ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/6691/20 (910/18605/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

прокурора - Кузнецова Ю.В.,

Кабінету Міністрів України - Шокун О.В.,

Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Малік Т.І.,

Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" - Шиман Є.О. (ліквідатор),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника Генерального прокурора

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2023 (колегія суддів у складі: Іванов О.Г., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 (суддя Владимиренко І.В.)

у справі №904/6691/20(910/18605/19)

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

1. У грудні 2019 року заступник Генерального прокурора звернувся в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ), Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" (далі - ПрАТ "АК "Богдан Моторс") про визнання недійсним договору №151118КЗ від 21.06.2018 (далі - Договір) на підставі ст.ст. 203, 525, 526, 614, 629, 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

2. Позов мотивований тим, що відповідно до вимог ст. 604 ЦК України спірний Договір не містить ознак новаційного договору, оскільки він по суті є договором перекредитування.

3. На думку позивача, всупереч вимог чинного законодавства, під час укладення Договору АТ "Укрексімбанк" були надані необґрунтовані переваги АТ "АК "Богдан Моторс", зокрема, щодо кінцевого терміну погашення боргу, який без будь-яких підстав відтерміновано до 25.12.2031, у той час як первинний строк виконання зобов`язань за кредитними договорами сплив задовго до укладення цієї угоди (у 2010 та 2015 роках). Крім того, у спірних правовідносинах з боку відповідача допущено суттєве порушення економічних інтересів держави, оскільки укладення оспорюваного Договору призвело до фактичного невиконання судових рішень у справах №№910/13970/14, 910/9027/15, 910/9025/15, у яких накази про стягнення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму понад 1,072 млрд. грн визнані такими, що не підлягають виконанню.

4. Позивач зазначив, що надання державним банком необґрунтованих переваг окремому клієнту пільгового (збиткового для банку) кредиту, що не є поточними ринковими умовами, незважаючи на погану кредитну історію АТ "АК "Богдан Моторc", є очевидно недобросовісними діями та зловживанням правами щодо перекредитування і встановлення пільгової процентної ставки, оскільки даний Договір порушує економічні інтереси держави. Тому, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

5. Позивач вказав, що як наслідок, не виключається можливість визнання недійсним Договору, спрямованого на надання незаконних переваг окремому суб`єкту господарювання з метою уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України). Обставини вчинення Договору та його наслідки для економіки держави, вказують на суперечність його як правовій природі здійснення банківської діяльності в цілому, так і інтересам держави та суспільства, адже передбачають розпорядження державними коштами із грубим нехтуванням принципами економічної доцільності, розумності та справедливості, що є правовою підставою для визнання його недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2019 відкрито провадження у справі №910/18605/19, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 передано справу №910/18605/19 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/6691/20 про банкрутство ПрАТ "АК "Богдан Моторс".

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

8. Відповідно до статуту АТ "Укрексімбанк", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.2000 №1250, цей банк є державним та єдиним його акціонером, якому належить 100 відсотків акцій у статутному капіталі банку, є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у банку здійснює Кабінет Міністрів України, який виконує також функції вищого органу банку.

9. 21.06.2018 між АТ "Укрексімбанк" та АТ "АК "Богдан Моторс" укладено Договір №151118КЗ.

10. Відповідно до ст. 1 цього Договору сторони домовились, що для його цілей застосовуються терміни в таких значеннях:

- борг - заборгованість позичальника перед банком, яка виникла на заміну первісного зобов`язання в результаті укладення цього Договору;

- рішення судів - рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі №910/13972/14, від 30.09.2014 у справі №910/13970/14, від 30.06.2015 у справі №910/9025/15, від 09.06.2015 у справі №910/9026/15, від 23.06.2015 у справі №910/9027/15;

- рішення судів за облігаціями - рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2014 у справі №910/5238/14 та від 24.12.2014 у справі №910/22033/14;

- кредит означає суму заборгованості за кредитами, які банк надав позичальнику за кредитним договором від 01.07.2009 №151109К21, за кредитним договором від 31.12.2008 №151108К73, за кредитним договором від 30.04.2009 №151109К11 (далі - кредитні договори), укладеними з позичальником, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, а також заборгованість за емітованими позичальником облігаціями серії "В" (заборгованість по номінальній вартості, відсотковому доходу з урахуванням, 3% річних, інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору), що підлягають стягненню з позичальника згідно з рішеннями судів за облігаціями (далі - заборгованість згідно з рішеннями судів за облігаціями);

- первісне зобов`язання - зобов`язання позичальника, які виникли на підставі кредитних договорів та у зв`язку з простроченням зобов`язань за кредитними договорами та заборгованість згідно з рішеннями судів за облігаціями, що підлягають виконанню шляхом сплати на користь банку відповідних сум, а саме: кредит - 974570200,18 грн; проценти за кредитом (в частині кредитних договорів) - 146631064,59 грн; комісія за управління кредитом (в частині кредитних договорів) - 8169349,11 грн; комісія за зміну умов договору (в частині кредитних договорів) - 28440,00 грн; інші зобов`язання (3% річних, інфляційні втрати, пеня, судовий збір) згідно з рішеннями судів -182183570,98 грн.

11. За п. 2.1 цього Договору сторони здійснюють заміну (новацію) первісного зобов`язання на нове зобов`язання, в результаті чого первісне зобов`язання припиняється, а у позичальника виникає борг на умовах цього Договору, який позичальник зобов`язується погасити та сплатити проценти за основним боргом, комісії та інші платежі за цим Договором.

12. Пунктом 2.2 Договору передбачено, що первісне зобов`язання позичальника перед банком замінюється зобов`язанням з погашення суми в розмірі 1311582624,86 грн, що є сумою боргу за цим Договором та складається з таких складових боргу (далі - складові боргу): - основний борг включає основний борг за кредитними договорами та заборгованість згідно з рішеннями судів за облігаціями (складова боргу, на яку нараховуються проценти за основним боргом та комісія за управління основним боргом в порядку визначеному цим Договором) - 974570200,18 грн; - проценти за кредитом (в частині кредитних договорів) - 146631064,59 грн; - комісія за управління кредитом (в частині кредитних договорів) - 8169349,11 грн; - комісія за зміну умов договору (в частині кредитних договорів) - 28440,00 грн; - інші зобов`язання згідно з рішеннями судів (3% річних, пені; інфляційні витрати, судовий збір), окрім рішень судів за облігаціями, з урахуванням погашення - 182183570,97 грн; всього - 1311582624,86 грн.

