Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
23 січня 2024 року
м. Київ
справа №420/1902/21
провадження №К/990/1731/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Смоковича М.І., Єресько Л.О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року
у справі №420/1902/21
за позовом ОСОБА_1
до Одеської обласної прокуратури
про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської обласної прокуратури, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ виконувача обов`язків керівника Одеської обласної прокуратури від 13 січня 2021 року №53к, яким позивача звільнено з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 Одеської області та з органів прокуратури;
- поновити позивача на посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури № 1 Одеської області або іншій рівнозначній посаді, допустивши негайне виконання постанови;
- стягнути з Одеської обласної прокуратури на користь позивача середній заробіток за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 15 січня 2021 року до моменту фактичного поновлення на посаді та суми, належні йому при звільненні у повному обсязі;
- стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення недорахованої компенсації за невикористану відпустку, премії за вересень 2020 року та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь позивача компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2020 рік в сумі 21105,15 грн, а також премію за вересень 2020 в сумі 5780,88 грн. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року залишено без змін.
12 січня 2023 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі №420/1902/21.
В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням причин пропуску цього строку.
В обґрунтування такого клопотання скаржник зазначає, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скарга. При цьому вказує, що вперше з касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду у строк, передбачений статтею 329 КАС України. Проте ухвалами Верховного Суду від 21 грудня 2023 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Копію ухвали Верховного Суду отримано позивачем 04 січня 2024 року, що підтверджується копією поштового конверта.
Повторно з касаційною скаргою позивач звернувся 09 січня 2024 року, надіславши її за допомогою засобів поштового зв`язку.
Данні обставини підтверджені даними Єдиного державного реєстру судових рішень, автоматизованої бази «Діловодство спеціалізованого суду» та матеріалами касаційної скарги.
Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Так, скаржник повторно звернувся до суду касаційної інстанції із даною касаційною скаргою без суттєвих затримок і зайвих зволікань, що є належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження касаційної скарги, у зв`язку з чим такий строк слід поновити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підстави звернення до Суду, посилається на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, а саме: не застосували приписи пункту 4 розділу V Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури, затвердженого наказом Генеральної прокуратури від 18 грудня 2017 року №351, та неправильно застосували приписи підпунктів 3, 8 частини першої статті 11 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ «Про прокуратуру» у взаємозв`язку із підпунктами 1- 4 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-ІХ), при цьому, як вказує позивач, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цих норм права у подібних правовідносинах.
Також у тексті касаційної скарги позивач послався на приписи пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначив, що суди порушили норми процесуального права та принципи адміністративного судочинства, оскільки суд необґрунтовано відхилив його клопотання щодо встановлення обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору та не дослідив докази у справі.
Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктами 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
УХВАЛИВ:
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі №420/1902/21.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду у справу №420/1902/21.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
М.І. Смокович
Л.О. Єресько ,
Судді Верховного Суду
