Єдиний державний реєстр судових рішень
Номер провадження: 22-з/813/88/24
Справа № 522/2922/16-ц
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2024 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 522/2922/16
Номер провадження: 22-з/813/88/24
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),
- суддів - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
розглянув у передбаченому частиною 3 статті 271 ЦПК України порядку заяву Міністерства оборони України про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до держави Україна, в особі Міністерства оборони України, та Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди,
встановив:
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з Міністерства оборони України: 1) матеріальну шкоду в розмірі - 3 187,50 грн; 2) відшкодування моральної шкоди у розмірі - 7 143 552 грн.. Також позивач просить стягнути судові витрати.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28 березня 2016 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Державну казначейську службу України.
Рiшенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року, було задоволено частково позов ОСОБА_1 .. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 кошти у сумі - 3 187,50 грн на відшкодування майнової шкоди та - 4 000 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено (Т. 1, а. с. 205 - 215, Т. 2, а. с. 72 - 92).
Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року касаційну скаргу Міністерства оборони України та Державної казначейської служби України задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 13 грудня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (Т. 2, а. с. 235 - 243).
10.09.2019 року представником позивача адвокатом Глазовим О.В., діючим від імені ОСОБА_1 , подано заяву про зміну позову та збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути на користь позивача з Міністерства оборони України, Національної поліції, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку - 3 187,50 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та - 21 632 832 грн. на відшкодування моральної шкоди (Т. 4, а. с. 1 - 51).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.11.2019 року прийнято до розгляду заяву про зміну позову та збільшення позовних вимог, залучено співвідповідачів.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України, Служби безпеки України, Національної поліції України та Генеральної прокуратури України про відшкодування майнової і моральної шкоди.
Постановою Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2020 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до Служби безпеки України про відшкодування шкоди та провадження у справі в цій частині закрито.
Окремою ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року для належного реагування доведено до відома керівника Щастинської окружної прокуратури Луганської області, начальника Щастинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, Національної поліції України, Генеральної прокуратури України про те, що державні органи не забезпечили ефективного розслідування злочину щодо насильницького зникнення ОСОБА_1 , що становить порушення статті 13 Конвенції та впливає на можливість позивача захистити свої права (Т. 6, а. с. 151 - 155).
Постановою Верховного Суду від 19 квітня 2023 року, задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Глазов Олег Володимирович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси, у складі судді Донцова Д. Ю., від 26 серпня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року.
Постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до держави Україна, в особі Міністерства оборони України, та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2020 року, з урахуванням змін за результатами його апеляційного перегляду, та постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до Національної поліції України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України про відшкодування шкоди залишено без змін (Т. 7, а. с. 81 - 90).
Під час повторного перегляду вказаної справи постановою Одеського апеляційного суду від 09.11.2023 року задоволено частково апеляційну скаргу адвоката Глазова Олега Володимировича, діючого від імені ОСОБА_1 . Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2020 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення.
Задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до держави Україна, в особі Міністерства оборони України та Державної казначейської служби України, про відшкодування шкоди. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі - 3 000 000 грн. та відшкодування матеріальної шкоди у розмірі - 3 187 грн. 50 коп.. В решті позову відмовлено.
23.01.2024 року від представника Міністерства оборони України надійшла заява про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 09.11.2023 року.
Заявник просить роз`яснити: 1) Як розуміти прийняте рішення суду за вимогами до Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а в резолютивній частині - за вимогами до держави України в особі Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України, але шляхом стягнення коштів з Державного бюджету України; 2) Чи є вони новими розглянутими вимогами, та чи передбачає таке формулювання резолютивної частини постанови стягнення коштів за рахунок Державного бюджету України, які передбачені на
Національну поліцію України, Офіс Генерального прокурора за правовими
підставами - порушення державою ст. ст. 3, 13 Конвенції, а не з рахунків Міністерства оборони України; 3) відповідно до якого документа (відомостей) суд вважав доведеним, що в період з 24.11.2014 року по 30.11.2014 року командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_1 був ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви про роз`яснення судового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду заяви про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду без виклику учасників справи та необхідність відмови в задоволенні заяви про роз`яснення постанови апеляційного суду.