13. Проценти, комісії та інші зобов`язання згідно з рішеннями судів по позичальнику вважаються платою за основним боргом, який включає основний борг за кредитними договорами та заборгованість за облігаціями серії "В" емітованими позичальником, згідно з рішеннями судів за облігаціями, та є частиною боргу. Кінцевий термін погашення боргу 25.12.2031 (п. 2.3 Договору). Тип процентної ставки за основним боргом - фіксована (пп. 3.1.1 Договору). Підпунктом 3.1.2 Договору в залежності від періоду нарахування встановлено розмір процентної ставки за основним боргом від 0,46% річних до 17,46% річних.

14. Відповідно до п. 7.3 Договору, із укладанням цього Договору, новація не припиняє дію забезпечення виконання зобов`язань оформленого за первісним зобов`язанням (додаткові зобов`язання) на підставі таких правочинів: іпотечних договорів від 14.07.2009 №151109297, від 01.07.2009 №151109285 від 18.09.2009 №1511092122, від 01.10.2009 №1511092123, від 01.10.2009 №1511092124, від 09.10.2009 №1511092135, договорів застави від 18.09.2009 №151109Z125, від 18.09.2009 №151109Z126 від 09.08.2011 №151111Z100, від 25.08.2011 №151111Z79, від 23.04.2010 №151110Z73, від 31.12.2008 №151108Z161, договорів поруки від 01.04.2011 №151111Р1, від 07.03.2013 №151113Р4 (далі - Договори забезпечення), і зберігається як забезпечення виконання відповідних зобов`язань позичальника за цим Договором.

15. Звертаючись з позовом, заступник Генерального прокурора зазначив, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000521 від 21.06.2019 за фактом зловживання своїм службовим становищем службових осіб АТ "Укрексімбанк" у ході цивільно-правових відносин з АТ "АК "Богдан Моторс", зокрема при укладенні кредитних та інших договорів та додаткових угод до них, надаючи йому незаконні переваги, чим спричинено тяжкі наслідки АТ "Укрексімбанк", за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

16. За результатами опрацювання указаної інформації та ознайомлення з матеріалами справ установлено, що 31.12.2008 між АТ "Укрексімбанк" та ВАТ "Луцький автомобільний завод", правонаступником якого є АТ "АК "Богдан Моторс", укладено кредитний договір №151108К73 на суму 20 млн. грн з кінцевим терміном погашення - 22.11.2015 (первісна ставка 23%).

17. Також 30.04.2009 між АТ "Укрексімбанк" та АТ "АК "Богдан Моторс" укладено кредитний договір №151109К11, відповідно до умов якого товариству надано кредит у розмірі 12,2 млн. грн. Кінцевий термін погашення - 30.04.2010 (первісна ставка 20%).

18. 01.07.2009 між АТ "Укрексімбанк" та АТ "АК "Богдан Моторс" укладено кредитний договір №151109К21, за умовами якого товариству надано кредит в сумі 799,6 млн. грн з кінцевим терміном погашення - 21.11.2015 (первісна ставка 17,5%).

19. З огляду на невиконання АТ "АК "Богдан Моторс" своїх зобов`язань за цими кредитними угодами, АТ "Укрексімбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовами про стягнення заборгованості за кредитними договорами, які у 2014-2015 роках судами задоволено (справи №№910/13970/14, 910/9027/15, 910/9025/15).

20. Надалі, накази у вказаних справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 31.12.2008 №151108К73, від 01.07.2009 № 151109К21, від 30.04.2009 №151109К11 на загальну суму понад 1,072 млрд. грн визнані такими, що не підлягають виконанню.

21. Підставою для прийняття судом таких рішень зазначено оспорюваний Договір, укладений між АТ "Укрексімбанк" та АТ "АК "Богдан Моторс".

22. За твердженням заступника Генерального прокурора, відповідно до вимог ст. 604 ЦК України спірний договір не містить ознак новаційного договору, оскільки він по суті є договором перекредитування, у якому об`єднані ті самі невиконані зобов`язання за трьома іншими кредитними договорами.

23. В позові вказано, що зміст первинного зобов`язання АТ "АК "Богдан Моторс" перед АТ "Укрексімбанк", незважаючи на часткову зміну його формулювання, залишився незмінним, як і правові підстави його виконання. Крім того, новація вчиняється у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання. Проте між сторонами фактично укладено договір перекредитування, у якому об`єднані ті самі невиконані зобов`язання за трьома іншими кредитними договорами. Жодних нових зобов`язань положення договору не містять. Єдиною відмінністю нового Договору від попередніх кредитних договорів є кінцевий строк погашення боргу - до 25.12.2031 замість 30.04.2010, 21.11.2015 та 22.11.2015, тобто строк, який давно сплинув на час укладення оспорюваного Договору, а також розмір відсотків за користування кредитом, який суттєво зменшено, - до 0,46% річних при обліковій ставці НБУ станом на час укладення договору - 17%.

24. Також заступник Генерального прокурора у позовній заяві зазначає, що зміст Договору суперечить інтересам держави, вимогам чинного законодавства та є збитковим для держави особі державного банку. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 АТ "Укрексімбанк" включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (фінансово-бюджетна сфера). Відповідно до методології Національного банку України АТ "Укрексімбанк", виходячи з розміру ступеня складності та сфер/обсягів його діяльності, належить до системно важливих банків, бізнес-модель - корпоративна.

25. Активи банку на 01.01.2019 складають 232064224,5 тис. грн (частка активів в активах банківської системи - 12%). Водночас банк має значні обсяги непрацюючих активів NPL - 89498187,3 тис. грн (37,25% загальної суми класифікованих активів), що на 94,66% (84715015,8 тис. грн) сформувалася за рахунок кредитних операцій.

26. Банком самостійно визначено підходи та принципи роботи з проблемною заборгованістю, що задекларовані у внутрішньобанківських документах, основними з яких є політика АТ "Укрексімбанк" щодо проблемної заборгованості (затверджена рішенням правління від 03.11.2017, протокол №40 роботи з погашення проблемної заборгованості за кредитними операціями (затверджений рішенням правління від 12.03.2014, протокол №10) та програма "Реструктуризація кредитної заборгованості, яка визнана проблемною, з можливістю перегляду процентної ставки" (затверджена рішенням правління від 18.08.2017, протокол №32).

27. Відповідно до політики банку щодо проблемної заборгованості під час роботи з проблемною заборгованістю банком може застосовуватися стратегія відновлення активу (реструктуризація) або дефолтна стратегія (стратегія стягнення).

28. Умовами програми реструктуризації передбачена можливість встановлення диференційованої ставки (з періодом застосування зниженої процентної ставки). При цьому середньозважена процентна ставка протягом строку реструктуризації має бути не нижче рівня середньозваженої вартості процентних зобов`язань банку у відповідній валюті, збільшеної на величину граничної собівартості процесу кредитування клієнтів - суб`єктів господарювання (річної) у розрахунку на одну гривню непроблемного кредитного портфеля, що встановлена рішенням Комітету управління активами та пасивами.

29. На момент укладення Договору діяло рішення комітету правління активами та пасивами від 06.10.2017, відповідно до якого середньозважена вартість процентних зобов`язань банку для гривні становила 9,5%, гранична собівартість ресурсів - 0,54%. Отже, середньозважена ефективна процентна ставка протягом строку реструктуризації мала бути не менше 10,04% річних у гривні. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства та наведеним внутрішньобанківським документам правлінням банку безпідставно прийнято рішення щодо здійснення реструктуризації проблемної заборгованості АГ "АК "Богдан Моторс" (протокол від 22.01.2018 №2), а кредитним комітетом (протокол від 28.12.2017 №99/1) її попередньо схвалено.

30. Заступник Генерального прокурора вважає, що вказані рішення кредитного комітету, правління банку та Договір суперечать також самій сутності кредитних відносин, оскільки у спірному договорі (пп. 3.1.2) ставка була необґрунтовано суттєво занижена, зокрема з 01.06.2018 по 31.12.2018 вона становила 0,46%, а з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 0,96%. Тож АТ "Укрексімбанк", незважаючи на погану кредитну історію АТ "АК "Богдан Моторс", надано йому необґрунтовані переваги та вчинено з клієнтом правочин, що не є поточними ринковими умовами банку.

31. Також у позовній заяві зазначено, що за спірним договором припинено зобов`язання АТ "АК "Богдан Моторс" перед АТ "Укрексімбанк", які виникли на підставі кредитного договору від 01.07.2009 №151109К21 в сумі 1043836131,43 грн, тобто на суму, яка була встановлена у рішенні Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 у справі №910/9025/15. Водночас лише за період з 01.12.2015 (дата набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 у справі №910/9025/15) по 21.06.2018 (дата укладення оскаржуваного правочину) розмір інфляційних витрат, нарахованих від суму тіла кредиту - 799666000,00 грн, становить 273743388,08 грн, а 3% річних - 61388058,41 грн, разом 355131446,49 грн. Отже, укладенням оспорюваного договору АТ "Укрексімбанк" безпідставно прощено зобов`язання АТ "АК "Богдан Моторс" зі сплати коштів щонайменше на суму 335131446,49 грн, які мали б бути перераховані кредитору за час прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором від 01.07.2009 №151109К21.

32. За доводами банку, на дату укладення спірного Договору заборгованість відповідача була проблемною із ознаками дефолту (період прострочення платежів по графіку понад 1260 днів). Тобто, станом на вказану дату АТ "АК "Богдан Моторс" як позичальник був неспроможним виконувати свої зобов`язання за укладеними з АТ "Укрексімбанк" кредитними договорами та проспектом емісії облігацій. Робота банку-кредитора з проблемною заборгованістю, за якою позичальник втратив здатність належним чином її обслуговувати, має свою специфіку, у зв`язку з чим до неї не можуть застосовуватися вимоги, які пред`являються до стандартних кредитних операцій банку. При цьому, у загальносвітовій практиці банківської діяльності укладення угод, що передбачають реструктуризацію такої заборгованості, як правило, не здійснюється на "ринкових" умовах видачі нових кредитів. Відповідно до п. 4.1 політики АТ "Укрексімбанк" щодо проблемної заборгованості, що затверджена рішенням правління АТ "Укрексімбанк" від 03.11.2017 (далі - Політика, в редакції на поточну дату - п. 5.1) АТ "Укрексімбанк" може застосовуватися стратегія відновлення активу (реструктуризації) або дефолтна стратегія (стратегія стягнення). За правилами п. 4.2 Політики (в редакції на поточну дату - п. 5.2) стратегія відновлення (реструктуризації) передбачає позасудове врегулювання Проблемної та Потенційно проблемної заборгованості та повернення кредитних коштів Боржником, його Поручителями або третіми особами. Вона може реалізуватися, зокрема, шляхом реструктуризації. З метою можливості реалізації стратегії відновлення активу шляхом реструктуризації АТ "Укрексімбанк" розроблено та впроваджено Програму "Реструктуризація кредитної заборгованості з переглядом процентної ставки", затверджену рішенням правління АТ "Укрексімбанк" від 11.02.2016, протокол №5 та Програму реструктуризації №32 (тобто, Програму "Реструктуризація кредитної заборгованості, яка визнана проблемною, з можливістю перегляду процентної ставки"). Програма реструктуризації №32 розповсюджується на позичальників АТ "Укрексімбанк", заборгованість яких визнано проблемною у встановленому в АТ "Укрексімбанк" порядку (ведеться претензійно-позовна робота з її стягнення або наявні рішення судів щодо стягнення заборгованості), при цьому дані позичальники мають передумови для економічного відновлення та погашення заборгованості перед АТ "Укрексімбанк". В свою чергу, заборгованість АТ "АК "Богдан Моторс" та параметри її реструктуризації, наведені в рішенні кредитного комітету АТ "Укрексімбанк" від 28.12.2017 №99/7 та в рішенні правління АТ "Укрексімбанк" від 22.01.2018 №2 (питання 11) щодо застосування "стратегії відновлення (реструктуризації)" до заборгованості АТ "АК "Богдан Моторс" (далі разом - Рішення щодо реструктуризації), в повній відповідають умовам Програми реструктуризації №32. Програма реструктуризації №32 передбачає проведення порівняльного аналізу сценаріїв повернення боргу шляхом реструктуризації заборгованості позичальника з іншими можливим варіантами (добровільної реалізації заставного майна або примусового стягнення проблемної заборгованості).

33. За результатами розгляду сценарію відновлення активу (реструктуризації) в роботі з проблемною заборгованістю Групи, було встановлено, що АТ "АК "Богдан Моторс" відповідає вимогам Програми реструктуризації №32. Па підставі здійсненого аналізу, наданого АТ "АК "Богдан Моторс" бізнес-плану із фінансовою моделлю та звітом незалежного аудитора ТОВ "ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС" щодо перевірки перспективної оцінки прогнозної фінансової інформації від 19.12.2017 було зроблено висновок, що такий сценарій дає можливість поступового відновлення діяльності Групи та, зокрема, діяльності АТ "АК "Богдан Моторс", за рахунок збільшення обсягів продажів продукції власного виробництва, в тому числі за рахунок виробництва нових видів продукції, що в сукупності зі зниженням фінансового навантаження повинно забезпечити погашення заборгованості перед AT "Укрексімбанк" протягом 14 років. У разі реалізації фінансової моделі, за умови встановлення диференційованої ефективної процентної ставки від 1% до 18%, очікуваний грошовий потік (загальна сума всіх грошових надходжень, які можуть бути направленні на погашення заборгованості) складе близько 3084000,00 тис. грн, що призведе до погашення заборгованості Групи (за основним боргом, нарахованими відсотками протягом строку дії Договору та всіма простроченими процентами, штрафами, пенями, тощо) в повному обсязі. Також при застосуванні сценарію з відновлення активу (реструктуризації) щодо Групи забезпечується відшкодування понесених AT "Укрексімбанк" судових витрат, та втрат внаслідок інфляції та 3% річних у розмірі, встановленому в судових рішеннях.

34. Банком було проаналізовано декілька сценаріїв та наведено очікуванні показники грошових потоків при застосуванні різних стратегій (відновлення активу/реструктуризації та дефолтної/примусового стягнення) роботи з проблемною заборгованістю. За результатами розгляду та порівняльного аналізу можливих сценаріїв роботи АТ "Укрексімбанк" з проблемною заборгованістю Групи, АТ "Укрексімбанк" обрано сценарій, який обумовлював би найбільший грошовий потік для погашення кредитної заборгованості Групи перед АТ "Укрексімбанк" та мав би позитивний вплив на діяльність АТ "Укрексімбанк", а саме - здійснення довгострокової реструктуризації заборгованості Групи. Умовами реструктуризації заборгованості АТ "АК "Богдан Моторс" передбачено погашення заборгованості до 25.12.2031, встановлення номінальної диференційованої процентної ставки від 0,46% до 17,46% річних та комісії за управління 0,54% річних, що в сукупності склало ефективну диференційовану процентну ставку від 1% до 18% та відповідно - середньозважену ефективну процентну ставку протягом строку реструктуризації на рівні не менше 10,1% річних (що більше ніж 10,04% (середньозважена вартість процентних зобов`язань для гривні - 9,5% збільшена на граничну собівартість - 0,54%)) та найнижча ефективна процентна ставка 1% була більша ніж значення граничної собівартості - 0,54%, що відповідає нормативним документам АТ "Укрексімбанк" (Програмі реструктуризації №32, рішенням КУАП від 06.10.2017 та Тарифного комітету від 20.02.2017, що діяли на той час).

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

35. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 у задоволенні позову відмовлено.

36. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 залишено без змін.

37. Судові рішення мотивовані тим, що оспорюваний Договір відповідає ознакам та умовам вчинення новації; не суперечить нормам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

38. Господарські суди зазначили, що оспорюваний Договір не може вважатись договором перекредитування, оскільки не має жодних притаманних перекредитуванню ознак; в результаті укладання договору припинення зобов`язань за кредитними договорами та проспектом емісії облігацій відбувається не шляхом їх виконання відповідно до ст. 599 ЦК України, що є основною ознакою (суттю) перекредитування, а шляхом заміни первісного зобов`язання новим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 ЦК України, що є основною ознакою новації; тоді як ознакою та умовою перекредитування є надання кредитором грошових коштів позичальнику із цільовим призначенням - для погашення існуючої заборгованості позивальника із припиненням зобов`язань за попереднім кредитним договором; умовами оспорюваного Договору не передбачено надання грошових коштів (нового фінансування) та погашення заборгованості за рахунок нового фінансування, жодних кредитних коштів відповідач за спірним Договором не отримував.

39. Також господарські суди відхилили доводи прокурора щодо збитковості угоди, наслідків її укладення у вигляді збитків та недоотримання дивідендів акціонером в особі держави і відповідно порушення у зв`язку з цим державних інтересів, оскільки вони жодним чином необґрунтовані, а відтак, факт заподіяння чи загрози заподіяння шкоди державним інтересам не знайшли свого підтвердження на підставі відповідних доказів.

40. Враховуючи, що умовами оспорюваного Договору не передбачено прощення зобов`язання, господарські суди визнали доводи прокурора в цій частині також безпідставними.

41. Крім того, господарські суди врахували, що в матеріалах справи наявні висновки Національного банку України про відсутність порушень банківського законодавства при прийнятті АТ "Укрексімбанк" рішення про реструктуризацію зобов`язань АТ "АК "Богдан Моторс" та під час укладення Договору новації, а також встановлено, що рішення щодо можливості здійснення реструктуризації проблемної заборгованості АТ "АК "Богдан Моторс" прийнято АТ "Укрексімбанк" відповідно до внутрішньо-банківських документів.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

42. Заступник Генерального прокурора (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2023, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

43. У касаційній скарзі скаржник зазначає обставини, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

44. Так, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України у поєднанні зі ст.ст. 232, 604 ЦК України та ст. 53 Закону України "Про банки та банківську діяльністю" щодо визнання недійсним договору новації, укладеного державним банком, у зв`язку з невідповідністю ознакам новації, збитковістю для держави та наявністю зловмисної домовленості банку з іншою стороною договору.

45. Скаржник зазначає, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст. 2, 4, 45, 73, 76, 77, 78, 79, 86, 236 ГПК України та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 3, 13, 203, 15, 216, 232, 604 ЦК України.

46. На думку скаржника, господарські суди зробили необґрунтований висновок про додержання вимог чинного законодавства під час укладення оспорюваного Договору. Надання державним банком необґрунтованих переваг окремому клієнту щодо пільгового (збиткового для банку) кредиту, що не є поточними ринковими умовами, незважаючи на погану кредитну історію AT "АК "Богдан Моторс", є недобросовісними діями та зловживанням правами щодо перекредитування і встановлення пільгової процентної ставки, оскільки сторони уклали Договір, який порушує економічні інтереси держави.

47. Також скаржник вважає помилковими висновки господарських судів про відсутність зловмисної домовленості при вчиненні оспорюваного Договору, оскільки укладення Договору новації не покращило фінансового стану компанії, а навпаки, призвело до використання за штучно зниженою відсотковою ставкою коштів державного банку протягом тривалого періоду без мети їх реального повернення. Указані дії свідчать про неналежний захист державних інтересів AT "Укрексімбанк" і зловмисну домовленість між представниками AT "Укрексімбанк" та AT "АК "Богдан Моторс".

48. Скаржник не погоджується з висновком господарських судів про дотримання норм чинного законодавства під час укладення Договору новації та відсутність ознак перекредитування, оскільки вважає, що між сторонами фактично укладено договір перекредитування, у якому об`єднані ті самі невиконані зобов`язання за іншими кредитними договорами.

49. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про недоведеність збитковості угоди для держави, з огляду на те, що інфляційні втрати та 3% річних за час невиконання зобов`язань AT "АК "Богдан Моторс" з моменту набрання законної сили відповідними судовими рішеннями не нараховувались та, відповідно, не включені до предмета договору новації. При цьому їх стягнення в судовому порядку фактично унеможливлено укладеним договором новації.

50. З огляду на викладене, скаржник вважає, що сторони Договору, укладаючи спірний Договір, діяли з метою уникнення товариством оплати боргу державному банку, що свідчить про зловмисну домовленість між сторонами правочину (ст. 232 ЦК України) та його збитковість.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

51. До Верховного Суду від ліквідатора AT "АК "Богдан Моторс" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач із посиланням на правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржені судові рішення - без змін.

52. Відповідач зазначає, що Кабінет Міністрів України помилково заявлений у цій справі як позивач, оскільки не наділений повноваженнями звернення до суду в інтересах AT "Укрексімбанк", оскільки відповідно до п. 15 статуту AT "Укрексімбанк", банк має право від свого імені бути учасником судового процесу. До компетенції Кабінету Міністрів України не віднесено захист прав та інтересів AT "Укрексімбанк" в суді, отже він не може бути позивачем у справі.

53. Відповідач вважає, що в розумінні ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурі заборонено пред`являти позов в інтересах державних компаній, юридичних осіб приватного права державної власності, тому позовна заява у цій справі не направлена на захист інтересів держави, оскільки в даному випадку не порушені ні інтереси держави, ні інтереси Кабінету Міністрів України, ні AT "Укрексімбанк".

54. Відповідач зазначає, що наслідки новації у вигляді припинення первинного зобов`язання шляхом його заміни на нове чітко та однозначно передбачені п. 2.1 спірного Договору, а тому доводи прокурора про те, що спірний Договір не є угодою про заміну первісного зобов`язання новим у розумінні цивільного законодавства, а також про те, що спірний Договір не містить ознак новаційного договору, а є самостійним правовстановлюючим договором перекредитування, укладеним під час дії попередніх чинних договорів між тими самими сторонами, є необґрунтованими.

55. Також відповідач вважає, що Договір не порушує інтереси держави та суспільства, а тому відсутні підстави для визнання Договору недійсним.

56. У відзиві зазначено, що ніякої домовленості представника АТ "Укрексімбанк" із АТ "АК "Богдан Моторс" не було і не могло бути, оскільки усі умови оскаржуваного правочину були затверджені правлінням АТ "Укрексімбанк" 22.01.2018 на підставі рішення кредитного комітету АТ "Укрексімбанк" від 28.12.2017 №99/1, а підписант лише підписав завчасно узгоджені умови, тобто Шаповал О. виконував свої повноваження на підписання договору із завчасно узгодженими умовами керівництвом АТ "Укрексімбанк", однак ніякого умислу у нього не було і не могло бути. Оспорюваний правочин відповідав внутрішній волі сторін та зловмисна домовленість представника однієї сторони з другою була відсутня.

57. До Верховного Суду від АТ "Укрексімбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому банк просить у задоволені касаційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2023 відмовити в повному обсязі.

58. АТ "Укрексімбанк" вважає, що доводи касаційної скарги в переважній більшості зводяться до незгоди скаржника із встановленими судами попередніх інстанцій фактичними обставинами справи, а також самостійної переоцінки доказів скаржником, що відповідно до положень ст. 300 ГПК України не охоплюється межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

59. АТ "Укрексімбанк" зауважує, що скаржник у касаційній скарзі викладає свою позицію у питанні застосування правових норм, та за своєю суттю наведене скаржником стосується необхідності повторного перегляду справи та переоцінки встановлених судами обставин з врахуванням власного бачення у питанні застосування правових норм, що виходить за межі повноважень Верховного Суду.

60. При цьому АТ "Укрексімбанк" вважає, що спірний Договір не може вважатись договором перекредитування, адже не має жодних притаманних перекредитуванню ознак, що в свою чергу вказує на безпідставність віднесення прокурором Договору до правової категорії перекредитування.

61. АТ "Укрексімбанк" у відзиві констатує, що господарський суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що умовами оспорюваного Договору не передбачено прощення зобов`язання, отже доводи прокурора в цій частині є безпідставними. Крім того, в матеріалах справи міститься науково-правовий експертний висновок №005/2020, який містить інформацію, зокрема, що: спірний Договір є договором новації; він не містить суперечностей положенням ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; спірний Договір не містить ознак "безпідставного прощення зобов`язань" у вигляді інфляційних втрат та 3% річних; в результаті укладення спірного Договору АТ "АК "Богдан Моторс" не користувалося "державними коштами"; відсутні правові підстави щодо можливості застосування до правовідносин між АТ "Укрексімбанк" та АТ "АК "Богдан Моторс" норм ч.ч. 1-3 ст. 53 Закону України "Про банки та банківську діяльність".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

62. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про визнання недійсним Договору.

63. Частиною 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

64. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути визнання правочину недійсним.

65. Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

66. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

67. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

68. Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

69. Відповідно до ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

70. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

71. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17 та у постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №916/1674/18, від 17.08.2021 у справі №904/4885/20.

72. Згідно з положеннями ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

73. Для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

74. У постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі №522/15095/15-ц, від 21.02.2020 у справі №182/3593/17 зазначено, що відповідно до тлумачення ст. 232 ЦК України під зловмисною домовленістю потрібно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої проти інтересів особи, яку представляють. Зловмисна домовленість представника з контрагентом особи, яку представляють, створює правову ситуацію, коли дійсна воля довірителя, яку повинен втілювати представник, замінюється його власною волею, що суперечить волі довірителя. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним. Тож в основу зловмисної домовленості покладено умисні дії представника, який усвідомлював, що вчиняє правочин усупереч інтересам довірителя та бажав (або свідомо допускав) їх настання. Для кваліфікації правочину як вчиненого внаслідок зловмисної домовленості потрібно встановити, що: від імені однієї зі сторін правочину діяв представник, хоча й не виключаються випадки, коли від імені обох сторін виступають представники; зловмисна домовленість і вчинення правочину з іншою стороною відбулася на підставі наявних повноважень представника; існував умисел в діях представника щодо зловмисної домовленості; настали несприятливі наслідки для особи, яку представляють; існує причинний зв`язок між зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють.

75. У постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №623/2518/17 зроблено висновки, що для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України потрібно встановити умисел у діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. Водночас не має значення, чи одержав учасник такої домовленості будь-яку вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю. Для задоволення позову за ст. 232 ЦК України потрібно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діяв у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Критерій "зловмисність" не залежить від того, чи був спрямований умисел повіреного на власне збагачення чи завдання шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розбіжність між волею довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.

76. Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що прокурором не надано доказів зловмисної домовленості однієї сторони спірного Договору з іншою, і дії такої сторони у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку він представляє. Також за висновком господарських судів попередніх інстанцій не надано доказів щодо домовленості з боку іншої сторони спірного правочину, як того вимагає закон, виходячи з судової практики Верховного Суду.

77. Аргументи скаржника, викладені у касаційній скарзі про те, що укладення Договору не покращило фінансового стану компанії, а навпаки, призвело до використання за штучно зниженою відсотковою ставкою коштів державного банку протягом тривалого періоду без мети їх реального повернення, що, на думку скаржника, свідчить про неналежний захист державних інтересів AT "Укрексімбанк" і зловмисну домовленість між представниками AT "Укрексімбанк" та AT "АК "Богдан Моторс", відхиляються Верховний Судом як безпідставні. Наведені доводи скаржника свідчать про прорахунки у фінансовій (господарській) діяльності компанії, а також те, що "стратегія відновлення (реструктуризації)" до заборгованості АТ "АК "Богдан Моторс", на яку було очікування у Банку, себе не виправдала.

78. Верховний Суд вважає правильним висновок апеляційного господарського суду про недоведеність прокурором підстав для визнання недійсним оспорюваного Договору в порядку ст. 232 ЦК України, оскільки у даному випадку відсутня зловмисна домовленість представника банку з відповідачем, враховуючи, що представник банку діяв на підставі та в межах повноважень, наданих йому керівництвом банку.

79. Верховний Суд враховує, що відповідно до Преамбули Закону України "Про фінансову реструктуризацію" цей Закон визначає умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям заходів, передбачених цим Законом.

80. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансову реструктуризацію" фінансова реструктуризація здійснюється з метою: 1) сприяння відновленню господарської діяльності боржників, які перебувають у критичному фінансовому стані, шляхом реструктуризації їхніх грошових зобов`язань та/або їхньої господарської діяльності; 2) підтримки стабільності фінансової системи; 3) забезпечення доступу боржників до фінансування для відновлення їхньої господарської діяльності.

81. Процедура фінансової реструктуризації проводиться без звернення до суду шляхом переговорів між боржником, його пов`язаними особами та залученими кредиторами щодо реструктуризації грошових зобов`язань перед такими кредиторами в порядку, передбаченому цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону України "Про фінансову реструктуризацію").

82. Боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації шляхом подання письмової заяви про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про фінансову реструктуризацію").

83. Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України "Про фінансову реструктуризацію" правочини, вчинені під час проведення процедури фінансової реструктуризації, а також майнові дії боржника (поручителя), вчинені з метою виконання плану реструктуризації, не можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження справи про банкрутство боржника з підстав, передбачених статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, за умови, що судом буде встановлено, що сторони діяли добросовісно і не мали наміру порушити права та законні інтереси інших кредиторів такого боржника.

84. Верховний Суд вважає помилковими висновки господарських судів попередніх інстанцій про те, що укладений Договір відповідає ознакам та умовам вчинення новації, оскільки по суті укладений між сторонами Договір є договором реструктуризації заборгованості за кредитними договорами.

85. Реструктуризація боргу за кредитним договором - це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржник і кредитор домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів.

86. Відповідно до змісту укладеного Договору, в даному випадку по суті банк реструктуризував заборгованість боржника, яка виникла на підставі кредитних договорів від 01.07.2009 №151109К21, від 31.12.2008 №151108К73, від 30.04.2009 №151109К11, та яка на час укладення цього Договору в тому числі підтверджується рішеннями Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі №910/13972/14, від 30.09.2014 у справі №910/13970/14, від 30.06.2015 у справі №910/9025/15, від 09.06.2015 у справі №910/9026/15, від 23.06.2015 у справі №910/9027/15, від 21.08.2014 у справі №910/5238/14 та від 24.12.2014 у справі №910/22033/14.

87. Водночас Верховний Суд вважає, що назва (правова природа) укладеного між сторонами Договору в даному випадку немає значення для правильного вирішення спору, оскільки має значення наявність або відсутність підстав для визнання Договору недійсним на підставі вимог чинного законодавства.

88. В свою чергу господарські суди встановили відсутність зловмисної домовленості однієї сторони спірного Договору з іншою, як і відсутність зловживання правом або недобросовісності сторін під час його укладення. Тобто господарські суди дійшли висновку про те, що заявлені прокурором в позові підстави для визнання оспорюваного Договору (ст. 232 ЦК України) не знайшли свого підтвердження.

89. У цьому зв`язку твердження прокурора про те, що спірний Договір є договором перекредитування є безпідставними, оскільки не має жодних притаманних перекредитуванню ознак, що, в свою чергу, вказує на безпідставність тверджень прокурора про те, що вказаний договір є договором перекредитування.

90. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що перекредитування (рефінансування) - це по суті оформлення нового кредиту з метою погасити один чи декілька старих.

91. При цьому, ознакою та умовою перекредитування є надання кредитором грошових коштів позичальнику із цільовим призначенням - для погашення існуючої заборгованості позивальника із припиненням зобов`язань за попереднім кредитним договором. Але, умовами оспорюваного договору не передбачено надання грошових коштів (нового фінансування) та погашення заборгованості за рахунок нового фінансування. Жодних кредитних коштів відповідач за спірним договором не отримував.

92. Отже, господарські суди цілком обґрунтовано відхилили доводи скаржника про те, що оспорюваний договір за своєю суттю є договором перекредитування, оскільки за спірним Договором не передбачається надання грошових коштів.

93. Відповідно до ст. 53 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банкам встановлено заборону щодо: - укладення договорів з метою обмеження конкуренції та монополізації умов надання кредитів, інших банківських послуг, встановлення процентних ставок га комісійної винагороди; - встановлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку; - вчинення будь-яких дій щодо впровадження у своїй практиці недобросовісної конкуренції.

94. Згідно з ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги. Законодавством України передбачено можливість встановлення фіксованих або змінюваних процентних ставок.

95. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про фінансову реструктуризацію" план реструктуризації може передбачати реструктуризацію грошових зобов`язань та/або господарської діяльності боржника шляхом: 1) внесення змін до кредитних договорів, у тому числі погашення заборгованості окремими траншами (розстрочки), перегляд строків погашення, зміна валюти виконання зобов`язання, розміру процентних ставок, у тому числі встановлення їх на рівні, нижчому собівартості залучення коштів, та повне зупинення нарахування процентів чи інших умов, пов`язаних з відповідним кредитним договором або забезпеченням за таким кредитним договором.

96. Господарські суди врахували наведені вимоги закону та встановили, що під час встановлення процентної ставки у Договорі були дотримані як вимоги законодавства, так і враховані умови Програми реструктуризації №32 банку.

97. Крім того, підтвердженням відсутності будь-яких порушень норм Закону України "Про банки та банківську діяльність" є висновки Національного банку України. Так, на виконання наказу голови Національного банку України від 15.01.2019 №16-но Національним банком України було проведено позапланову інспекційну перевірку АТ "Укрексімбанк" з питання дотримання АТ "Укрексімбанк" вимог банківського законодавства, у тому числі під час укладення оспорюваного Договору, за результатами якої Національним банком України було надано звіт, в якому зазначено, що за результатами інспектування порушення банківського законодавства при прийнятті АТ "Укрексімбанк" рішення про реструктуризацію зобов`язань АТ "АК "Богдан Моторс" та укладанні Договору новації не встановлено, а також Національним банком України встановлено, що рішення щодо можливості здійснення реструктуризації проблемної заборгованості АТ "АК "Богдан Моторс" прийнято АТ "Укрексімбанк" відповідно до внутрішньо-банківських документів.

98. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

99. Відповідно до ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

100. Згідно з ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк, крім іншого, виконує такі функції: виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування; встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна; здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

101. За висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15.02.2022 у справі №910/6175/19 аналіз норм ст.ст. 4, 55, 66, 67 Закону України "Про Національний банк України" свідчить, що Національний банк України бере участь у виконанні функцій держави в банківському секторі та наділений при цьому певними владно-розпорядчими повноваженнями для виконання своїх функцій, що притаманно органам державної влади.

102. Отже, нормативно-правове регулювання статусу Національного банку України дозволяє зробити висновки, що однією з функцій Національного банку України є, в тому числі, застосування до банку заходів впливу саме в рамках здійснення банківського нагляду за банком.

103. Враховуючи статус Національного банку України та встановлена Національним банком України відсутність будь-яких порушень банківського законодавства з боку АТ "Укрексімбанк" під час прийняття рішення про реструктуризацію зобов`язань АТ "АК "Богдан Моторс" та укладення оспорюваного Договору, Верховний Суд вважає доводи прокурора, які зводяться до протилежного, помилковими.

104. Окремо господарські суди зазначили, що відповідно до п. 7.3 Договору, із укладанням цього Договору, не припиняється дія забезпечення виконання зобов`язань, оформлених за Первісним зобов`язанням (додаткові зобов`язання) на підставі ряду іпотечних договорів, договорів поруки, і зберігається як забезпечення виконання відповідних зобов`язань позичальника за цим Договором; з дати укладення Договору та на час вирішення спору відповідачем було сплачено на користь АТ "Укрексімбанк" 48,7 млн. грн, що свідчить про реальність намірів сторін при укладанні оспорюваного Договору; наслідком укладання Договору було встановлення додаткових механізмів захисту прав та інтересів АТ "Укрексімбанк", зокрема, шляхом укладення нових договорів поруки, розповсюджено дію іпотечного договору №151109Z123 від 01.10.2009 (згідно з яким нерухоме майно майнового поручителя ДП "Автобусний завод "Богдан" забезпечує зобов`язання ДП "АСЗ №2" АТ "АК "Богдан Моторс"), на зобов`язання АТ "АК "Богдан Моторс" за Договором; встановлено зобов`язання щодо поступового збільшення коефіцієнта забезпечення; встановлено зобов`язання щодо щорічного надання звітів про оцінку майна, виконаного незалежною оціночною компанією та страхування всього заставного майна в акредитованій АТ "Укрексімбанк" страховій компанії; передбачено спрямування частини вільного грошового потоку на дострокове погашення частини боргу, тому, в разі перевиконання показників фінансової моделі можливе погашення заборгованості раніше встановленого строку; закладено певні обмеження у діяльності відповідача без попереднього погодження з АТ "Укрексімбанк"; посилено моніторинг за діяльністю бізнесу АТ "АК "Богдан Моторс" після проведення реструктуризації; встановлено зобов`язання щодо щорічного надання консолідованої фінансової звітності Групи, підтвердженої аудитором тощо.

105. Також господарські суди дали оцінку доводам прокурора щодо збитковості угоди, наслідків її укладення у вигляді збитків та недоотримання дивідендів акціонером в особі держави і, відповідно, порушення у зв`язку з цим державних інтересів та визнали їх необґрунтованими, оскільки факт заподіяння чи загрози заподіяння шкоди державним інтересам не знайшли свого підтвердження на підставі поданих сторонами доказів, а надання Національним банком України АТ "Укрексімбанк" кредиту рефінансування не пов`язано та не обумовлено укладенням оспорюваного Договору, оскільки це є стандартним інструментом з підтримання ліквідності банківської системи, необхідність користування яким була обумовлена об`єктивними чинниками, яким окрім АТ "Укрексімбанк" скористалися у той період й інші банки.

106. З огляду на наведене вище, із урахуванням обставин встановлених господарськими судами, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю обставин, за яких суд може визнати спірний правочин недійсним.

107. У справі, яка переглядається, проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку, що при вирішенні спору по суті судами попередніх інстанцій були ухвалені судові рішення відповідно до встановлених ними обставин на підставі поданих сторонами доказів, які мають індивідуальний характер. Судами правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

108. З урахуванням того, що інші наведені в касаційній скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог ст.ст. 269, 270 ГПК України перевірив їх та обґрунтовано спростував, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи скаржника.

109. Верховний Суд враховує, що скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на відсутність висновку Верховного Суду про застосування ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України у поєднанні зі ст.ст. 232, 604 ЦК України та ст. 53 Закону України "Про банки та банківську діяльністю" щодо визнання недійсним договору новації, укладеного державним банком, у зв`язку з невідповідністю ознакам новації, збитковістю для держави та наявністю зловмисної домовленості банку з іншою стороною договору.

110. Водночас Верховний Суд встановив, що наведені вимоги були застосовані господарськими судами попередніх інстанцій правильно, оскільки відсутні підстави для визнання недійсним оспорюваного Договору на підставі ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України; прокурор не довів ні те, що цей договір був укладений з порушенням ст. 232 ЦК України - внаслідок зловмисної домовленості представника банку з відповідачем, ні те, що договір суперечить ст. 604 України, оскільки спірний Договір не є договором новації, ні договором перекредитування як помилково вважає прокурор, а є Договором реструктуризації заборгованості. Крім того, під час укладення Договору не встановлено порушення ст. 53 Закону України "Про банки та банківську діяльність" зі сторони банку.

111. При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення від 09.12.1994 у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

112. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

113. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсі, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів.

114. У контексті вказаної практики Верховний Суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

115. Також Верховний Суд зазначає, що всі посилання скаржника на неправильне застосування у цій справі господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зводяться до незгоди скаржника із судовими рішеннями у справі.

116. Верховний Суд відхиляє доводи ліквідатора AT "АК "Богдан Моторс", викладені у відзиві на касаційну скаргу про те, що Кабінет Міністрів України помилково заявлений у цій справі як позивач, оскільки не наділений повноваженнями звернення до суду в інтересах AT "Укрексімбанк", а в розумінні ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурі заборонено пред`являти позов в інтересах державних компаній, юридичних осіб приватного права державної власності, оскільки цим доводам буда надана оцінка у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у цій справі.

117. У наведеній постанові Верховний Суд з посиланням на судову практику, зокрема, постанови Верховного Суду від 06.08.2020 у справі №367/3828/15-ц, від 22.07.2020 у справі №367/7448/16-ц, від 10.08.2020 у справі №923/197/18, від 01.10.2020 у справі №924/647/18, від 20.01.2021 у справі №927/468/20, визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що прокурор наділений правом подавати позови в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та АТ "Укрексімбанк", і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від наведеної правової позиції Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

118. Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову обґрунтованим. Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми процесуального і матеріального права до цих правовідносин сторін.

119. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

120. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції, - без змін.

Судові витрати

121. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 у справі №904/6691/20(910/18605/19) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков