ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2024 Справа №905/781/22

Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №905/781/22

за позовом: Акціонерного товариства Таскомбанк, м.Київ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Грета, м.Дружківка, Донецької області,

про стягнення заборгованості в сумі 52 152 429,84грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Писаренко О.В. (в режимі відеоконференції) адвокат, за довіреністю;

від відповідача: Марченко О.Г. (в режимі відеоконференції) адвокат, на підставі ордеру.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Акціонерне товариство Таскомбанк, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Грета про стягнення заборгованості в сумі 89 620 215,26грн, з яких: 83 200 000,00грн заборгованість по тілу кредиту, 6 104 340,44грн заборгованість по відсоткам, 316 574,82грн заборгованість по комісії та в сумі 1 037 837,52 євро, з яких: 1 000 000,00 євро заборгованість по тілу кредиту, 37 837,52 євро - заборгованість по відсоткам.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 в частині повернення кредитних коштів у встановлені строки, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Господарський суд ухвалою від 10.10.2022 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі 905/781/22, визначив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 21.11.2022.

30.01.2023 від позивача до суду надійшла заява №1410/70.1 від 25.01.2023 про уточнення та зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 у сумі 52 152 429,84грн, з яких: 41 758 135,61грн заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 9 919 101,41грн заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені); 475 192,82грн заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій).

07.02.2023 від відповідача до суду надійшов відзив №1 від 02.02.2023 на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: позивач не обґрунтував та не довів, що відповідач порушив його права, оскільки позовна заява не містить обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; відповідач не отримував повідомлення від 29.06.2022 про повернення кредиту, сплату процентів та інших належних до сплати обов`язкових платежів; позивачем нараховано відсотки по 31.08.2022, проте повідомлення-вимога направлена 29.06.2022; позивачем не зазначено в позовні заяві про задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; відповідач не може виконувати свої зобов`язання за генеральним договором у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, а саме військової агресії Російської федерації проти України, на період дії воєнного стану; у лютому 2022 покупці здійснили перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, який був відкритий у позивача, але грошові кошти не були зараховані на рахунок відповідача через «стоп-лист».

27.02.2023 від позивача до суду надійшла відповідь №3155/70.1 від 17.02.2023 на відзив, в якій він не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві з огляду на наступне: відповідачем порушено строки повернення та сплати кредитних коштів, відсотків та комісій, що передбачені договором, у зв`язку з чим банком направлено відповідачу повідомлення-вимогу про дострокове погашення кредиту, яку не виконано відповідачем, внаслідок чого у банка виникло право вимагати повернення кредиту; банк направляючи вимогу про дострокове погашення заборгованості діяв відповідно до умов договору та діючого законодавства; право вимоги банку щодо отримання процентів за користування грошовими коштами не обмежено направленням вимоги про дострокове повернення кредиту; за рахунок майна відповідача, прийнятого на баланс банку була погашена заборгованість в сумі 1 060 781,96 Євро та 41 441 864,39грн, у зв`язку з чим була подана заява про уточнення та зменшення позовних вимог; документи в підтвердження призупинення діяльності відповідача та докази здійснення перерахувань грошових коштів іноземними контрагентами на рахунки банку відсутні; відповідач не повідомив позивача про настання дій обставин непереборної сили та не надав підтвердження компетентного органу про їх настання, відповідно до п.9.2 спірного договору; відповідачем не надано доказів впливу запровадженого воєнного стану на здійснення ним господарської діяльності; докази не зарахування банком платежів на користь відповідача не надано; відзив направлений з порушенням п.5 та п.7 ст.165 ГПК України.

06.03.2023 від відповідача до суду надійшов відзив №1 від 07.02.2023 на позовну заяву та заяву про зменшення позовних вимог, в якому він зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав: деякі заяви про видачу кредиту містять інформацію щодо іншого кредитного договору, у зв`язку з чим такі заяві не відносяться до предмету спору та не можуть прийматись як докази у справі; умови договору п.8.5, 8.13 є несправедливими оскільки про настання строку зобов`язання особа, для якої воно настало повинна бути повідомлена, і обізнана про своє зобов`язання; позивач навмисно направив повідомлення-вимогу поштою, а не засобами електронного банкінгу, розуміючи, що воно не буде отримано відповідачем; у позивача не виникло права на звернення до суду, оскільки він не надав відповідачу повідомлення-вимогу відповідно до п.8.5 договору; перехід до позивача права власності на активи відповідача є незаконними, у зв`язку з безпідставним взяттям банком майна відповідача на баланс; відсотки нараховані позивачем до січня 2023 року безпідставно, оскільки право кредитора нараховувати проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимоги, відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України.

13.03.2023 Приватне акціонерне товариство Грета звернулось до Господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до Акціонерного товариства Таскомбанк про визнання припиненими зобов`язань.

Господарський суд ухвалою від 14.03.2023 у задоволенні клопотань відповідача про призначення судової економічної експертизи та витребування доказів (у порядку ст.81 ГПК України) від 02.02.2023 №1 відмовив; відклав підготовче засідання на 27.03.2023 року о 12:30 год.

15.03.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на те, що: доводи відповідача щодо заяв на видачу кредиту від 2019 року по траншам, які вже погашені відповідачем є безпідставними та необгрунтованими; умови п.8.5 та 8.13 Генерального договору є обов`язковими для виконання сторонами, зазначаючи про їх несправедливість відповідач висловлює небажання їх виконувати; направляючи повідомлення-вимогу від 29.06.2022 про дострокове погашення заборгованості за договором банк діяв у відповідності до умов генерального договору та діючого законодавства; право вимоги банку щодо отримання процентів за користування грошовими коштами не обмежено направленням вимоги про дострокове повернення кредиту; в позасудовому порядку, відповідно до укладених між сторонами договорів іпотеки і застави банк звернув стягнення на майно відповідача та прийняв у власність в рахунок погашення боргу нерухоме та рухоме майно, у зв`язку з чим заборгованість відповідача була частково погашена в сумі 1060781,96 Євро та 41441864,39грн; відповідач не повідомив позивача про настання дій обставин непереборної сили та не надав підтвердження компетентного органу про їх настання, відповідно до п.9.2 спірного договору; відзив направлений з порушенням п.5 та п.7 ст.165 ГПК України.

Господарський суд ухвалою від 17.03.2023 прийняв зустрічну позовну заяву від 11.03.2023 для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 905/781/22.

25.03.2023 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він заперечує проти доводів позивача, викладених у відповіді, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві.

Господарський суд ухвалою від 27.03.2023 у задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом про залучення Міністерства оборони України, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом відмовив; відклав підготовче засідання на 18.04.2023 року.

Господарський суд ухвалою від 18.04.2023 клопотання Приватного акціонерного товариства Грета від 11.03.2023 та від 12.04.2023 про витребування доказів судом (у порядку ст.81 ГПК України) задовольнив частково; відклав розгляд справи на 10.05.2023.

Господарський суд ухвалою від 10.05.2023 відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом ПрАТ "Грета" про зупинення провадження у справі від 12.04.2023; відклав підготовче засідання на 30.05.2023 .

Господарський суд ухвалою від 30.05.2023 заяву Приватного акціонерного товариства Грета про залишення позову без розгляду (у порядку ст.226 ГПК України) задовольнив; зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства Грета до Акціонерного товариства Таскомбанк про визнання припиненими зобов`язань залишив без розгляду; відклав підготовче засідання.

Господарський суд ухвалою від 14.08.2023 клопотання Приватного акціонерного товариства «Грета» про призначення експертизи від 10.03.2023 та від 12.04.2023 задовольнив частково; призначив судову експертизу у справі №905/781/22 та зупинив провадження у справі №905/781/22 на час проведення експертизи.

Супровідним листом від 05.09.2023 матеріали справи №905/781/22 направлено до Східного апеляційного господарського суду, у зв`язку з надходженням апеляційної скарги АТ «Таскомбанк» на ухвалу суду від 14.08.2023.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 10.10.2023 апеляційну скаргу АТ Таскомбанк на ухвалу господарського суду Донецької області від 14.08.2023 у справі № 905/781/22 задовольнив; ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.08.2023 у справі № 905/781/22 скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Грета» про призначення експертизи відмовив.

Господарський суд ухвалою від 12.12.2023 у задоволенні клопотання АТ «Таскомбанк» №10408/70.1 від 03.05.2023 про витребування доказів судом (у порядку ст.181 ГПК України) відмовив; заяву АТ «Таскомбанк» №1410/70.1 від 25.01.2023 про уточнення та зменшення позовних вимог задовольнив; закрив підготовче провадження по справі №905/781/22 та призначив розгляд справи по суті на 11.01.2024 року о 12:00 год., визначив здійснювати подальший розгляд справи №905/781/22 з урахуванням заяви №1410/70.1 від 25.01.2023 про уточнення та зменшення позовних вимог.

Господарський суд ухвалою від 11.01.2024 відмовив у задоволенні заяви Первинної профспілкової організації ПрАТ "Грета" про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору по справі №905/781/22 на стороні відповідача.

В судовому засіданні 06.02.2024, за участю представників сторін, оголошено перерву до 27.02.2024 о 14:00, про що постановлено протокольну ухвалу.

24.02.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 у справі №910/6171/23.

Представник позивача в судове засідання з`явився, брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання з`явилась, брала участь у засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала проти заявлених вимог та просила відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2018 між Публічним акціонерним товариством «Таскомбанк» (банк, позивач) та Приватним акціонерним товариством «Грета» (позичальник, відповідач) укладено генеральний договір про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874, який 23.10.2021 викладено сторонами у новій редакції шляхом укладення договору №9 про внесення змін та доповнень, в якій його викладено надалі.

Пунктом 1 частини №1 вказаного договору передбачено, що цей договір складається з 2 (двох) частин, які нероздільно пов`язані між собою та додатків. Цей договір вважається укладеним за умови підписання сторонами обох частин цього договору, включаючи всі додатки до нього (додатки складають невід`ємну частину цього договору).

Відповідно до п.2 частини №1 договору, на умовах даного генерального договору про надання банківських послуг (надалі - договір) банк має право надавати позичальнику банківські послуги на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, визначених цим договором, а позичальник зобов`язується сплачувати кредит у строки/терміни та в порядку, визначених цим договором, сплачувати проценти та комісії у розмірі та у порядку, визначених цим договором, а також виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором та чинним законодавством, зокрема відповідно до наступного: Генеральний ліміт: 153 600 000,00 (сто п`ятдесят три мільйони шістсот тисяч гривень 00 копійок); Генеральний строк: з 27 березня 2018 по 31 грудня 2026 року; Валюта надання банківських послуг: гривня/євро; Процентна ставка та тип (фіксована/змінювана) процентної ставки за банківською послугою (кредитом) визначається у відповідному додатку щодо надання банківської послуги. У будь-якому випадку розмір процентної ставки (максимальний розмір збільшення щодо змінюваної процентної ставки) незалежно від її типу (змінювана процентна ставка або фіксована процентна ставка) не може перевищувати 40% (сорок процентів) річних. Строк сплати процентів за користування банківськими послугами: з 01 по 10 число (включно) місяця, наступного за календарним місяцем користування банківською послугою, до дати спливу терміну користування відповідною банківською послугою та повернення в повному обсязі кредитних коштів за цим договором.

Згідно з п.1.1 частини №2 договору, відповідно до умов цього договору, банк за наявності вільних грошових коштів доступних лімітів банківських послуг та виконання позичальником умов договору надає позичальнику банківські послуги (кредит) в залежності від їх типу шляхом: перерахування коштів з відповідних внутрішньобанківських позичкових рахунків на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку (для інших кредитів, ніж овердрафт, акредитив, гарантія), або за наявності відповідного рішення банку, на поточний рахунок позичальника у іншому банку (п.1.1.1); проведення платежу з рахунку для надання овердрафту понад фактичний (кредитовий) залишок на ньому (овердрафт) (п.1.1.2); відкриття акредитивів, надання гарантій (п.1.1.3); перерахування коштів з відповідних внутрішньобанківських позичкових рахунків на рахунок для надання спеціального кредиту з наступним договірним списанням на відповідних рахунок покриття за акредитивом, що відкритий за цим договором (п.1.1.4); перерахування коштів з відповідних внутрішньобанківських позичкових рахунків на рахунок для надання спеціального кредиту з наступним договірним списанням на відповідних рахунок покриття за гарантією, що відкритий за цим договором (п.1.1.5); у випадку наявності банківської послуги у вигляді мультивалютної кредитної лінії шляхом зарахування коштів на поточний (валютний) рахунок позичальника для подальшого продажу/конвертації (конверсії) на міжбанківському валютному ринку України або на поточний (валютний) рахунок позичальника з наступною оплатою за реквізитами контрактів, наданих позичальником. Позичальник отримує банківські послуги та повинен виконати відповідні боргові зобов`язання в порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.

Надання кредиту здійснюється: в межах генерального строку, та в межах генерального ліміту, та в межах відповідних лімітів банківських послуг, та не пізніше відповідних термінів користування банківськими послугами, та не пізніше відповідних термінів користування банківськими послугами, та з урахуванням графіків зміни розміру ліміту відповідної банківської послуги (за наявності таких) (далі графіки), та за умови надання позичальником передбачених цим договором документів для одержання кредиту, та за умови виконання позичальником попередніх умов, визначених у розділі 4 частини №2 цього договору та у відповідних додатках до цього договору, за виключенням спеціального кредиту, який банк має право (але не зобов`язаний) надати при наявності невиконаних таких попередніх умов або інших порушень договору. Розмір ліміту відповідної банківської послуги змінюється відповідно до графіку (за наявності), що наводиться за необхідності у відповідному додатку та є невід`ємною частиною цього договору. Позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за банківськими послугами не пізніше відповідних термінів користування банківськими послугами з урахування відповідних графіків та особливостей погашення кредиту, що вказуються за необхідності у відповідному додатку (п.1.2 частини №2 договору).

Пунктом 1.4 договору передбачено, що загальна сума лімітів за банківськими послугами, встановлених згідно відповідних додатків до цього договору, не може перевищувати генеральний ліміт, встановлений п.2 частини №1 цього договору, незалежно від валюти наданих позичальнику банківських послуг.

Відповідно до п.1.5 частини №2 договору, надання траншу кредитної лінії/разового кредиту (окрім спеціального кредиту) здійснюється на підставі заявки на видачу кредиту, наданої позичальником, у тому числі засобами комплексу електронного банкінгу. Надання позичальником до банку заявки на видачу кредиту не є підтвердженням чи підставою для виникнення у банка обов`язку щодо надання грошових коштів за цим договором. Датою надання траншу кредитної лінії/разового кредиту є дата перерахування відповідної суми коштів з позичкового рахунку позичальника на поточний рахунок позичальника у банку, або за наявності відповідного рішення банку, на поточний рахунок, вказаний позичальником у заявці на видачу кредиту.

В якості забезпечення виконання всіх зобов`язань, що виникають чи можуть виникнути у майбутньому за цим договором, позичальник зобов`язаний передати, забезпечити надання та/або передачу третім особам (майновими поручителями або поручителями) в забезпечення банку предмети забезпечення (майна/майнові права/право вимоги/тощо) згідно переліку, зазначеного в додатку №1 до цього договору (перелік забезпечення), але не виключно, що є його невід`ємною частиною шляхом укладення відповідних договорів забезпечення.

Згідно з п.п.2.1, 2.4 частини №2 договору, сума непогашених боргових зобов`язань за банківськими послугами підлягає поверненню/виконанню не пізніше кінцевого терміну користування відповідною банківською послугою з урахуванням графіку (за наявності), але в будь-якому випадку не пізніше останнього робочого дня генерального строку, встановленого частиною №1 цього договору, якщо інше не встановлено цим договором. Остаточною датою повного виконання зобов`язання позичальника за цим договором є день фактичного виконання позичальником всіх своїх зобов`язань перед банком за цим договором в повному обсязі, включаючи повну сплату процентів, комісій банку, неустойки, пені, штрафів (якщо такі будуть), збитків, іншої заборгованості за цим договором, платежів та санкцій, які передбачені та/або випливають з цього договору та/або договорів забезпечення. Остаточною датою (моментом) погашення заборгованості за кредитом (за винятком овердрафту) вважається день зарахування на відповідний рахунок(ки) для погашення боргових зобов`язань у порядку, визначеному цим договором, грошових коштів у сумі, що відповідає розміру заборгованості за кредитом у повному обсязі.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 частини №2 договору передбачено, що розмір та тип процентної ставки (змінювана або фіксована) для кожної банківської послуги визначається згідно з умовами того додатку до цього договору, на підставі якого таку банківську послугу було надано. Банківські послуги (крім документарних інструментів) надаються позичальнику із щомісячною сплатою процентів у строк сплати процентів за користування банківськими послугами (крім документарних інструментів), встановлений частиною №1 цього договору. Проценти на відповідну суму заборгованості за кредитом (крім документарних інструментів) нараховуються та сплачуються за час фактичного користування грошовими коштами банку відповідно до умов, визначених цим договором, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату для відповідної банківської послуги (крім документарних інструментів). Нарахування та сплата процентів здійснюється у валюті отриманого кредиту. Проценти за користування кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом нараховуються банком щоденно, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом, за методом факт/360 (метод розрахунку процентів, за яким кількість днів у місяці береться фактична, а в році -360 днів). При цьому, враховується перший день та не враховується останній день користування кредитними коштами. Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом щомісячно в межах строку сплати процентів за користування банківськими послугами (крім документарних інструментів), за попередній місяць і на дату повернення в повному обсязі кредитних коштів за відповідною банківською послугою, з урахуванням вимог п.8.10 частини №2 цього договору; проценти, нараховані за останній період користування кредитною лінією/разовим кредитом/спеціальним кредитом, сплачуються одночасно з погашенням заборгованості за відповідною банківською послугою.

Сплата комісій за цим договором здійснюється у національній валюті України (гривні) в розмірах та в терміни/строки, обумовлені відповідними додатками до цього договору, а у випадку, якщо банком письмово повідомлено інший рахунок для платежу на такий рахунок, вказаний банком (п.3.8 частини №2 договору).

Пунктом 5.1.11 частини 2 договору визначено, що позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за кредитом та сплатити проценти та інші належні до сплати платежі за користування ним на письмову вимогу банку та у строк, зазначений в такій вимозі, у випадках, передбачених цим договором та/або діючими договорам забезпечення, чинним законодавством України. При цьому, у випадку, якщо згідно з умовами цього договору, або отриманої від банку вимоги позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове погашення боргових зобов`язань, сторони домовились, що дата повернення заборгованості за кредитом, зазначена в п.2.1 частини №2 цього договору, за домовленістю сторін, вважається перенесеною та такою, що змінена на дату чи строк, що зазначений у письмовій вимозі банку про дострокове погашення чи настає в інших випадках, передбачених цим договором.

Відповідно до п.5.4.1 частини №2 договору, банк має право відмовити позичальнику у наданні кредиту, призупинити/зупинити надання позичальнику кредиту без попереднього повідомлення позичальника, та/або зменшити генеральний ліміт/ліміт банківської(их) послуг(и), та/або вимагати достроково виконання позичальником боргових зобов`язань перед банком за цим договором, та/або вимагати за рахунок власних коштів позичальника формування грошового забезпечення на рахунках покриття за акредитивами та гарантіями, відкритими/наданими на підставі цього договору, змінивши при цьому строк виконання боргових зобов`язань в порядку, визначеному п.8.13 частини №2 цього договору, при настанні будь-якої обставини або події, які визначені сторонами, як такі, що явно свідчать про те, що кредитні кошти не будуть своєчасно повернуті, у тому числі при порушенні/невиконанні позичальником будь-яких зобов`язань за цим договором.

Згідно з п.п.8.1, 8.2 частини №2 договору, банк набуває права звернення стягнення на предмети договорів забезпечення у випадках, зазначених п.5.4.1 частини №2 цього договору, у випадку невиконання позичальником вимоги банку у визначений банком строк щодо достроково повернення заборгованості за кредитом та/або дострокового формування грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, у визначеній банком частині або в цілому, сплати процентів/комісії за користування кредитом та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, в інших випадках, передбачених договорами забезпечення або чинним законодавством. У випадку, якщо отримана від позичальника або в результаті звернення стягнення на предмети договорів забезпечення сума коштів виявиться недостатньою для погашення повної суми боргових зобов`язань та/або формування грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, банк має право стягнути залишок заборгованості позичальника в загальному порядку, у відповідності з чинним законодавством України.

Пунктом 8.5 частини №2 договору передбачено, що сторони також погодились, що банк може надавати повідомлення позичальнику у зв`язку з цим договором шляхом їх направлення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах сторін, а також засобами комплексу електронного банкінгу. Такі повідомленні вважаються наданими банком належним чином та отриманими позичальником, які направлені засобами поштового зв`язку на адресу позичальника зазначену в реквізитах сторін, після спливу 7 (семи) календарних днів з дати відправлення такого повідомлення. У випадку направлення повідомлень засобами комплексу електронного банкінгу такі повідомлення вважаються наданими банком належним чином та отриманими позичальником в день їх відправлення. До надання повідомлення на адресу позичальника прирівнюється також і його вручення позичальнику чи його представникам під розписку або через будь-які інші засоби доставки кореспонденції (зокрема, кур`єрською доставкою). У випадку направлення повідомлень позичальником на адресу банку, такі повідомлення вважаються направленими належним чином за умови відправлення їх на адресу банку, зазначену в цьому договорі, або письмово повідомлену банком позичальнику рекомендованим листом та вважаються отриманими банком з дати їх фактичного отримання банком або вручення уповноваженому представнику банку під розпис.

Відповідно до п.8.13 частини №2 договору, відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ст.ст.525, 611 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що у випадку настання будь-якої з обставин, визначених п.5.4.1 частини №2 цього договору, банк направляє позичальнику повідомлення з вимогою виконання позичальником боргових зобов`язань за цим договором та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, у визначеній банком частині або в цілому (надалі-повідомлення). При цьому строк виконання позичальником боргових зобов`язань та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на 10 (десятий) календарний день з дня направлення позичальнику повідомлення, якщо інший новий строк не передбачений в такому повідомленні. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням про вручення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах цього договору або адресу, повідомлену позичальником відповідно до п.5.1.5 частини №2 цього договору. У цьому випадку позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за кредитом та/або формування позичальником грошового забезпечення на рахунках покриття за діючими акредитивами та гарантіями, сплатити проценти, комісії за користування кредитом та інші платежі, що належать до сплати за цим договором, у встановлений відповідно до цього пункту договору, новий строк у визначеному банком обсязі.

Цей договір набуває чинності за дати його підписання сторонами (уповноваженими представниками сторін) та діє до дати повного погашення заборгованості позичальника перед банком за цим договором, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником своїх боргових зобов`язань за цим договором, та завершення строку дії всіх відкритих/наданих на підставі цього договору акредитивів та гарантій, та припинення всіх зобов`язань сторін за ними, та завершення розрахунків за гарантіями та акредитивами (п.11.1 частини №2 договору). Всі додатки та додаткові договори до цього договору, повідомлення банку, пов`язані з виконанням цього договору, акцептовані банком заяви позичальника є його невід`ємними частинами (п.11.4 частини №2 договору).

Додатками до генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874, укладеного між сторонами, визначено наступні документи: додаток №1 перелік забезпечення; додаток №2 форма заявки на видачу кредиту; додаток №3 форма заявки про надання гарантії; додаток №4 форма заявки про відкриття документарного акредитива; додаток №5 комісії за генеральним договором про надання банківських послуг; додаток №6 фінансові умови; додаток №7 додаткові зобов`язання позичальника; додаток №8 умови, що передують наданню банківських послуг; додаток №9 відкладальні зобов`язання; додаток №10 інші домовленості сторін; додаток №11 умови надання разового кредиту; додаток №12 умови надання невідновлювальної кредитної лінії; додаток №13 умови надання відновлювальної лінії; додаток №14 умови надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії; додаток №15 - умови надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії; додаток №16 - умови надання овердрафту; додаток №17 умови надання спеціального кредиту; додаток №18 умови відкриття акредитивів; додаток №19 умови надання гарантій; додаток №20 «субкредитної угоди»; додаток до субкредитної угоди Форма (зразок) квартального звіту про хід реалізації субпроекту; додаток до субкредитної угоди Форма (зразок) довідки про виконання планових показників бізнес-плану.

Сторони неодноразово вносили зміни та доповнення до договору та додатків до договору шляхом укладення договорів про внесення змін та доповнень до генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018, а саме: договір №1 від 05.12.2018, договір №2 від 15.05.2019, договір №3 від 29.08.2019, договір №4 від 29.11.2019, договір №5 від 03.04.2020, договір №6 від 13.05.2020, договір №7 від 23.09.2020, договір №8 від 19.04.2021, договір №9 від 23.10.2021.

Так, відповідно до змін внесених договором №9 від 23.10.2021 додатком 12д визначено наступні умови надання невідновлювальної кредитної лінії: вид банківської послуги невідновлювальна кредитна лінія; ліміт банківської послуги 66 869 200,00 (шістдесят шість мільйонів вісімсот шістдесят дев`ять тисяч двісті гривень) 00 копійок; термін користування банківською послугою до 31 грудня 2026 року включно; визначено графік зміни розміру ліміту банківської послуги/ погашення траншу кредиту; процентна ставка є фіксованою процентною ставкою та складає 12,5% (дванадцять цілих п`ять десятих процентів) річних в гривні, встановлюється з 01.09.2020; строк сплати процентів з 01 по 30 числа кожного місяця.

Договорами №4 від 29.11.2019, №5 від 03.04.2020, №7 від 23.09.2020 та №9 від 23.10.2021 сторони внесли зміни до додатку 13г.

Згідно з внесеними договором №9 від 23.10.2021 змінами до додатку 13г сторони визначили наступні умови надання відновлювальної кредитної лінії: вид банківської послуги відновлювальна кредитна лінія; ліміт банківської послуги 25 000 000,00 (двадцять п`ять мільйонів) гривень 00 копійок; термін користування банківською послугою до 31 грудня 2022 року включно; процентна ставка є фіксованою процентною ставкою та складає 12,5% (дванадцять цілих п`ять десятих процентів) річних в гривні, встановлюється з 01.09.2020; строк сплати процентів з 01 по 30 числа кожного місяця.

23.10.2021 сторони уклали субкредитну угоду №Т 09.12.2014 К 1874/АРЕХ-045-ТСВ (невідновлювальна кредитна лінія, з графіком зменшення ліміту), яка викладена в якості додатку 20 І до генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018.

Відповідно до вказаного додатку сторони погодили наступні умови надання невідновлювальної кредитної лінії згідно з укладеним генеральним договором: вид банківської послуги - невідновлювальна кредитна лінія; ліміт банківської послуги 1 000 000,00 євро (один мільйон євро 00 євро-процентів); термін користування банківською послугою до 22 жовтня 2024 року включно; визначено графік зміни розміру ліміту банківської послуги/ погашення траншу кредиту; процентна ставка за урахуванням фінансової вигоди становить: 7% (сім процентів) річних; процентна ставка за цим договором є фіксованою; сплата відсотків щомісячно у строк з 01 по 10 число кожного місяця. Додатками до вказаної субкредитної угоди є: квартальний звіт про хід реалізації субпроекту (додаток 20.1) та довідка про виконання планових показників бізнес плану (додаток 20.2).

На виконання умов договору, з метою отримання кредиту відповідачем направлено банку заяви на видачу кредиту, а саме: 9 заяв відповідно до додатку №20І генерального кредитного договору на загальну суму 1 000 000,00 Євро; 12 заяв відповідно до додатку №13г генерального кредитного договору на загальну суму 25 000 000,00грн та 19 заяв відповідно до додатку №12д генерального кредитного договору на загальну суму 66 869 200,00грн.

Позивач в свою чергу перерахував вказані кошти на рахунок відповідача, що підтверджується наданими до суду банківськими виписками.

З наданих виписок вбачається, що сума заборгованості за додатком №12д кредитного договору частково погашена відповідачем в загальній сумі 8 669 200,00грн, у зв`язку з чим заборгованість станом на 26.04.2022 склала 58 200 000,00грн.

АТ «Таскомбанк» звернувся до ПрАТ «Грета» з повідомленням-вимогою №9926/70.1 від 29.06.2022, в якій вимагав від позичальника повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісію, та інші обов`язкові платежі протягом 10 (десяти) календарних днів з дня направлення банком повідомлення. Вказане повідомлення-вимога направлено на поштову адресу відповідача 29.06.2022, що підтверджується накладною та описом вкладення.

Відповіді на вказане повідомлення-вимогу не надано, заборгованість відповідачем не сплачена.

Невиконання відповідачем умов генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 в частині повернення кредитних коштів у встановлені строки стало підставою для звернення позивача до суду.

Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою генеральний договір про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст.1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3. ст.1049 Цивільного кодексу України).

Надання банком кредиту відповідачу в розмірі 1 000 000,00 Євро, згідно додатку 20І договору, в розмірі 25 000 000,00 грн, згідно додатку 13г договору та в розмірі 66 869 200,00грн, згідно додатку 12д договору підтверджується відповідними виписками по рахунках, на яких обліковується заборгованість за договорами.

Враховуючи вимоги ст.41 Закону України Про Національний банк України, Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України №75 від 04.07.2018, які діяли станом на дату виникнення заборгованості, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

З урахуванням вищевикладеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Позивач у відповідях на відзив зазначає, що подані відповідачем відзиви направлені з порушенням п.5 та п.7 ст.165 ГПК України, а саме в додатках до отриманого відзиву №1 від 02.02.2023 зазначені наступні документи: клопотання про витребування доказів та копія ордеру на представника відповідача, проте вказані документи не направлені позивачу; у відзиві №1 від 27.02.2023 зазначено, що відповідач подає до суду клопотання про призначення судової економічної експертизи, проте зазначене клопотання не направлено позивачу.

Відповідно до ч.ч.5, 7 ст.165 ГПК України (в редакції станом на дати подання відповідачем відзивів) копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Стосовно не направлення клопотання про призначення судової економічної експертизи позивачу, то суд зауважує, що зазначене клопотання не визначено в якості додатку до відзиву №1 від 27.02.2023, у зв`язку з чим не направлення вказаного клопотання позивачу не може мати наслідком неприйняття відзиву, а тільки впливає на безпосереднє прийняття самого клопотання, яке вже розглянуто судом про що постановлену відповідну ухвалу.

Крім того, не направлення зазначених у додатках до відзиву №1 від 02.02.2023 клопотання та копії ордеру не позбавляє права позивача на ознайомлення з такими документами в матеріалах справи з метою надання відповідних пояснень та заперечень, за їх наявності. Матеріали справи містять комплект документів в підтвердження повноважень представника відповідача про що також зазначено в ухвалах суду постановлених в межах підготовчого провадження. Тож, виходячи із зазначеного, з метою уникнення надмірного формалізму, суд не вбачає підстав для неприйняття поданих відповідачем відзивів, з наведених підстав.

Щодо посилань відповідача на те, що у деяких заявах про видачу кредиту зазначена інформація щодо видачі кредиту за кредитним договором №Т 09.12.2014 1874 ВКЛ 1Г від 29.11.2019, що, на його думку, може свідчити про надання кредиту за іншим кредитним договором, суд зауважує, що 29.11.2019 між сторонами укладено договір №4 про внесення змін та доповнень до генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 1874 від 27.03.2018, в якому сторони, в тому числі встановили умови для ВКЛ (відновлювальної кредитної лінії). Вказаний договір не є самостійним кредитним договором, а є невід`ємною частиною генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 1874 від 27.03.2018, що спростовує твердження відповідача.

Відповідач у поданих відзивах зазначає, що він не отримував повідомлення від 29.06.2022 про повернення кредиту, сплату процентів та інших належних до сплати обов`язкових платежів, вказане повідомлення-вимогу умисно направлено поштою, а не засобами електронного банкінгу, що унеможливило його отримання, крім того, умови договору п.8.5, 8.13 є несправедливими оскільки про настання строку зобов`язання особа, для якої воно настало повинна бути повідомлена, і обізнана про своє зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що 29.06.2022 позивач направив відповідачу повідомлення вимогу №№9926/70.1 від 29.06.2022 про дострокове погашення заборгованості за генеральним договором, у зв`язку з порушення відповідачем строків повернення та сплати кредитних коштів, відсотків та комісії.

Як зазначалося вище, відповідно до п.5.4.1 частини №2 договору, банк має право вимагати достроково виконання позичальником боргових зобов`язань перед банком за цим договором за певних умов, визначених в цьому пункті. Згідно з п.8.13 частини №2 договору (про який наведено вище) сторони погодили порядок ініціації дострокового виконання зобов`язань.

Таким чином за змістом вказаних умов договору позичальник зобов`язаний достроково повернути заборгованість за кредитом сплатити проценти, комісії за користування кредитом та інші платежі, що належать до сплати за цим договором, у строк зазначений у повідомленні, яке направляється банком за наявності обставин визначених п.5.4.1 договору, при цьому відлік строку починається з дати відправлення листа з таким повідомленням на адресу зазначену в реквізитах договору, якщо інша не повідомлена позичальником.

Відповідач не виконав, в порушення умов договору, зобов`язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків і комісії, відповідно до графіків погашення, у зв`язку з чим у банка виникло право на дострокове повернення позичальником заборгованості за кредитом та сплати інших обов`язкових платежів, відповідно до умов договору.

Враховуючи зазначене, банком направлено на адресу відповідача, зазначену в реквізитах договору відповідне повідомлення-вимогу, в якій він вимагав погасити заборгованість протягом 10 (десяти) календарних днів з дня направлення банком повідомлення. Вказане повідомлення-вимога направлено 29.06.2022, у зв`язку з чим, відповідно до п.8.13 договору, заборгованість мала бути сплачена відповідачем до 09.07.2022, проте відповідачем вказана вимога виконана не була.

Виходячи із зазначеного, повідомлення-вимога направлена банком відповідно до умов укладеного між сторонами договору, посилання відповідача на її неотримання є безпідставним з огляду на те, що умовами договору передбачено, що відлік строку виконання позичальником боргових зобов`язань починається з дати зазначеної на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні листа з повідомленням, та непов`язано з безпосереднім отримання такого повідомлення відповідачем.

Щодо посилання відповідача на направлення вказаного повідомлення поштою, а не засобами електронного банкінгу, що унеможливило його отримання через відсутність адміністративного персоналу відповідача за місцезнаходження, що пов`язано зі збройною агресією Російської федерації, то суд зауважує, що за умовами договору, зокрема п.8.5 генерального договору банк може надавати повідомлення позичальнику, у зв`язку з цим договором шляхом їх направлення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах сторін, а також засобами комплексу електронного банкінгу, тобто виходячи із зазначеного сторони погодили, що банк має право обирати спосіб надання повідомлень позичальнику. Направлення відповідного повідомлення на адресу позичальника, зазначену в реквізитах договору, в умовах неповідомлення відповідачем іншої адреси для зв`язку відповідає умовам договору та свідчить про настання строку виконання зобов`язань за договором.

Стосовно посилання відповідача щодо несправедливості п.8.5, 8.13 договору оскільки про настання строку зобов`язання особа, для якої воно настало повинна бути повідомлена, і обізнана про своє зобов`язання, суду зазначає наступне.

Згідно з ст.ст.627, 628 Цивільного кодексу України відповідно є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідач погодився з умовами спірного договору про що свідчить його підпис та печатка підприємства-відповідача, будь-яких заперечень та зауважень до п.п.8.5, 8.13 договору, а також доказів в підтвердження визнання їх недійсними до подання позовної заяви та під час розгляду справи відповідачем надано не було, у зв`язку з чим посилання на несправедливість вказаних пунктів, свідчить про намагання уникнути виконання зобов`язання за договором, на умовах з яким він погодився.

Також відповідач зазначає, що не може виконувати свої зобов`язання за генеральним договором у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, а саме військової агресії Російської федерації проти України, на період дії воєнного стану, помилково зазначаючи про відсутність розділу, який регулює порядок дій сторін у разі їх настання.

Відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з договором №9 від 23.10.2021 про внесення змін та доповнень до генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 сторони доповнили частину №2 договору розділом 9 обставини непереборної сили.

Так, пунктом 9.1 частини №2 договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання сталось внаслідок настання та дії обставин, які не залежать від волі сторін, та які сторони не могли передбачати або запобігти їх настанню. До таких обставин за цим договором належать: військові дії незалежно від факту оголошення війни, повстання, масові заворушення, введення обмежувальних заходів, введення надзвичайного стану, епідемії, епізоотії, пандемії, стихійні лиха, техногенні катастрофи, інші обставини непереборної сили (надалі обставини непереборної сили).

Стосовно перенесення строків виконання зобов`язання зобов`язання, суд зазначає , що за умовами договору, сторона зобов`язана повідомити іншу сторону про настання та припинення дії обставин непереборної сили з наданням підтвердження компетентного органу України, протягом трьох робочих днів від дати настання або припинення зазначених обставин. Недотримання строків повідомлення про настання обставин непереборної сили позбавляє сторону посилатись на такі обставини як на підставу звільнення від відповідальності (п.9.2 частини №2 договору).

Пунктами 9.3, 9.4 частини №2 договору передбачено, що у випадку настання обставин, визначених п.9.1 договору строк виконання зобов`язань продовжується на строк дії таких обставин, але не більше як на 3 (три) місяці. Якщо обставини, визначені п.9.1 договору будуть діяти більше як 3 (три) місяці і не виявляють ознак припинення, договір може бути розірваний будь-якої стороною, шляхом направлення повідомлення іншій стороні. У частині виконання грошових зобов`язань договір діє до повного виконання зобов`язань сторін із сплати грошових сум.

Зі змісту вказаного розділу вбачається, що строк виконання зобов`язань у випадку настання обставин непереборної сили може бути продовжено не більше ніж на три місяці, за умови надання підтвердження їх настання компетентним органом України, протягом трьох робочих днів, при цьому недотримання строків повідомлення позбавляє сторону права посилатись на них.

Матеріали справи містять повідомлення відповідача від 25.01.2023 про форс-мажорні обставини, пов`язані з військовою агресією РФ проти України та введенням 24.02.2024 воєнного стану на території України, тобто відповідне повідомлення подано з пропуском строку обумовленого умовами договору, що позбавляє права відповідача посилатись на зазначені форс-мажорні обставини. До того ж, навіть в умовах дотримання строків повідомлення, строк виконання зобов`язань міг бути продовжений не більше ніж на 3 місяці та ніяким чином не вплинув би на обов`язок відповідача виконати зобов`язання за спірним договором.

Суд зауважує, що обставини непереборної сили звільняють від відповідальності за порушення зобов`язання, а не звільняють від його виконання, оскільки в межах даної справи позивачем не заявлено до стягнення штрафні санкції, про що зазначено також самим відповідачем, підстави для звільнення від відповідальності за таке стягнення не підлягають встановленню та дослідженню судом.

30.01.2023 від позивача до суду надійшла заява про уточнення та зменшення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача заборгованість за генеральним кредитним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 в сумі 52 152 429,84грн, у зв`язку із зверненням стягнення на майно відповідача в позасудовому порядку у відповідності до укладених договорів іпотеки, застави та прийняв у власність в рахунок погашення боргу наступне майно: нежитлові приміщення, загальною площею 169,5 кв.м., розташовані за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 10; нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 51 820,60 кв.м., розташовані за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, 1; земельна ділянка, загальною площею 7,7345 га, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0495, цільове призначення: для обслуговування території заводу за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1; нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 5 196,40 кв.м., розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд. 32; земельна ділянка, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер: 1422481500:01:000:0015, цільове призначення: для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл., Костянтинівський район, Білокузьминівська сільська рада; 1170 позицій рухомого майна. Вказана заява задоволена судом ухвалою від 12.12.2023.

Відповідач у поданому відзиві зазначає про незаконність переходу до позивача активів відповідача та зазначає про підготовку матеріалів для окремого судового спору.

Також, за клопотанням відповідача, з метою встановлення ринкової вартості прийнятого у власність банком майна, судом призначено судову експертизу у справі ухвалою від 04.08.2023.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 10.10.2023 ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.08.2023 у справі № 905/781/22 скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Грета» про призначення експертизи відмовив, з підстав того, що дослідження процедури дотримання порядку звернення стягнення на заставне майно кредитором в позасудовому порядку, в тому числі ринкова вартість даного майна на момент набуття його у власність банку знаходиться поза межами заявлених вимог.

Вказана постанова набрала законної сили та не оскаржувалась у касаційному порядку.

Виходячи з викладеного, розгляд вимог позивача здійснюється з урахуванням погашень, зазначених в заяві про уточнення та зменшення позовних вимог, на підставі поданих позивачем звітів, яка задоволена ухвалою суду від 12.12.2023.

Відповідно до долучених позивачем до матеріалів справи звітів ПП Академія оцінки і права» про оцінку майна від 19.12.2022, наданих суду, ринкова вартість майна відповідача, на яке було звернуто стягнення в позасудовому порядку, складає з: нежитлового приміщення, загальною площею 169,5 кв.м., розташованого за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, вартістю 101 018 800,00грн; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 51 820,60 кв.м., розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Чайковського, вартістю 1 30 104 400,00грн; земельної ділянки, загальною площею 7,7345 га, кадастровий номер: 1411700000:00:002:0495, цільове призначення: для обслуговування території заводу за адресою: Донецька обл., м. Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1, вартістю 5 233 000,00грн; нежитлових будівель та споруд, загальною площею 5 196,40 кв.м., розташованих за адресою: Донецька область, місто Дружківка, вул.Хмельницького Б., буд. 32, вартістю 1 735 200,00грн; земельної ділянки, загальною площею 2,2317 га, кадастровий номер: 1422481500:01:000:0015, цільове призначення: для обслуговування допоміжного цеху за адресою: Донецька обл., Костянтинівський район, Білокузьминівська сільська рада 1 404 000,00грн. виробничого обладнання та устаткування у кількості 1170 позицій, розташованого за адресою: Донецька обл., м.Дружківка, вул.Чайковського, буд.1, вартістю 43 346 904,00грн.

З рахунок вказаного майна була погашена заборгованість позивача в розмірі 1 060 781,96 Євро та 41 441 864,39грн,

Таким чином, заборгованість за додатком 20І договору погашена в повному обсязі; за додатком 12д сума заборгованості складає 49 287 846,47грн, з яких: 41 758 135,61грн по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 7 054 518,04грн по відсотках (в т.ч. прострочені), 475 192,82грн по комісії (в т.ч. простроченій); за додатком 13г 2 864 583,37грн заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені). Вказане підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

На підставі п.п.3.1, 3.2, 3.3 частини №2 договору та відповідних договорів про внесення змін та доповнень позивачем, з урахуванням заяви про уточнення та зменшення позовних вимог, нараховано відсотки (в т.ч. прострочені) за користування кредитом, а саме; 2 864 583,37грн за додатком 13г генерального кредитного договору; 7 054 518,04грн за додатком 12д генерального кредитного договору.

З наданих розрахунків вбачається, що: за додатком 13г генерального кредитного договору сума відсотків нарахована за кожним траншем окремо, та за період з 19.10.2021 по 23.01.2023 з урахуванням часткового погашення відповідачем, загальна сума відсотків заявлена до стягнення складає 2 864 583,37грн; за додатком 12д генерального кредитного договору сума відсотків нарахована за період з 29.11.2019 по 23.01.2023 складає 24 355 959,07грн та частково погашена відповідачем в сумі 17 301 441,03грн, у зв`язку з чим сума відсотків заявлена до стягнення складає 7 054 518,04грн.

Відповідач у поданому відзиві, зазначає, що позивачем не зараховано грошові кошти на рахунок відповідача від контрагентів за зовнішньоекономічними договорами, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості виконати свій обов`язок зі сплати процентів, що фактично є простроченням кредитора, відповідно до положень ч.1 ст.613 ЦК України та ч.1 ст.221 ГК України, протягом якого боржник не сплачує відсотки.

Відповідно до ст.613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Статтею 221 ГК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором.

З матеріалів справи вбачається, що до пояснень відповідача, які надійшли до суду 13.03.2023 долучено лист АТ «Таскомбанк» №570/79.2-БТ від 07.02.2023 у відповідь на запит №4 від 25.01.2023, в якому банк повідомив, що всі зарахування, що були спрямовані іноземними контрагентами у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 на користь ПрАТ «Грета» були отримані на кореспондентський рахунок та зараховані на рахунок клієнта в повному обсязі, а саме: 24.02.2022 у сумі 31 925,00 євро від HAUSMEISTER ELEK TRONIKAL KFT (Угорщина) зараховано на рахунок 24.02.2022; 24.02.2022 у сумі 54 250,00 євро від MPM AGD SPOLKA (Польща) зараховано на рахунок 24.02.2022; 06.05.2022 на суму 1 193,97 євро (повернення іноземним банком вихідного платежу від 16.02.2022): 06.05.2022 зараховано еквівалент у гривні від обов`язкового продажу. Банк не отримував від банків-кореспондентів запити щодо діяльності чи платежів ПрАТ «Грета», наявної інформації щодо інших контрагентів, які ініціювали платіжні операції на рахунки ПрАТ «Грета» та не виконані банками-кореспондентами, не має.

Також до означених пояснень відповідачем долучено лист АТ «Таскомбанк» №3502/79.2 від 22.02.2023, в якому банк повідомляє, що станом на 17.02.2023 на кореспондентський рахунок не надходили кошти на користь ПрАТ «Грета» від: EASEWORK SYSTEM LP, Латвія; UAB Limtakas, Литва; MPM agd S.A., Польща, Akcenta CZ a.s, Чехія; ELECTRO-DISTRIBUTION SRL, Румунія; ТОВ «Грета», РФ; ТОВ «Ваюр», РФ.

З огляду на зазначене, посилання відповідача на незарахування позивачем коштів від контрагентів відповідача, що нібито спричинило прострочення, є підставою для позову про виконання банком розрахункових операції, якщо порушення мали місце. Крем, зазначеного, доводи відповідача спростовується наявними в матеріалах справи документами, внаслідок чого суд не вбачає в діях позивача ознак прострочення та підстав для несплати відповідачем відсотків.

Також, відповідач зазначає, що позивачем неправомірно нараховано відсотки до січня 2023, оскільки повідомлення вимогу направлено відповідачу 29.06.2022, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України, що також узгоджується з правовим висновком Великої палати Верховного суду у справі №444/9519/12.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 частини №2 договору передбачені порядок нарахування процентів.

Умовами договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання позичальником боргових зобов`язань за договором, у разі їх порушення позичальником, змінивши при цьому строк виконання боргових зобов`язань в порядку, визначеному п.8.13 частини №2 цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідне повідомлення направлено відповідачу 29.06.2022, та зазначено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісію, та інші обов`язкові платежі протягом 10 (десяти) календарних днів з дня направлення банком повідомлення, тобто в строк до 09.07.2022.

Таким чином виходячи із зазначеного, банк встановив новий строк для повернення позичальником заборгованості за кредитом та інших належних до сплати платежів.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 05.04.2023 по справі №910/4518/16, зазначила, що користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Таким чином, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Проаналізувавши умови спірного договору судом встановлено, що він не містить положень щодо встановлення іншого розміру процентів, як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту.

Виходячи із зазначеного, направивши відповідачу 29.06.2022 повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту, банк змінив, встановлений умовами кредитного договору, строк кредитування, надавши позичальнику 10 денний строк (до 09.07.2022) для повернення всіх належних до сплати платежів, у зв`язку з чим право на нарахування процентів після пред`явлення вказаної вимоги, у розмірі встановленому договором припинилось, та розмір процентів, як міри відповідальності за порушення зобов`язання, має розраховуватись виходячи із положень ст.625 ЦК України, та складає 3% річних.

Позивач у поданих відповідях на відзив, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі №3-188/2020(455/20), зазначає, що доводи відповідача щодо необгрунтованого нарахування відсотків після направлення вимоги є безпідставними.

У рішенні від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20), Конституційний Суд України вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Вказане обґрунтування збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.04.2023 по справі №910/4518/16. Саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).

Крім того, Конституційний Суд України у вказаному рішенні наголосив, що забезпечення сталості та єдності судової практики є основоположною функцією Верховного Суду (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), яку не може здійснювати інший орган державної влади, зокрема Конституційний Суд України (останній абзац пункту 8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20)). Виконуючи це завдання, саме Верховний Суд здійснює тлумачення та застосування норм ЦК України й інших Законів України, а Конституційний Суд України вирішує питання про конституційність цих норм, зокрема за конституційними скаргами, та здійснює офіційне тлумачення Конституції України (пункти 1, 2 частини першої статті 150, стаття 1511 Конституції України, пункти 1, 2, 9 частини першої статті 7 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

Також, Конституційний суд, в рішенні від 22.06.2022, зазначив, що практика суду касаційної інстанції щодо можливості одночасного застосування приписів частини першої статті 1048 Кодексу та першого речення частини першої статті 1050 Кодексу в системному зв`язку з частиною другою статті 625 Кодексу з березня 2018 року зазнала докорінних змін. Ці зміни зумовлено, по-перше, зміною підходу до тлумачення статті 1048 Кодексу (щодо обов`язку боржника сплачувати проценти до дня повернення позики) у контексті визначення строку виконання зобов`язань за кредитним договором, а по-друге, новим підходом до визначення юридичної природи процентів, що їх встановлено частиною першою статті 1048 Кодексу (плата за надані грошові кошти) і частиною другою статті 625 Кодексу (міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання), та різними юридичними підставами для їх застосування.

Станом на теперішній час практика застосування підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за користування кредитом, сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 є усталеною, що також підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного суду, викладеною у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16.

З огляду на викладене, в межах ціх спірних відносин останнім днем строку нарахування процентів за користування кредитом, за ставкою визначеною у договорі, є 09.07.2022, при цьому нарахування відсотків за період з 10.07.2022 по 23.01.2023 має бути здійснено з розрахунку 3% річних, в умовах відсутності в договорі іншої відсоткової ставки, як міри відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Суд зауважує, що викладені в позовній заяві вимоги в частині стягнення 1 000 000,00 євро по тілу кредиту та відсотків в сумі 37 837,52 євро, згідно додатку 20І до генерального кредитного договору, погашені в повному обсязі, та у не є предметом даного позову, згідно заяви про уточнення та зменшення позовних вимог, у зв`язку з чим суд позбавлений права на здійснення будь-яких перерахунків щодо вказаних вимог, оскільки при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

З наданих розрахунків вбачається, що 28.12.2022 заборгованість за тілом кредиту за додатком 13г генерального кредитного договору погашена в повному обсязі, а за додатком 12д частково в розмірі 16 441 864,39грн.

Матеріали справи містять витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та витяг з протоколу засідання Комітету з управління непрацюючими активами від 23.12.2022 №231222/1.

Так, на засіданні комітету з управління непрацюючими активами прийнято рішення, зокрема: прийняти у власність банку предмети іпотеки в рамках Закону України «Про іпотеку» в рахунок часткового погашення заборгованості в першу чергу за основним боргом та за процентами по лінії євро, в другу чергу за основним боргом по траншах у гривні, далі по процентах траншів в гривні за генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 позичальника ПрАТ «Грета», шляхом реєстрації права власності на підставі іпотечного застереження або укладання договору про задоволення вимог іпотекодержателя за вартістю згідно звіту про оцінку від 19.12.2022 суб`єкта оціночної діяльності ПП «Академія оцінки і права», з метою подальшої реалізації майна з балансу банка; після оформлення права власності на предмети іпотеки визначені в п.1 цього розділу протокольного рішення, прийняти у власність банку майно, передане в заставу, в рахунок часткового погашення заборгованості в першу чергу за основним боргом та за процентами лінії в євро, в другу чергу за основним боргом по траншах у гривні, далі по процентах траншів в гривні за генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 позичальника ПрАТ «Грета», за вартістю згідно звіту про оцінку від 20.12.2022 суб`єкта оціночної діяльності ПП «Академія оцінки і права», з метою подальшої реалізації майна з балансу банка (витяг з протоколу засідання Комітету з управління непрацюючими активами від 23.12.2022 №231222/1).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 26.12.2022 внесено запис про право власності АТ «Таскомбанк» на предмети іпотеки, передані ПрАТ «Грета» в якості забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018.

У відповідності до вимог Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Виходячи з викладеного, саме 26.12.2022 банком набуто право власності на предмети іпотеки та застави позичальника, у зв`язку з чим саме з цієї дати зобов`язання, за якими здійснено розрахунки, за рахунок прийнятого банком майна, вважаються погашеними.

Згідно з положеннями п.3.3 частини №2 договору, при нарахуванні відсотків враховується перший день та не враховується останній день користування кредитними коштами.

Враховуючи зазначене, кінцева дата нарахування відсотків за додатком 13-г є 25.12.2022, при цьому розрахунок за ставкою визначеною в договорі здійснюється до 09.07.2022, а з 10.07.2022 по 25.12.2022 відсотки розрахуються виходячи з положень ст.625 ЦК України.

За підрахунком суду, за додатком 13г генерального кредитного договору загальна сума відсотків складає 1 727 468,64грн, а саме за період з лютого 2022 по 9.07.2022 року 1 380208,37 грн ; 347 260,27грн за період з 10.07.2022 по 25.12.2022 (3%).

За додатком 12д генерального кредитного договору, кінцева дата нарахування відсотків є 23.01.2023, при цьому розрахунок за ставкою визначеною в договорі здійснюється до 09.07.2022, а з 10.07.2022 по 23.01.2023 відсотки розрахуються виходячи з положень ст.625 ЦК України.

За підрахунком суду загальна сума відсотків складає 3 913 183,96грн, а саме: 3 005 228,95грн за період з лютого 2022 року по 09.07.2022; 808 421,92грн за період з 10.07.2022 по 25.12.2022; 99 533,09грн. за період з 26.12.2022 по 23.01.2023 (з урахуванням частково погашення заборгованості за тілом кредиту в сумі 16 441 864,39грн).

Отже, загальна сума відсотків, яка підлягає стягненню з відповідача складає 5 640 652,60грн.

Позивачем також заявлено до стягнення комісію за надані банківські послуги, згідно до додатку 12д генерального договору в загальній сумі 475 192,82грн.

З розрахунку позивача вбачається, що за період з 01.11.2021 по 31.10.2022, відповідно до умов договору, ним нараховано комісію на загальну суму 1 560 000,00грн, при цьому 01.11.2021, 01.12.2021, 04.01.2022, 01.02.2022, 06.07.2022 та 01.09.2022 позичальником частково сплачено суму нарахованої комісії в загальному розмірі 1 084 807,18грн, у зв`язку з чим сума заборгованості з комісії склала 475 192,82грн., що підтверджується наданими суду банківськими виписками.

Пунктом 3 частини №1 договору, передбачено, що комісія банку це комісії та інші платежі, що є обов`язковими до сплати позичальником при наданні та обслуговуванні банківських послуг, визначені, зокрема (але не виключно), в додатку 5, додатку 18, додатку 19 до цього договору.

Відповідно до п.3.8 частини №2 договору, сплата комісій за цим договором здійснюється у національній валюті України (гривні) в розмірах та в терміни/строки, обумовлені відповідними додатками до цього договору та тарифами по документарним інструментам.

Сторони домовились, що виключно при укладанні цього договору позичальник сплачує комісію в розмірі 1 560 000,00грн (один мільйон п`ятсот шістдесят тисяч гривень, 00 копійок) (без ПДВ). Комісія нараховується щомісячно рівними частинами протягом 12-ти місяців з дати підписання цього договору на 01 число кожного місяця. Сплачується протягом місяця, у якому була нарахована така комісія: 1)01.11.2021 130 000,00грн; 2)01.12.2021 130 000,00грн; 3)01.01.2022 130 000,00грн; 4)01.02.2022 130 000,00грн; 5)01.03.2022 130 000,00грн; 6)01.04.2022 130 000,00грн; 7)01.05.2022 130 000,00грн; 8)01.06.2022 130 000,00грн; 9)01.07.2022 130 000,00грн; 10)01.08.2022 130 000,00грн; 11)01.09.2022 130 000,00грн; 12)01.10.2022 130 000,00грн (п.2 договору №9 від 23 жовтня 2021 про внесення змін та доповнень до генерального договору про надання банківських послуг №Т 09.12.2014 К 1874 від 27 березня 2021).

Виходячи з викладеного, враховуючи, що сума комісія не сплачена відповідачем в повному обсязі наявні підстави для стягнення залишку, обумовленої сторонами у договорі комісії, в сумі 475 192,82грн.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку позовну заяву Акціонерного товариства Таскомбанк до Приватного акціонерного товариства Грета про стягнення заборгованості в сумі 52 152 429,84грн. задовольнити частково.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Стосовно поданого позивачем клопотання про повернення переплаченого судового збору в сумі 86 063,55грн, то суд зазначає, що за результатами розгляду вказаного клопотання буде постановлена ухвала окремо.

Стосовно інших судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень ч.8 ст.129 ГПК України, до суду не надходило ані заяв, ані клопотань про їх відшкодування, ані доказів в підтвердження понесення таких судових витрат, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства Таскомбанк до Приватного акціонерного товариства Грета про стягнення заборгованості в сумі 52 152 429,84грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Грета (84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Чайковського, буд.1; код ЄДРПОУ 00153488) на користь Акціонерного товариства Таскомбанк (01032, м.Київ, вул.С.Петлюри, буд.30; код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 у загальній сумі 47 873 981,03 грн, з яких:

41 758 135,61 грн заборгованість за кредитом (в т.ч. прострочена); 5 640 652,60грн заборгованість за відсотками (в т.ч. прострочені); 475 192,82грн заборгованість за комісією (в т.ч. простроченій), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 718 109,72грн.

3.В іншій частині заявлених вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.

Рішення прийняте, складено та підписано (вступна та резолютивна частина) у нарадчій кімнаті. Повний текст рішення складено та підписано 7.03.2024.

Суддя П.В. Демідова

Рішення прийняте, складено та підписано (вступна та резолютивна частина) у нарадчій кімнаті. Повний текст рішення складено та підписано 7.03.2024.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).