим, відповідач свій обов`язок щодо прийняття постанови про відшкодування шкоди (частини заробітку), завданої незаконним відстороненням від роботи (посади), на підставі заяви ОСОБА_1 не виконав.
Скасовуючи оскаржувані судові рішення, Велика Палата Верховного суду зауважила, що мета, яку переслідує позивач, підстави його позову, надані докази вказують на те, що він у суді захищає свій майновий інтерес і прагне отримати відшкодування завданої йому шкоди. З огляду на вказане суд за наявності у позивача права на отримання відшкодування шкоди, завданої державою, та за наявності фактичних підстав для такого відшкодування може частково задовольнити вимогу зобов`язати відповідача винести постанову про відшкодування позивачу втраченого заробітку за час відсторонення його у кримінальному провадженні від посади голови Володарської РДА, а саме стягнути таке відшкодування з Державного бюджету України (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (пункти 6.14-6.19, 6.21, 7.1-7.2), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 4, 36)).
Скеровуючи справу у часті вимог на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що суди у контексті змісту та спрямованості позову не дослідили зібрані докази на предмет розміру втраченого заробітку позивача, зокрема звернення останнього до Генеральної прокуратури України, у якому він зазначив розмір середньоденної заробітної плати на посаді голови Володарської РДА (т. 1, а. с. 13), а також довідку про середню заробітну плату (т. 1, а. с. 23).
В матеріалах справи наявна довідка від 13 жовтня 2017 року за №06/18/73 видана Володарською державної адміністрацією Київської області про розмір середньої заробітної плати ОСОБА_1 , з якої слідує, що середня заробітна плата позивача на посаді голови адміністрації станом на 01 жовтня 2017 року становить 13 670 грн 56 коп, середньоденна заробітна плата позивач ОСОБА_1 становить 635 грн 84 коп.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що відсторонення від посади Голови Володарської районної державної адміністрації тривало 19 жовтня 2017 року по 15 грудня 2017 року.
Отже, середній заробіток підлягає відшкодуванню за 42 робочих дні.
За таких обставин, ураховуючи положення абз. 12 ч. 2 ст.18 ЦК України, апеляційний суд приходить до висновку, що позовна вимога зобов`язати відповідача винести постанову про відшкодування втраченого заробітку, підлягає частковому задоволенню, а саме, шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь позивача в рахунок відшкодування позивачу втраченого заробітку 26 705 грн 28 коп, виходячи із наступного розрахунку (635,84 *42=26705,28 грн) де 635,84 - середньоденна заробітна плата, 42- кількість робочих днів).
Доводи апеляційної скарги Офісу Генерального прокурора щодо відсутності підстав для відшкодування, які ґрунтуються, на тому, що позивачем не оскаржена ухвала Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року, а отже не встановлено в судовому порядку незаконність відсторонення, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на наступне.
Право на відшкодування відповідно до Закону № 266/94-ВР шкоди, завданої внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади) (пункт 1 частини першої статті 1 Закону № 266/94-ВР), виникає не тільки у випадку встановлення у судовому рішенні (крім призначення нового розгляду) незаконності відсторонення від роботи (посади) (пункт 1-1 частини першої статті 2 Закону № 266/94-ВР), але й у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини першої статті 2 Закону № 266/94-ВР). Тому відсутність скарги на ухвалу слідчого судді про відсторонення особи від посади та те, що цю ухвалу не скасував суд вищої інстанції, не означає, що така особа не набуває право на гарантоване Законом № 266/94-ВР відшкодування шкоди у разі закриття кримінального провадження за відсутністю у її діянні складу кримінального правопорушення.
Ураховуючи межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, доводи представника Офісу Генерального прокурора щодо відсутності у поданій позивачем довідці усіх складових заробітної плати колегія суддів відхиляє, оскільки будь яких доказів на підтвердження такої позиції, відповідач упродовж розгляду справи у суді першої інстанції не подавав, наведеного у довідці розрахунку не оспорював. Про невідповідність розрахунків (складових заробітної плати) не вказувалось і у відзиві на апеляційну скаргу, що був поданий Офісом генерального прокурора (т. 1, а.с. 168-170).
У зв`язку з тим, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосував норми матеріального права, то у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підстави для скасування рішення в частині, що переглядається, та ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог ОСОБА_1 , які з установлених обставин та наведених мотивів підлягають частковому задоволенню у визначений апеляційним судом спосіб.
Оскільки обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, то відповідно до вимог частини 6 статті 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про зобов`язання винести постанову про відшкодування втраченого заробітку - скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування втраченого заробітку 26 705 грн 28 коп. (двадцять шість тисяч сімсот п`ять грн 28 коп).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складений 13 березня 2024 року.
Судді: Є. П. Євграфова
О.Ф. Мазурик
О.В. Желепа