Щодо заяви про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 09.11.2023 року, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, які можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.
Роз`яснено може бути рішення суду, якщо без такого роз`яснення його реалізація є ускладнена, оскільки спостерігається значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення формальних недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
До такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 18 жовтня 2018 року по справі № 823/867/16, від 21 серпня 2018 року по справі № 803/3805/15. Касаційний суд відмовив у задоволенні заяв про роз`яснення судового рішення, виходячи з того, що із зазначених заявниками мотивів звернення не вбачалося зв`язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення. Тобто, заявники не вказали, у чому саме полягає нечіткість, незрозумілість останнього та неточність формулювань, застосованих в рішенні суду, та що викликає труднощі у розумінні його змісту. Верховний Суд підкреслив необхідність чіткого визначення в заяві про роз`яснення судового рішення, у чому саме полягає незрозумілість його змісту, які формулювання викликають труднощі у його розумінні або виконанні.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.
Виходячи з даної норми, роз`яснення рішення - це засіб усунення його недоліків, тобто уточнення і більш ясний виклад дійсного змісту рішення з метою уникнення помилок при його виконанні.
Якщо у заяві про роз`яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.
Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене вбачається, що чинне законодавство України не передбачає роз`яснення зокрема описової, мотивувальної частин судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зміст резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції від 09.11.2023 року не допускає різного тлумачення. Заявником у вищезазначеній заяві по суті було порушено питання про перемотивування змісту постанови, що не допускається.
Колегія суддів звертає увагу на те, що резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції від 09.11.2023 року не допускає різного тлумачення, а обставини, які, як на думку заявника, стали підставою для подання заяви про роз`яснення постанови апеляційного суду, не можуть слугувати підставою для роз`яснення резолютивної частини вказаної постанови апеляційного суду, оскільки не відповідають правовій природі та призначенню статті 271 ЦПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що розгляд справи проводився в межах позовних вимог, посилання заявника на розгляд нових позовних вимог є безпідставними.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).
Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Отже відповідачем у справі є держава Україна, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, або номера чи види рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своє суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не в резолютивній частині рішення.
Щодо роз`яснення постанови в частині того на підставі яких документів (відомостей) суд вважав, доведеними, що в період з 24.11.2014 року по 30.11.2014 року командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_1 був ОСОБА_2 , колегія суддів зазначає, що в постанові суду відсутнє твердження апеляційного суду, що у вказаний в заяві проміжок часу командиром військової частини - польова пошта НОМЕР_1 був ОСОБА_2 ..
В постанові суду лише міститься посилання щодо: «17.08.2016 року за №3186/111/19-2016 р начальник управління кримінальної поліції в Луганської області ОСОБА_3 надав письмову інформацію начальнику слідчого відділу Новоайдаровського ВП ОСОБА_10 про причетність до злочину конкретних військовослужбовці "Айдар", а саме - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (Т. 4, а. с. 343 ).
10 листопада 2016 року на цих військовослужбовців слідчому були надані Начальником управління персоналу командування Сухопутних військ ЗСУ в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_9 копії наказів за підписом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 ».
Крім того, в матеріалах справи містяться витяги з наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_2 про призначення на посади ОСОБА_8 (Т. 4, а. с. 346); ОСОБА_7 (Т. 4, а. с. 347); ОСОБА_5 (Т. 4, а. с. 349); ОСОБА_4 (Т. 4, а. с. 352).
Виходячи з вищевказаного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у роз`ясненні постанови Одеського апеляційного суду від 09.11.2023 року за заявою представника Міністерства оборони України.
Відповідно до ч. 4 ст. 271, п. 3 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, про відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу.
Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову в роз`ясненні рішення суду може бути оскаржена у касаційному порядку.
Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 271, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
ухвалив:
У задоволення заяви Міністерства оборони України про роз`яснення постанови Одеського апеляційного суду від 09 листопада 2023 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе
