розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 (повне рішення складено - 24.01.2023, суддя - Владимиренко І.В., м. Дніпро) у справі №904/6691/20(910/18605/19)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про визнання недійсним договору №151118КЗ від 21.06.2018 на підставі ст.ст. 203, 525, 526, 614, 629, 631 ЦК України.

Позов мотивований тим, що відповідно до вимог ст. 604 ЦК України спірний договір не містить ознак новаційного договору, оскільки він по суті є договором перекредитування.

Всупереч вимог чинного законодавства при укладенні договору АТ Укрексімбанк були надані необґрунтовані переваги АТ АК Богдан Моторс, зокрема щодо кінцевого терміну погашення боргу, який без будь-яких підстав відтерміновано до 25.12.2031, у той час як первинний строк виконання зобов`язань за кредитними договорами сплив задовго до укладення цієї угоди (у 2010 та 2015 роках). Крім того, у спірних правовідносинах з боку відповідача допущено суттєве порушення економічних інтересів держави, оскільки укладення оспорюваного договору призвело до фактичного невиконання судових рішень у справах №№910/13970/14, 910/9027/15, 910/9025/15, у яких накази про стягнення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму понад 1,072 млрд. грн. визнані такими, що не підлягають виконанню.

Надання державним банком необґрунтованих переваг окремому клієнту пільгового (збиткового для банку) кредиту, що не є поточними ринковими умовами, незважаючи на погану кредитну історію АТ АК Богдан Моторc, є очевидно недобросовісними діями та зловживанням правами щодо перекредитування і встановлення пільгової процентної ставки, оскільки даний Договір порушує економічні інтереси держави. Тому, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається можливість визнання недійсним договору, спрямованого на надання незаконних переваг окремому суб`єкту господарювання з метою уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Обставини вчинення договору та його наслідки для економіки держави, вказують на суперечність його як правовій природі здійснення банківської діяльності в цілому, так і інтересам держави і суспільства, адже передбачають розпорядження державними коштами із грубим нехтуванням принципами економічної доцільності, розумності та справедливості, що є правовою підставою для визнання його недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 передано справу №910/18605/19 за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/6691/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2021 прийнято матеріали справи №904/6691/20 (910/18605/19) за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про визнання договору недійсним до розгляду в межах провадження у справі №904/6691/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія "Богдан Моторс".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2022, позов Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про визнання недійсним договору від 21.06.2018 №15111, укладеного між Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватним акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" - залишено без розгляду.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України - задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2022 у справі №904/6691/20(910/18605/19) - скасовано. Справу №904/6691/20(910/18605/19) направлення для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

29.07.2022 до господарського суду від Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду електронною поштою надійшов запит про витребування оригіналів матеріалів справи № 904/6691/20(910/18605/19), у зв`язку з надходженням касаційної скарги ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 по справі № 904/6691/20(910/18605/19).

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2022 касаційні скарги Ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі №904/6691/20(910/18605/19) залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у справі №904/6691/20 (910/18605/19) залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 у справі №904/6691/20(910/18605/19) відмовлено у задоволенні позову Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про визнання недійсним договору №151118КЗ від 21.06.2018. Витрати по сплаті судового збору покладено на Генеральну прокуратуру України.

Не погодившись з рішенням суду, Заступник Генерального прокурора України звернувся з апеляційндю скаргою до Уентрадбного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 у справі №904/6691/20(910/18605/19) та прийняти нове, яким позовні вимоги заступника Генерального прокурора задовольнити в повному обсязі.

Також апелянт просить долучити до матеріалів справи нові докази, надані разом з апеляційною скаргою: копію висновку експерта від 23.12.2022 №7991-7994; дозвіл на використання відомостей, що містяться в матеріалах кримінального провадження №52019000000000521 від 02.02.2023 №16-20029-19.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не взято до уваги таку підставу позову як визнання договору недійсним внаслідок вчинення правочину внаслідок зловмисної домовленості.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку про відповідність оспорюваного договору новації нормам чинного законодавства. Вказане не відповідає встановленим обставинам справи та законодавчим вимогам. Потрібно розмежовувати такі поняття, як новація і зміна договору (зміна змісту, умов виконання зобов`язання).

Між новацією та зміною договору є істотна відмінність: при новації одне (первісне) зобов`язання замінюють іншим (новим); при зміні договору первісне зобов`язання продовжує існувати у зміненому вигляді в частині предмета, місця, строків та інших умов виконання.

Під заміною одного (первісного) зобов`язання іншим (новим), у випадку новації, треба розуміти підстави (юридичний факт) виникнення зобов`язання. Якщо мова йде про договірні зобов`язання, то заміна їх підстави означає укладення іншого типу договору, ніж той, що був підставою виникнення первісного зобов`язання.

Юридичною підставою для зобов`язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов`язання.

Угода про заміну первинного зобов`язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу.

При цьому суд, встановивши, що оспорюваний договір є двостороннім, оплатним та консенсуальним, не врахував таку його ключову відмінну ознаку, як укладення іншого типу договору з іншою правовою природою, ніж попередій.

Тобто, нове зобов`язання має бути іншим за правовою природою.

Новацією - заміною первісного зобов`язання новим (іншим) - у договірних кредитних відносинах слід вважати лише такі випадки, коли замість одного типу договору (купівлі-продажу, майнового найму тощо) укладається інший тип договору (наприклад, позики, кредиту тощо). Зміна одного кредитного зобов`язання на інше кредитне зобов`язання за рахунок оновлених або додаткових умов його виконання є не новацією, а договором перекредитування.

Договором від 21.06.2018 змінено лише дві умови попередніх кредитних договорів за основним боргом (кредитні договори від 31.12.2008 № 151108К73, від 30.04.2009 № 151109К11, від 01.07.2009 № 151109К21): змінено (продовжено) строк дії кредитного зобов`язання до 25.12.2031, а також змінено розмір відсотків за користування кредитними коштами - у розмірі від 0,46 % до 17,46 % за різний період часу.

Тобто, між сторонами фактично укладено договір перекредитування, у якому об`єднані ті самі невиконані зобов`язання за іншими кредитними договорами.

Єдиною відмінністю нового й попередніх кредитних договорів, які укладені між AT «АК «Богдан Моторс» та AT «Укрексімбанк», є кінцевий строк погашення боргу - до 25.12.2031 замість 30.04.2010, 21.11.2015 та 22.11.2015, тобто строк, який давно сплинув на час укладення оспорюваного договору, а також розмір відсотків за користування кредитом, який суттєво зменшено - до 0,46 % річних при обліковій ставці Національного банку станом на час укладення договору 17 %.

Укладенням договору від 21.06.2018 № 151118КЗ не відбулася новація - заміна одного зобов`язання іншим (новим), оскільки характер цього зобов`язання залишився таким самим, що й був до укладення договору, тобто кредитним.

На момент укладення договору було чинним рішення Комітету управління активами та пасивами від 06.10.2017, відповідно до якого середньозважена вартість процентних зобов`язань банку для гривні становила 9,5 %, гранична собівартість ресурсів - 0,54 %. Таким чином, середньозважена ефективна процентна ставка протягом строку реструктуризації мала бути не менше 10,04 % річних у гривні.

Водночас, всупереч вимогам чинного законодавства та наведеним внутрішньобанківським документам правлінням банку безпідставно прийнято рішення щодо здійснення реструктуризації проблемної заборгованості AT «АК «Богдан Моторс» (протокол від 22.01.2018 № 2), а кредитним комітетом (протокол від 28.12.2017 № 99/1) її попередньо схвалено.

При цьому судом не враховано, що указані рішення кредитного комітету, правління банку та договір суперечать також суті кредитних відносин, яка полягає в тому, що власники тимчасово вільних коштів погоджуються надати їх у позику за відповідну плату тим, хто має в них потребу.

Враховуючи те, що перекредитування АТ «АК «Богдан Моторс» згідно з оскаржуваним договором є нічим іншим, як розміщенням AT «Укрексімбанк» коштів як виду своєї діяльності, здійсненої за кредитним договором, за звичайних ринкових умов, безумовно, мала здійснюватися із визначенням вартості такого розміщення, орієнтуючись на облікову ставку Національного банку України, яка станом на час укладення договору становила 17 %.

Подальше перекредитування АТ «АК «Богдан Моторс» кредитними коштами мало б оплачуватися за ставкою не нижче за 18,5 % річних.

Саме такі ринкові ставки декларуються банком корпоративному бізнесу на його офіційному сайті (https://www.eximb.com/ua/business/corporate/) і доступні клієнтам за звичайних умов.

Однак, у спірному договорі (пп. 3.1.2) ставка була необгрунтовано суттєво занижена, зокрема з 01.06.2018 по 31.12.2018 вона становила 0,46 %, а з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 0,96%. Тож AT «Укрексімбанк», незважаючи на погану кредитну історію AT «АК «Богдан Моторс», надано йому необгрунтовані переваги та вчинено з клієнтом правочин, що не є поточними ринковими умовами банку.

Таким чином, висновки суду про ефективність диференційованої процентної ставки від 1 % до 18 % є такими, що не відповідають матеріалам справи.

Висновки суду про те, що спірним договором новації не передбачається надання грошових коштів AT «АК «Богдан Моторс», є безпідставними, оскільки предметом договору новації є грошові кошти, які заборгувало підприємство, що підтверджено рішеннями судів.

Поза увагою суду залишились обставини розстрочення виконання судових рішень про стягнення заборгованості за кредитними договорами на користь AT «Укрексімбанк» (які є предметом договору новації).

Так, постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015 у справі № 910/13970/14 було вказано на те, що розстрочення виконання кредитного зобов`язання AT «АК «Богдан Моторс» на 10 років не узгоджується з балансом інтересів сторін такого зобов`язання, однак при вчиненні договору новації, відповідно до якого виконання зобов`язання відстрочено на 13 років, сторони цих обставин не врахували.

Проте, вже у червні 2018 року укладено оспорюваний договір, який є завідомо збитковим.

Судом безпідставно не враховано, що відповідно до звітності AT «Укрексімбанк» у липні - серпні 2018 року AT «Укрексімбанк» зафіксувало збиток у розмірі 548,3 млн грн, а у вересні вказаного року Національним банком України надано AT «Укрексімбанк» кредит рефінансування в сумі 2,9 млрд грн під 20 % річних, що додатково свідчить про збитковість спірної угоди для державного банку.

Не виправилося фінансове становище AT «Укрексімбанк» й у 2020 році.

Так, за даними Національного банку України, 13.11.2020 AT «Укрексімбанк» надано 10,76 млрд грн рефінансування на строк до 1820 днів під 6,0 %.

При цьому станом на 01.10.2020 AT «Укрексімбанк» мав найбільший борг із рефінансування - 3,4 млрд грн, за підсумками січня - вересня 2020 року він став найзбитковішим банком - мінус 2,25 млрд грн (http://fmbalance.com.ua/news/nbu-nadav-564-mln-hm-refinansuvannya-dlya-chotirokh-bankiv-na-termin-do-84-dniv).

Отже, значне заниження вартості користування наданими AT «АК «Богдан Моторс» кредитними коштами призвело до втрати державним банком власних коштів за наслідками укладення такого договору, що свідчить про завдання шкоди інтересам держави.

Надання державним банком необгрунтованих переваг окремому клієнту щодо пільгового (збиткового для банку) кредиту, що не є поточними ринковими умовами, незважаючи на погану кредитну історію AT «АК «Богдан Моторс», є очевидно недобросовісними діями та зловживанням правами щодо перекредитування і встановлення пільгової процентної ставки, оскільки укладено договір, який порушує економічні інтереси держави. Тому такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, не можуть залишатися без реагування, оскільки порушують правопорядок.

Як наслідок, не виключається можливість визнання недійсним договору, спрямованого на надання незаконних переваг суб`єкту господарювання з метою уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. З ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України).

Не є обґрунтованими висновки суду щодо відсутності обов`язку сплати інфляційних та 3 % річних із простроченої суми заборгованості.

При цьому суд посилався на відсутність таких умов у кредитних договорах, заборгованість за якими стала предметом договору новації.

Так, суму зобов`язань, які виникли за кредитними договорами та облігаціями, було сформовано на підставі сум, підтверджених судовими рішеннями у справах за позовами банку до AT «АК «Богдан Моторс» про стягнення заборгованостей, а саме рішеннями Господарського суду м. Києва від 11.11.2014 у справі № 910/13972/14, від 30.09.2014 у справі № 910/13970/14, від 30.06.2015 у справі № 910/9025/15, від 09.06.2015 у справі № 910/9026/15, від 23.06.2015 у справі № 910/9027/15, від 21.08.2014 у справі № 910/5238/14 та від 24.12.2014 у справі № 910/22033/14.

Тобто, із вчиненням оскаржуваного договору зобов`язання AT «АК «Богдан Моторс» перед банком шляхом його заміни на нове сторони такого правочину виходили із суми заборгованості, встановленої судовими рішеннями ще у 2014-2015 роках.

При цьому навіть наявність судових рішень про стягнення боргу за договорами, які AT «АК «Богдан Моторс» не виконало, не припиняє правовідносин сторін цих договорів, не звільняє їх від відповідальності за невиконання грошових зобов`язань та не позбавляє AT «Укрексімбанк» права на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019).

Судом залишено поза увагою той факт, що нарахування цієї суми гарантовано чинним законодавством, а саме ст. ст. 1050, 625 ЦК України, у зв`язку з чим вказана умова може не бути включена в договір.

Щодо посилання банку на наявність звіту Національного банку України, відповідно до якого за результатами інспектування порушень банківського законодавства під час укладення оспорюваного договору не виявлено.

Як вказано у звіті та доданих до нього документах, перевірка проводилася лише щодо дотримання вимог банківського законодавства, зокрема укладення договору новації, у тому числі з дотриманням вимог внутрішньобанківської документації.

Водночас, оцінка договору новації на предмет його збитковості для держави не надавалася, як і оцінка його відповідності нормам ст. 604 ЦК України.

За ч. 1 ст. 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Такий дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування надано прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора 02.02.2023, тобто після закінчення визначеного процесуальним законом строку подання доказів у справі.

Ураховуючи викладене, причини, з яких указані докази не були подані до суду першої інстанції, є об`єктивними та зумовлюються положеннями процесуального закону.

АТ "Укрексімбанк" у відзиві на апеляційну скаргу просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника Генерального прокурора України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 у справі №904/6691/20(910/18605/19).

Крім того зазначає, що Заступник Генерального прокурора не надав доказів, а в матеріалах справи відсутні докази щодо зловмисної домовленості між сторонами, а саме зловмисної домовленості однієї сторони спірного договору з іншою і дії такої сторони у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє, а також не надав доказів щодо домовленості з боку іншої сторони спірного правочину, як того вимагає закон.

Спірний договір не може вважатись договором перекредитування, адже не має жодних притаманних перекредитуванню ознак, що в свою чергу вказує на безпідставність віднесення прокурором договору до правової категорії перекредитування.

До договору новації до нового зобов`язання (з погашення суми в розмірі 311 582 624,86 грн) увійшли суми заборгованості, стягнуті рішеннями судів за кредитними договорами №151109К21 від 01.07.2009, за кредитним договором №151108К73 від 31.12.2008, за кредитним договором №151109К11 від 30.04.2009. Договір не передбачає надання кредитних коштів. Про збитковість договору не може свідчити той факт, що позичальнику надавалася розстрочка на виконання рішення суду, зокрема, у справі №910/13970/14.

Щодо збитку Банку у липні-серпні 2018 року, то виникнення збитку у AT «Укрексімбанк» у липні-серпні 2018 року (який в подальшому повністю компенсовано) було зумовлене об`єктивними чинниками, а саме девальвацією національної валюти - зміни офіційного обмінного курсу з 26,19 грн./дол. США станом на 30.06.2018 до 28,28 грн./дол. СІ1ІА станом на 31.08.2018, переходом Банку на нові стандарти фінансової звітності та жодним чином не пов`язане з укладенням спірного Договору та реструктуризацією заборгованості AT «АК «Богдан Моторс».

Причиною фіксації збитків Банком у липні- серпні 2018 року було зростання дефіциту поточного рахунку із 1.4 млрд дол. за липень - жовтень 2017 року до 4.2 млрд дол. за цей же період 2018 року.

Головним чинником виникнення збитку у AT «Укрексімбанк» в липні-серпні 2018 року в розмірі 548 млн. грн. став від`ємний результат від переоцінки у сумі 2078 млн. грн., який виник внаслідок девальвації у цей період національної валюти - зміни офіційного обмінного курсу з 26,19 грн./дол. США станом на 30.06.2018 до 28,28 грн./дол. США станом на 31.08.2018, а також внаслідок переходу банківської системи України на новий стандарт фінансової звітності.

Як вбачається з висновку експерта, експертиза призначена 15.12.2021. Висновок складений 23.12.2022. Рішення суду першої інстанції ухвалено 20.01.2023.

В якості обґрунтування подання копії висновку експерта від 23.12.2022 до суду апеляційної інстанції прокурор посилається на положення ч.1 ст.222 КПК України, якими регламентовано порядок розголошення відомостей досудового розслідування.

Разом з тим, прокурор не зазначає об`єктивні причини, що не залежали від нього і унеможливи подання такого висновку до суду першої інстанції до судового засідання, призначеного з розгляду справи по суті 20.01.2023.

Експертом у висновку фактично надано визначення поняттям «упущена вигода», «збитки», віднесені 3% річних та інфляційні нарахування, що передбачені положеннями ст.625 ЦК України, до категорії «упущеної вигоди», що є виключною компетенцією суду, зокрема, в господарському проваджені та не потребує призначення/проведення експертизи та залучення спеціальних знань в іншій областях, ніж право. Прокурором констатовано факт завдання збитків державі, разом з тим не надано доказів щодо вчиненого правопорушення.

Відповідно до наявного в матеріалах справи Науково-правового експертного висновку №005/2020 (питання №5) обгрунтованим є висновок про те, що у відносинах сторін, які виникли внаслідок укладення Договору, відсутнє «безпідставне прощення зобов`язань». За результатами правового аналізу правовідносин сторін Договору та вимог законодавства України, обґрунтованим висновок про те, що «безпідставне прощення зобов`язань» AT «АК «Богдан Моторс» у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за період після дати набрання законної сили Рішеннями суду, Рішеннями суду за облігаціями до дати укладення Договору не може бути підставою для визнання недійсним Договору.

Належним, допустимим та достовірним доказом - Звітом НБУ підтверджено дотримання банківського законодавства під час прийняття AT «Укрексімбанк» рішення про реструктуризацію зобов`язань AT «АК «Богдан Моторс», укладанні Договору та під час дії Договору.

AT «Укрексімбанк» не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, тому звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Банку є неправомірним.

29.03.2023 представником AT «Укрексімбанк» заявлено клопотання про закриття апеляційного провадження.

Клопотнання мотивоване правовим висновком Верховного Суду, який викладено в постанові від 15.06.2022 у справі №924/674/21, а також тим, що AT «Укрексімбанк» не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень, AT «Укрексімбанк» є юридичною особою приватного права і спроможне самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення, отже, за таких обставин відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі AT «Укрексімбанк», а отже, апеляційне провадження з урахуванням п.2 ч.1 ст.264 ГПК України підлягає закриттю.

Офіс Генерального прокурора надав заперечення щодо клопотання представника акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про закриття апеляційного провадження.

Посилається на те, що:

- питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі КМУ та AT «Укрексімбанк» у цій справі вже підтверджено Центральним апеляційним судом у постанові від 29.06.2022 та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 25.08.2022.

Згідно з ч. 1, абз. 1 ч. 3 та абз. 1 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор здійснює захист інтересів саме держави. При цьому в ній не визначається склад позивачів за позовом прокурора (чи то органи державної влади, органи місцевого самоврядування чи інші суб`єкти, які створені державою для належної реалізації економічної, соціальної, гуманітарної, правоохоронної, екологічної та інших функцій держави).

Таким чином, норми Закону України «Про прокуратуру» не конкретизують процесуальний склад учасників справи. Він визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин.

Визначальним фактором у цьому випадку є саме порушення інтересів держави і нездійснення або неналежне здійснення захисту таких інтересів відповідними суб`єктами.

З урахуванням змісту ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», судової практики та рішення Конституційного Суду від 08.04.1999 № З-рп/99 метою ініціювання процесу чи вступу у судовий процес прокурора є захист інтересів держави, але не інтересів органу державної влади, їх посадових чи службових осіб.

Згідно зі статутом AT «Укрексімбанк», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.2000 № 1250, цей банк є державним та єдиним його акціонером, якому належить 100 відсотків акцій у статутному капіталі банку, є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у банку здійснює Кабінет Міністрів України, який виконує також функції вищого органу банку.

З огляду на те, що метою діяльності державного банку є отримання прибутку в інтересах банку та його акціонера (держави), безперечно, наявні державні інтереси, які підлягають належному захисту в разі їх порушення.

Акціонерні товариства, засновником і єдиним акціонером яких є держава в особі органів виконавчої влади, мають спеціальний правовий режим майна порівняно з іншими господарськими товариствами, які створюються у загальному порядку.

Позов прокурора у цій справі не спрямований на безпосередній захист інтересів самого банку як учасника господарських правовідносин, а зумовлений необхідністю усунення порушення законодавства при укладенні збиткового для держави договору.

Таким чином, звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та AT «Укрексімбанк» має на меті комплексний захист прав держави, які порушені внаслідок укладення оспорюваного договору.

Відповідач також надав відзив на апеляційну скаргу та просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 у справі № 904/6691/20(910/18605/19) залишити без змін, апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України, поданого в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, АТ «Державний експортно-імпортний банк» до Приватного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» без задоволення з огляду на наступне.

Кабінет Міністрів України помилково заявлений у даній заяві як позивач, оскільки не наділений повноваженнями звернення до суду в інтересах Укрексімбанку.

Прокурор не може вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як вбачається з матеріалів справи, Укрексімбанк взагалі не вважає, що його права порушуються.

Таким чином, позовна заява у даній справі не направлена на захист інтересів держави, оскільки в даному випадку не порушені ні інтереси держави, ні інтереси Кабінету Міністрів України, ні Укрексімбанку.

Спірний договір за своєю сутністю в принципі не є договором перекредитування, а відповідає ознакам новації.

Висновок Прокурора про те, що зміст первинного зобов`язання АТ «АК «Богдан Моторс» перед АТ «Укрексімбанк», незважаючи на часткову зміну його формулювання, залишився незмінними, як і правова підстава його виникнення і про те, що положення спірного договору не містять жодних нових зобов`язань є цілком безпідставним та надуманим.

Допустимість заміни первісного зобов`язання новим - відповідно до ч. 3 ст. 604 ЦК України новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

У той же час позовна заява та апеляційна скарга не містить жодних аргументів із посиланням на закон, що свідчили б про недопустимість заміни первісного зобов`язання новим під час укладення спірного договору.

Більш того, Позивачем-2 надано висновок фахівця у галузі права, в якому обґрунтовано, що Договір новації має всі ознаки новаційності, однак не перекредитування.

Таким чином, висновки Прокурора про те, що спірний договір не є угодою про заміну первісного зобов`язання новим у розумінні цивільного законодавства. а також про те, що спірний договір не містить ознак новаційного договору, а є самостійним правовстановлюючим договором перекредитування, укладеним під час дії попередніх чинних договорів між тими самими сторонами, є необгрунтованими.

Договір не порушує інтереси держави та суспільства, а тому відсутні підстави для визнання Договору недійсним та задоволення апеляційної скарги.

Причинного зв`язку між зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють, не існує і не могло існувати, оскільки оспорюваний договір є вигідним для АТ «Укрексімбанк» з причин, наведених вище.

Таким чином, оспорюваний правочин відповідав внутрішній волі сторін та зловмисна домовленість представника однієї сторони з другою була відсутня.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.02.2023 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача: Вечірка І.О., суддів Мороз В.Ф., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2023 відкрито провадження у справі за скаргою Заступника Генерального прокурора України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника Генерального прокурора України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 у справі №904/6691/20(910/18605/19.

Розпорядженням керівника апарату суду №1089/23 від 04.07.2023, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

На підставі викладеного, апеляційна скарга Заступника Генерального прокурора України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 у справі №904/6691/20 (910/18605/19) 06.07.2023 була прийнята до свого провадження зазначеною колегією суддів. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 18.09.2023.

В судовому засіданні 18.09.2023 оголошено переву до 03.10.2023.

03.10.2023 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Звертаючись до суду Заступник Генерального прокурора України у позовній заяві зазначив, що за результатами моніторингу інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з`ясовано, що ухвалою господарського суду м. Києва від 31.07.2018 закрито провадження у справі № 910/10099/15 за позовом акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (далі - АТ Укрексімбанк) про звернення стягнення на майно приватного акціонерного товариства Автомобільна компанія Богдан Моторс (далі - АТ АК Богдан Моторс) у рахунок погашення боргу в розмірі 1 185 233 895,94 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України - за відсутністю предмета спору.

Подальшим опрацюванням інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, виявлено ще ряд справ, зокрема №№ 910/13970/14, 910/9027/15, 910/9025/15, у яких накази про стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладеними між АТ Укрексімбанк та АТ АК Богдан Моторс, визнані такими, що не підлягають виконанню.

Підставою для прийняття судом таких рішень зазначено укладення між АТ Укрексімбанк та АТ АК Богдан Моторс договору від 21.06.2018 №151118КЗ.

Установлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000521 від 21.06.2019 за фактом зловживання своїм службовим становищем службових осіб АТ Укрексімбанк у ході цивільно-правових відносин з АТ АК Богдан Моторс, зокрема при укладенні кредитних та інших договорів та додаткових угод до них, надаючи йому незаконні переваги, чим спричинили тяжкі наслідки АТ Укрексімбанк, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

За результатами опрацювання указаної інформації та ознайомлення з матеріалами справ установлено, що 31.12.2008 між АТ Укрексімбанк та ВАТ Луцький автомобільний завод, правонаступником якого є АТ АК Богдан Моторс, укладено кредитний договір №151108К73 на суму 20 млн. грн. з кінцевим терміном погашення - 22.11.2015 (первісна ставка 23 %).

Також 30.04.2009 між АТ Укрексімбанк та АТ АК Богдан Моторс підписано кредитний договір № 151109К11, відповідно до умов якого товариству надано кредит у розмірі 12,2 млн. грн. Кінцевий термін погашення -30.04.2010 (первісна ставка 20 %).

Крім того, 01.07.2009 між АТ Укрексімбанк та АТ АК Богдан Моторс укладено кредитний договір № 151109К21, за умовами якого товариству надано кредит в сумі 799,6 млн. грн. з кінцевим терміном погашення 21.11.2015 (первісна ставка 17,5 %).

З огляду на невиконання АТ АК Богдан Моторс своїх зобов`язань за цими кредитними угодами АТ Укрексімбанк звернулося до господарського суду м. Києва з позовами про стягнення заборгованості за кредитними договорами, які у 2014 - 2015 роках судами задоволено (справи №№910/13970/14, 910/9027/15, 910/9025/15).

Надалі, накази у вказаних справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 31.12.2008 № 151108К73, від 01.07.2009 № 151109К21, від 30.04.2009 №151109К11 на загальну суму понад 1,072 млрд. грн. визнані такими, що не підлягають виконанню.

Підставою для прийняття судом таких рішень зазначено договір від 21.06.2018 №151118КЗ (далі - договір), укладений між АТ Укрексімбанк та АТ АК Богдан Моторс.

Відповідно до ст. 1 цього договору сторони домовились, що для його цілей застосовуються терміни в таких значеннях:

Борг - заборгованість позичальника перед банком, яка виникла на заміну первісного зобов`язання в результаті укладення цього договору.

Рішення судів - рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2014 у справі №910/13972/14, від 30.09.2014 у справі № 910/13970/14, від 30.06.2015 у справі №910/9025/15, від 09.06.2015 у справі № 910/9026/15, від 23.06.2015 у справі №910/9027/15.

Рішення судів за облігаціями - рішення господарського суду м. Києва від 21.08.2014 у справі № 910/5238/14 та від 24.12.2014 у справі № 910/22033/14

Кредит означає суму заборгованості за кредитами, які банк надав позичальнику за кредитним договором від 01.07.2009 № 151109К21, за кредитним договором від 31.12.2008 № 151108К73, за кредитним договором від 30.04.2009 № 151109К11 (далі - кредитні договори), укладеними з позичальником, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, а також заборгованість за емітованими позичальником облігаціями серії В (заборгованість по номінальній вартості, відсотковому доходу з урахуванням, 3% річних, інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору), що підлягають стягненню з позичальника згідно з рішеннями судів за облігаціями (далі - заборгованість згідно з рішеннями судів за облігаціями).

Первісне зобов`язання - зобов`язання позичальника, які виникли на підставі кредитних договорів та у зв`язку з простроченням зобов`язань за кредитними договорами та заборгованість згідно з рішеннями судів за облігаціями, що підлягають виконанню шляхом сплати на користь банку відповідних сум, а саме:

Кредит - 974 570 200,18 грн.

Проценти за кредитом (в частині кредитних договорів) - 146 631 064,59 грн.

Комісія за управління кредитом (в частині кредитних договорів) - 8 169 349,11грн.

Комісія за зміну умов договору (в частині кредитних договорів) - 28440,00 грн.

Інші зобов`язання (3% річних, інфляційні втрати, пеня, судовий збір) згідно з рішеннями судів -182 183 570,98 грн.

За п. 2.1 цього договору, сторони здійснюють заміну (новацію) первісного зобов`язання на нове зобов`язання, в результаті чого первісне зобов`язання припиняється, а у позичальника виникає борг на умовах цього договору, який позичальник зобов`язується погасити та сплатити проценти за основним боргом, комісії та інші платежі за цим договором.

Пунктом 2.2 передбачено, що первісне зобов`язання позичальника перед банком замінюється зобов`язанням з погашення суми в розмірі 1 311 582 624,86 грн., що є сумою боргу за цим договором.

Проценти, комісії та інші зобов`язання згідно з рішеннями судів по позичальнику вважаються платою за основним боргом, який включає основний борг за кредитними договорами та заборгованість за облігаціями серії В емітованими позичальником, згідно з рішеннями судів за облігаціями, та є частиною боргу.

Кінцевий термін погашення боргу 25.12.2031 (п. 2.3 договору).

Тип процентної ставки за основним боргом - фіксована (пп. 3.1.1 договору).

Відповідно до пп. 3.1.2 договору розмір процентної ставки за основним боргом встановлюється наступним чином:

ПеріодРічних21.06.2018-31.12.20180,46%01.01.2019-31.12.20190,96%01.01.2020-31.12.20201,46%01.01.2021 -31.12.20212,46%01.01.2022-31.12.20225,46%01.01.2023-31.12.202312,46%01.01.2024-31.12.202415,46%01.01.2025-25.12.203117,46%

Заступник Генерального прокурора України у позовній заяві зазначає, що вказаний договір суперечить інтересам держави та суспільства, а тому відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним з таких підстав.

Так, за твердженням Заступника Генерального прокурора України, відповідно до вимог ст. 604 ЦК України спірний договір не містить ознак новаційного договору, оскільки він по суті є договором перекредитування, у якому об`єднані ті самі невиконані зобов`язання за трьома іншими кредитними договорами. З аналізу положень договору вбачається, що зміст первинного зобов`язання АТ АК Богдан Моторс перед АТ Укрексімбанк, незважаючи на часткову зміну його формулювання, залишився незмінним, як і правові підстави його виконання. Крім того, новація вчиняється у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання. Проте між сторонами фактично укладено договір перекредитування, у якому об`єднані ті самі невиконані зобов`язання за трьома іншими кредитними договорами. Жодних нових зобов`язань положення договору не містять. Єдиною відмінністю нового і попередніх кредитних договорів є кінцевий строк погашення боргу - до 25.12.2031 замість 30.04.2010, 21.11.2015 та 22.11.2015, тобто строк, який давно сплинув на час укладення оспорюваного договору, а також розмір відсотків за користування кредитом, який суттєво зменшено, - до 0,46% річних при обліковій ставці Нацбанку станом на час укладення договору - 17%.

Також, Заступник Генерального прокурора України у позовній заяві зазначає, що зміст договору від 21.06.2018 №151118КЗ суперечить інтересам держави, вимогам чинного законодавства та є збитковим для Держави особі Державного банку. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 АТ Укрексімбанк включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (фінансово-бюджетна сфера). Відповідно до методології Національного банку України АТ Укрексімбанк, виходячи з розміру ступеня складності та сфер/обсягів його діяльності, належить до системно важливих банків, бізнес-модель - корпоративна.

Активи банку на 01.01.2019 складають 232 064 224,5тис. грн. (частка активів в активах банківської системи - 12%). Водночас банк має значні обсяги непрацюючих активів NPL -89 498 187,3 тис. грн. (37,25 % загальної суми класифікованих активів), що на 94,66% (84 715 015,8 тис. грн.) сформувалася за рахунок кредитних операцій.

Банком самостійно визначено підходи та принципи роботи з проблемною заборгованістю, що задекларовані у внутрішньобанківських документах, основними з яких є Політика АТ Укрексімбанк щодо проблемної заборгованості (затверджена Рішенням правління від 03.11.2017, протокол №40 роботи з погашення проблемної заборгованості за кредитними операціями (затверджений рішенням правління від 12.03.2014, протокол №10) та Програма Реструктуризація кредитної заборгованості, яка визнана проблемною, з можливістю перегляду процентної ставки (затверджена рішенням правління від 18.08.2017, протокол № 32).

Відповідно до Політики банку щодо проблемної заборгованості під час роботи з проблемною заборгованістю банком може застосовуватися стратегія відновлення активу (реструктуризація) або дефолтна стратегія (стратегія стягнення).

Умовами Програми реструктуризації передбачена можливість встановлення диференційованої ставки (з періодом застосування зниженої процентної ставки). При цьому середньозважена процентна ставка протягом строку реструктуризації має бути не нижче рівня середньозваженої вартості процентних зобов`язань банку у відповідній валюті, збільшеної на величину граничної собівартості процесу кредитування клієнтів - суб`єктів господарювання (річної) у розрахунку на одну гривню непроблемного кредитного портфеля, що встановлена рішенням Комітету управління активами та пасивами.

На момент укладення договору діяло рішення Комітету правління активами та пасивами від 06.10.2017, відповідно до якого середньозважена вартість процентних зобов`язань банку для гривні становила 9,5%, гранична собівартість ресурсів - 0,54 %. Таким чином середньозважена ефективна процентна ставка протягом строку реструктуризації мала бути не менше 10,04% річних у гривні. Водночас всупереч вимогам чинного законодавства та наведеним внутрішньобанківським документам правлінням банку безпідставно прийнято рішення щодо здійснення реструктуризації проблемної заборгованості АГ АК Богдан Моторс (протокол від 22.01.2018 № 2), а Кредитним комітетом (протокол від 28.12.2017 № 99/1) її попередньо схвалено.

Заступник Генерального прокурора України вважає, що вказані рішення Кредитного комітету, правління банку та договір суперечать також самій сутності кредитних відносин, оскільки у спірному договорі (пп. 3.1.2) ставка була необґрунтовано суттєво занижена, зокрема з 01.06.2018 по 31.12.2018 вона становила 0,46%, а з 01.01.2019 по 31.12.2019 -0,96%. Тож АТ Укрексімбанк, незважаючи на погану кредитну історію АТ АК Богдан Моторс, надано йому необґрунтовані переваги та вчинено з клієнтом правочин, що не є поточними ринковими умовами банку.

Також, у позовній заяві зазначено, що за спірним договором припинено зобов`язання АТ АК Богдан Моторс перед АТ Укрексімбанк, які виникли на підставі кредитного договору від 01.07.2009 № 151109К21 в сумі 1 043 836 131,43 грн., тобто на суму, яка була встановлена у рішенні господарського суду м. Києва від 30.06.2015 у справі № 910/9025/15. Водночас лише за період з 01.12.2015 (дата набрання законної сили рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2015 у справі № 910/9025/15) по 21.06.2018 (дата укладення оскаржуваного правочину) розмір інфляційних витрат, нарахованих від суми тіла кредиту - 799 666 000,00грн., становить 273 743 388,08 грн., а 3% річних - 61 388 058,41 грн., разом 355 131 446,49грн. Таким чином, укладенням оспорюваного договору АТ Укрексімбанк безпідставно прощено зобов`язання АТ АК Богдан Моторс зі сплати коштів щонайменше на суму 335 131 446,49 грн., які мали б бути перераховані кредитору за час прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором від 01.07.2009 № 151109К21.

Таким чином, Заступник Генерального прокурора України вважає, що всупереч вимог чинного законодавства при укладенні договору АТ Укрексімбанк були надані явно необґрунтовані переваги АТ АК Богдан Моторс, зокрема щодо кінцевого терміну погашення боргу, який без будь-яких підстав відтерміновано до 25.12.2031, у той час як первинний строк виконання зобов`язань за кредитними договорами сплив задовго до укладення цієї угоди (у 2010 та 2015 роках). Крім того, у спірних правовідносинах з боку відповідача допущено суттєве порушення економічних інтересів держави, оскільки укладення оспорюваного договору призвело до фактичного невиконання судових рішень у справах №№910/13970/14, 910/9027/15, 910/9025/15, у яких накази про стягнення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму понад 1,072 млрд. грн. визнані такими, що не підлягають виконанню.

На думку прокурора, надання державним банком необґрунтованих переваг окремому клієнту пільгового (збиткового для банку) кредиту, що не є поточними ринковими умовами, незважаючи на погану кредитну історію АТ АК Богдан Моторс, є очевидно недобросовісними діями та зловживанням правами щодо перекредитування і встановлення пільгової процентної ставки, оскільки даний Договір порушує економічні інтереси держави. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які, не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Таким чином, обставини вчинення договору та його наслідки для економіки держави, вказують на суперечність його як правовій природі здійснення банківської діяльності в цілому, так і інтересам держави і суспільства, адже передбачають розпорядження державними коштами із грубим нехтуванням принципами економічної доцільності, розумності та справедливості, що є правовою підставою для визнання його недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до статуту АТ Укрексімбанк, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.2000 № 1250, цей банк є державним та єдиним його акціонером, якому належить 100 відсотків акцій у статутному капіталі банку, є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у банку здійснює Кабінет Міністрів України, який виконує також функції вищого органу банку.

Для з`ясування позиції Уряду стосовно дотримання законодавства та інтересів держави під час укладення оспорюваної угоди Генеральною прокуратурою України 10.10.2019 надіслано лист до Кабінету Міністрів України, а 30.10.2019 голові правління АТ Укрексімбанк з метою з`ясування позиції стосовно дотримання законодавства та інтересів держави під час укладення оспорюваної угоди й даних чи вживалися заходи щодо врегулювання вказаної ситуації, у тому числі цивільно-правового характеру, для захисту інтересів держави.

Однак, станом на час звернення Заступника Генерального прокурора України із цим позовом до суду, відповідних заходів Кабінетом Міністрів України та АТ Укрексімбанк не вжито, що свідчить про неналежне здійснення захисту державних інтересів з боку вказаних осіб, а тому позов було пред`явлено Генеральною прокуратурою України.

Матеріалами справи підтверджене наступне.

21.06.2018 між АТ Укрексімбанк та АТ АК Богдан Моторс укладено договір №151118КЗ.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони здійснюють заміну (новацію) первісного зобов`язання на нове зобов`язання, в результаті чого Первісне зобов`язання припиняється, а у Позичальника виникає Борг на умовах цього договору, який Позичальник зобов`язується погасити та сплатити Проценти за основним боргом, комісії та інші платежі за цим Договором. Цим Договором встановлюється, що новація не припиняє дію забезпечення виконання зобов`язань, оформленого за Первісним зобов`язанням (додаткові в`язання) і таке забезпечення зберігається як забезпечення виконання відповідних зобов`язань Позичальника за цим Договором відповідно до п.7.3. цього Договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що первісне зобов`язання Позичальника перед Банком замінюється зобов`язанням з погашення суми в розмірі 1 311 582 624,86 гривень, що є сумою боргу за цим Договором та складається з наступних складових Боргу (далі - складові Боргу):

- Основний борг включає основний борг за Кредитними договорами та заборгованість згідно з Рішеннями судів за облігаціями (складова Боргу, на яку нараховуються Проценти за основним боргом та комісія за управління Основним боргом в порядку визначеному цим Договором) 974 570 200,18 грн.

- проценти за Кредитом (в частині Кредитних договорів) 146 631 064,59 грн.

- комісія за управління Кредитом (в частині Кредитних договорів) 8 169 349,11 грн.

- комісія за зміну умов договору (в частині Кредитних договорів) 28 440,00 грн.

- інші зобов`язання згідно з Рішеннями судів (3% річних, пені; інфляційні витрати, судовий збір), окрім Рішень судів за облігаціями, з урахуванням погашення 182 183 570,97 грн.

Всього 1 311 582 624,86 грн.

Проценти, комісії та інші зобов`язання згідно з Рішеннями судів по Позичальнику вважаються платою за Основним боргом, який включає основний борг за Кредитними договорами та заборгованість за облігаціями серії В емітованими Позичальником, згідно з Рішеннями судів за облігаціями, та є частиною Боргу.

Кінцевий термін погашення боргу 25.12.2031 (п. 2.3 договору).

Тип процентної ставки за основним боргом - фіксована (пп. 3.1.1 договору).

Відповідно до пп. 3.1.2 договору розмір процентної ставки за основним боргом встановлюється наступним чином:

Відповідно до п. 7.3. Договору, із укладанням цього Договору, новація не припиняє дію забезпечення виконання зобов`язань оформленого за Первісним зобов`язанням (додаткові зобов`язання) на підставі наступних правочинів: іпотечних договорів від 14.07.2009 №151109297, від 01.07.2009 №151109285 від 18.09.2009 №1511092122, від 01.10.2009 №1511092123, від 01.10.2009 №1511092124, від 09.10.2009 №1511092135, договорів застави від 18.09.2009 №151109Z125, від 18.09.2009 №151109Z126 від 09.08.2011 №151111Z100, від 25.08.2011 №151111Z79, від 23.04.2010 №151110Z73, від 31.12.2008 №151108Z161, договорів поруки від 01.04.2011 №151111Р1, від 07.03.2013 №151113Р4 (надалі разом - Договори забезпечення), і зберігається як забезпечення виконання відповідних зобов`язань Позичальника за цим Договором.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд суд виходив з того, що договір №151118КЗ від 21.06.2018 відповідає ознакам та умовам вчинення новації.

Укладений між АТАК Богдан Моторс та АТ Укрексімбанк договір не може вважатись договором перекредитування, оскільки не має жодних притаманних перекредитуванню ознак; в результаті укладання договору припинення зобов`язань за кредитними договорами та проспектом емісії облігацій відбувається не шляхом їх виконання відповідно до ст. 599 ЦК України, що є основною ознакою (суттю) перекредитування, а шляхом заміни первісного зобов`язання новим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 ЦК України, що є основною ознакою новації; ознакою та умовою перекредитування є надання кредитором грошових коштів позичальнику із цільовим призначенням для погашення існуючої заборгованості позивальника із припиненням зобов`язань за попереднім кредитним договором; умовами оспорюваного договору не передбачено надання грошових коштів (нового фінансування) та погашення заборгованості за рахунок нового фінансування, жодних кредитних коштів відповідач за спірним договором не отримував.

Доводи Прокурора щодо збитковості угоди, наслідків її укладення у вигляді збитків та недоотримання дивідендів акціонером в особі держави і відповідно порушення у зв`язку з цим державних інтересів суд визнав безпідставними, оскільки вони жодним чином необґрунтовані, а відтак, факт заподіяння чи загрози заподіяння шкоди державним інтересам не знайшли свого підтвердження на підставі відповідних доказів.

Враховуючи, що умовами оспорюваного договору не передбачено прощення зобов`язання, господарський суд визнав доводи прокурора в цій частині також безпідставними.

В матеріалах справи наявні висновки Національного банку України про відсутність порушень банківського законодавства при прийнятті АТ Укрексімбанк рішення про реструктуризацію зобов`язань АТ АК БОГДАН МОТОРС та укладанні Договору новації, а також встановлено, що рішення щодо можливості здійснення реструктуризації проблемної заборгованості АТ АК БОГДАН МОТОРС прийнято АТ Укрексімбанк у відповідності до внутрішньо банківських документів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Частиною 1статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути визнання правочину недійсним.

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з положеннями ст.232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв`язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.

Для визнання правочину недійсним на підставі ст.232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя. При цьому не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Норма ст. 232 ЦК України передбачає наявність злочинного умислу у представника сторони, що в разі укладення договору, породжує злочинну домовленість з іншою стороною. Словосполучення "зловмисна домовленість", що використовується в ст. 232 ЦК України, явно підкреслює, саме навмисні дії представника, тобто він усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для довірителя наслідків та бажає (або свідомо допускає) їх настання. В свою чергу, правочин, вчинений представником за наявності злочинного умислу свідчить про зловмисну домовленість (домовленість, яка мала злочинний умисел представника), який не відповідає волі та інтересам сторони, яку представляють (правочин щодо відчуження виробничих потужностей вчинено всупереч інтересам та цілям юридичної особи), не може вважатись правомірним з огляду на ст. 204 ЦК України (висновок Верховного Суду в постанові від 05.07.2022 у справі №911/3448/20).

Разом з тим, прокурором не надано доказів, а отже в матеріалах справи відсутні такі докази щодо зловмисної домовленості між сторонами, а саме зловмисної домовленості однієї сторони спірного договору з іншою і дії такої сторони у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Також не надано доказів щодо домовленості з боку іншої сторони спірного правочину, як того вимагає закон, виходячи з судової практики Верховного Суду.

Таким чином, відсутність прямого посилання в рішенні суду на відсутність зловмисної домовленості, і посилання суду на інші обставини як на підстави відмови в задоволені позовних вимог, не є порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст.2, 7, 14, 15, 73, 86, 236 ПК України, адже господарський суд під час розгляду справи встановив обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказах, здійснив правову оцінку та застосував норми матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до частин другої і четвертої статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту статті 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є:

спосіб припинення зобов`язання;

вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання);

є двостороннім правочином (договором);

нове зобов`язання пов`язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на зміну цього зобов`язання.

Деякі з вищезазначених ознак новації одночасно є умовами її вчинення.

До умов новації згідно вимог закону віднесено наступні:

нове зобов`язання повинне пов`язувати тих самих осіб, що і первісне;

сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов`язання іншим, а домовленість про новацію, про яку йдеться у частині другій статті 604 ЦК України, - це договір про заміну зобов`язання;

вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання;

наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов`язково вказати у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов`язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим;

дійсність первинного зобов`язання (недійсність первинного зобов`язання веде до недійсності і нового зобов`язання, що витікає з новації, якщо ж недійсним є новаційний договір, сторони залишаються пов`язаними первинним зобов`язанням, і новація не відбувається);

зміна змісту зобов`язання, або має виконуватися те саме, але на іншій правовій підставі;

допустимість заміни первісного зобов`язання новим.

Умови новації є необхідними і достатніми для вчинення новації.

Таким чином, новація - це угода про заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов`язання.

Такий висновок щодо застосування положень статті 604 ЦК України викладено, зокрема в постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 609/67/18 (провадження № 61-43444св18).

Так, оспорюваний договір відповідає ряду ознак, які притаманні договору новації, зокрема, такі:

- спосіб припинення зобов`язання - припинення зазначеного вище Первісного зобов`язання шляхом його заміни (новації) на зобов`язання з погашення суми в розмірі 1 311 582 624,86 гривень, що є сумою Боргу, відповідало внутрішній волі сторін; юридична конструкція припинення Первісного зобов`язання шляхом його заміни (новації) на зобов`язання з погашення суми Боргу передбачена предметом спірного договору та його змістом у цілому (ст.1, п. 2.1, п.2.2, пп.11.2.14 спірного договору);

- вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання) - Кредитні договори: №151109К21 від 01.07.2009, №151108К73 від 31.12.2008, № 151109К11 від 30.04.2009 укладені між тими ж сторонами, що і спірний договір: АТ Укрексімбанк та АТ АК Богдан Моторс; аналогічно сторонами попередніх зобов`язань, що витікали із випуску АТ АК Богдан Моторс облігацій серії В, також були ті самі сторони АТ АК Богдан Моторс як емітент і АТ Укрексімбанк як держатель;

- є двостороннім правочином (договором) - спірний договір є двостороннім правочином, який укладений між АТ АК Богдан Моторс і АТ Укрексімбанк;

- нове зобов`язання пов`язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на зміну цього зобов`язання - з урахуванням положень ст.1 (зокрема термінів кредит, основний борг, первісне зобов`язання), п. 2.1, 2.2 спірного договору зв`язок нового зобов`язання (зобов`язанням з погашення суми в розмірі 1 311 582 624,86 грн., що є сумою Боргу, із зобов`язаннями, що виникли з Кредитних договорів №151109К21 від 01.07.2009, №151108К73 від 31.12.2008, №151109К11 від 30.04.2009, а також із зобов`язаннями, що виникли з випуску АТ АК Богдан Моторс облігацій серії В, держателем яких було АТ Укрексімбанк; Договір був укладений в рамках застосування до Первісного зобов`язання програми Реструктуризація кредитної заборгованості, яка визнана проблемною, з можливістю перегляду процентної ставки, яка затверджена рішенням Правління АТ Укрексімбанк від 18.08.2017 (протокол № 32); нове зобов`язання за Договором спрямоване саме на заміну дійсних зобов`язань за кредитними договорами та проспектом емісії облігацій, а також пов`язаних з ними зобов`язань, а не на їх зміну. Умовами п.2.2. ст. 2 Договору сторони домовились, що Первісне зобов`язання саме замінюється, а не змінюється новим зобов`язанням; підставою виникнення та виконання нового зобов`язання є Договір, що визначає розмір зобов`язання, умови та порядок його виконання.

Отже, як вбачається зі змісту укладеного між АТ Укрексімбанк та АТ АК Богдан Моторс договору №151118КЗ від 21.06.2018, вказаний договір відповідає ознакам та умовам вчинення новації, а саме:

- нове зобов`язання повинне пов`язувати тих самих осіб, що і первісне: сторонами Первісного зобов`язання і сторонами нового зобов`язання за Договором є одні і ті ж особи: АТАК Богдан Моторс та АТ Укрексімбанк;

- сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов`язання іншим, а домовленість про новацію, про яку йдеться у частині другій статті 604 ЦК України, - це договір про заміну зобов`язання: намір сторін (АТ Укрексімбанк та АТ АК Богдан Моторс) спірного договору укласти саме договір новації є абсолютно однозначним та належним чином реалізованим у вигляді укладення спірного договору; волевиявлення сторін повністю відповідало їхній волі, що підтверджується змістом самого спірного договору, передумовами та корпоративними процедурами його укладення (в тому числі, його схвалення органами управління сторін) тощо.

- вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання: спірний договір укладений у формі двостороннього правочину, що за формою і змістом відповідає вимогам, необхідним для нового зобов`язання;

- наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов`язково вказати у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов`язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим: намір сторін спірного договору (АТ Укрексімбанк та АТ АК Богдан Моторс) укласти саме договір новації та наслідки новації у вигляді припинення первинного зобов`язання шляхом його заміни на нове передбачені п. 2.1 спірного договору;

- дійсність первинного зобов`язання (недійсність первинного зобов`язання веде до недійсності і нового зобов`язання, що витікає з новації, якщо ж недійсним є новаційний договір, сторони залишаються пов`язаними первинним зобов`язанням, і новація не відбувається): первинне зобов`язання, а саме зобов`язання, які виникли на підставі Кредитних договорів та облігацій були дійсними, підтверджувалися відповідними рішеннями судів, що набрали законної сили у встановленому законом порядку.

- зміна змісту зобов`язання, або має виконуватися те саме, але на іншій правовій підставі: положення спірного договору в частині складових Боргу, зокрема, капіталізація усієї заборгованості, що витікала із випуску облігаціями серії В (номінальної вартості, відсоткового доходу з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат, а також витрат по сплаті судового збору) (п. 2.2 спірного договору); в частині складових Основного боргу (кредиту) та їх співвідношення між собою в контексті змісту спірного договору; положення про те, що проценти, комісії та інші зобов`язання згідно з Рішеннями судів по Позичальнику вважаються платою за Основним боргом (не капіталізуються на відміну від ситуації з облігаціями), який включає основний борг за Кредитними договорами та заборгованість за облігаціями серії В емітованими Позичальником, згідно з Рішеннями судів за облігаціями, та є частиною Боргу (п. 2.2 договору) та зміст спірного договору загалом свідчать саме про заміну первісного зобов`язання на нове.

- допустимість заміни первісного зобов`язання новим: відповідно до ч. 3 ст. 604 ЦК України новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. У той же час позовна заява не містить жодних аргументів, що свідчили б про недопустимість заміни первісного зобов`язання новим під час укладення спірного договору.

Колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про те, що оспорюваний договір за своєю суттю є договором перекредитування, оскільки в результаті укладання договору припинення зобов`язань за кредитними договорами та проспектом емісії облігацій відбувається не шляхом їх виконання відповідно до ст. 599 ЦК України, що є основною ознакою (суттю) перекредитування, а шляхом заміни первісного зобов`язання новим за домовленістю сторін відповідно до ст. 604 ЦК України, що є основною ознакою новації.

При цьому колегія суддів враховує, що ознакою та умовою перекредитування є надання кредитором грошових коштів позичальнику із цільовим призначенням для погашення існуючої заборгованості позивальника із припиненням зобов`язань за попереднім кредитним договором. Але, умовами оспорюваного договору не передбачено надання грошових коштів (нового фінансування) та погашення заборгованості за рахунок нового фінансування. Жодних кредитних коштів відповідач за спірним договором не отримував.

Крім того, в матеріалах справи наявний Науково-правовий експертний висновок №005/2020 щодо питань, які стосуються правовідносин та/або пов`язаних з правовідносинами, що урегульовані укладеним 21.06.2018 між АТ «Укрексімбанк» та АТ «АБ «Богдан Мотор» Договором № 151118КЗ, в якому під номером 2 висвітлено питання саме щодо правової природи спірного договору.

Відповідно до наданого висновку спірний договір в розумінні положень законодавства України за своєю правовою природою не є кредитним договором («договором перекредитування»), а кваліфікується як договір новації.

В якості основних відмінностей зазначено:

а) зобов`язання за кредитним договором виникають внаслідок домовленості сторін договору про встановлення:

- обов`язок банку або іншої фінансової установи надати кредит, якому кореспондує право позичальника отримати відповідні грошові кошти (кредит);

- обов`язок позичальника повернути кредит, сплатити проценти, а також інші платежі у відповідності та з дотриманням умов договору та відповідно право банку або іншої фінансової установи, отримати суму грошових коштів у розмірі кредиту, а також інші платежі, зокрема, відсотки, у відповідності до умов договору.

б) зобов 'язання за договором новації:

- не передбачають надання грошових коштів;

- передбачають заміну первісного зобов`язання новими зобов`язаннями між тими самими сторонами, які посідають окреме місце в системі позикових зобов 'язань;

- за своїм правовим характером є правоприпиняючими (в частині первісних зобов`язань).

Новація не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов 'язання.

3 урахуванням того, що за спірним договором не передбачається надання грошових коштів, відбулася заміна первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами, а первісні зобов`язання припинились, цілком вірним є висновок про те, що спірний договір є договором новації.

Більш того, у Науково-правовому експертному висновку зазначено, шо таке визначення як «перекредитування» не має законодавчого закріплення, але такий термін використовується, зокрема, органами державної влади у своїх актах. Під «перекредитуванням» розуміється отримання нового кредиту на погашення старого на підставі укладеного нового договору кредиту з метою отримання грошових коштів, які будуть спрямовані на виконання грошових зобов`язань, за попереднім кредитним договором.

Зважаючи на вищевикладене, укладений між АТАК Богдан Моторс та АТ Укрексімбанк договір не може вважатись договором перекредитування, оскільки не має жодних притаманних перекредитуванню ознак, що в свою чергу вказує на безпідставність тверджень прокурора про те, що вказаний договір є договором перекредитування.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи прокурора про те, що спірний договір не містить ознак новаційного договору.

Отже, АТ "Укрексімбанк" та ПАТ "АК "Богдан Моторс", укладаючи оспорюваний договір, ставили перед собою завдання замінити одне зобов`язання іншим і, відповідно, досягли такої мети, що вказує на наявність наміру сторін вчинити новацію.

Щодо тверджень заявника апеляційної скарги про збитковість спірного договору.

Прокурор в скарзі зазначає про необгрунтоване відхилення судом доводів щодо недійсності договору зважаючи на положення ст.53 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Так, відповідно до вказаної норми Закону, а саме частини 1-3, банкам встановлено заборону щодо:

- укладення договорів з метою обмеження конкуренції та монополізації умов надання кредитів, інших банківських послуг, встановлення процентних ставок га комісійної винагороди;

- встановлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку;

- вчинення будь-яких дій щодо впровадження у своїй практиці недобросовісної конкуренції.

За доводами Банку, на дату укладення спірного Договору заборгованість АТ «АК «Богдан Моторс» була проблемною із ознаками дефолту (період прострочення платежів по графіку понад 1260 днів). Тобто, станом на вказану дату АТ «АК «Богдан Моторс», як позичальник, був неспроможним виконувати свої зобов`язання за укладеними з АТ «Укрексімбанк» кредитними договорами та проспектом емісії облігацій.

Робота банку-кредитора з проблемною заборгованістю, за якою позичальник втратив здатність належним чином її обслуговувати, має свою специфіку, у зв`язку з чим до неї не можуть застосовуватися вимоги, які пред`являються до стандартних кредитних операцій банку. При цьому, у загальносвітовій практиці банківської діяльності укладення угод, що передбачають реструктуризацію такої заборгованості, як правило, не здійснюється на «ринкових» умовах видачі нових кредитів.

Відповідно до п. 4.1 Політики АТ «Укрексімбанк» щодо проблемної заборгованості, що затверджена рішенням Правління АТ «Укрексімбанк» від 03.11.2017 (далі - Політика, в редакції на поточну дату - п. 5.1.) АТ «Укрексімбанк» може застосовуватися стратегія відновлення активу (реструктуризації) або дефолтна стратегія (стратегія стягнення).

За правилами п. 4.2. Політики (в редакції на поточну дату - п. 5.2.) стратегія відновлення (реструктуризації) передбачає позасудове врегулювання Проблемної та Потенційно проблемної заборгованості та повернення кредитних коштів Боржником, його Поручителями або третіми особами. Вона може реалізуватися, зокрема, шляхом реструктуризації.

З метою можливості реалізації стратегії відновлення активу шляхом реструктуризації АТ «Укрексімбанк» розроблено та впроваджено Програму «Реструктуризація кредитної заборгованості з переглядом процентної ставки», затверджену рішенням Правління АТ «Укрексімбанк» від 11.02.2016 протокол №5 та Програму реструктуризації № 32 (тобто, Програму «Реструктуризація кредитної заборгованості, яка визнана проблемною, з можливістю перегляду процентної ставки»).

Програма реструктуризації № 32 розповсюджується на позичальників АТ «Укрексімбанк», заборгованість яких визнано проблемною у встановленому в АТ «Укрексімбанк» порядку (ведеться претензійно-позовна робота з її стягнення або наявні рішення судів щодо стягнення заборгованості), при цьому дані позичальники мають передумови для економічного відновлення та погашення заборгованості перед АТ «Укрексімбанк».

В свою чергу, заборгованість АТ «АК «Богдан Моторс» та параметри п реструктуризації, наведені в рішенні Кредитного комітету АТ «Укрексімбанк» від 28.12.2017 №99/7 та в рішенні Правління АТ «Укрексімбанк» від 22.01.2018 № 2 (питання 11) щодо застосування «стратегії відновлення (реструктуризації)» до заборгованості АТ «АК «Богдан Моторс» (далі разом - Рішення щодо реструктуризації), в повній відповідають умовам Програми реструктуризації № 32.

Програма реструктуризації № 32 передбачає проведення порівняльного аналізу сценаріїв повернення боргу шляхом реструктуризації заборгованості позичальника з іншими можливим варіантами (добровільної реалізації заставного майна або примусового стягнення проблемної заборгованості).

За результатами розгляду сценарію відновлення активу (реструктуризації) в роботі з проблемною заборгованістю Групи, було встановлено, що АТ «АК «Богдан Моторс» відповідає вимогам Програми реструктуризації № 32. Па підставі здійсненого аналізу наданого АТ «АК «Богдан Моторс» бізнес-плану із фінансовою моделлю та звітом незалежного аудитора ТОВ «ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС» щодо перевірки перспективної оцінки прогнозної фінансової інформації від 19.12.2017 було зроблено висновок, що такий сценарій дає можливість поступового відновлення діяльності Групи та, зокрема, діяльності АТ «АК «Богдан Моторс», за рахунок збільшення обсягів продажів продукції власного виробництва, в тому числі за рахунок виробництва нових видів продукції, що в сукупності зі зниженням фінансового навантаження повинно забезпечити погашення заборгованості перед AT «Укрексімбанк» протягом 14 років.

У разі реалізації фінансової моделі, за умови встановлення диференційованої ефективної процентної ставки від 1% до 18%, очікуваний грошовий потік (загальна сума всіх грошових надходжень, які можуть бути направленні на погашення заборгованості) складе близько 3 084 000,00 тис. грн., що призведе до погашення заборгованості Групи (за основним боргом, нарахованими відсотками протягом строку дії Договору та всіма простроченими процентами, штрафами, пенями, тощо) в повному обсязі.

Також при застосуванні сценарію з відновлення активу (реструктуризації) щодо Групи забезпечується відшкодування понесених AT «Укрексімбанк» судових витрат, та втрат внаслідок інфляції та 3% річних у розмірі, встановленому в судових рішеннях.

Банком було проаналізовано декілька сценаріїв та наведено очікуванні показники грошових потоків при застосуванні різних стратегій (відновлення активу/реструктуризації та дефолтної/примусового стягнення) роботи з проблемною заборгованістю.

За результатами розгляду та порівняльного аналізу можливих сценаріїв роботи АТ «Укрексімбанк» з проблемною заборгованістю Групи, АТ «Укрексімбанк» обрано сценарій, який обумовлював би найбільший грошовий потік для погашення кредитної заборгованості Групи перед АТ «Укрексімбанк» та мав би позитивний вплив на діяльність АТ «Укрексімбанк», а саме - здійснення довгострокової реструктуризації заборгованості Групи.

Умовами реструктуризації заборгованості АТ «АК «Богдан Моторс» передбачено погашення заборгованості до 25.12.2031, встановлення номінальної диференційованої процентної ставки від 0,46% до 17,46% річних та комісії за управління 0,54% річних, що в сукупності склало ефективну диференційовану процентну ставку від 1% до 18% та відповідно - середньозважену ефективну процентну ставку протягом строку реструктуризації на рівні не менше 10,1% річних (що більше ніж 10,04% (середньозважена вартість процентних зобов`язань для гривні - 9,5% збільшена на граничну собівартість - 0,54%)) та найнижча ефективна процентна ставка 1% була більша ніж значення граничної собівартості - 0,54%, що відповідає нормативним документам АТ «Укрексімбанк» (Програмі реструктуризації № 32, рішенням КУАП від 06.10.2017 та Тарифного комітету від 20.02.2017, що діяли на той час).

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги. Законодавством України передбачено можливість встановлення фіксованих або змінюваних процентних ставок.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.25 Закону України «Про фінансову реструктуризацію» план реструктуризації може передбачати реструктуризацію грошових зобов`язань та/або господарської діяльності боржника шляхом: 1) внесення змін до кредитних договорів, у тому числі погашення заборгованості окремими траншами (розстрочки), перегляд строків погашення, зміна валюти виконання зобов`язання, розміру процентних ставок, у тому числі встановлення їх на рівні, нижчому собівартості залучення коштів, та повне зупинення нарахування процентів чи інших умов, пов`язаних з відповідним кредитним договором або забезпеченням за таким кредитним договором.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що умови Програми реструктуризації №32 у частині встановлення процентної ставки були повністю дотримані при укладені спірного Договору є вірним, та таким, що не протирічить законодавству.

Крім того, підтвердженням відсутності будь-яких порушень норм Закону України «Про банки та банківську діяльність» є висновки Національного банку України, які наявні в матеріалах справи.

Також колегією суддів враховано, що відповідно до п. 7.3. Договору, із укладанням цього Договору, новація не припиняє дію забезпечення виконання зобов`язань оформленого за Первісним зобов`язанням (додаткові зобов`язання) на підставі наступних правочинів: іпотечних договорів від 14.07.2009 №151109297, від 01.07.2009 №151109285 від 18.09.2009 №1511092122, від 01.10.2009 №1511092123, від 01.10.2009 №1511092124, від 09.10.2009 №1511092135, договорів застави від 18.09.2009 №151109Z125, від 18.09.2009 №151109Z126 від 09.08.2011 №151111Z100, від 25.08.2011 №151111Z79, від 23.04.2010 №151110Z73, від 31.12.2008 №151108Z161, договорів поруки від 01.04.2011 №151111Р1, від 07.03.2013 №151113Р4 (надалі разом - Договори забезпечення), і зберігається як забезпечення виконання відповідних зобов`язань Позичальника за цим Договором.

Колегія суддів також приймає до уваги доводи сторін, що з дати укладення Договору по даний час АТ АК Богдан Моторс було сплачено на користь АТ Укрексімбанк 48,7 млн. грн., що свідчить також про реальність намірів сторін при укладанні оспорюваного договору.

Також враховано посилання АТ Укрексімбанк, що наслідком укладання Договору було встановлення додаткових механізмів захисту прав та інтересів АТ Укрексімбанк, що зокрема, полягає в наступному:

- укладено нові договори поруки з поручителями ДП АСЗ №2 АТ АК БОГДАН МОТОРС, ДП АСЗ №1 АТ АК БОГДАН МОТОРС, ТОВ БОР-АВТО (попередня назва ТОВ БОГДАН-ІНДУСТРІЯ), а також розповсюджено дію іпотечного договору №151109Z123 від 01.10.2009 (згідно з яким нерухоме майно майнового поручителя ДП Автобусний завод Богдан забезпечує зобов`язання ДП АСЗ №2 АТ АК Богдан Моторс), на зобов`язання АТ АК Богдан Моторс за Договором;

- встановлено зобов`язання щодо поступового збільшення коефіцієнта забезпечення (відношення заставної вартості майна до суми основного боргу), таким чином, щоб в строк до 02.12.2020 коефіцієнт забезпечення був не нижче 1,0х;

- встановлено зобов`язання щодо щорічного надання звітів про оцінку майна, виконаного незалежною оціночною компанією та страхування всього заставного майна в акредитованій АТ Укрексімбанк страховій компанії;

- передбачено спрямування частини вільного грошового потоку (грошовий потік, який розраховується на підставі річної консолідованої фінансової звітності групи товариств, як сума фінансового результату від операційної діяльності та амортизаційних відрахувань, за вирахуванням фактично понесених фінансових витрат, платежів в рахунок погашення фінансового боргу) на дострокове погашення частини боргу, тому, в разі перевиконання показників фінансової моделі можливе погашення заборгованості раніше встановленого строку;

- закладено певні обмеження у діяльності АТ АК Богдан Моторс без попереднього погодження з АТ Укрексімбанк, зокрема: не продавати/не передавати у заставу/іпотеку третім особам будь-які активи у сумі, що перевищує 5% загальних активів; не вчиняти дії щодо приєднання до АТ АК Богдан Моторс іншої юридичної особи; не здійснювати розподіл прибутку, тощо;

- посилено моніторинг за діяльністю бізнесу АТ АК Богдан Моторс після проведення реструктуризації, у тому числі шляхом щорічного звітування АТ АК Богдан Моторс щодо фактичного виконання бізнес-плану за попередній рік (в частині виручки від реалізації, прибутку), щодо уточнення розрахунків бізнес-плану на поточний рік, затверджених незалежною аудиторською компанією;

- встановлено зобов`язання щодо щорічного надання консолідованої фінансової звітності Групи, підтвердженої аудитором тощо.

Твердження заявника апеляційної скарги про те, що спірним договором позичальнику були надані кредитні кошти, про що свідчать судові рішення, що увійшли до договору новації та які підтверджують стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладених між Банком та позичальником, є помилковими.

Так, згідно з умовами спірного договору (ст.1 Договору) первісне зобов`язання Позичальника перед Банком замінюється зобов`язанням з погашення суми в розмірі 1 311 582 624,86 грн. Первісне зобов`язання - зобов`язання Позичальника, які виникли на підставі Кредитних договорів та у зв`язку з простроченням зобов`язань за Кредитними договорами та заборгованість згідно з Рішеннями судів за облігаціями, що підлягають виконанню шляхом сплати на користь Банку відповідних сум, а саме:

- кредит 974 570 200,18 грн;

- проценти за Кредитом (в частині Кредитних договорів)146 631 064,59 грн;

- комісія за управління Кредитом

(в частині Кредитних договорів) 8 169 349,11 грн;

- комісія за зміну умов договору

(в частині Кредитних договорів) 28 440,00

- інші зобов`язання (3% річних, інфляційні втрати, пеня,

судовий збір) згідно з рішеннями судів 182 183 570,98 грн.

Кредит - означає суму заборгованості за кредитами, які Банк надав Позичальнику за кредитним договором №151109К21 від 01.07.2009, за кредитним договором №151108К73 від 31.12.2008, за кредитним договором №151109К11 від 30.04.2009, укладеними з Позичальником, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, а також заборгованість за емітованими Позичальником облігаціями серії «В» (заборгованість по номінальній вартості, відсотковому доходу з урахуванням 3% річних, інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору), що підлягають стягненню з Позичальника згідно із рішеннями судів за облігаціями.

Тобто, до договору новації до нового зобов`язання (з погашення суми в розмірі 1 311 582 624,86 грн) увійшли суми заборгованості, стягнуті рішеннями судів за кредитним договором №151109К21 від 01.07.2009, за кредитним договором №151108К73 від 31.12.2008, за кредитним договором №151109К11 від 30.04.2009. Договір не передбачає надання кредитних коштів. Про збитковість договору не може свідчити той факт, що позичальнику надавалася розстрочка на виконання рішення суду, зокрема, у справі №910/13970/14, про що зазначає скаржник.

В даному випадку, доводи Прокурора щодо збитковості угоди, наслідків її укладення у вигляді збитків та недоотримання дивідендів акціонером в особі держави і, відповідно, порушення у зв`язку з цим державних інтересів є безпідставними, жодним чином необґрунтовані, а відтак факт заподіяння чи загрози заподіяння шкоди державним інтересам не знаходить свого підтвердження на підставі відповідних доказів.

На підтвердження доводів щодо збитковості угоди Прокурор зазначає, що відповідно до звітності AT «Укрексімбанк» зафіксувало збиток у розмірі 548,3 млн грн, а у вересні вказаного року Національним банком України надано Банку кредит рефінансування у сумі 2,9 млрд. грн. під 20 % річних, шо додатково свідчить про збитковість спірної угоди для державного банку.

Таким чином, Прокурор пов`язує необхідність отримання Банком рефінансу від Національного банку України збитковістю укладеного оспорюваного договору, що є безпідставним.

Варто зазначити, що кредити рефінансування Національного банку України є одним зі стандартних інструментів монетарної політики, призначені для підтримки ліквідності банків. Такі інструменти застосовуються Національним банком України під час управління грошово-кредитним ринком шляхом регулювання ліквідності банківської системи, а порядок їх застосування врегульовано «Положенням про застосування Національним Банком України стандартних інструментів регулювання ліквідності банківської системи», що затверджено Правлінням Національного Банку України №615 від 17.09.2015 (далі - Положення №615).

Положеннями п.п.2 п.18 Розділу 3 Глави 3 Положення №615 передбачено, що одним зі способів здійснення операцій з рефінансування є надання кредитів рефінансування шляхом проведення тендерів із підтримання ліквідності банків строком до 14 днів та строком до 90 днів - короткострокові кредити рефінансування.

Так, у III кварталі 2018 року на банківському ринку мала місце короткострокова криза ліквідності. Зокрема, на фоні різкої девальвації національної валюти, відбулося суттєве скорочення вільної ліквідності банківської системи.

В той же час, кредит рефінансування у сумі 2,9 млрд. грн., який було отримано АТ «Укрексімбанк» 21.09.2018, був повністю достроково погашений 27.09.2018, тобто через вісім днів.

Таким чином, отримання Банком рефінансу Національного банку України, жодним чином не пов`язано та не обумовлено укладенням оспорюваного Договору, як зазначає Прокурор. Натомість, це є стандартним інструментом з підтримання ліквідності банківської системи, необхідність користування яким була обумовлена об`єктивними чинниками, яким окрім АТ «Укрексімбанк» скористалися у той період й інші Банки.

Отже, вказані обставини, наявність яких підтверджена відповідними публікаціями у офіційних джерелах і є загальновідомою інформацією, не пов`язані з оспорюваним Договором та не можуть свідчити пре порушення будь-яким чином державного інтересу, наявність збитків внаслідок укладання Банком даного оспорюваного Договору.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про прощення боржнику боргу у розмірі 600 млн. грн., як наслідок наявність порушеного державного інтересу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Прощення боргу, як підстава припинення зобов`язань, є юридичним фактом, що виражений у формі правочину.

З аналізу складових Боргу, термінів кредит, основний борг, первісне зобов`язання та їх співвідношення між собою в контексті змісту спірного договору вбачається, що до складу Основного боргу (Кредиту) увійшли не тільки заборгованість за Кредитними договорами №151109К21 від 01.07.2009, №151108К73 від 31.12.2008, №151109К11 від 30.04.2009, а також і заборгованість за емітованими Позичальником облігаціями серії В (заборгованість по номінальній вартості, відсотковому доходу з урахуванням, 3% річних, інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору). Згідно з умовами спірного договору на суму Основного боргу (Кредиту) нараховуються відсотки.

Кредитні договори від 31.12.2008 №151108К73, від 30.04.2009 №151109К11, від 01.07.2009 №151109К21 не містили умов про сплату інфляційних та 3% річних із простроченої суми заборгованості. Оспорюваний Договір не містить умов, які передбачають прощення боргу. Договір передбачає новацію зобов`язання заміну первісного зобов`язання (яке має різні правові підстави виникнення) на загальну суму 1 311 582 624,86 грн. новим боргом у розмірі 1 311 582 624,86грн. Відтак, первісне зобов`язання припинилось не внаслідок прощення, а внаслідок його новації у боргове зобов`язання, яке підлягає виконанню на умовах цього договору.

Враховуючи, що умовами оспорюваного договору не передбачено прощення зобов`язання, колегія суддів вважає доводи прокурора в цій частині безпідставними.

Прокурором до апеляційної скарги доданий висновок експерта від 23.12.2022 №7991-7994, яким встановлено, що розмір втраченої Банком вигоди, що складається із сум інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, які не увійшли до складових боргу, документально підтверджується на суму 698 581 639, 58 грн.

Разом з тим у висновку експерта, а також в матеріалах справи відсутні докази того, що Банк міг реально отримати «упущену вигоду» у вигляді нарахувань відповідно до ст.625 ЦК України, враховуючи те, що станом на час укладення спірного договору боржник вже знаходився у стані неплатоспроможності і не міг одразу погасити заборгованість, яка була стягнута за рішеннями господарських судів.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, підтримуючи висновки судів про відмову в задоволенні позову про стягнення упущеної вигоди, виходила з того, що «курсова різниця» жодним чином не може бути упущеною вигодою, оскільки кредитор міг і не отримати такі доходи. Коливання курсу валют, що призвело до курсової різниці, не можна розцінювати як неправомірні дії боржника, що призвели до позбавлення кредитора можливості отримати прибуток.

Таким чином, з урахуванням наведених вище правових висновків Верховного Суду, є цілком правомірним висновок про те, що 3% річних та інфляційні втрати відповідно до ст.625 ЦК України не є втраченою вигодою, адже це дві різні форми цивільно-правової відповідальності.

По-перше, відмінними є підстави реалізації, зокрема, для стягнення збитків необхідне встановлення наявності повного складу цивільного правопорушення, тобто чотири підстави (порушення, шкідливі наслідки, причинний зв`язок між наслідками та порушенням і вина порушника). Для стягнення інфляційних втрат та 3% річних необхідним і достатнім є лише факт порушення грошового зобов`язання.

По-друге, відмінними є підстави і порядок нарахування розміру грошових сум для цих форм цивільно-правової відповідальності. Так, для розрахунку суми інфляційних втрат застосовується особливий метод - поденна індексація грошового боргу, тобто зіставлення періоду прострочення та поденного вирахування залежно від затвердженого урядом держави показника інфляції. У разі відшкодування збитків необхідним є документальне підтвердження кредитором понесених витрат.

Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Більш того, відповідно до наявного в матеріалах справи Науково-правового експертного висновку №005/2020 (питання №5) обґрунтованим є висновок про те, що у відносинах сторін, які виникли внаслідок укладення Договору, відсутнє «безпідставне прощення зобов`язань». За результатами правового аналізу описаних вище правовідносин сторін Договору та вимог законодавства України, також є обґрунтованим висновок про те, що «безпідставне прощення зобов`язань» АТ «АК «Богдан Моторс» у вигляді інфляційних втрат та 3% річних за період після дати набрання законної сили Рішеннями суду, Рішеннями суду за облігаціями до дати укладення Договору не може бути підставою для визнання недійсним Договору.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000521 від 21.06.2019 за фактом зловживання своїм службовим становищем службових осіб AT «Укрексімбанк» у ході цивільно-правових відносин з АТ «АК «Богдан Моторс», зокрема, при укладенні кредитних та інших договорів та додаткових угод до них, надаючи йому незаконні переваги, чим спричинили тяжкі наслідки AT «Укрексімбанк», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

На момент ухвалення судового рішення у справі, а також станом на даний час відсутня інформація щодо наявності висунутих обвинувачень у зазначеному вище кримінальному провадженні, а також вироку суду. Тобто, з урахуванням обставин кримінального провадження можна дійти висновку, що наразі відсутні докази, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення такого як складання обвинувального акта та направлення його до суду.

Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч.2 ст.2 КК України, ст.62 Конституції України).

Отже, декілька наявних в матеріалах кримінальної справи №52019000000000521 (провадження якої наразі продовжується) доказів, які надані для долучення до матеріалів даної справи в якості підтвердження таких обставин позову як «збитки» та «зловмисна домовленість», не можуть свідчити про наявність зловмисної домовленості між сторонами та спричинення збитків державі та державному банку, адже така домовленість (вина) посадових осіб, збитки не доведена, не встановлена в кримінальному провадженні, а також не доводиться відповідними доказами в господарській справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 604 ЦК України новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом.

У той же час позовна заява не містить жодних аргументів, що свідчили б про недопустимість заміни первісного зобов`язання новим під час укладення спірного договору.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України Про Національний банк України Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Із змісту ст. 66 Закону України Про банки і банківську діяльність вбачається, що державне регулювання діяльності банків покладено на Національний банк України, який здійснює державне регулювання діяльності банків у формі адміністративного регулювання (реєстрації банків і ліцензування їх діяльності; встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; нагляду за діяльністю банків; надання рекомендацій щодо діяльності банків) та індикативного регулювання (встановлення обов`язкових економічних нормативів; визначення норм обов`язкових резервів для банків; встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; визначення процентної політики; рефінансування банків; кореспондентських відносин; управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; операцій з цінними паперами на відкритому ринку; імпорту та експорту капіталу).

Стаття 1 Закону України Про Національний банк України визначає поняття банківського нагляду як систему контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.

В силу приписів ст. 55 Закону України Про Національний банк України саме Національний банк України здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів.

Згідно з нормами ст. 71 Закону України Про банки і банківську діяльність кожний банк є об`єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку України. Перевірка банків здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України. Планова перевірка здійснюється не частіше одного разу на рік. Національний банк України може прийняти рішення про проведення позапланової перевірки банку при наявності обґрунтованих підстав. Уповноважені Національним банком України особи мають право одержувати від банку інформацію, документи та їх копії, письмові пояснення з питань діяльності банку, а також вилучати копії документів, що свідчать про порушення законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

У разі порушення банками банківського, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, визначені нормою ст. 74 Закону України Про банки і банківську діяльність.

На виконання наказу Голови Національного банку України від 15.01.2019 №16-но Національним банком України було проведено позапланову інспекційну перевірку АТ Укрексімбанк з питання дотримання АТ Укрексімбанк вимог банківського законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України під час здійснення операцій з АТ АК БОГДАН МОТОРС, а саме, договору від 21.06.2018 №151118КЗ.

За результатами даної перевірки, Національним банком України було надано звіт про інспекційну перевірку АТ Укрексімбанк, в якому зазначено, що за результатами інспектування порушення банківського законодавства при прийнятті АТ Укрексімбанк рішення про реструктуризацію зобов`язань АТ АК БОГДАН МОТОРС та укладанні Договору новації не встановлено, а також Національним банком України встановлено, що рішення щодо можливості здійснення реструктуризації проблемної заборгованості АТ АК БОГДАН МОТОРС прийнято АТ Укрексімбанк у відповідності до внутрішньо банківських документів.

Отже, в матеріалах справи наявні висновки Національного банку України про відсутність порушень банківського законодавства при прийнятті АТ Укрексімбанк рішення про реструктуризацію зобов`язань АТ АК БОГДАН МОТОРС та укладанні Договору новації, а також встановлено, що рішення щодо можливості здійснення реструктуризації проблемної заборгованості АТ АК БОГДАН МОТОРС прийнято АТ Укрексімбанк у відповідності до внутрішньо банківських документів.

Таким чином, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Інші заперечення та доводи сторін прийняті колегією суддів до уваги під час прийняття рішення у цій справі, але спростовуються вищенаведеними приписами чинного законодавства та встановленими судом обставинами.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Таким чином, господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, через що правомірно відмовив у позові.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 у справі №904/6691/20(910/18605/19) - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2023 у справі №904/6691/20(910/18605/19) залишити без змін.

Судові витрати Заступника Генерального прокурора України за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.10.2022.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Джерело:ЄДРСР 114149776

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Постанова від 03.10.2023 по справі № 904/6691/20 (910/18605/19) Центральний апеляційний господарський суд

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

119 941 793

24 860

2 749

529 953

23 360 677

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Постанова від 03.10.2023 по справі № 904/6691/20 (910/18605/19) Центральний апеляційний господарський суд

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!